25 червня 2025 року
місто Київ
справа № 1-4/2003 (№ 1-2/2007)
провадження № 13-40зк25
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ,
перевірила заяву ОСОБА_20 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Волинської області від 05 грудня 2003 року і
Як видно з матеріалів провадження за заявою та наявних у Верховному Суді даних, вироком Апеляційного суду Волинської області від 05 грудня 2003 року (справа № 1- 4/2003) ОСОБА_20 засуджено за частиною третьою статті 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України) до покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років шість місяців. Цим же вироком ОСОБА_20 виправдано за пунктами 4, 6 частини другої статті 115, частини четвертої статті 187 КК України за недоведеністю його винуватості у вчиненні цих злочинів та за частиною першою статті 194 КК України - за відсутністю складу злочину.
Ухвалою Верховного Суду України від 15 червня 2004 року цей вирок у частині виправдання ОСОБА_20 за пунктами 4, 6 частини другої статті 115, частини четвертої статті 187 КК України скасовано і направлено справу на додаткове розслідування.
Вироком Апеляційного суду Рівненської області від 27 квітня 2007 року (справа № 1- 2/2007) ОСОБА_20 засуджено за сукупністю злочинів, передбачених пунктом 6 частини другої статті 115, частини четвертої статті 187 КК України із застосуванням частин першої, четвертої статті 70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Ухвалою Верховного Суду України від 12 червня 2008 року вирок суду щодо ОСОБА_20 залишено без змін.
Засуджений ОСОБА_20 неодноразово звертався до суду із заявами про перегляд вироку Апеляційного суду Рівненської області від 27 квітня 2007 року за нововиявленими обставинами.
Так, ухвалами Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10 січня та 25 червня 2020 року заяви ОСОБА_20 про перегляд вироку Апеляційного суду Рівненської області від 27 квітня 2007 року щодо нього за нововиявленими обставинами повернуто заявнику, оскільки він не усунув недоліків, зазначених в ухвалах цього суду про залишення заяв без руху.
Ухвалами Волинського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року ухвали Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10 січня та 25 червня 2020 року залишено без змін.
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 11 січня 2022 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_20 на вказані вище ухвали Волинського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року.
Крім того, ОСОБА_20 звертався й до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Волинської області від 05 грудня 2003 року, за результатами перевірки якої Велика Палата ухвалою від 30 квітня 2025 року відмовила у її прийнятті.
08 червня 2025 року ОСОБА_20 знову надіслав до Великої Палати заяву про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Волинської області від 05 грудня 2003 року на підставі статей 462, 463 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України). У зазначеній заяві ОСОБА_20 вказує на корупцію у Волинському апеляційному суді, яка, на його думку, перешкоджає розгляду його заяв про перегляд судового рішення щодо нього, та просить Велику Палату витребувати «…сфальсифіковану справу…» з Рівненського апеляційного суду, де наразі перебувають матеріали кримінального провадження, та «…викрити вбивцю…».
Велика Палата, перевіривши наведені в заяві доводи та додані до неї матеріали, дійшла висновку, що у її прийнятті до провадження слід відмовити.
Відповідно до статті 19 Конституції України Верховний Суд діє виключно в межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений законом.
Згідно з частиною першою статті 36, пунктом 1 частини другої статті 45 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені КПК України; Велика Палата лише у передбачених законом випадках здійснює касаційний перегляд судових рішень з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.
В аспекті кримінальної юрисдикції ці норми кореспондують із приписами КПК України, в яких чітко врегульовано випадки здійснення кримінального провадження саме ОСОБА_21 . Зокрема, ця палата уповноважена переглядати: судові рішення за виключними обставинами з підстави, визначеної пунктом 2 частини третьої статті 459 КПК України; ухвалені нею рішення з підстав, передбачених пунктами 1 та 3 частини третьої статті 459 цього Кодексу (частина п'ята статті 33 КПК України), і за нововиявленими обставинами (частина четверта статті 33 цього Кодексу); судові рішення, передбачені статтею 424 КПК України, в касаційному порядку - лише в разі передачі кримінального провадження на розгляд цієї палати за процедурою статей 4341, 4342 КПК України для відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду.
Відповідно ж до частини першої статті 463 КПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку внаслідок незнання про існування таких обставин. Правила інстанційної підсудності вимагають, щоб кримінальне провадження за нововиявленими обставинами здійснював лише той суд, який ухвалив рішення, що переглядається (частина четверта стаття 33 КПК України). Склад такого суду визначається за приписами частини одинадцятої статті 35 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, Велика Палата вправі переглядати за нововиявленими обставинами лише власні рішення у випадку, якщо вона раніше розглянула справу і допустила помилку внаслідок незнання про існування цих обставин.
Проте наведених законодавчих положень ОСОБА_20 не врахував і порушив питання про перегляд за нововиявленими обставинами вироку щодо нього, який Велика Палата не ухвалювала і за законом не може переглянути.
Отже, Велика Палата не є належним судом для перегляду за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Волинської області від 05 грудня 2003 року щодо ОСОБА_20 .
З огляду на викладене, у прийнятті до розгляду заяви ОСОБА_20 має бути відмовлено.
Керуючись статтями 459, 463, 464 Кримінального процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду
Відмовити у прийнятті до розгляду Великою Палатою Верховного Суду заяви ОСОБА_20 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Волинської області від 05 грудня 2003 року.
Заяву ОСОБА_20 й усі додані до неї матеріали повернути особі, яка їх подала.
Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідачОСОБА_1
Судді:ОСОБА_2 ОСОБА_11
ОСОБА_3 ОСОБА_12
ОСОБА_4 ОСОБА_13
ОСОБА_5 ОСОБА_14
ОСОБА_22 ОСОБА_15
ОСОБА_7 ОСОБА_16
ОСОБА_8 ОСОБА_17
ОСОБА_9 ОСОБА_18
ОСОБА_10 ОСОБА_19