г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/2248/25
Номер провадження 2/213/1288/25
30 червня 2025 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді Хмельової С.М.,
за участю секретаря судового засідання Ємельянцевої Т.С.,
за відсутності сторін,
розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
До Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області звернувся позивач - ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором від 08 листопада 2021 року у розмірі 73 016,91 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08 листопада 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №3171017, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит у розмірі 20 000,00 грн зі сплатою процентів за користування коштами. Кошти були перераховані на платіжну картку позичальника. Договір укладено в електронному вигляді. На підставі договору факторингу від 26 липня 2024 року позивач отримав право вимоги до відповідачки за зазначеним договором. Відповідачка умови договору не виконала, має заборгованість в розмірі 73 016,91 грн, яка складається з: 17 460,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 54 016,91 грн - заборгованість за процентами, 1 540,00 грн - заборгованість за комісіями. Позивач просить стягнути зазначену суму з відповідача на свою користь, а також сплачений судовий збір та витрати на правничу допомогу.
Сторони в судове засідання не з'явилися.
Представник позивача у позові просить розгляд справи проводити без його участі. Не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідачка про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася судом своєчасно і належним чином за зареєстрованим місцем проживання, однак повторно не з'явилася в судове засідання, про причини неявки не повідомила, будь-яких клопотань не направила. Відзив на позов до суду не надходив.
За таких обставин суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, що відповідає положенням ч.4 ст.223 та ст.280 ЦПК України.
У зв'язку із неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
29 квітня 2025 року позовна заява надійшла до суду.
Ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 травня 2025 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленими такі обставини.
08 листопада 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» і ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №3171017, за умовами якого кредитодавець надав відповідачці кредит у розмірі 20 000,00 грн строком на 30 днів, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом і комісію.
Комісія за надання кредиту: 1 540,00 грн, яка нараховується за ставкою 7.70 відсотків від суми кредиту одноразово; проценти за користування кредитом: 5 280,00 грн., які нараховуються за ставкою 0,88% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом - 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Пунктом 2.3.1.2. договору передбачено, що позичальник може збільшити строк кредитування на один день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в п.1.6 договору.
Відповідачем договір підписано одноразовим ідентифікатором.
Відповідачка ознайомилася з умовами договору та погодилася з ними.
Кредитодавцем переховано грошові кошти на картковий рахунок відповідачки.
Відповідачка умови договору з повернення кредиту та сплати процентів не виконала.
26 липня 2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір факторингу №26-07/2024, за умовами якого до позивача перейшли права вимоги, в тому числі до відповідачки ОСОБА_1 за зазначеним вище договором.
Згідно з розрахунком первісного кредитора станом на 26 липня 2024 року заборгованість за кредитним договором становить 73 016,91 грн і складається з: 17 460,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 54 016,91 грн - заборгованість за процентами, 1 540,00 грн - заборгованість за комісіями.
Позивачем після набуття права вимоги до відповідачки не здійснювалося нарахування процентів.
Розмір заборгованості відповідачкою не спростовано.
Викладеним обставинам відповідають правовідносини, що витікають із зобов'язань за кредитним договором, а також щодо наслідків неналежного виконання зобов'язань.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Встановлено що договір між сторонами укладений в електронній формі та підписаний відповідачкою з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до положень статті 11 вказаного закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до положень 12 Закону України «Про електрону комерцію» одним із моментів підписання електронного правочину є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно з абзацом 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Встановлено, що сторонами визначені істотні умови договору, в тому числі сума кредиту, строк кредитування та дата повернення кредиту, відсоткова ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту. Підписавши договір, відповідачка засвідчила, що погодилася на отримання у кредит коштів саме на умовах, що визначені договором.
Суд зазначає, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ «ЕКО ФІН» і відповідачкою не був би укладений, а грошові кошти не були би перераховані.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20), від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20).
У відповідності до ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України позичальник зобов'язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Частина 1 ст. 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Приписами ст.625 ЦК України, передбачено, що боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Встановлено, що відповідачка користувалася коштами, наданими їй на підставі укладеного кредитного договору. Проте, в повному обсязі та належним чином умови договору щодо повернення кредиту та сплати відсотків і комісії не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість.
Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Така заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.516 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Судом встановлено набуття позивачем права вимоги до відповідача за кредитним договором на підставі договору факторингу №26-07/2024 від 26 липня 2024 року.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Враховуючи зазначені обставини, а також те, що відповідачка відзив на позов та будь-яких доказів на спростування суми заборгованості перед позивачем у зазначеному позивачем розмірі - не надала, доводи позивача щодо невиконання відповідачкою зобов'язань за кредитним договором, а також щодо розміру заборгованості нічим не спростовуються і ці обставини слід вважати доведеними, суд приходить до переконання, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Щодо стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 25 000,00 грн, суд виходить з такого.
Як передбачено статтею 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Розмір здійснених позивачем витрат на правничу допомогу підтверджується належними доказами. Клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу та будь-яких доказів їх неспівмірності від відповідачки не надійшло.
Отже з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 25 000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 207, 512, 514, 525, 526, 530, 549, 550, 638, 639, 610, 611, 1048-1049, 1050, 1054, 1077, 1082 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 263-265, 274, 279, 280, 282 354, 355 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за кредитним договором № 3171017 від 08 листопада 2021 року в розмірі 73 016 (сімдесят три тисячі шістнадцять) грн 91 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) грн 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», адреса: ЄДРПОУ 42640371, адреса: вул. Ґедройця Єжи, буд.6, офіс 521, м. Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Дата складення повного судового рішення - 30 червня 2025 року.
Суддя С.М. Хмельова