Справа № 201/7828/25
Провадження № 1-кс/201/2945/2025
26 червня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022042020000034 від 17.02.2022 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України,
У судовому засіданні брали участь:
слідчий ОСОБА_3 ,
представник, адвокат ОСОБА_5 ,
Слідчий звернувся до суду із погодженим прокурором клопотанням про арешт майна.
В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що в ході досудового розслідування по кримінальному провадженню №42021042020000171 від 10.12.2021 за ч.2 ст.189 КК України було встановлено, що невстановлені під час досудового розслідування особи за попередньою змовою займаються сутенерством тобто забезпеченням заняття проституцією іншими особами.
Невстановлені на теперішній час особи, згідно відведених ролей активно підшуковують дівчат віком від 18-ти до 35-ти років для зайняття проституцією на території м. Дніпро, а також здійснюють контрольні функції за роботою жінок повій та діяльністю місця розпусти, з корисливих спонукань, всупереч врегульованих законом суспільних відносин щодо моральних засад суспільства в частині задоволення статевих потреб, керуючись прямим умислом, спрямованим на вчинення противоправних дій в сфері культурного, духовного життя суспільства та громадської моралі, а також з метою незаконного збагачення зорганізувались, у стійке об'єднання для створення та утримання місця розпусти, , а також залучення та втягнення жінок у проституцію, фактично вчиняють сутенерство тощо.
Вказані дії спричиняють шкоду охоронюваним законом та державою суспільним інтересам у сфері моралі та підпадають під ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України.
Згідно рапорту від о/у СКП ВП №2 ДРУ №1 ГУНП в Дніпропетровській області було виявлено в ході оперативно-розшукових заходів, що за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться квартира в якій надаються інтимні послуги за грошові кошти.
В подальшому, було допитано свідків ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які в своїх свідченнях підтверджують факт діяльності будинку розпусти за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, невстановлені особи, діючи у складі групи з корисливих спонукань, всупереч врегульованих законом суспільних відносин щодо моральних засад суспільства в частині задоволення статевих потреб, керуючись прямим умислом, спрямованим на вчинення противоправних дій в сфері культурного, духовного життя суспільства та громадської моралі, моральних засад суспільства в частині задоволення статевих потреб, спрямовану на порушення моралі суспільства щодо зв'язків між людьми для задоволення статевих потреб на основі особистої симпатії, усвідомлюючи небезпеку своїх дій, яка полягає у приниженні честі та гідності, створенні загрози поширення небезпечних хвороб та аморальності вказаного джерела доходу, з метою незаконного збагачення зорганізувались, у стійке об'єднання для створення та утримання місця розпусти, а також втягнення жінок у проституції та забезпечення зайняттям проституцією, тобто сутенерство.
20.06.2025 року було проведено санкціонований обшук за наступною адресою: АДРЕСА_1 за місцем здій-снення незаконної діяльності
В ході обшуку було виявлено та вилучено :
- Мобільний телефон «IPhone 11», сірого кольору;
- 1 упаковка інтимного гель-змазки «Durex» (50 мл.);
- Засоби контрацептивів презервативи різних виробників в кількості 255 шт;
- Картонна опечатана упаковка презервативів (12 шт);
- Лубрикант в кількості 26 шт;
- Грошові кошти в сумі 4000 гривень, наступними купюрами ( 3 купюри номіналом 1000 гривень серії ГК6742056; АР1785412 та ГС0018113; 2 ку-пюри по 500 гривень серії ЄП3923624, БВ2540674);
Орган досудового розслідування вважає, що вищевказане майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України. Вилучений мобільний телефон міг зберегти на собі сліди кримінального правопорушення які можуть слугувати доказом причетності власника пристрою до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, шляхом аналізу отриманої з мобільного телефону інформації у вигляді листування, фотозображень, дзвінків та контактів, шляхом проведення відновлення видаленої інформації, аналізу історії браузера, що в сукупності можуть підтвердити факт вчинення кримінального правопорушення. Стосовно мобільного телефону, вилучення якого було прямо прописано в Ухвалі на дозвіл про проведення обшуку, інформація з нього має бути проаналізована та направлена на судову комп'ютерно-технічну експертизу та інші види судових експертиз для доказу причетності власника мобільного пристрою до вищевказаного кримінального правопорушення. Також слід зазначити, що власником не було надано пароль захисту від мобільного пристрою, а так як вилучений пристрій заблоковано, тож аналіз інформації ускладняється необхідністю подолання системи логічного захисту.
