26 червня 2025 року
м. Київ
Справа № 910/18540/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,
за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.,
представників учасників справи:
позивача - Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - Павлов Р.В. (у порядку самопредставництва),
відповідача - Українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю "УЗАЙ - не з'явився,
відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП"- не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації; далі - Департамент)
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 (головуючий суддя Алданова С.О., судді: Буравльова С.І., Корсака В.А.)
у справі № 910/18540/23
за позовом Департаменту
до 1) Українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю "УЗАЙ" (далі - ТОВ "Узай");
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП" (далі - ТОВ "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП"),
про стягнення коштів,
Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 11.06.2025 у зв'язку з обранням судді Ємця А.А. до Великої Палати Верховного Суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/18540/23, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Булгакова І.В. (головуюча), Власов Ю.Л., Колос І.Б.
Ухвалою Верховного Суду від 12.06.2025 розгляд справи відкладено на 26.06.2025.
Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 23.06.2025 у зв'язку з відпусткою судді Власова Ю.Л. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/18540/23, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Булгакова І.В. (головуюча), Бенедисюк І.М., Колос І.Б.
Короткий зміст позовних вимог
Департамент звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "УЗАЙ" та ТОВ "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП" про солідарне стягнення пайового внеску у розмірі 43 045 923,95 грн на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідачів виник обов'язок звернутися до Департаменту економіки та інвестицій протягом 10 робочих днів із заявою про укладення договору пайової участі щодо об'єкта будівництва та сплатити пайову участі у строки, передбачені законодавством (на момент дії статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"). Проте відповідачами вказаний обов'язок не виконано. У зв'язку з вищевикладеним позивач звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідачів коштів пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у розмірі 43 045 923,95 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 (суддя Андреїшина І.О.) у справі № 910/18540/23 позов задоволено повністю. Стягнуто солідарно з ТОВ "УЗАЙ" та ТОВ "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП" пайовий внесок у розмірі 43 045 923,95 грн на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету.
Судове рішення мотивоване тим, що враховуючи положення пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України " Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" № 132-IX та Порядку, відсутність заперечень відповідача та доказів належної сплати пайового внеску до бюджету міста Києва, відповідачі як замовники будівництва зобов'язані перерахувати органу місцевого самоврядування безпідставно збережені грошові кошти пайової участі в заявленому розміру на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), що відповідно свідчить про наявність підстав для задоволення позову.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2025: апеляційну скаргу ТОВ "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП" задоволено; рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 скасовано; позов Департаменту до ТОВ "УЗАЙ" та ТОВ "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП" про стягнення коштів - залишино без розгляду; стягнуто з ТОВ "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП" до Держаного бюджету України судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 249 086,30 грн.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що з урахуванням наведених обставин справи, враховуючи межі повноважень Департаменту в питаннях позадоговірного стягнення коштів пайової участі, що встановлені Порядком залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвиток інфраструктури міста Києва, зважаючи на відсутність доручення Київської міської ради, виданого Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та/або його директору на представництво інтересів в органах державної влади, в тому числі судової, в рамках питання звернення до господарського суду з відповідним позовом, суд апеляційної інстанції висновується, що позов у цій справі подано особою, процесуальна дієздатність якої належним чином не підтверджена.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі Департамент просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2025, а рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2023 залишити в силі.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Обґрунтовуючи підстави для відкриття касаційного провадження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скаржник зазначає, що:
- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував пункт 6 рішення Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415, пункти 3.3, 3.4 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішення Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415, пункт 2 розділу ІІ "Прикінцевих та перехідних положень", Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" №132-ІХ, пункт 1 частини першої статті 226 ГПК України без урахування висновків Верховного Суду викладених у постановах від 13.12.2022 у постанові від 910/21307/21, від 03.12.2024 справа 910/6226/23, від 20.07.2022 справа 910/9548/21, від 07.11.2024 справа 910/12561/23, від 13.02.2025 справа 910/3935/24, від 10.04.2025 справа 910/2987/24, від 14.12.2021 у справі 910/19088/20 та постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі 643/21744/19.
