Справа № 202/4545/25
Провадження № 2/202/3189/2025
Іменем України
30 червня 2025 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Бєльченко Л.А., за участю секретаря судового засідання Десятерика Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
08.05.2025 року представник позивача, адвокат Напара М.В., в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом до відповідача.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2025 року визначено суддю Бєльченко Л.А. для розгляду даної справи.
Ухвалою судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 09.05.2025 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено цивільну справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування позову представником позивача зазначено, що в зареєстрованому шлюбі ОСОБА_1 з ОСОБА_2 перебувають з 31.05.2024 року. Шлюб зареєстрований Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис №570. Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з матір'ю, ОСОБА_2 . Спільне життя у сторін не склалося у зв'язку з наявністю різних поглядів на життя, втрату почуттів кохання та поваги, внаслідок чого з березня 2025 року шлюбні відносин між ними фактично припинені та разом вони не проживають. Спільне господарство та сімейний бюджет сторони не ведуть, спілкуються лише з приводу дитини. Тому представник позивача просила розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 200,00 грн.
Позивач в судове засідання не з'явився. Від його представника, адвоката Напари М.В., надійшла заява, в котрій остання зазначила, що позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явилася. Від її представника, адвоката Гудим І.В., надійшла заява, в котрій остання не заперечувала проти задоволення позовних вимог. Направила клопотання про зменшення витрат на правову професійну допомогу.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 31.05.2024 року Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) було зареєстровано шлюб між сторонами, актовий запис №570.
Від подружнього життя сторони мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з матір'ю, ОСОБА_2 .
Подружні стосунки між сторонами припинені з березня 2025 року.
Спільне господарство сторони не ведуть.
За таких обставин, суд вважає, що подальше сумісне життя сторін та збереження сім'ї неможливе. Шлюб між сторонами підлягає розірванню.
Згідно ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді дружини та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до статті 112 Сімейного Кодексу України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхньої дитини, що мають істотне значення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що поміж сторонами відсутня згода щодо перебування у шлюбі, їхня сім'я розпалася та існує формально, а подальше спільне життя їхнього подружжя і збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам та інтересам дитини, а тому шлюб необхідно розірвати.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 200,00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Вирішуючи питання про відшкодування позивачеві судових витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду цієї справи, суд враховує вимоги статті 137 ЦПК України, котрими передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат. Такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та ін. визначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Водночас, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, у постановах Верховного Суду усправах № 923/560/17 від 23 грудня 2021 року,№ 329/766/18 від 10 листопада 2021 року,№ 178/1522/18 від 01 вересня 2021 року викладено правову позицію: витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
До позовної заяви представником позивача на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано: договір про надання правової допомоги від 05.05.2025 року, укладений між адвокатським об'єднанням «Міжнародне адвокатське бюро» та ОСОБА_1 ; додаток №1 до договору про надання правової допомоги від 05.05.2025 року, котрим погоджено розмір вартості послуг з підготовки проекту позовної заяви про розірвання шлюбу в розмірі 4 200,00 грн.; довіреність від 10.01.2025 року, видана директором адвокатського об'єднання «Міжнародне адвокатське бюро» на ім'я адвоката Напари М.В.; акт прийому-передачі наданих послуг від 07.05.2025 року згідно котрого адвокатом Напарою М.В. виконано роботу з підготовки проекту позовної заяви про розірвання шлюбу вартістю 4 200,00 грн.
Постановою Верховного Суду від 24.01.2019 року у справі №910/15944/17 та від 19.02.2019 року у справі №917/1071/18 відзначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Судом також враховуються заперечення представника відповідача, адвоката Гудим І.В., щодо неспівмірності вказаних представником позивача судових витрат зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді першої інстанції, затраченим нею часом на надання таких послуг; враховується те, що син сторін проживає разом з відповідачкою, а тому стягнення з ОСОБА_2 4 200,00 грн. може становити надмірний тягар для останньої.
У зв'язку з цим, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 100,00 грн.
Відповідно до статті 141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 10,81, 89, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 31.05.2024 року Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис №570, розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), судовий збір у розмірі 1 211 (тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 100,00 (дві тисячі сто) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення додаткового рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суддя Бєльченко Л.А.