Щодо вилучених грошових коштів в сумі 4000 гривень, вони відповідають критеріям ст. 98 КПК України так як вони здобуті кримінально-протиправним шляхом, що вбачається з показів свідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та оглядом предметів від 20.06.2025 року. Інше вилучене майно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, а тому не може бути повернене власнику майна.
Орган досудового розслідування вважає за необхідне накласти арешт на вище зазначене майно, з метою збереження речових доказів, враховуючи що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
На підставі викладеного, слідчий просить накласти арешт на зазначене в клопотанні майно, вилучене 20.06.2025 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною користування, розпорядження та відчуження зазначеного майна для запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування або знищення.
Слідчий у судовому засіданні подане клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав наведених у ньому.
Представник власника майна, адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував щодо накладення арешту на мобільний телефон «IPhone 11», сірого кольору та зазначив, що відсутні будь-які відомості, що він був знаряддям вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя, заслухавши думку учасників, дослідивши клопотання та матеріали, додані до нього приходить до такого висновку.
Судом встановлено, що у провадженні СВ ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022042020000034 від 17.02.2022 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України.
У ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №42021042020000171 від 10.12.2021 за ч.2 ст.189 КК України було встановлено, що невстановлені під час досудового розслідування особи за попередньою змовою займаються сутенерством тобто забезпеченням заняття проституцією іншою особою на території Соборного району міста Дніпра.
20.06.2025 року слідчим відділу поліції №2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області на підставі ухвали слідчого судді від 02.06.2025 було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого було виявлено та вилучено:
- мобільний телефон «IPhone 11», сірого кольору;
- 1 упаковка інтимного гель-змазки «Durex» (50 мл.);
- засоби контрацептивів презервативи різних виробників в кількості 255 шт;
- картонна опечатана упаковка презервативів (12 шт);
- лубрикант в кількості 26 шт;
- грошові кошти в сумі 4000 гривень, наступними купюрами (3 купюри номіналом 1000 гривень серії ГК6742056; АР1785412 та ГС0018113; 2 купюри по 500 гривень серії ЄП3923624, БВ2540674).
Постановою слідчого від 21.06.2025 року вищевказане майно було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022042020000034 від 17.02.2022 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України.
Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинен вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1)збереження речових доказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Крім того, арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення. Для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочину.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Згідно зі статтею 98 КПК України, речові докази - це матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Оцінка доказів із точки зору їх допустимості є заключним етапом доказування та здійснюється судом за наслідком розгляду справи по суті. Під час здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування, вказане питання не входить до повноважень слідчого судді.
Натомість, під час розгляду клопотання про арешт майна на стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні слідчий суддя уповноважений лише оцінити можливість використання майна, на яке слідчий, прокурор бажає накласти арешт, як доказу у кримінальному провадженні.
При цьому арешт майна має на меті забезпечити докази у кримінальному провадженні, оскільки вилучені предмети підпадають під ознаки ст. 98 КПК України, тобто мають ознаки речового доказу, і вони можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин протиправних дій, що встановлюються під час кримінального провадження, в рамках якого здійснюється досудове розслідування та є достатні підстави вважати, що вказані речі та документи можуть бути прихованим, пошкодженим, зіпсованим, знищеним, у зв'язку з чим клопотання слідчого в цій частині підлягає задоволенню.
Одночасно доводи представника не заслуговують на увагу та спростовуються наданими матеріалами клопотання, зважаючи на встановлені у даному кримінальному провадженні фактичні обставини кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України, за яким здійснюється досудове розслідування, що містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого висновку, що вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки вказане майно може містити відомості, які мають значення для встановлення обставин кримінального провадження та може бути використане як доказ факту протиправних дій, що встановлюються під час кримінального провадження.
Матеріали клопотання свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.
Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Таким чином, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Тому, вилучені в ході проведеного обшуку предмети можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 167, 170-173 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022042020000034 від 17.02.2022 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022042020000034 від 17.02.2022 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України, у вигляді заборони на користування та розпорядження на тимчасово вилучене 20.06.2025 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- мобільний телефон «IPhone 11», сірого кольору;
- 1 упаковка інтимного гель-змазки «Durex» (50 мл.);
- засоби контрацептивів презервативи різних виробників в кількості 255 шт;
- картонна опечатана упаковка презервативів (12 шт);
- лубрикант в кількості 26 шт;
- грошові кошти в сумі 4000 гривень, наступними купюрами (3 купюри номіналом 1000 гривень серії ГК6742056; АР1785412 та ГС0018113; 2 купюри по 500 гривень серії ЄП3923624, БВ2540674).
Ухвала підлягає негайному виконанню на всій території України. Відповідно до ч. 1 ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали суду складений і оголошений о 12.10 годині 27.06.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1