- неврахування висновків Верховного Суду викладених у постанові від 08.06.2022 у справі №303/4297/20 щодо застосування статті 56 ГПК України;
- пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України.
Доводи іншого учасника справи
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Роял Хауз Груп" заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх безпідставність та необґрунтованість, і просить постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
Від ТОВ "Узай" відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
Від ТОВ "Роял Хауз Груп" надійшло клопотання про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Департаменту на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України.
Водночас від Департаменту надійшли заперечення на клопотання ТОВ "Роял Хауз Груп" про закриття касаційного провадження.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції пунктом 4 рішення Київської міської ради від 28.08.2008 № 176/176 "Про внесення змін до проекту відведення земельної ділянки Українсько-турецькому товариству з обмеженою відповідальністю "УЗАЙ" для проектування, будівництва та експлуатації багатофункціонального житлово-торговельно-розважального комплексу по вул. Онуфрія Трутенка, 24 у Голосіївському районі м. Києва передано Українсько-турецькому товариству з обмеженою відповідальністю "УЗАЙ", за умови виконання пункту 5 цього рішення, в довгострокову оренду на 49 років земельну ділянку загальною площею 8,98 га для проектування, будівництва та експлуатації багатофункціонального житлово-торговельно-розважального комплексу по вул. Онуфрія Трутенка, 24 у Голосіївському районі м. Києва.
Відповідно до пункту 5.6 вищезазначеного рішення, Київська міська рада зобов'язала відповідача-1 вирішити питання пайової участі до початку будівництва відповідно до рішення Київради від 27.02.2003 № 271/431 "Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва".
24.12.2015 Українсько-турецьке товариство з обмеженою відповідальністю "УЗАЙ" (сторона-1), Товариство з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП" (сторона-2) та Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "НОВА АНГЛІЯ" (сторона-3) уклали договір про комплексну забудову (скорочено - Договір; Договір про забудову), відповідно до умов якого відповідач-1 делегує частину функцій замовника будівництва багатофункціонального житлово-торговельно-розважального комплексу по вул. Онуфрія Трутенка, 24 у Голосіївському районі м. Києва (далі - об'єкт будівництва) відповідачу-2 задля реалізації проекту та організації проектування та будівництва об'єкту, введення об'єкта будівництва в експлуатацію з метою отримання об'єктів інвестування у власність сторонами у частках, визначених цим договором, або передачі, відчуження їх та/або майнових прав на них третім особам на умовах цього договору (п. 3.1 Договору про забудову).
12.07.2019 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ113191931612 по об'єкту будівництва: "Будівництво та експлуатація багатофункціонального житлово-торгівельного комплексу по вул. Михайла Максимовича (колишня Онуфрія Трутенка) 24 у Голосіївському районі м. Києва" (IV черга будівництва). Замовником будівництва є відповідач-1.
20.07.2020 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ013200718419 по об'єкту будівництва:«Будівництво та експлуатація багатофункціонального житлово-торгівельного комплексу по вул. Михайла Максимовича (колишня Онуфрія Трутенка), 24 у Голосіївському районі м. Києва» (V черга будівництва, 1 та 2 пускові комплекси). Замовником будівництва є відповідач-1.
Державною інспекцією архітектури та містобудування України видано сертифікати: від 02.07.2021 № ІУ123210629625 про готовність до експлуатації закінченого будівництва житлового будинку Б4 (IV черга будівництва, 1 пусковий комплекс), від 15.02.2022 за № ІУ123220210881 про готовність до експлуатації закінченого будівництва житлового будинку В4 (2 пусковий комплекс IV черги) за проектом «Будівництво та експлуатація багатофункціонального житлово-торгівельного комплексу на вул. Михайла Максимовича (колишня Онуфрія Трутенка) 24 у Голосіївському районі м. Києва. Замовником будівництва є відповідач-1.
