ОСНОВ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА
Справа № 646/6281/25
№ провадження 3/646/2002/2025
30.06.2025 місто Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова у складі судді Іщенко О. В., розглянувши матеріали, що надійшли з Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону з протоколом про військове адміністративне правопорушення громадянина України
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заступника командира 2 стрілецької роти з психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «молодший лейтенант», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
передбачене частиною другою статті 17215 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді заступника командира 2 стрілецької роти з психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується в населеному пункті АДРЕСА_2 в порушення вимог статей 11, 12, 16, 58, 59, 112, 113 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 548-ХІVвід 24.03.1999, статей 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 551-ХІV від 24.03.1999, діючи в умовах воєнного стану, з 10.07.2024 по 01.01.2025 не виконував своїх службових обов'язків за посадою: недостатньо вивчав та аналізував морально-психологічні якості своїх підлеглих, а саме: навідника 1 кулеметного відділення кулеметного взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 ; недостатньо вивчав та аналізував соціально-психологічний клімат у 2 стрілецькій роті військової частини НОМЕР_1 ; не здійснював достатні заходи щодо зміцнення військової дисципліни та правопорядку вказаного підрозділу; недостатньо здійснював профілактику правопорушень серед особового складу вказаного підрозділу; недостатньо забезпечував соціально-психологічну адаптацію солдату ОСОБА_2 та до умов служби з урахуванням його спеціальності та індивідуально-психологічних особливостей; недостатньо навчав солдата ОСОБА_2 безконфліктному нерепресивному спілкуванню і ненасильницькому розв'язанню проблем, які виникають під час служби; не здійснював достатні заходи щодо психологічної підготовки солдату ОСОБА_2 до дій в екстремальних умовах воєнного часу; не дбав про створення соціальних та психологічних передумов гармонійного розвитку солдату ОСОБА_2 , а також не всебічно знав особовий склад роти, не проводив індивідуальну роботу з виховання підлеглих, не підтримував дисципліну і внутрішній порядок у роті, що спричинило 02.05.2025 приблизно о 07:00 годині поблизу населеного пункту АДРЕСА_2 загибель двох військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 , а саме: старшого солдата ОСОБА_3 та солдата ОСОБА_4 .
Викладене підтверджується протоколом № 78 про вчинення військового адміністративного правопорушення від 25.06.2025; копією військового квитка серії НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_1 ; витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221100000946 від 02.05.2025; наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) № 88 від 20.05.2025; актом проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 ; наказом командира військової частини НОМЕР_1 з адміністративно-господарської діяльності) № 127 від 02.05.2025; наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 69 від 09.03.2024; наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 141 від 20.05.2024; наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 258 від 14.09.2024; бланком отримання пояснень ОСОБА_6 від 03.05.2025; свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим 12.05.2025 Зарічненською селищною радою; копією військового квитка серії НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_2 .
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, заяв/клопотань від нього не надходило. Матеріали справи про адміністративне правопорушення містять заяву ОСОБА_1 , в якій він просить провести судове засідання без його участі; зазначив, що вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 17215 Кодексу України про адміністративні правопорушення, визнає в повному обсязі та просив призначити покарання у виді мінімального штрафу.
Відповідно до частини другої статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 17215 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є обов'язковою.
Тому, ураховуючи приписи частини другої статті 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо строків розгляду зазначеної категорії справ, суд уважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 за наявними матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із статтею 10 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України № 2105-ІХ, у зв'язку з військової агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, в Україні оголошено загальну мобілізацію, яка діє дотепер.
Відповідно до статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців обов'язки, зокрема, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини .
Статтею 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Відповідно до статті 58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров'я особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості.
Згідно зі статтею 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України командир (начальник) зобов'язаний, зокрема, постійно вдосконалювати особисту підготовку та майстерність підпорядкованих командирів (начальників), методи керівництва військовою частиною, кораблем (підрозділом), особисто проводити навчання та заняття з особовим складом військової частини, корабля (підрозділу), займатися правовим вихованням підлеглих, своєчасно вживати заходів для виконання завдань соціально-психологічного забезпечення бойової підготовки; встановлювати у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) такий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України; проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям, кримінальним та іншим правопорушенням серед особового складу, своєчасно виявляти й усувати їх причини; аналізувати стан військової дисципліни і об'єктивно доповідати про це старшому командирові (начальникові).
