№ 2-4561/11
провадження 6/201/238/2025
30 червня 2025 року Соборний районний суд міста Дніпра
в складі: головуючого
судді Антонюка О.А.
за участі секретаря - Плевако О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про заміну сторони (боржника) у виконавчому провадженні, виконавчому листі та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до товариства з обмеженою відповідальністю “Українське фінансове агентство “Верус», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та грошових сум
ПАТ КБ “ПриватБанк» 20 січня 2010 року звернулося до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.
По справі 25 квітня 2013 року ухвалено рішення суду, яким позовні вимоги було задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк» заборгованість по кредитному договору від 05 грудня 2007 року в загальній сумі 117366.82 долари США, з яких: 97047.29 долари США - заборгованість за кредитом, 11614.75 доларів США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 1584 долари США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 1502.12 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 31.25 долар США - штраф (фіксована частина) і 5587.41 доларів США - штраф (відсоткова складова) та стягнуто солідарно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 3441 грн..
Вищезазначене рішення суду та виконавчі листи були видані стягувачу для пред'явлення до виконання, про що є відмітка 24.09.2013 року.
АТ КБ «ПриватБанк» 16 червня 2025 року звернулося до Соборного районного суду міста Дніпра з заявою про заміну сторони (боржника) у виконавчому провадженні, виконавчому листі та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа, що видав Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.
Учасники справи у судове засідання не з'явилися про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили. На підставі ч. 3 ст. 442 ЦПК України суд вважає можливим розглядати дані питання за їх відсутності.
Представник Піщанської міської ради проти задоволення заяви щодо заміни сторони у виконавчому провадженні на Піщанську міську раду заперечував. Вважає, що заміна сторони виконавчого провадження на Піщанську сільську раду, а також переведення загальної суми заборгованості в розмірі 117 366,82 доларів США (згідно офіційного курсу гривні за даними НБУ станом на 19.06.2025 року сума боргу становить 4 885 898,56 грн.), не відповідає вартості майна яке визнаним судом як відумерла спадщина та прийнята в комунальну власність Піщанської сільської ради. Крім того зазначив, що Банк 28.03.2025 звертався на адресу Піщанської сільської ради з питання проведення оплати за прийняте в комунальну власність відумерлого майна суму оцінки нерухомого майна в розмірі 759 294,00 грн. (08.01.2025 року ТОВ «Незалежна експертна оцінка «Експерт» дане нерухоме майно оцінено в 759 294,00 грн.) на що Банку була надана відповідь 25.04.2025 року.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 2 та 3 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдинг" проти України", а також згідно до рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Згідно із ч. 5 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 18 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.
За ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Заявник у своїй заяві посилався на те, що 25.04.2013 року рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі № 2-4561/11 задоволено позовну заяву та стягнуто солідарно заборгованість по кредитному договору № DNU0GA08441560 від 05.12.2007 у загальній сумі 117366,82 доларів США та судовий збір у розмірі 3441,00 грн.
24.04.2013 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська видано виконавчі листи № 2-4561/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Банку заборгованості за кредитним договором у розмірі 117366,82 доларів США та судові витрати.
13.07.2016 року державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Шелковниковою Л.В. було відкрито виконавче провадження № 51629777 з примусового виконання виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська виконавчого листа № 2-4561/11.
22.05.2019 року державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Корзуном Д.Д. було встановлено, що згідно актового запису № 1148 від 18.12.2018 року, зареєстрованого Соборним районним у місті Дніпрі ВД РАЦС ГТУЮ у Дніпропетровській області Суслова Любов Григорівна померла, у зв'язку з чим прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження № 51629777.
24.01.2024 року рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області у справі № 183/4931/21 задоволено заяву Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» та визнано відумерлою спадщину, що залишилася після смерті ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складається з: будинок загальною площею 68,20 кв.м, житлова площа 42,40 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 0,250 га з кадастровим номером 1223285500-03-006-0184; земельна ділянка площею 0,0733 га з кадастровим номером 1223285500-03-006-0185.
Передано відумерлу спадщину, а саме: будинок загальною площею 68,20 кв.м, житлова площа 42,40 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, площею 0,250 га з кадастровим номером 1223285500-03-006-0184; земельну ділянку площею 0,0733 га з кадастровим номером 1223285500-03-006-0185, - у власність відповідної територіальної громади - Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.
Тож обставини щодо визнання права власності на вказаний будинок та земельну ділянку за Радою, відповідно до ст. 82 ЦПК України, є преюдиційними при розгляді цієї заяви.
На виконання вказаного вище рішення суду Піщанською сільською радою було прийнято в комунальну власність зазначений будинок. Вказаний будинок перебуває під арештом у зв'язку з чим Піщанська сільська рада не має можливості ним користуватися, відчужувати та ін.
