27 червня 2025 року
м. Київ
справа № 686/26629/21
провадження № 51-2387 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 , на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 квітня 2024 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 18 березня 2025 року,
встановив:
У поданій скарзі захисник порушує питання про перегляд зазначених судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що її подано без додержання вимог пунктів 4 та 5 ч. 2 цієї статті.
Так, у касаційній скарзі, зокрема, зазначаються: обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення; вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Проте наведених положень процесуального закону захисником не дотримано.
За змістом касаційної скарги захисник не погоджується із оцінкою достовірності ряду доказів, що за змістом ст. 433 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
За своїм змістом мотивувальна та прохальна частини касаційної скарги є суперечливими. Так, на початку мотивувальної частини, захисник, посилаючись на підстави, передбачені пунктами 1-3 ч. 1 ст. 438 КПК, вказує що судові рішення обох інстанцій підлягають скасуванню, при цьому, обґрунтовує свою позицію щодо недопустимості доказів, які безпосередньо досліджені судом першої інстанції, стверджує про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, допущені цим судом. Водночас у прохальній частині просить ухвалу апеляційного суду скасувати, а вирок місцевого суду змінити, перекваліфікувати дії ОСОБА_5 з ч. 4 на ч. 3 ст. 185 КК, виправдавши його за фактом крадіжки певної суми грошових коштів.
Крім того, захисник у касаційній скарзі вказує на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, однак не обґрунтовує наявності такої підстави, з огляду на положення ст. 414 КПК, санкцію статті за якою ОСОБА_5 засуджено, а також дискреційні повноваження суду.
Оскаржуваний вирок місцевого суду був предметом перевірки в порядку апеляційної процедури. Однак, заперечуючи, у тому числі, й законність ухвали апеляційного суду, захисник не зазначає, яких саме порушень припустився суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок місцевого суду щодо засудженого ОСОБА_5 , з огляду на положення статей 94, 370, 404, 405, 412-414, 419 КПК, які є істотними та вплинули на законність судового рішення, не вказує та не конкретизує, які доводи апеляційної скарги сторони захисту залишились поза увагою цього суду.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити вимоги особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, яке рішення має прийняти суд касаційної інстанції. Такі вимоги мають узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 436 КПК. Однак касаційна скарга захисника у частині вимог до суду касаційної інстанції не відповідає положенням цієї норми права.
Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити її без руху й установити строк для усунення допущених недоліків.
На усунення недоліків, захиснику необхідно подати нову касаційну скаргу.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 , на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 квітня 2024 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 18 березня 2025 року залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків із дня отримання ним ухвали.
У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3