Відповідно до статей 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Військова дисципліна грунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Військова дисципліна досягається шляхом , зокрема, виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов'язку, вірності Військовій присязі; особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог статутів Збройних Сил України .
Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця , зокрема, додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів .
Частиною другою статті 17215 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлена відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді заступника командира 2 стрілецької роти з психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується в населеному пункті АДРЕСА_2 , діючи в умовах воєнного стану, з 10.07.2024 по 01.01.2025 не виконував своїх службових обов'язків за посадою: недостатньо вивчав та аналізував морально-психологічні якості своїх підлеглих, а саме: навідника 1 кулеметного відділення кулеметного взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 ; недостатньо вивчав та аналізував соціально-психологічний клімат у 2 стрілецькій роті військової частини НОМЕР_1 ; не здійснював достатні заходи щодо зміцнення військової дисципліни та правопорядку вказаного підрозділу; недостатньо здійснював профілактику правопорушень серед особового складу вказаного підрозділу; недостатньо забезпечував соціально-психологічну адаптацію солдату ОСОБА_2 та до умов служби з урахуванням його спеціальності та індивідуально-психологічних особливостей; недостатньо навчав солдата ОСОБА_2 безконфліктному нерепресивному спілкуванню і ненасильницькому розв'язанню проблем, які виникають під час служби; не здійснював достатні заходи щодо психологічної підготовки солдату ОСОБА_2 до дій в екстремальних умовах воєнного часу; не дбав про створення соціальних та психологічних передумов гармонійного розвитку солдату ОСОБА_2 , а також не всебічно знав особовий склад роти, не проводив індивідуальну роботу з виховання підлеглих, не підтримував дисципліну і внутрішній порядок у роті, що спричинило 02.05.2025 приблизно о 07:00 годині поблизу населеного пункту АДРЕСА_2 загибель двох військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 , а саме: старшого солдата ОСОБА_3 та солдата ОСОБА_4 .
Вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 17215 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у розумінні статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення підтверджується належними та допустимими доказами:
-протоколом № 78 про вчинення військового адміністративного правопорушення від 25.06.2025;
-копією військового квитка серії НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_1 ;
-витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221100000946 від 02.05.2025;
-наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) № 88 від 20.05.2025;
-актом проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 ;
-наказом командира військової частини НОМЕР_1 з адміністративно-господарської діяльності) № 127 від 02.05.2025;
-наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 69 від 09.03.2024;
-наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 141 від 20.05.2024;
-наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 258 від 14.09.2024;
-бланком отримання пояснень ОСОБА_6 від 03.05.2025;
-свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим 12.05.2025 Зарічненською селищною радою;
-копією військового квитка серії НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_2 .
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд вбачає у діях правопорушника ознаки складу правопорушення, передбаченого частиною другою статті 17215 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме:
недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Відповідно до частини другої статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Зазначене адміністративне правопорушення було виявлено 02.05.2025 в ході проведення досудового розслідування в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221100000946 від 02.05.2025, яке 12.06.2025 постановою начальника Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Лісняка О. О. було закрито на підставі пункту 5) частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України.
Згідно із статтею 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення при накладенні адміністративного стягнення, суд ураховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Судом не встановлені обставини, які пом'якшують відповідальність правопорушника.
За таких обставин, суд уважає за необхідне накласти на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, адміністративне стягнення у межах санкції частини другої статті 17215 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки таке стягнення, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Окрім того, статтею 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
На підставі викладеного вище, керуючись статтями статями 33, 34, 40-1, 130, 251, 252, 256, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 17215 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на користь держави на розрахунковий рахунок: UA908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ 37993783, отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету:22030106.
Штраф має бути сплачений правопорушником на розрахунковий рахунок: UA558999980313030106000020649, код ЄДРПОУ: 37874947, отримувач: ГУК Харків обл/МТГ Харкiв/21081100, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081100, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Основ'янський районний суд міста Харкова протягом 10 днів з дня проголошення постанови.
Постанова підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців.
Суддя О. В. Іщенко