Справа № 645/626/25
Провадження № 1-кп/645/289/25
Іменем України
27 червня 2025 року м. Харків
Немишлянський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкові клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Руставі Грузії, громадянина України, українця, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на момент вчинення кримінального правопорушення обіймаючого посаду стрільця мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 5 мотопіхотної роти 2 мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні солдат, що зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,
про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України,
До Фрунзенського районного суду м. Харкова для розгляду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 408 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 №16898 від 26.08.2023 солдата ОСОБА_4 , військовослужбовця призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, призначено на посаду стрільця 1 мотопіхотного відділення 2 мотопіходного взводу 5 мотопіхотної роти 2 мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Вимоги статей 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зобов'язують солдата ОСОБА_6 захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.
У відповідності до вимог статей 9, 11, 12, 14, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-Х1V (зі змінами), статей 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, солдат ОСОБА_4 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов'язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та інше.
Пунктом 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи протягом робочого часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком; на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Згідно вимог статей 12, 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків він зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові. Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Статтями 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначено необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною радою України, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому продовжено по теперішній час.
Так, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, достовірно знав та усвідомлював, шо повинен неухильно дотримуватись вимог статей 65,68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», статей 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», статей 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, які зобов'язують його: свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, захищати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку, віддано служити українському народу, сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків.
Однак, солдат ОСОБА_4 під час проходження військової служби, в порушення вищезазначених нормативно-правових актів 24.04.2023 вирішив стати на злочинний шлях та діючи умисно, в умовах воєнного стану без дозволу командування та поважних причин, вирішив незаконно ухилитися від проходження військової служби та провести час на власний розсуд.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, за відсутності законних підстав та поважних причин, до моменту вечірньої перевірки о 08:00 годині 24.04.2023 самовільно залишив тимчасове місця розташування військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 .
Доводячи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_4 , в період з 24.04.2023 до 12.12.2024, в умовах воєнного стану, незаконно перебував поза межами місця несення служби, а саме місця розташування військової частини НОМЕР_1 та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та без поважних причин.
За час відсутності на службі ОСОБА_4 обов'язки з військової служби за посадою не виконував, в медичні установи не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, про вчинене ним ухилення від військової служби та про його причини не повідомляв, вільний час проводив на власний розсуд до 02.12.2024 до моменту його прибуття до Відділу поліції Л №2 Харківського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Харківській області.
Вказані дії стороною обвинувачення кваліфіковані за ч.4 ст. 408 КК України як самовільне залишення військової частини або місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 31.01.2025 по вказаному кримінальному провадженню призначено підготовче судове засідання.
04.02.2025 ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова призначено судовий розгляд даного кримінального провадження.
Під час досудового розслідування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, який продовжувався ухвалами Фрунзенського районного суді м. Харкова від 04.02.2025 та від 03.04.2025.
Крім того, ухвалою Немишлянського районного суду Харківської області від 28.05.2025 запобіжний захід у виді тримання під вартою було продовжено на строк до 26.07.2025.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» № 4273-ІХ від 26.02.2025 року, з 25 квітня 2025 року Фрунзенський районний суд м. Харкова змінює свою назву на Немишлянський районний суд міста Харкова. Зміна назви суду не змінює юридичної адреси, підсудності та структури суду.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 подав письмове клопотання, в якому просив звільнити його підзахисного від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України для продовження проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 . Також надав згоду командира військової частини НОМЕР_2 щодо можливості продовження військової служби ОСОБА_4 у вказаній військовій частині.
Обвинувачений підтримав клопотання свого захисника та просив його задовольнити.
Прокурор Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 , звільнення останнього від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України та закриття кримінального провадження.
Суд, дослідивши клопотання та матеріали провадження в частині, необхідній для вирішення цього питання, вислухавши думку учасників кримінального провадження, доходить висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з таких підстав.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
За приписом ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч.2 ст. 286 КПК України, у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Згідно змісту ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Відповідно до ч.1 ст.286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Судом встановлено, що 24 лютого 2022 року Президентом України було видано Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан. Також Президентом України було видано Указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Відповідно до вимог Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Як вже зазначалося вище, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 4 ст. 408 КК України, тобто у самовільному залишенні військової частини або місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчиненому в умовах воєнного стану. Копію обвинувального акту він отримав 30.01.2025.
Частиною 5 статті 401 КК України визначено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 був призваний на військову службу під час мобілізації. До відповідальності за статтями 407, 408 КК України не притягувався.
Відповідно до долученої до матеріалів клопотання письмової згоди командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_7 від 23.06.2025 №2/1/3/4701 останній надає згоду на продовження проходження ОСОБА_4 військової служби у складі одного з підрозділів військової частини НОМЕР_2 .
В судовому засіданні ОСОБА_4 підтвердив своє бажання продовжувати військову службу в військовій частині НОМЕР_2 . Також судом з'ясовано, що ОСОБА_4 розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, безумовної можливості судового розгляду провадження з його вирішенням по суті.
Враховуючи, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності, за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 407, 408 КК України не притягався, добровільно бажає повернутися для подальшого проходження служби, наявна письмова згода командира військової частини НОМЕР_2 , де він бажає продовжити проходження служби, суд доходить висновку, що ОСОБА_4 на підставі ч. 5 ст. 401 КК України підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України, а кримінальне провадження відносно нього - закриттю.
Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.
Як вже було зазначено вище під час досудового розслідування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, який неодноразово продовжувався ухвалами суду та діє на даний час.
Зважаючи на вимоги ст. 203 КПК України та закриття провадження у справі, запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 підлягає скасуванню.
Процесуальні витрати та речові докази відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ч. 5 ст. 401 КК України, статтями 203, 284-286, 288, 370- 372 КПК України, суд, -
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України для продовження проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 408 КК України, в порядку, передбаченому ч.5 ст. 401 КК України, для продовження проходження військової служби.
Кримінальне провадження №42023052210001366 від 07.12.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України - закрити на підставі п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Запобіжний захід, обраний ОСОБА_4 , у виді тримання під вартою до набрання ухвалою законної сили скасувати.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 з під-варти в залі суду негайно.
Зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не пізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 після набрання ухвалою законної сили невідкладно поновити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на військовій службі.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено та оголошено 30.06.2025 об 11 год. 00 хв.
Суддя ОСОБА_1