26 червня 2025 року
м. Київ
справа № 1-66/2005
провадження № 13-45зво25
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ,
перевірила заяву засудженого ОСОБА_18 про перегляд вироку Апеляційного суду Одеської області від 25 листопада 2005 року та ухвали Верховного Суду України від 16 травня 2006 року за виключними обставинами і
встановила:
22 вересня 2022 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) ухвалив остаточне рішення у справі «Гему проти України» (заява № 16025/06), яким установлено порушення щодо заявника п. 1 ст. 6 та ст. 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У червні 2024 року до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) надійшла заява ОСОБА_18 , у якій він посилаючись на вищевказане рішення ЄСПЛ, просить скасувати оскаржуване рішення Верховного Суду України, а кримінальну справу направити на новий розгляд до Одеського апеляційного суду.
Крім того, ОСОБА_18 звернувся до Великої Палати із клопотанням про поновлення йому строку про перегляд оскаржуваних судових рішень за виключними обставинами, обґрунтовуючи це тим, що стислий виклад рішення ЄСПЛ він отримав 16 грудня 2022 року і 25 грудня 2022 року він направляв на адресу Великої Палати заяву про перегляд судових рішень стосовно нього за виключними обставинами, проте її було втрачено та не доставлено до адресата - Верховного Суду.
Велика Палата, розглянувши клопотання ОСОБА_18 про поновлення строку подання заяви та перевіривши його доводи, дійшла висновку, що в поновленні строку слід відмовити з огляду на таке.
Згідно зі ст. 460 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 461 КПК України заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами може бути подано особою, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, не пізніше тридцяти днів із дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного.
Зокрема, ОСОБА_18 звернувся до Великої Палати з вищевказаною заявою лише в червні 2025 року.
Частиною 1 ст. 117 КПК України передбачено, що строк поновлюється лише в тому випадку, якщо він був пропущений із поважних причин.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону поважними причинами слід вважати лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи і були пов'язані з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнювали можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Одним із механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, а також права на оскарження судового рішення (права на виправлення судової помилки) з урахуванням принципу правової визначеності є поновлення судом пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду та строку на оскарження у розумних межах.
У своєму клопотанні ОСОБА_18 зазначає, що стислий виклад вказаного рішення ЄСПЛ він отримав 16 грудня 2022 року і 25 грудня 2022 року він звернувся до Верховного Суду із заявою про перегляд судових рішень стосовно нього, проте вона не була доставлена до адресата - Верховного Суду, оскільки її повернули йому 26 грудня 2022 року.
Таке твердження ОСОБА_18 не підтверджується нічим, окрім його слів і написаної ним же заяви, датованої 25 грудня 2022 року. Натомість, як слідує з Єдиного державного реєстру судових рішень, вперше заява ОСОБА_18 , яка була датована 10 липня 2023 року, надійшла до Верховного Суду більше, ніж через пів року після цього - 20 липня 2023 року. У цій заяві він просив змінити або скасувати оскаржені судові рішення, а кримінальну справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. За результатом розгляду такої заяви, її було повернуто, оскільки вонаподана після закінчення строку визначеного п. 2 ч. 5 ст. 461 КПК України, і ОСОБА_18 не порушував питання про його поновлення.
Після того, ОСОБА_18 , сам і через захисника, неодноразово ще звертався до Великої Палати з іншими заявами про перегляд оскаржуваних судових рішень за виключними обставинами, за результатами розгляду яких йому були надані вмотивовані рішення.
За таких обставин Велика Палата не знаходить підстав для поновлення ОСОБА_18 строку на подання заяви про перегляд оскаржуваних судових рішень за виключними обставинами, оскільки він не вказує на обставини, які б виправдовували затримку подання заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами понад 2,5 роки.
Виходячи з вищенаведеного, Велика Палата дійшла висновку, що у поновленні строку для подання ОСОБА_18 заяви про перегляд постановлених щодо нього судових рішень потрібно відмовити, у зв'язку з чим відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами слід повернути заявнику.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 117, 429, 461-464 КПК України, Велика Палата
ухвалила:
Відмовити ОСОБА_18 в поновленні строку для подання заяви про перегляд вироку Апеляційного суду Одеської області від 25 листопада 2005 року та ухвали Верховного Суду України від 16 травня 2006 року за виключними обставинами.
Повернути ОСОБА_18 його заяву про перегляд вироку Апеляційного суду Одеської області від 25 листопада 2005 року та ухвали Верховного Суду України від 16 травня 2006 року за виключними обставинами разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач ОСОБА_1
СуддіОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_13 ОСОБА_14 ОСОБА_15 ОСОБА_16 ОСОБА_17