справа № 209/8538/24
провадження № 2/208/2107/25
25 червня 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючого судді Гречаної В.Г.,
за участі секретаря судового засідання Агеєвої В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам'янське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 209/8538/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВ «ФІНФОРС» звернулось до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову позивач посилається те, що 18.10.2021 р. між ТОВ «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 за за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «СС ЛОУН » було укладено електронний кредитний договір 1652001-А.
Кредитний договір було укладено на підставі Правил надання коштів в кредит ТОВ «СС ЛОУН», затверджених наказом ТОВ «СС ЛОУН» № 1406-1 від 14 червня 2021 р.
Правила розміщені у вільному доступі на Веб-сайті ТОВ «СС ЛОУН» www.ccloan.uа в розділі https://www.ccloan.ua/yuridihcna-informatsiyal і будь-яка особа, яка бажає отримати кредит, в тому числі відповідач, мав та має можливість ознайомитись з цими та іншими документами перед укладанням кредитного договору.
Згідно з пунктом 2.6.1. кредитного договору загальний розмір наданого кредиту складає 20000.00 грн.
Відповідно до пункту 2.6.2. кредитного договору строк кредиту з 18.10.2021 по 16.11.2021 р. включно.
Згідно п.2.6.4. кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує креди проценти за акційною процентною ставкою в розмірі 0,597% від суми кредиту за кожен день користування кредитом.
ТОВ «СС ЛОУН» виконало свої зобов?язання перед позичальником за кредитним договором та надало йому кредит в сумі 20 000,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку позичальника № НОМЕР_1 .
У встановлений термін (16.11.2021 р.) відповідач свої зобов?язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, проте між відповідачем та первісним кредитором була укладена додаткова угода про продовження строку користування кредитними коштами. Загальний продовжений строк користування кредитними коштами складає 30 (тридцять) днів. При цьому позичальник сплачує стандартну процентну ставку 1.99% за кожен день користування такими кредитними коштами.
Окрім того, а також керуючись умовами зазначеного кредитного договору та умовами додаткової угоди до кредитного договору (автопролонгація) від 16.11.2021 р. кредитний договір було автопролонговано, в зв'язку з цим строк користувания кредитом було продовжено на 20 днів, тобто до 05.01.2022 р. Включно. В період автопролонгації діс підвищена процентна ставка у розмірі 2.99% за кожен день користування кредитом. Така підвищена процентна ставка нараховується починаючи з 1-го дня автопролонгації.
Загальна вартість кредиту становить 52258,00 грн.
У встановлений строк нової узгодженої дати повернення кредиту (05.01.2022 р.) відповідач не виконав свої боргові зобов?язання за кредитним договором, в зв?язку з чим у відповідача виникла прострочена заборгованість перед кредитором в розмірі 20 000,00 грн. - тіло кредиту та 32 258,00 грн. - нараховані проценти.
В зв?язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору неустойка за кредитним договором відповідачу не нараховувалась.
Враховуючи невиконання відповідачем своїх борових зобов?язань перед кредитором 16.02.2022 р. між ТОВ «СС ЛОУ» як клієнтом та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНФОРС» є юридичною особою, що має ліцензію на провадження господарської іяльності з надання фінансових послуг, а саме: з надання послуг факторингу, яка була видана Товариству розпорядженням Нацкомфінпослуг від 28.12.2017 р. № 4666 було укладено договір факторингу № 40071779-142. Згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором.
Як вбачається з витягу з реєстру прав грошових вимог - сформований станом на дату звернення до суду ТОВ «СС ЛОУН» 16.02.2022 р. відступило на користь ТОВ «ФІНФОРС» право вимоги за кредитним договором 1652001-А від 18.10.2021 р. на загальну суму 52 258,00 грн.
Варто вказати, що на момент звернення ТОВ «ФІНФОРС» до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів, відповідач не виконав зобов?язання за кредитним договором ні ТОВ «ФІНФОРС», ні ТОВ « СС ЛОУН».
Станом на день звернення з даною позовною заявою до суду відповідач не звертався до ТОВ «ФІНФОРС».
Станом на дату написання даної позовної заяви, заборгованість позичальника по кредитному договору перед ТОВ « ФІНФОРС » не виконана і складає 20 000,00 грн. - тіло кредиту та 32 258,00 грн. - нараховані проценти, всього: 52 258,00 грн. ОСОБА_1 зовсім не погашала суму заборгованості за кредитним договором.