22.09.2022 Державною інспекцією архітектури та містобудування України видано сертифікат № ІУ123220916531 про готовність до експлуатації закінченого будівництвом об'єкта «Будівництво та експлуатація багатофункціонального житлово-торгівельного комплексу по вул. Михайла Максимовича (колишня Онуфрія Трутенка), 24 у Голосіївському районі м. Києва" (V черга будівництва, 1 та 2 пускові комплекси)». Замовником будівництва є відповідач-1.
Департаментом направлялась відповідачам вимоги щодо отримання розрахунку та сплати пайової участі від 17.07.2023 № 050/08-2697, від 07.06.2023 № 050/08-2184, від 18.05.2023 № 050/08-1890, від 17.07.2023 № 050/08-2696, від 07.06.2023 № 050/08-2183, від 18.05.2023 № 050/081891.
Проте відповідачами обов'язок зі сплати пайового внеску не виконано.
Враховуючи наведене, позивач в позові зазначав, що у відповідачів виник обов'язок звернутися до Департаменту економіки та інвестицій протягом 10 робочих днів із заявою про укладення договору пайової участі щодо об'єкта будівництва та сплатити пайову участі у строки, передбачені законодавством (на момент дії статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").
Проте відповідачами вказаний обов'язок не виконано.
З таких підстав позивач звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення солідарно з відповідачів коштів пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у розмірі 43 045 923,95 грн.
Як вже зазначалось, місцевий господарський суд, задовольняючи позов, виснувався про стягнення з Українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю "УЗАЙ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП" пайового внеску у розмірі 43 045 923 грн 95 коп. на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету (реквізити: Одержувач: ГУК у м. Києві, код доходів 24170000, рахунок IBAN: UA538999980314131921000026001, банк одержувача: Казначейство України, код ЄДРПОУ: 37993783).
Водночас апеляційним господарським судом, зокрема, встановлено, що Департамент економіки та інвестицій, обґрунтовуючи підстави для його звернення до господарського суду з відповідним позовом, вказував, що відповідно до приписів Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвиток інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 за № 411/1415 (у редакції рішення Київської міської ради від 19.12.2019 № 460/8033), пайова участь є обов'язковим внеском, який замовник має сплатити до бюджету міста Києва, крім випадків, передбачених законами України та цим Порядком. Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є єдиним органом, уповноваженим здійснювати розрахунок пайової участі та укладання, зміну та розірвання договорів про пайову участь (з урахуванням особливостей інших положень цього Порядку).
Відтак, Департамент як позивач, звернувся до місцевого господарського суду для захисту інтересів територіальної громади міста Києва та Департаменту економіки та інвестицій.
Судова колегія вказує, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Закон України "Про столицю України - місто-герой Київ" визначає спеціальний статус міста Києва як столиці України, а також особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у місті відповідно до Конституції України та законів України.
Відповідно до статей 7, 10, 11 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" система місцевого самоврядування у місті Києві включає: територіальну громаду міста; міського голову; міську раду; виконавчий орган міської ради; районні ради (у разі їх утворення); виконавчі органи районних у місті рад; органи самоорганізації населення.
Київська міська та районні в місті ради (у разі їх утворення) мають власні виконавчі органи, які утворюються відповідно Київською міською радою, районними в місті радами (у разі їх утворення), що підзвітні та підконтрольні відповідним радам.
Закон України "Місцеве самоврядування в Україні" відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
За статей 1, 2, 5, 10, 11, 18-1, 26, 27, 28, 31, 54 Закону України "Місцеве самоврядування в Україні" виконавчі органи рад - це органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
Делеговані повноваження - повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад.
Місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.
Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
Виключно на пленарних засіданнях міських рад (міст з районним поділом), крім питань, зазначених у частині першій цієї статті, вирішується питання визначення обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи в інтересах територіальних громад районів у містах.