Сільська рада не є спадкоємцем за законом чи за заповітом, проте є учасником відносин щодо визначення юридичної долі відумерлої спадщини, яку складають як права , так і обов'язки, що належали спадкодавцю.
Відумерле майно, на яке правомірно вправі претендувати територіальна громад складає вся спадкова маса, яка залишилася без спадкоємців за законом або заповітом.
Сільська рада виступає так званим екстраординарним спадкоємцем, тоді коли ординарних спадкоємців такого майна (за заповітом чи за законом) немає. Оскільки до сільської ради переходять як права, так і обов'язки, її правовий статус є таким самим, як і у спадкоємців.
Незважаючи на те, що набуття суб'єктивного права у сільської ради на відумерлу спадщину пов'язується з відповідним висновком суду про відумерлість такої спадщини, для сільської ради такою самою мірою діятиме принцип, що відумерла спадщина належить сільській раді з моменту відкриття спадщини.
Отже, з часу відкриття спадщини після померлої Боржниці, а саме з 10.12.2018 року, Рада є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Заявник вказує, що згідно чинного законодавства смерть боржника слід розглядати як вибуття однієї із сторін виконавчого провадження, а тому за поданням державного виконавця або за заявою сторони, суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У спірних правовідносинах до складу спадщини входять, зокрема, обов'язок з відшкодування шкоди, що належав спадкодавцю за життя. Цей обов'язок не припинився внаслідок смерті боржника та продовжує існувати.
Відтак процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні у разі смерті боржника (фізичної особи) є цілком можливим.
Оцінивши представлені і добуті докази, суд вважає, що заява про заміну сторони (боржника) у виконавчому провадженні обґрунтована та підлягає частковому задоволенню, а тому слід замінити сторону (боржника) у виконавчому провадженні № 51629777 та у виконавчих листах за рішенням суду по справі № 2-4561/11 за позовом публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “ПриватБанк» до товариства з обмеженою відповідальністю “Українське фінансове агентство “Верус», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та грошових сум.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Судом встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 25 квітня 2013 року позовні вимоги було задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк» заборгованість по кредитному договору від 05 грудня 2007 року в загальній сумі 117366.82 долари США, з яких: 97047.29 долари США - заборгованість за кредитом, 11614.75 доларів США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 1584 долари США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 1502.12 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 31.25 долар США - штраф (фіксована частина) і 5587.41 доларів США - штраф (відсоткова складова) та стягнуто солідарно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 3441 грн..
13.07.2016 року державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Шелковниковою Любов'ю Віталіївною було відкрито виконавче провадження № 51629777 з примусового виконання виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська виконавчого листа № 2-4561/11.
22.05.2019 року державним виконавцем було прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження № 51629777 у зв'язку зі смертю ОСОБА_1 (актовий запис № 1148 від 18.12.2018).
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.10.2024 у справі № 183/4931/21 визнано відумерлою спадщину, що залишилася після смерті ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка складається з: будинок загальною площею 68,20 кв.м, житлова площа 42,40 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 0,250 га з кадастровим
номером 1223285500-03-006-0184; земельна ділянка площею 0,0733 га з кадастровим номером 1223285500-03-006-0185.
З часу відкриття спадщини після померлої ОСОБА_1 , а саме з 10.12.2018 року, Піщанська сільська рада є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 3 ст. 1277 ЦК України, спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 608 ЦК України, зобов'язання припиняється зі смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бу виконане іншою особою.
Частиною 1 ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною 1 статті 442 Цивільного процесуального кодексу України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Сторонами у зобов'язанні є боржник та кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).
За змістом ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Обов'язок Боржниці зі сплати заборгованості в розмірі 117 366,82 долари США на виконання рішення суду № 2-4561/11 є зобов'язанням, що входить до складу спадщини, оскільки не є нерозривно пов'язаним з її особою.
Факт наявності невиконаних зобов'язань за життя спадкодавця є підставою пред'явити у передбаченому законом порядку вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину і претендувати на задоволення своїх вимог за рахунок майна, одержаного у спадщину.
Відповідно до ч. 4 ст. 1277 ЦК України, сільська рада, яка стала власником відумерлого майна, зобов'язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до статті 1231 цього Кодексу. Якщо власниками відумерлого майна стали декілька територіальних громад, вимоги кредиторів спадкодавця задовольняються територіальними громадами пропорційно до вартості відумерлого майна, набутого у власність кожною з них.
Питання процесуального правонаступництва регламентовані частиною 1 статті 55 ЦПК України, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв'язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків, до іншої особи - правонаступника.
Процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, - це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 31 травня 2023 року, справа № 335/12292/19 наведено наступний правовий висновок. Верховний Суд визначив, що потрібно враховувати, що територіальна громада не є спадкоємцем за законом чи за заповітом, проте територіальна громада є учасником спадкових відносин щодо визначення юридичної долі відумерлої спадщини, яку складають як права, так і обов'язки, що належали спадкодавцю. Відумерле майно, на яке правомірно вправі претендувати територіальна громада, складає уся спадкова маса, яка залишилася без спадкоємців за законом або заповітом. Тобто спадщина визнається відумерлою в цілому, а не лише стосовно певного об'єкта нерухомості.
Відповідно до ч. 3 ст. 1277 ЦК України, спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна.
Звернення із заявою про визнання спадщини відумерлою і набрання законної сили відповідним рішенням суду у територіальної громади існує законний інтерес, заснований на правових нормах, що регулюють правовідносини щодо підстав набуття і припинення права власності після смерті особи, у якої відсутні спадкоємці. Цей інтерес (законні очікування) полягає у прагненні органу місцевого самоврядування набути право власності на відумерлу спадщину. Паралельно із цим інтересом у територіальної громади існує обов'язок звернутися до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою. Такі правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 01 листопада 2023 року в справі № 202/5154/21 та від 10 січня 2024 у справі № 522/17859/19.
Єдиним обов'язком територіальної громади є обов'язок звернення до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою і аж ніяк не обов'язок задовольняти вимоги кредиторів, що існували до моменту набрання відповідним рішенням суду законної сили. При цьому норми чинного законодавства не передбачають видачу свідоцтва про право на спадщину територіальній громаді. Рішення суду є єдиною підставою переходу майна у власність громади. Отже, територіальна громада набуває права власності на відумерле майно не в порядку права на спадкування, а на підставі судового рішення, яким воно визнано відумерлим;
Спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги (стаття 1281 ЦК України).
Спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині (частина перша статті 1282 ЦК України).
До спадкоємця переходить обов'язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем. До спадкоємця переходить обов'язок відшкодування моральної шкоди, завданої спадкодавцем, яке було присуджено судом зі спадкодавця за його життя. До спадкоємця переходить обов'язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові із спадкодавця за життя спадкодавця. Майнова та моральна шкода, яка була завдана спадкодавцем, відшкодовується спадкоємцями у межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ними у спадщину. За позовом спадкоємця суд може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), розмір відшкодування майнової шкоди (збитків) та моральної шкоди, якщо вони є непомірно великими порівняно з вартістю рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ним у спадщину (стаття 1231 ЦК України).
У Постанові Верховного Суду від 31 березня 2025 року по справі № 539/362/23 суд зауважив, що «законодавець не кваліфікує набуття територіальною громадою права на відумерлу спадщину як спадкування, а територіальну громаду, в цьому випадку, як спадкоємця;
спадкоємці мають право на спадкування, натомість територіальній громаді належить публічний обов'язок. Тобто, територіальна громада має виконати публічний обов'язок, а не здійснити цивільне право чи інтерес, які в неї відсутні;
публічний обов'язок територіальної громади виникає за наявності сукупності юридичних фактів (у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття; сплив одного року з часу відкриття спадщини);
по своїй суті набуття територіальною громадою права на відумерлу спадщину є специфічним різновидом правонаступництва, адже воно зумовлює не тільки набуття прав («актив»), але й обов'язків («пасив»). При визначенні складу пасиву і виду обов'язків, що включаються до нього основним критерієм має слугувати те, чи не є такі обов'язки особистими і не припинилися внаслідок смерті особи. До майнових обов'язків, що включаються до пасиву, відносяться як ті, які мають договірну сутність (зокрема, сплатити певну грошову суму, виконати роботу, надати послуги, передати річ), так і недоговірну (наприклад, сплата винагороди по публічній обіцянці);
при виконанні обов'язків територіальною громадою законодавець встановив межу їх виконання. Такою межею виступає вартість майна набутого територіальною громадою як відумерлої спадщини. Це і не дивно, адже такі обов'язки є боргами особи, яка померла, і виникли внаслідок його діяльності, завдяки чому мають відшкодовуватися саме з його майна, що набувається територіальною громадою як відумерла спадщина. Порядком виконання обов'язків територіальною громадою встановлений в статтях 1281 та 1282 ЦК;
законодавець на рівні книги 6 «Спадкове право» ЦК України не передбачає жодних переваг чи пріоритетів для кредиторів у тому разі, якщо обов'язки спадкодавця виконують його спадкоємці порівняно із кредиторами, якщо права на відумерлу спадщину набула територіальна громада. Висновок про те, що при відумерлості спадщини набувається лише право на майно, без обов'язків з очевидністю суперечить здоровому глузду та ставить в різне становище кредиторів, чого законодавець не мав на меті.».
