23 червня 2025 року
м. Київ
справа № 212/9022/24
провадження № 61-7114ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М., Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Ратушна Руслана Павлівна,на рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
від 13 лютого 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХРД-БУД», Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю працівника, пов'язаної з виконанням трудових обов'язків,
У вересні 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХРД-БУД» (далі - ТОВ
«ХРД-БУД»), Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат»)про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю працівника, пов'язаної з виконанням трудових обов'язків у розмірі 8 000 000 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 лютого 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ «ХРД-БУД» на користь позивачів в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяною смертю працівника, пов'язаної з виконанням трудових обов'язків по 1 000 000 грн кожному.
Стягнуто з ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь позивачів в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяною смертю працівника, пов'язаної з виконанням трудових обов'язків по 1 000 000 грн кожному.
Відмовлено у задоволенні решти позовних вимог.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 травня 2025 року апеляційну скаргу позивачів залишено без задоволення, апеляційні скарги відповідачів задоволено частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 лютого 2025 року в частині розміру моральної шкоди, стягнутої з ТОВ «ХРД-БУД» на користь позивачів зменшено з 1 000 000 грн до 250 000 грн (кожному).
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 лютого 2025 року в частині розміру моральної шкоди, стягнутої з ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь позивачів зменшено з 1 000 000 грн до 250 000 грн (кожному).
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 лютого 2025 року в частині розміру судових витрат, стягнутих з ТОВ «ХРД-БУД» на користь держави змінено та зменшено цей розмір до 5 000 грн.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 лютого 2025 року в частині розміру судових витрат, стягнутих з ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь держави змінено та зменшено цей розмір до 5 000 грн.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
03 червня 2025 року представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Ратушна Р. П. через підсистему «Електронний Суд» подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 лютого 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 травня 2025 року.
У касаційній скарзі представник заявників просить суд касаційної інстанції змінити оскаржувані судові рішення, збільшивши розмір стягнутої моральної шкоди з відповідачів на користь позивачів до 4 000 000 грн (з кожного).
У частині першій статті 394 ЦПК Українипередбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження
(про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставою касаційного оскарження судових рішень представник заявників зазначає пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме, що суди не враховали правові висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 05 грудня 2018 року у справі № 210/5258/16-ц,
від 09 листопада 2022 року у справі № 372/1652/18, від 23 листопада 2022 року у справі № 686/13188/21, від 25 травня 2022 року у справі № 487/6970/20, від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19, від 08 квітня 2025 року у справі
№ 210/924/24.
Крім цього, на думку представника заявників, суди, порушивши норми процесуального права не дослідили зібрані докази у справі, а саме акт про нещасний випадок від 22 вересня 2022 року, свідоцтво про смерть № 1881 від 17 серпня
2022 року, протокол засідання комісії Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № 4 від 11 липня 2024 року. Крім цього, представник заявників зазначає, що суд апеляційної інстанції не дослідив докази, які були долучені до відзиву на апеляційну скаргу, зокрема відповідь
Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 16 квітня 2025 року (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України)
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Касаційна скарга подана у визначений законом строк та оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
З огляду на викладене, касаційний суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.
Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Ратушна Руслана Павлівна, на рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 лютого 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 травня 2025 року.
Витребувати із Соборного районного суду міста Дніпра (раніше - Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області) цивільну справу
№ 212/9022/24 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХРД-БУД», Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю працівника, пов'язаної з виконанням трудових обов'язків.
Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
О. М. Ситнік
І. М. Фаловська