Закон України "Місцеве самоврядування в Україні" визначає повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Зокрема, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності до участі в комплексному соціально-економічному розвитку сіл, селищ, міст, координація цієї роботи на відповідній території (власні (самоврядні) повноваження); залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об'єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища (у галузі бюджету, фінансів і цін); організація за рахунок власних коштів і на пайових засадах будівництва, реконструкції і ремонту об'єктів комунального господарства та соціально-культурного призначення, жилих будинків, шляхів місцевого значення, а також капітального та поточного ремонту вулиць і доріг населених пунктів та інших доріг, які є складовими автомобільних доріг державного значення (як співфінансування на договірних засадах) (у галузі будівництва).
Сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Положення про відділи, управління та інші виконавчі органи ради затверджуються відповідною радою.
Рішенням Київської міської ради від 2 березня 2023 року № 6025/6066 затверджено Положення про Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), за приписами якого Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), утворений відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" у структурі виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за рішенням Київської міської ради від 20.06.2002 № 28/28 "Про утворення виконавчого органу Київської міської ради та затвердження його структури і загальної чисельності".
Департамент підзвітний та підконтрольний Київській міській раді, підпорядковується Київському міському голові, входить до структури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), виконує функції органу місцевого самоврядування та, у визначених законодавством України випадках, виконує функції державної виконавчої влади.
Департамент готує договори про пайову участь фізичних та юридичних осіб у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста та оформлює розрахунки розмірів пайової участі (внесків) замовників (інвесторів) у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста.
Департамент для здійснення повноважень та виконання завдань, має право:
- за дорученням представляти інтереси Київського міського голови, Київської міської ради, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, у підприємствах, установах, організаціях, у міжнародних організаціях з питань, що належать до компетенції Департаменту;
- здійснювати представництво (самопредставництво) інтересів Київського міського голови, Київської міської ради, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту, їх посадових осіб у судах України на всіх стадіях судового процесу через посадових осіб юридичної служби Департаменту, які без окремого доручення беруть участь у справах з усіма правами, крім відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди, що надані законодавством про адміністративне, господарське, цивільне судочинство, Кодексом України з процедур банкрутства, та на стадії примусового виконання рішень судів позивачу, відповідачу, третій особі, учаснику судового провадження, учаснику виконавчого провадження, стягувачу, боржнику, представнику.
Департамент очолює директор, якого призначає на посаду і звільняє з посади Київський міський голова відповідно до законодавства України.
Директор Департаменту діє від імені Департаменту без доручення, представляє в установленому порядку Департамент у взаємовідносинах з іншими структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), з міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, районними в місті Києві державними адміністраціями, підприємствами, установами і організаціями в Україні та за її межами, укладає від імені Департаменту угоди (договори), видає довіреності та надає доручення.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що з огляду на зазначені приписи Положення про Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департамент в межах його компетенції, вправі:
- представляти в питаннях, що належать до його компетенції, інтереси Київської міської ради, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в органах державної влади на підставі доручення;
- здійснювати представництво (самопредставництво) інтересів Київської міської ради, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту, їх посадових осіб у судах України на всіх стадіях судового процесу через посадових осіб юридичної служби Департаменту. Такі посадові особи без окремого доручення беруть участь у справах з усіма правами, що надані законодавством про адміністративне, господарське, цивільне судочинство, Кодексом України з процедур банкрутства, та на стадії примусового виконання рішень судів позивачу, відповідачу, третій особі, учаснику судового провадження, учаснику виконавчого провадження, стягувачу, боржнику, представнику. В той же час, посадові особи юридичної служби Департаменту не мають права на відмову від позову, визнання позову, укладення мирової угоди.
В свою чергу, директор Департаменту діє від імені Департаменту без доручення та вправі представляти в установленому порядку Департамент у взаємовідносинах з:
- іншими структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
- міністерствами;
- іншими центральними органами виконавчої влади;
- органами місцевого самоврядування, районними в місті Києві державними адміністраціями;
- підприємствами, установами і організаціями в Україні та за її межами.
