03 червня 2025 року
м. Київ
справа № 450/2733/24
провадження № 61-6229ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Асташкін Арсен Володимирович, на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 грудня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 14 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання майнових прав на квартиру та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав,
У червні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання майнових прав на квартиру
АДРЕСА_1 .
У грудні 2024 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом
до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 21 листопада 2023 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 грудня
2024 року заяву представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задоволено.
Передано цивільну справу № 450/2733/24 (провадження № 2/450/1567/24)
за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання майнових прав на квартиру та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав
до Господарського суду Рівненської області на розгляд у межах справи
№ 918/1061/24 про неплатоспроможність ОСОБА_3 .
Постановою Львівського апеляційного суду від 14 квітня 2025 року ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 грудня 2024 року змінено, виключено з її мотивувальної частини посилання на статтю 31 ЦПК України. В решті ухвалу суду залишено без змін.
13 травня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Асташкін А. В., через підсистему «Електронний суд», подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 грудня
2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 14 квітня 2025 року,
в якій представник заявника, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 грудня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 14 квітня 2025 року і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи
та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду.
У пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив питання
про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити
у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Отже, тлумачення пункту 9 частини першої статті 353 та частини першої статті 389 ЦПК України свідчить, що оскарження ухвал щодо передачі справи на розгляд іншого суду, після їх перегляду в апеляційному порядку, у касаційному порядку
не передбачено. Постанова апеляційного суду, прийнята за наслідками апеляційного перегляду ухвали місцевого суду, також не може бути предметом перегляду у касаційному порядку.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати
від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги
до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE,
№ 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE
v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Вказівка в резолютивній частині постанови Львівського апеляційного суду від 14 квітня 2025 року про можливість її оскарження до Верховного Суду
не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи наведене, оскільки представником заявника подано касаційну скаргу на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Керуючись пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Асташкін Арсен Володимирович,
на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 грудня
2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 14 квітня 2025 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання майнових прав
на квартиру та за зустрічним позовом ОСОБА_3
до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав відмовити.
Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання
та оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Сердюк
С. О. Карпенко
І. М. Фаловська