Справа № 646/5401/25
№ провадження 2/646/3193/2025
30.06.25 м.Харків
Суддя Основ'янського районного суду міста Харкова Барабанова В.В., отримавши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 про відшкодування шкоди та моральної шкоди внаслідок порушення умов договору оренди, -
встановив:
09.06.2025 до Основ'янського районного суду міста Харкова надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 про відшкодування шкоди та моральної шкоди внаслідок порушення умов договору оренди, в якій позивач просив стягнути з управляючої компанії житлового комплексу за адресою Є. Чикаленка, 3 - 102 500,00 грн. на відшкодування збитків, стягнути моральну шкоду у розмірі, визначеному судом, зобов'язати управляючу компанію усунути недоліки в організації доступу до житлових приміщень, витрати на судовий процес віднести на відповідача.
Ухвалою Основ'янського районного суду міста Харковавід 13.06.2025 позовну заяву ОСОБА_1 про відшкодування шкоди та моральної шкоди внаслідок порушення умов договору оренди залишено без руху, надано позивачу строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали, для виправлення недоліків позовної заяви, а саме:
позивачем зазначено в якості відповідача по справі - Управляючу компанію житлового комплексу за адресою Є. Чикаленка, 3, проте всупереч вимогам п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України не вказано повне найменування (для юридичних осіб), їх місцезнаходження (для юридичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
позивач заявляє позов, що складається з кількох самостійних вимог, а саме: вимог про стягнення збитків в сумі 102 500 грн. та моральної шкоди. Водночас, всупереч нормі п. 3 ч.3 ст. 175 ЦПК України позивач не вказує ціну позову, яку в такому випадку він має визначити відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, відсутній обґрунтований розрахунок сум, що стягуються та не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини;
позивачем не сплачено судовий збір за подання до суду зазначеної позовної заяви за кожну вимогу майнового характеру;
згідно п.6 ч.3 ст. 175 позивачем не зазначено відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
згідно п. 10 ч.3 ст. 175 ЦПК України у позові не зазначено підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
30.06.2025 до Основ'янського районного суду міста Харкова звернувся позивач ОСОБА_1 із заявою в якій зазначив про таке.
Позивач вказав про неможливість встановити особу, що порушила його права, тобто відповідача, тому просив суд направити запити для встановлення повних ідентифікаційних даних «консьєржа Сергія», що не відповідає вимогам цивільно процесуального законодавства.
Крім того, позивач вказав, що розраховує матеріальні збитки у сумі 102 500, 00 грн. а моральну шкоду у розмірі 30 000,00 грн., при цьому посилався на те, що він сплатив судовий збір у розмірі 1 400, 00 грн., на підтвердження чого надає квитанцію.
Разом з тим, судом було роз'яснено позивачу про необхідність сплати судового збору за кожну вимогу, що міститься у позовній заяві.
Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» встановлено прожитковий мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3028 гривень.
Підпунктом 1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що розмір ставки судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вимоги позивача, виражені в грошовій оцінці: 102 500, 00 грн. (матеріальні збитки) - необхідна сума судового збору 1% = 1 025 грн.
Крім того, позивач також в прохальній частині просив визнати дії відповідача такими, що порушують його права та зобов'язати відповідача спростувати недостовірну інформацію.
Підпунктом 2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що розмір ставки судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, вимоги зазначені вище та зазначені судом в мотивувальній частині ухвали від 13.06.2025 про залишення позовної заяви без руху, позивачем не усунуто.
Крім того, позивачем так і не зазначено відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору та не зазначено підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13 червня 2025 року позивачу було визначено спосіб усунення недоліків позовної заяви та надано строк для усунення її недоліків.
Варто зауважити, що ЦПК України саме на позивача покладає обов'язок оформлення позовної заяви відповідно до вимог, які визначені його положеннями, а саме статтями 175, 177 ЦПК України.
Суддя, отримавши матеріали позовної заяви, перевіряє її відповідність указаним вимогам, і у разі встановлення недоліків позовної заяви, вказує про це в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, надаючи позивачеві строк на їхнє усунення.
Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання. Недоліки можуть стосуватися як позовної заяви (змісту та форми), так і порядку її подання.
У кожному випадку суддя має оцінити, чи є виявлені ним недоліки суттєвими і чи за їхньої наявності може бути вирішена справа з дотриманням всебічного, повного і неупередженого її розгляду.
Аналізуючи подану на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху заяву, суд зазначає таке.
Як слідує із заяви про усунення недоліків позовної заяви, позивачем не усунено в повній мірі недоліки позовної заяви, які визначені ухвалою суду про залишення позову без руху.
Такі недоліки є суттєвими і за їхньої наявності справа не може бути вирішена з дотриманням всебічного, повного і неупередженого її розгляду.
Позивачем вимог ухвали суду не виконано, адже указаних відомостей так і не було зазначено, недоліки залишилися неусунутими, що є підставою для повернення позовної заяви з підстав, передбачених ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання заявником цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 185ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до ч. 6 ст.185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Відповідно до ч. 7 ст.185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
З врахуванням наведеного, а також того, що зазначені в ухвалі недоліки позивачкою не усунуті, відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України, позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачці.
Керуючись ст. ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 про відшкодування шкоди та моральної шкоди внаслідок порушення умов договору орендивизнати неподаною та повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: В.В. Барабанова