Тобто, директор, в питаннях, що належать до компетенції Департаменту, в установленому порядку має право представляти інтереси Київської міської ради, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в органах державної влади на підставі доручення.
В той же час, директор укладає від імені Департаменту угоди (договори), видає довіреності та надає доручення.
Поряд із цим, Порядком залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затверджений рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 за № 411/1415 (у редакції рішення Київської міської ради від 19.12.2019 № 460/8033), визначається механізм залучення, розрахунку розмірів і використання коштів пайової участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва (далі - пайова участь) та оформлення договорів пайової участі у зв'язку зі здійсненням або намірами на здійснення будівництва (в тому числі, нового будівництва та реконструкції) об'єктів (в тому числі, будинків, будівель, споруд, їх комплексів або частин) незалежно від їх форми власності.
Згідно положень цього Порядку у разі встановлення факту прийняття об'єкта будівництва або реконструкції в експлуатацію, або присвоєння адреси новозбудованим, реконструйованим об'єктам без наявності довідки про виконання умов пайової участі, Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зобов'язаний звернутися до особи, що порушила умови Порядку, з вимогою про укладення договору про пайову участь та, за наявності обґрунтованих підстав, звернутися до правоохоронних органів або до суду.
Замовник, який здійснює або має намір здійснити нове будівництво або реконструкцію об'єктів (у разі збільшення загальної площі об'єкта), зобов'язаний, до прийняття об'єкта в експлуатацію, взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва, крім випадків, передбачених законодавством та цим Порядком.
Замовник зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва/реконструкції об'єкта звернутися до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва/реконструкції. Департамент протягом 15 робочих днів з дня отримання документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва.
В усіх питаннях щодо залучення коштів пайової участі Київська міська рада виступає в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є єдиним органом, уповноваженим здійснювати розрахунок пайової участі та укладання, зміну та розірвання договорів про пайову участь (з урахуванням особливостей інших положень цього Порядку).
Контроль за дотриманням замовниками встановлених укладеними договорами про пайову участь строків та обсягів сплати пайової участі, а також проведення претензійно-позовної роботи здійснюється Департаментом в межах повноважень та в порядку, передбаченому законодавством України.
Залучення замовників до пайової участі відбувається на підставі договору про пайову участь замовника у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, укладеного між виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та замовником (далі - договір про пайову участь).
Пайова участь сплачується замовником виключно грошовими коштами в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва/реконструкції в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором про пайову участь.
Прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію без сплати пайової участі в повному обсязі не звільняє замовника від обов'язку її сплати.
Замовники несуть відповідальність відповідно до законодавства України за повноту і достовірність поданих до Департаменту даних та документів, в тому числі на підставі яких укладається договір про пайову участь, визначається розмір пайової участі та графік оплати.
Системний аналіз окреслених вище положень Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвиток інфраструктури міста Києва та Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвиток інфраструктури міста Києва, - дають підстави для висновків про те, що Департаменту економіки та інвестицій надано повноваження на здійснення розрахунку пайової участі та укладання, зміну та розірвання договорів про пайову участь.
Тобто, діяльність Департаменту прямо пов'язана з укладенням та виконанням відповідних договорів.
При цьому, повноваження Департаменту щодо неукладених договорів обмежуються лише направленням вимоги про укладення договору про пайову участь та, за наявності обґрунтованих підстав, зверненням з відповідних питань до суду.
В той же час, прямої правосуб'єктності Департаменту у разі неукладення договору та щодо стягнення заборгованості Порядок не містить, тому відповідні дії у межах певних повноважень мають вчинятися Департаментом за дорученням.
Так, оскільки в усіх питаннях щодо залучення коштів пайової участі Київська міська рада виступає в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), останній, проводячи претензійно-позовну роботу з питань, що належать до його компетенції, виключно за дорученням має право представляти інтереси Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в органах державної влади, в тому числі судової.