Разом з позовною заявою позивачем надано до суду клопотання про витребування доказів.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16.12.2024 року, цивільну справу №209/8538/24 передано за підсудністю до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
Протоклом автоматизованого розподілу судової справи мж суддями від 20.01.2025 року, цивільну справу №209/8538/24 передано до провадження судді Гречаній В.Г.
Ухвалою суду від 23.01.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання та витребувано від АТ КБ «Приватбанк» докази.
21.02.2025 року від представника АТ КБ «Приватбанк» - А.С. Косенко надійшла довідка щодо строків виконання ухвали.
03.03.2025 року адвокат Серебряков Е.С., який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 , подав до суду клопотання про ознайомлення з матерілами справи.
03.03.2025 року адвокат Серебряков Е.С. подав до суду відзив на позовну заяву. Зазначив, що Позивач, або його представник не завірив належним чином копії документів (додатків), які були направлені на адресу відповідача разом з позовною заявою.
Окрім цього, Позивачем не доведено, що банківська картка, на яку були перераховані грошові кошти належить саме Відповідачу. Позивачем не надано жодного документа в якому було вказано найменування одержувача.
Разом з цим, у позовній заяві Позивач посилається на те, що згодом після надання кредиту на умовах вище визначеного, право вимоги від кредитодавця перейшло до нового кредитора, де кінцевим кредитором на сьогодні виступає позивач. Так, 16 лютого 2022 року між ТОВ «СС ЛОУН» та ТОВ «ФІНФОРС» був укладений договір факторингу. Згідно умов договору факторингу ТОВ «СС ЛОУН» відступив від права грошової вимоги за кредитним договором. В свою чергу Відповідач не був повідомлений належним чином про відступлення ТОВ «СС ЛОУН» від права грошової вимоги за кредитним договором. Відтак, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості за кредитним договором №1652001-А від 18 жовтня 2021 року на користь Позивача є безпідставними.
Щодо умов та порядку укладання договору. Позивач зазначає, що кредитний договір було укладено на підставі Правил надання коштів в кредит ТОВ «СС ЛОУН », затверджених наказом ТОВ «СС ЛОУН» №1406-1 від 14 червня 2021 року. Позивач в своєму позові також зазначає, що ТОВ «СС ЛОУН» виконало свої зобов?язання перед позичальником за кредитним договором та надало йому кредит в сумі 20 000,00 гривень шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку позичальника і у встановлений термін до 16 листопада 2021 року Відповідач свої зобов?язання перед кредитором щодо повернення редиту та нарахованих відсотків не виконав.
Однак, ні паспорт кредиту з інформацією, ні довідка кредитного договору від 18.10.2021 року №1652001- А ТОВ «СС ЛОУН» не може бути належним, достовірним та допустимим доказом який підтверджує ту обставину, що кредитні кошти були перераховані позичальнику на умовах укладеного між сторонами договору, в якому обумовлені всі кредитні зобов?язання сторін і не може підтверджувати переказу коштів, бо ТОВ «СС ЛОУН» не є банківською установою.
Звертає увагу, що розмір заборгованості за тілом кредиту: за кредитним договором №1652001- А від 18.10.2021 року складає - 20000,00 грн.; а розмір нарахованих Позивачем відсотків за кредитним договором складає - 32258,00 грн. Вбачається, що сума нарахованих відсотків за кредитним договором значо перевищує тіло кредиту, що є неприпустимим.
3 матеріалів цивільної справи вбачається, що кредитні зобов?язання ніби були оформлені 18 жовтня 2021 року, а Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення боргу лише 14 листопада 2024 року (тобто через 3 роки ат фактично 1 місяць). Звідси вбачається, що Позивач звернувся до суду з позовом поза межами строку давності (з порушенням строку для звернення до суду з позовом та відповідними вимогами).
Також представник відповідача запречує щодо розумності та співмірності витрат на правову допомогу.
Просить врахувати наведені обставини при винесенні рішення та застосувати позовну давність, відмовити у повному обсязі.
