30 червня 2025 року
м. Київ
справа № 754/6069/18
провадження № 51-1436ск25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду
у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційні скарги засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 січня 2025 року щодо нього,
встановив:
Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2025 року касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 через її невідповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) залишено без руху і встановлено п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі, з дня отримання ним копії вказаного судового рішення. При цьому в ухвалі засудженому було роз'яснено, що у разі неусунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк, касаційна скарга буде повернута особі, яка її подала.
У межах наданого строку засуджений ОСОБА_4 повторно звернувся до суду
з касаційними скаргами від 13 та 16 червня 2025 року, однак недоліки, зазначені
в ухвалі Верховного Суду від 15 травня 2025 року, не усунув.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Однак, усупереч наведеним положенням процесуального закону засуджений
у касаційних скаргах, як і попереднього разу, доводів на обґрунтування істотних порушень процесуального закону, допущених судом апеляційної інстанції, як підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК, для скасування оскарженої ухвали із зазначенням того, у чому саме полягали такі порушення із урахуванням положень ст. 412 КПК,
не наводить.
Натомість засуджений у касаційних скаргах знову в обґрунтування незаконності постановленої ухвали щодо нього вказує на неповноту судового розгляду, що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 427 КПК, якщо особа не бажає брати участь у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі. Однак подані скарги, як і попереднього разу, не містять жодних застережень щодо цієї обставини.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо особа
не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
Враховуючи вказані положення КПК, колегія суддів уважає, що касаційні скарги засудженого ОСОБА_4 слід повернути особі, що їх подала, з усіма доданими до них матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 429 КПК, повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Повернути засудженому ОСОБА_4 його касаційні скарги
на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 січня 2025 року щодо нього з усіма доданими до них матеріалами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3