25 червня 2025 року
місто Київ
справа № 712/9472/24
провадження № 14-67зц25
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Погрібного С. О.,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Воробйової І. А., Губської О. А., Ємця А. А., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Стефанів Н. С., Стрелець Т. Г., Ступак О. В., Ткача І. В., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.
ознайомилася із касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 грудня 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 26 березня 2025 року
у цивільній справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Смілянська-126» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території
1. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Смілянська-126» (далі - ОСББ «Смілянська-126») у жовтні 2024 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просило стягнути на свою користь заборгованість зі сплати внеску з утримання будинку та прибудинкової території з ОСОБА_1 у розмірі 7 476,61 грн та з ОСОБА_2 - 14 953,23 грн.
2. Рішенням від 19 грудня 2024 року Соснівський районний суд м. Черкаси позов ОСББ «Смілянська-126» задовольнив частково. Суд стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Смілянська-126» заборгованість зі сплати внеску з утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 4 366,65 грн, що становить 1/3 належної йому частки в праві спільної часткової власності на квартиру, за період з серпня 2021 року до березня 2024 року
3. Постановою від 26 березня 2025 року Черкаський апеляційний суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 19 грудня 2024 року без змін.
4. Ухвалою від 30 квітня 2025 року Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси
від 19 грудня 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 26 березня 2025 року.
5. ОСОБА_1 04 червня 2025 року із застосуванням засобів поштового зв'язку подав до Великої Палати Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 грудня 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 26 березня 2025 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
6. Велика Палата Верховного Суду дійшла переконання, що у прийнятті касаційної скарги потрібно відмовити та повернути її заявникові з огляду на такі міркування.
7. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 6 і частина друга статті 19 Конституції України).
8. Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який здійснює правосуддя як суд касаційної інстанції. У складі Верховного Суду діють, зокрема, Касаційний цивільний суд і Велика Палата Верховного Суду
(частина перша статті 36, пункти 1, 5 частини другої статті 37 Закону України № 1402-VIII від 02 червня 2016 року «Про судоустрій і статус суддів»).
9. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 45 згаданого Закону Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.
10. Судом касаційної інстанції в цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 Цивільного процесуального кодексу України; далі - ЦПК України).
11. Право на касаційне оскарження та судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, визначені у статті 389 ЦПК України.
12. Порядок подання касаційної скарги врегульовано в ЦПК України, згідно з частиною першою статті 391 якого касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції, яким є Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду.
13. Відповідно до статей 393, 394 ЦПК України повноваження з прийняття касаційної скарги та відкриття касаційного провадження належать Верховному Судові, який діє у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду. На стадії відкриття касаційного провадження здійснюється перевірка правильності оформлення касаційної скарги та дотримання порядку її подання, зокрема й сплати судового збору та дотримання строків на касаційне оскарження.
14. Порядок передання справи до Великої Палати Верховного Суду передбачений у частинах третій - шостій статті 403 ЦПК України (ці приписи викладено в параграфі 3 глави 2 розділу V «Касаційний розгляд» цього Кодексу). Згідно з наведеними правилами саме після відкриття касаційного провадження, підготовки справи до касаційного розгляду та попереднього розгляду до Великої Палати Верховного Суду передається відповідна цивільна справа.
15. За змістом касаційної скарги, поданої до Великої Палати Верховного Суду, ОСОБА_1 не погоджується як із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, так і з ухвалою Верховного Суду від 30 квітня 2025 року, просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
16. Чинний процесуальний закон не передбачає можливості перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду (крім перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами відповідно до глави 3 розділу V ЦПК України), оскільки зазначені рішення є остаточними і подальшому оскарженню не підлягають, а також не надає повноважень з вирішення учасником справи питання про передачу Великій Палаті Верховного Суду на розгляд цивільної справи за межами приписів, передбачених ЦПК України.
17. Отже, через те, що чинне законодавство не передбачило такої можливості, немає правових підстав для розгляду поданої касаційної скарги ОСОБА_1 . Великою Палатою Верховного Суду, тому у її прийнятті потрібно відмовити та повернути заявнику. Така відмова не порушує право ОСОБА_1 на доступ до суду, оскільки він реалізував право на оскарження судового рішення в судах апеляційної та касаційної інстанцій.
18. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) право доступу до суду є невід'ємною складовою права на суд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
(далі - Конвенція) (рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, параграф 36).
19. «Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду потребує регулювання
з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх «цивільних прав та обов'язків», пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуть для досягнення цієї мети (рішення від 16 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), заява № 28249/95, параграф 53).
20. Застосовані державою обмеження не можуть применшувати право доступу до суду настільки, щоб порушувати саму сутність цього права. Також обмеження права доступу до суду не є сумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо не переслідує «легітимну мету» і якщо немає «пропорційного співвідношення між використаними засобами та переслідуваною метою» (рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), заява № 8225/78, параграф 57; рішення від 21 вересня 1994 року у справі «Файєд проти Сполученого Королівства» (Fayed v. the United Kingdom), заява № 17101/90, параграф 65).
21. Згідно з практикою ЄСПЛ юридична визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення суду, недопустимості повторного розгляду вже вирішеної справи. Жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого й обов'язкового рішення тільки з метою проведення нового слухання та вирішення справи (рішення від 09 листопада 2004 року у справі «Світлана Науменко проти України», заява № 41984/98, параграф 53).
22. Звернення до Великої Палати Верховного Суду з проханням про здійснення ще одного розгляду справи фактично спрямоване на перегляд рішень судів трьох інстанцій, коли немає для цього визначеної процесуальним законом підстави. Такий перегляд є неможливим, оскільки ставить під сумнів гарантований пунктом 1 статті 6 Конвенції принцип остаточності судового рішення (res judicata).
Керуючись статтями 388, 391, 393, 394, 403 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
У прийнятті до розгляду Великою Палатою Верховного Суду касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 грудня 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 26 березня 2025 року у цивільній справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Смілянська-126» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території - відмовити та повернути її заявникові разом із доданими до касаційної скарги документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач С. О. Погрібний
Судді: О. О. Банасько С. Ю. Мартєв
О. Л. Булейко К. М. Пільков
І. А. Воробйова Н. С. Стефанів
О. А. Губська Т. Г. Стрелець
А. А. Ємець О. В. Ступак
В. В. Король І. В. Ткач
С. І. Кравченко В. Ю. Уркевич
О. В. Кривенда Є. А. Усенко
М. В. Мазур Н. В. Шевцова