18.03.2025 року представник позивача ТОВ «ФІНФОРС» - Кеню Д.В. подав до суду відзив на позовну заяву. Зазначив, що доводи про надання до суду незасвідчених копії письмових доказів є помилковими, оскільки до позовної заяви представник ТОВ «ФІНФОРС» додав копії письмових доказів, які прошиті, пронумеровані та скріплені підписом представника позивача, з відміткою про відповідність копії оригіналу, що узгоджується з вимогами статті 95 ЦПК України. Тому відповідач дійшов хибного висновку, що додані Товариством докази не засвідчені жодним чином, а тому є недопустимими доказами.
У своєму відзиві Відповідач посилається на те, що доказом надання кредитором позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які до позовної заяви не долучені. Зазначено, що проведення платежів з застосуванням платіжних систем, є господарською діяльністю, для ведення якої необхідна відповідна ліцензія, а первісний кредитор не мав такої ліцензії. У зв'язку з цим, для проведення платежів у платіжних системах між ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» та ТОВ «СС ЛОУН» був укладений відповідний договір, згідно якого ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» проводило оплати у платіжних системах.
Також незгода Відповідача з укладеним Договором факторингу не має вирішального значення при розгляді даної справи в силу презумпції правомірності правочину та за відсутності доказів оскарження Відповідачем відповідного правочину. Крім того, якщо Відповідач не був повідомлений про укладенням договору факторингу, Він має виконувати зобов'язання зі сплати заборгованості за кредитним договором первісному кредитору ТОВ «СС ЛОУН», проте зобов'язання за кредитом не виконувались ані на користь первісного кредитора, ані на користь нового кредитора, а тому факт порушення зобов'язання є доведеним і позовна заява підлягає задоволенню. Саме по собі неповідомлення позичальника про уступку права вимоги, на що посилається відповідач, не припиняє зобов'язань сторін за кредитним договором і не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором на користь нового кредитора.
Зазначив, що доводи Відповідача про незаконність нарахованих відсотків через перевищення їх розміру над розміром тіла кредиту не знаходять свого підтвердження в нормах чинного законодавства України, а наведені норми ЗУ «Про споживче кредитування» стосуються неустойки, штрафів, пені, і не впливають на нарахування відсотків, як плати за користування коштами.
Доводи про сплив строку позовної давності 18.10.2024 року, у той час, як з позовом ТОВ «ФІНФОРС» звернулось 14.11.2024 року, є надуманими, оскільки датою повернення кредиту є 16.11.2021 року (це ще не враховуючи угоду про автопролонгацію, за якою датою повернення кредиту є 06.12.2021 року), а тому з моменту порушення прав Позивача і до моменту подачі позовну пройшло менше трьох років.
Таким чином, клопотання відповідача про застосування до позовних вимог наслідків спливу строків позовної давності є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, про дату та час судового розгляду сповіщена належним чином, адвокат Серебряков Е.С. подав до суду заяву, у якій просить розглядати цивільну справу без його участі та участі позивача, без фіксації, в задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі, підтримує відзив на позовну заяву, просить застосувати строк позовної давності.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.
Судом встановлено, що згідно кредитного договору № 1652001-А від 18.10.2021 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 , остання отримала кредит у розмірі 20000 грн. Згідно Договору строк кредиту з 18.10.2021 по 16.11.2021 року, за користування кредитом позичальник сплачує проценти за акційною процентною ставкою 0,597 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом. Реальна річна процентна ставка становить 695,35 %. Сума повернення становить 23582 гривень.
У паспорті кредиту, підписаного споживачем, тоюто ОСОБА_1 , також містяться зазначені істотні умови.
Кредитний договір було укладено в електронній формі на підставі Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту та Примірного кредитного договору надання коштів в кредит ТОВ «СС ЛОУН». Відповідачем ОСОБА_1 було заповнено електронну анкету та заявку на отримання займу.
Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, свідоцтв про реєстрацію фінансової установи , розпорядження № 1127 від 13.04.2017 року ТОВ « СС ЛОУН» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку та має право на здійснення банківських операцій.
16.11.2021 року було укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю « СС ЛОУН» та ОСОБА_1 угоду до кредитного договору № 1652001-А від 18.10.2021 року (автопролонгація) відповідно до якої строк автопролонгації з 17.11.2021 року по 06.12.2021 року, за користування кредитом в період автопрологації Позичальник сплачує проценти за підвищеною процентною ставкою в розмірі 2,99 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом. Реальна річна процентна ставка становить 34841,28 %. Сума до повернення 43900 гривень.
Укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю « СС ЛОУН» та ОСОБА_1 додаткову угоду до кредитного договору № 1652001-А від 18.10.2021 року (про продовження строку дії договору) відповідно до якої строк з 17.11.2021 року по 16.12.2021 року, за користування кредитом Позичальник сплачує проценти за процентною ставкою в розмірі 1,99 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом.
Укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю « СС ЛОУН» та ОСОБА_1 угоду до кредитного договору № 1652001-А від 18.10.2021 року (автопролонгація) відповідно до якої строк автопролонгації з 17.12.2021 року по 05.01.2022 року, за користування кредитом в період автопрологації Позичальник сплачує проценти за підвищеною процентною ставкою в розмірі 2,99 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом. Сума до повернення 52258 гривень.
Заборгованість відповідача складала 20000 гривень тіло кредиту, 32258 гривень нараховані проценти.
Згідно договору факторингу №40071779-142 від 16.02.2022 року , укладеного між ТОВ «ФІНФОРС» (Фактор) та ТОВ «СС ЛОУН» (Клієнт) , та додатків до договору факторингу № 1 - 6, останній відступив Позивачу права грошової вимоги за Кредитним договором. Відповідно до положень Договору факторингу : Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта, а Клієнт зобов'язується відступити Факторові право грошової вимоги , строк виконання зобов'язання за яким настав до третіх осіб - Боржників, включаючи суми основного зобов'язання , проценти, комісію, неустойку та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Акти є невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до реєстру прав грошових вимог до Договору факторингу №40071779-142 від 16.02.2022 року, Клієнт відступає Факторові права грошових вимог до Боржника ОСОБА_1 за Кредитним договором № 1652001-А від 18.10.2021 року в сумі 52258 гривень 00 коп.
Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, свідоцтв про реєстрацію фінансової установи , розпорядження № 4666 від 28.12.2017 року ТОВ « ФІНФОРС» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку та має право на здійснення банківських операцій.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «СС Лоун» свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі.
Згідно до довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК», яка надійшла до суду 04.06.2025 р., на ім'я ОСОБА_1 в банку імітовано картку № НОМЕР_2 . З виписки по рахунку вбачається, що 18.10.2021 року на рахунок було зараховано 20000,00 грн., фінансовий номер телефону НОМЕР_3 .
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає наступне.
За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Частиною 1 ст.634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону №675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами статті 11 Закону №675-VIII електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - пункт 2 статті 11 Закону №675-VIII.
Статтею 12 Закону №675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону № 675-VIII передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору - пункт 5 частини 1 статті 3 Закону №675-VIII.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1 ст.625 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Правові наслідки порушення грошового зобов'язання боржником визначені статтями 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов'язують його сплати суму боргу кредитору.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно встановлених судом фактичних обставин справи, правил надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «СС ЛОУН» опубліковані на офіційному сайті Банку в розумінні статей 641, 644 ЦК України є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики із визначенням порядку і умов кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
ОСОБА_1 на сайті оформила анкету-заявку для отримання грошових коштів на платіжну картку. Банком прийнято позитивне рішення про надання Кредиту .
Таким чином, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі.
Відповідно до укладеного між ТОВ «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 кредитного договору, позичальник отримала займ на карту клієнта в розмірі 20000 грн.
Із наданої позивачем довідки щодо заборгованості вбачається, що сума заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором становить: тіло кредиту - 20000 грн., проценти - 32258 грн.
Відповідач ОСОБА_1 була обізнана про срок повернення коштів, проценти, про що свідчить її електронний підпис.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що ОСОБА_1 взяті не себе зобов'язання не виконала, у передбачений в договорі строк грошові кошти та нараховані відсотки не повернула, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 52258 грн.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи, що відповідач користувалася наданими позивачем коштами, що стверджується наданим позивачем підтвердженням про успішне переведення грошових коштів ТОВ «СС ЛОУН» на карту ОСОБА_1 , доказів про відсутність заборгованості, суду нею також не надано, а тому суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення заборгованості є обґрунтованим.
За таких обставин суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в сумі 52258 грн., з яких: 20 000,00 грн. - тіло кредиту та 32 258,00 грн. - нараховані проценти, підлягають задоволенню.
Щодо застосування строку позовної давності.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей: забезпечувати юридичну визначеність та остаточність, а також захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в тому випадку, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що відбувалися в далекому минулому, спираючись на докази, які вже могли втратити достовірність та повноту із плином часу.
