Справа № 638/2767/25
Провадження № 2-а/643/97/25
30.06.2025 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого Поліщук Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Костенюк А.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови,-
ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Захарова О.С. звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, в якому прохає скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 за справою про адміністративне правопорушення № 369 від 13.02.2025 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 369 від 13.02.2025 на ОСОБА_1 накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності стало те, що ОСОБА_1 , являючись військовозобов'язаним, без поважних на те причин, не з'явився за викликом по повістці 17.01.2025 о 09:00 год., сформованій за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, яка була надіслана засобами поштового зв'язку 07.01.2025 через відділення Укрпошти рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення за адресою зареєстрованого місця проживання для уточнення даних з прибуттям до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зазначене підтверджується повідомленням Укрпошти 25.01.2025 за місцем обслуговування, підстава повернення повістки - неотримання повістки у зв'язку з відсутністю адресата. Приймаючи до уваги дані обставини ОСОБА_1 був належним чином повідомлений, але за викликом по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_3 на визначений час і дату не з'явився, причини неприбуття не повідомив. Таким чином, ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Як вбачається з тексту оскаржуваної постанови 07.01.2025 ІНФОРМАЦІЯ_4 на адресу позивача було направлено рекомендоване поштове відправлення, в якому знаходилась повістка з його викликом на 17.01.2025. Проте, згідно трекінгу відправлення з сайту Укрпошти даний лист було відправлено лише 10.01.2025, чомусь з відділення 05300 у м. Києві (що додатково збільшило час шляху листа до адресата), 16.01.2025 нібито була невдала спроба його вручити, а 25.01.2025 воно було повернуто відправнику у зв'язку з нібито відсутністю одержувача за вказаною адресою. Жодних повідомлень про надходження рекомендованого листа від ТЦК позивач не отримував, як і інформувань за номером телефону ні від пошти, ні від відповідача. Більше того, в день нібито невдалої спроби вручення повістки, 16.01.2025 о 09 год 38 хв (час, зазначений у трекінгу Укрпошти), позивач ще перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Міська багатопрофільна лікарня №18» ХМР. Отже позивач фізично не міг отримати повістку 16.01.2025 у зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні. Але і після виписки з медичного закладу в абонентській поштовій скриньці повідомлення про надходження рекомендованого листа було відсутнє. Таким чином позивач не був належним чином проінформований та не знав про необхідність своєї явки до ІНФОРМАЦІЯ_5 на 17.01.2025 року.
Ухвалою суду від 04.04.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, витребувані у відповідача докази.
Ухвалою суду від 17.04.2025 відзив на позовну заяву представника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 повернуто без розгляду.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,суд приходить до наступного.
Згідно з ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
З матеріалів справи вбачається, що 13.02.2025 головним спеціалістом командування ІНФОРМАЦІЯ_6 , працівником ЗСУ ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 210-1 ч. 3 КУпАП. В пояснення щодо змісту протоколу ОСОБА_1 зазначив, що повістку Укрпошти не отримував. 30.01.2025 особисто з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_7 для направлення до ВЛК, працівниками якого були перевірені його документи, але про правопорушення повідомлено не було (а.с.14).
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_4 на ОСОБА_1 накладено штраф в сумі 17000 грн.
За змістом зазначеної постанови: у період правового режиму воєнного стану, котрий введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 (із змінами), під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 65/2022, при перевірці документів громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , було встановлено факт порушення останнім законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. ОСОБА_1 , являючись військовослужбовцем, без поважних на те причин, не з'явився за викликом по повістці 17.01.2025 об 09-00 год. сформованій за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, яка була надіслана засобами поштового зв'язку 07.01.2025 року через відділення Укрпошти, рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення за адресою зареєстрованого місця проживання або фактичного місця проживання для уточнення даних з прибуттям до ІНФОРМАЦІЯ_3 , зазначене підтверджується повідомленням Укрпошти 25.01.2025 за місцем обслуговування, підстава повернення повістки - неотримання повістки у зв'язку з відсутністю адресата.
Тому, приймаючи до уваги дані обставини, гр. ОСОБА_1 , був належним чином повідомлений, але за викликом по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_3 на визначений час і дату не з'явився, причини неприбуття не повідомив.
Зазначене правопорушення вчинене під час дії особливого періоду, який настав з моменту оприлюднення Указу Президента України № 303/2014 від 17.03.2014 і діє до теперішнього часу.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (а.с.13-14).
Позивач зазначає, що з 07.01.2025 по 16.01.2025 перебував на лікуванні у КНП «Міська багатопрофільна лікарня № 18» Харківської міської ради, а тому 16.01.2025 о 09-38 год. він не міг отримати повістку.
Так, відповідно до повістки № 1749011 ОСОБА_1 необхідно було з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_9 об 09-00 год. 17.01.2025 для уточнення даних (а.с.11). Повістка була направлена на адресу ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 , що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, проте не вручена, конверт повернувся з відміткою про причини невручення «Адресат відсутній за вказаною адресою» (зворотній бік а.с.11).
Відповідно до трекінгу відправлень за № 0610220751905 відправлення прийнято м. Київ 10.01.2025 о 16-41 год. 16.01.2025 об 09-38 год. невдала спроба вручення та 26.01.2025 о 11-23 год. відправлення прибуло до відділення м. Харків (а.с.12).
З виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 32510 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 перебував на стаціонарному лікуванні у період з 07.01.2025 по 26.01.2025 (а.с.06).
Зі змісту копії витягу з додатку «Резерв+» від 07.01.2025 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_1 , військовозобов'язаний, уточнив дані 21.10.2024, дані уточнено вчасно (а.с.15).
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, дію якого неодноразово продовжено та який діє до теперішнього часу.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України «Про оборону України», цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.
Положенням ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 цього Закону громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 цього ж Закону під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Відповідно до п. 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок призову), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Згідно з п. 28 Порядок призову виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
Пунктом 29 Порядку призову, у повістці, серед іншого, зазначається: мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;
Відповідно до п. 41 Порядку призову належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ, у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку є:
-день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
-день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
-день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови позивач притягнутий до адміністративної відповідальності у зв'язку із неявкою до ІНФОРМАЦІЯ_3 за повісткою для уточнення даних.
Згідно з абз. 3 ч. 9 ст. 29 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття військово-зобов'язаного чи резервіста до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для призову на збори в пункт і в строк, установлені його керівником, які підтверджені відповідними документами, визнаються перешкоди стихійного характеру, сімейні обставини та інші поважні причини, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Отже відповідно до положень законодавства про військову службу, оборону та мобілізацію, громадянин мав прибути у строки, вказані у повістці, а у разі неможливості прибуття, повідомити ІНФОРМАЦІЯ_3 про поважність причин не прибуття за повісткою.
Згідно оскарженої постанови, ОСОБА_1 був визнаний винуватим у тому, що не з'явився на виклик за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 09-00 год. 17.01.2025.
Враховуючи той факт, що в період з 07.01.2025 по 16.01.2025 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджено випискою КНП «Міська багатопрофільна лікарня № 18» Харківської міської ради та фізично не міг отримати повістку, суд керуючись приписами ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» вважає причину неявки ОСОБА_1 за викликом поважною.
Згідно зі ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Приймаючи до уваги вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, відповідно до ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 слід стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст. 2, 5, 77, 243 - 246, 250, 255, 292 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови - задовольнити.
Скасувати постанову № 369 від 13.02.2025 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_10 , ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , місцезнаходження АДРЕСА_2 .
Суддя Т.В. Поліщук