Справа № 203/4169/25
1-кс/0203/2512/2025
25 червня 2025 року Центральний районний суд міста Дніпра в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю скаржника - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпро скаргу ОСОБА_3 на постанову прокурора про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні,-
До Центрального районного суду міста Дніпра надійшла вищезазначена скарга ОСОБА_3 , подана в порядку ст.303 КПК України, в якій скаржник просив скасувати постанову прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №42023040000000520. В обгрунтування скарги посилався на безпідставність та невмотивованість постанови, не врахування прокурором висновків, викладених в ухвалах слідчих суддів при скасуванні попередніх постанов про відмову у визнанні потерпілим.
В судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав подану скаргу та посилаючись на викладені в ній підстави, просив задовольнити останню.
Прокурор в призначене судове засідання не з'явився, що в силу ч.3 ст.306 КПК України не перешкоджає розгляду скарги.
Відповідно до положень п.18 ч.1 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Частиною 1 ст.303 КПК України визначено право на оскарження та перелік рішень, дій чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Так, п.5 ч.1 ст.303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені
рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Статтею 220 КПК України встановлено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Під час розгляду скарги встановлено, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023040000000520, відомості за яким внесені до ЄРДР 06.11.2023 року за ч.1 ст.366 КК України на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська, якою зобов'язано внести до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_3 щодо можливих неправомірних дій слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, що полягали у неналежному розслідуванні кримінального провадження №62022170030000155 від 08.04.2022 року за ч.1 ст.366 КК України.
В рамках кримінального провадження №42023040000000520 ОСОБА_3 до прокурора, що є процесуальним керівником у кримінальному провадженні було подано клоопотання про визнання потерпілим.
В задоволенні вказаного клопотання постановами прокурора ОСОБА_3 неодноразово відмовлялось. Ухвалами слідчих суддів Кіровського районного суду міста Дніпропетровська (після зміни найменування - Центральний районний суд міста Дніпра) відповідні постанови прокурора скасовувались, як передчасні.
За наслідками повторного розгляду клопотання ОСОБА_3 , постановою прокурора другого відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 від 18.06.2025 року, у визнанні ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні №42023040000000520 знов було відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні клопотання про залучення ОСОБА_3 в якості потерпілого у кримінальному провадженні, прокурор посилався на те, що з огляду на склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, покази ОСОБА_3 , надані останнім під час допиту, очевидна відсутність причинного зв'язку між внесення слідчим ДБР відомостей до ЄРДР у кримінальному провадженні №62022170030000155 та заподіянням заявнику шкоди у кримінальному провадженні №42023040000000520 у вигляді моральних страждань від неякісного на його думку проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях №62022170030000155, №12019040600000637, №42023040000000520, не притягнення до відповідальності осіб, які здійснюють досудове розслідування у вказаних кримінальних провадженнях, що є певним процесуальним тиском на вказаних осіб. Тому, відсутні об'єктивні підстави для визнання ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя враховує, що на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 18.02.2022 року Третім слідчим відділом (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №62022170030000155, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.366 КК України.
Посилаючись на те, що слідчим Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_5 при внесенні відомостей до ЄРДР було зазначено у витягу про внесення відомостей за фактом навмисного знищення документів, складених заявником, яких він насправді не складав, вважаючи, що це здійснено слідчим навмисно, 22.08.2023 року ОСОБА_3 звернувся до прокуратури із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України слідчим ОСОБА_5 .
За вказаним фактом 26.09.2023 року було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023040000000520, в рамках якої ОСОБА_3 оскаржується постанова прокурора від 18.06.2025 року про відмову у визнанні заявника потерпілим.
Згідно ч.ч.1-5 ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства.
За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Відповідно до ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
У постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року №4 роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Отже, виходячи із концепції моральної шкоди, обов'язковому з'ясуванню під час встановлення цього питання підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Зокрема, необхідно з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі заявник оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення.
Також слідчий суддя враховує, що автоматичне набуття заявником статусу потерпілого відповідно до ст.55 КПК України можливе в разі подання заяви про вчинення кримінального правопорушення саме відносно заявника.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні було розпочато №42023040000000520 за ч.1 ст.366 КК України, яке відноситься до кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг та якою встановлено кримінальну відповідальність за складання, видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.
Основним безпосереднім об'єктом службового підроблення є визначений законом порядок діяльності державного апарату, апарату органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності в частині підготовки, складання, використання і видачі офіційних документів, а також посвідчення фактів, які мають юридичне значення.
Відповідно до ч.5 ст.214 КПК України до ЄРДР, окрім іншого, вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Вказані відомості є попередніми та можуть змінюватись та уточнюватись під час подальшого проведення досудового розслідування.
Таким чином, зазначення слідчим ОСОБА_5 у витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні №42023040000000520 про внесення відомостей за фактом навмисного знищення документів, складених заявником, в той час, як вони складались іншими особами, підлягає уточненню під час подальшого досудового розслідування, не свідчить про вчинення ним умисних дій, наслідком яких стало порушення будь-яких прав заявника та завдання йому моральної шкоди, в розумінні ст.23 ЦК України, або будь-якої матеріальної шкоди.
Відповідних доказів заявником під час розгляду скарги не представлено.
В зв'язку з цим, на думку слідчого судді прокурором обгрунтовано було відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про визнання потерпілим у кримінальному провадженні №42023040000000520 постановою від 18.06.2025 року, а тому в задоволенні скарги слід відмовити за необгрунтованістю.
Вказана обставина не позбавляє заявника повторно ініціювати питання про залучення його потерпілим у кримінальному провадженні за наявності передбачених для цього правових підстав.
Керуючись ст.ст.3,26,55,220,303-307,369-372 КПК України, слідчий суддя -
Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову прокурора про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №42023040000000520.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1