Значення позовної давності полягає в тому, що цей інститут забезпечує визначеність та стабільність цивільних правовідносин. Він дисциплінує учасників цивільного обігу, стимулює їх до активності у здійсненні належних їм прав, зміцнює договірну дисципліну, сталість цивільних відносин.
Оскільки умовами договору встановлено окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а тому й початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30 вересня 2015 року у справі № 6-154цс15.
У відповідності до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право, або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише, якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі №369/6892/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі №367/6105/16-ц, від 07 листопада 2018 року у справі №575/476/16-ц, від 14 листопада 2018 року у справі №183/1617/16, від 28 листопада 2018 року у справі №504/2864/13-ц, від 05 грудня 2018 року у справах №522/2202/15-ц, №522/2201/15-ц та №522/2110/15-ц, від 07 серпня 2019 року у справі №2004/1979/12, від 18 грудня 2019 року у справі №522/1029/18, від 16 червня 2020 року у справі №372/266/15-ц, від 07 липня 2020 року у справі №712/8916/17).
Згідно роз'яснень, п. 31 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», враховуючи положення п. 7 ч. 13 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого мину. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі. Зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткових вимог.
Відповідно до ст.261ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони прав на позов.
Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося порушення.
Судом встановлено, що 18.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 укладено кредитний договор № 1652001-А,строк кредиту з 18.10.2021 по 16.11.2021 року.
16.11.2021 року було укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 угоду до кредитного договору № 1652001-А від 18.10.2021 року (автопролонгація) відповідно до якої строк автопролонгації з 17.11.2021 року по 06.12.2021 року.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 укладно додаткову угоду до кредитного договору № 1652001-А від 18.10.2021 року (про продовження строку дії договору) відповідно до якої строк з 17.11.2021 року по 16.12.2021 року.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 укладно угоду до кредитного договору № 1652001-А від 18.10.2021 року (автопролонгація) відповідно до якої строк автопролонгації з 17.12.2021 року по 05.01.2022 року.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою 14.11.2024 року.
Отже, враховуючи кредитний договір та укладні між сторнами угоди автопролонгації суд дійшов до висновку, що позовна заява подана в межах строку позовної давності.
Згідно положень ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.
У справі заявлено до відшкодування витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
11 березня 2024 року між позивачем та адвокатом Кеню Д.В. укладено договір про надання професійної правничої допомоги.
Згідно до акту приймання-передачі наданих послуг за договором про надання професійної правничої допомоги № б/н від 11.03.2024 року та Додатком №57 від 07.10.2024 року, підписаного сторонами 28.10.2024 року, були надані поступні послуги:
1) консультація (первинна) - 1000 грн.;
2) підготовка заяв по суті справи (позовна заява) - 2500 грн.;
3) підготовка інших процесуальних документів (клопотання про витребування доказів, клопотання про розгляд спраив без участі позивача) - 2000 грн.
Всього: 7000,00 грн.
Суд зауважує, що за клопотанням іншої сторони суд може зменшити витрати на професійну правничу допомогу згідно ст. 137 ЦПК України, в той час як критерії, визначені ст. 141 ЦПК України, судом застосовуються незалежно від наявності іншої сторони у справі.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до змісту п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи. На це вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.
За ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони.
Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.
Представник відповідача заперечує щодо розумності та співмірності суми професійної правової допомоги, просить відмовити у повному обсязі у позовних вимогах, а тому враховуючи принцип справедливості, добросовісності, розумності цивільного судочинства, складність справи, ціну позову, суд дійшов висновку про те, що слід стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Отже, з урахуванням вищенаведених норм, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3028,00 грн. та понесені витрати на правоу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» (01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корп. В, каб. 508-2, код ЄДРПОУ: 41717584) заборгованість за Кредитним договором №1652001-А від 18.10.2021 року у розмірі 52 258 (п'ятдесят дві тисячі двісті п'ятдесят вісім) гривень 00 копійок, з яких: 20 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 32 258,00 грн. - нараховані проценти.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» (01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корп. В, каб. 508-2, код ЄДРПОУ: 41717584) судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» (01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корп. В, каб. 508-2, код ЄДРПОУ: 41717584) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Дніпровського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.
Відомості про сторони:
Позивач: Товариство Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» (01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корп. В, каб. 508-2, код ЄДРПОУ: 41717584.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя В.Г.Гречана