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
За таких обставин звернення заявника із заявою про надання Піщанській сільській раді (код ЄДРПОУ 04338836) статусу боржника відповідає змісту ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та положенню Закону України «Про виконавче провадження» з огляду на що, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про заміну сторони виконавчого провадження частково в частині вартості майна, яке визнано судом, як відумерла спадщина та прийнята в комунальну власність Піщанської сільської ради, оскільки 08.01.2025 року ТОВ «Незалежна експертна оцінка «Експерт» дане нерухоме майно оцінено в 759 294,00 грн..
В частині вимог заявника про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа по цій справі суд вважає, що заява підлягає задоволенню, оскільки як витікає з матеріалів справи виконавче провадження № 51629777 з примусового виконання виконавчого листа № 2-4561/11 виданого 16.09.2013 Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська тривало з 13.07.2016 по 22.05.2019 та було закінчено у зв'язку зі смертю Боржниці. Постанова про закінчення виконавчого провадження № 51629777, у порушення вимог Закону України “Про виконавче провадження», не була направлена державним виконавцем на адресу АТ КБ “Приватбанк». Про смерть Боржниці Заявнику стало відомо 06.04.2020, що підтверджується знімком екрану з програмного комплексу Банку, з якого вбачається, що 06.04.2020 о 21:41:04 у Банку був доданий документ стосовно смерті ОСОБА_1 . В подальшому, з метою встановлення можливих спадкоємців Позичальника, Банк звертався з листами від 22.12.2020, від 02.03.2021 до Першої дніпровської державної нотаріальної контори. Встановивши, що Позичальниця померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак право власності на належне їй за життя майно не було зареєстровано за іншими особами після її смерті, 22.07.2021 Банк звернувся з заявою про визнання спадщини відумерлою до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Розгляд справи № 183/4931/21 тривав до 24.01.2024 року. Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.01.2024 року у справі № 183/4931/21 набрало законної сили 26.02.2024 року.
Після набрання законної сили зазначеним судовим рішенням, Банк намагався
вирішити питання задоволення вимог стягувача за рахунок майна, отриманого після смерті Боржниці, Піщанською сільської радою Самарівського району Дніпропетровської області у позасудовому порядку. 25.04.2025 року листом за вих. № 779/0/2-25, у відповідь на лист Банку від 28.03.2025 року з питання проведення оплати за прийняте в комунальну власність відумерлого майна, повідомила, що Піщанська сільська рада Самарівського району Дніпропетровської області не має можливості сплатити суму оцінки нерухомого майна в розмірі 759 294,00 грн., оскільки зазначені кошти можуть бути стягнуті лише за рішенням суду, що підтверджується матеріалами справи та самою заявою в якій він просить поновити вказаний строк, а також наданими та добутими доказами.
Статтею 12 Закону України “Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 року, що вступив в дію з 05 жовтня 2016 року, передбачено, зокрема, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
У розділі XІІІ Прикінцевих та перехідних положень згаданого закону, а саме п. п. 5, 6 передбачено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження.
За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість вказаної заяви про заміну сторони (боржника) у виконавчому провадженні та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа.
Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 129-1 Конституції України, ст. ст. 4, 12, 13, 76, 77, 81, 84, 89, 258, 259, 260, 261, 353, 442, 443, п. 17.4 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», суд
Задовольнити частково заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про заміну сторони (боржника) у виконавчому провадженні та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до товариства з обмеженою відповідальністю “Українське фінансове агентство “Верус», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та грошових сум.
Замінити сторону боржника у виконавчому провадженні № 51629777, який видав Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська на виконання рішення від 25 квітня 2013 року в межах вартості успадкованого майна, яке визнано судом, як відумерла спадщина та прийнята в комунальну власність Піщанської сільської ради в сумі 759 294,00 грн. по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до товариства з обмеженою відповідальністю “Українське фінансове агентство “Верус», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та грошових сум, з ОСОБА_1 на її правонаступника Піщанську сільську раду (код ЄДРПОУ 04338836).
Замінити сторону боржника у виконавчому листі № 2-4561/11 виданого 16.09.2013 Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська, в сумі 759 294,00 грн. в межах вартості успадкованого майна, яке визнано судом, як відумерла спадщина та прийнята в комунальну власність Піщанської сільської ради в сумі 759 294,00 грн. по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до товариства з обмеженою відповідальністю “Українське фінансове агентство “Верус», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та грошових сум, з ОСОБА_1 на її правонаступника Піщанську сільську раду (код ЄДРПОУ 04338836).
Поновити пропущений строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа № 2-4561/11 виданого 16.09.2013 року Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська.
В іншій частині заяви відмовити.
Ухвала набрала законної сили 30 червня 2025 року.
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.
Суддя О.А. Антонюк