Водночас, Департаменту надано право здійснювати представництво (самопредставництво) інтересів Київської міської ради, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту в судах України на всіх стадіях судового процесу через посадових осіб юридичної служби Департаменту, які без окремого доручення беруть участь у справах з використанням відповідних процесуальних прав. Таке представництво здійснюється на підставі виданої директором Департаменту посадовій особі юридичної служби довіреності чи наданого доручення.
При цьому, посадові особи юридичної служби Департаменту здійснюють претензійно-позовну роботу в межах наданих повноважень та в порядку, передбаченому законодавством України.
Суд апеляційної інстанції наголошував, що особливістю даного спору є те, що договір між Департаментом та відповідачем-1 та/або відповідачем-2 не укладався.
Тим самим, спір у цій справі про стягнення, на підставі статті 1212 ЦК України, солідарно з відповідачів пайового внеску у розмірі 43 045 923,95 грн на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва випливає з позадоговірних відносин.
Відтак, у зв'язку з відмовою забудовника від укладання договору про пайову участь у розвиток інфраструктури населеного пункту, можуть бути порушені та підлягають захисту у порядку 1212 ЦК України права та інтереси органу місцевого самоврядування, тобто Київської міської ради, внаслідок неукладення договору.
З огляду на вказане, колегія суддів зазначає, що згідно з частинами 1, 3, 4 статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом відповідно до вимог закону) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Отже, вирішення питання про орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, полягає у встановленні органу, який, використовуючи на підставі норм законодавства надані йому повноваження, зобов'язаний з метою захисту інтересів держави вчиняти юридичні дії, що впливають на права та обов'язки суб'єктів спірних правовідносин, зобов'язуючи їх припинити порушення інтересів держави та усунути наслідки цих порушень (зокрема, звертатись до суду з відповідним позовом).
Суд апеляційної інстанції зазначив, що позовну заяву було подано Департаментом в електронній формі через систему "Електронний суд". Своє процесуальне становище Департамент визначив як позивач.
Відповідно до частин 1, 6, 8 статті 6 ГПК України позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або із застосуванням засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно зі статтею 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Відповідно до частин п'ятої та шостої статті 42 ГПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
В силу приписів Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 за № 1845/0/15-21, користувачі зобов'язані вносити повну та актуальну інформацію в Електронний кабінет в обсязі, визначеному функціональними можливостями ЄСІТС, невідкладно після створення, отримання або зміни такої інформації.
Процедура реєстрації Електронного кабінету юридичної особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису керівника такої юридичної особи, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Сертифікат кваліфікованого електронного підпису такої посадової особи повинен містити ідентифікаційні дані як юридичної, так і посадової особи.
Керівник юридичної особи засобами програмного забезпечення Електронного кабінету може уповноважувати працівників юридичної особи (в тому числі себе) або інших фізичних осіб чи фізичних осіб - підприємців на перегляд, створення та надсилання електронних документів, а також вчинення інших дій від імені юридичної особи з використанням власних Електронних кабінетів таких фізичних осіб чи фізичних осіб - підприємців.
Від імені юридичної особи видавати довіреності в електронній формі мають право особи, зазначені у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо такої юридичної особи у графі "Прізвище, ім'я, по батькові, дати обрання (призначення) осіб, що обираються (призначаються) до органу управління такої юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або такі, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи". Від імені іноземної юридичної особи електронні довіреності видаватися не можуть.
Довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами Електронного суду.
У відповідності до частини дев'ятої статті 60 ГПК України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки (частини першої статті 61 ГПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява б/н від 04.12.2023 Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підписана Павловим Р.В., який діяв на підставі довіреностей.
Зокрема, до позову долучено дві довіреності, а саме:
- № 050/14-1706 від 01.05.2023, видану директором Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Мельник Н.О., яка діяла на підставі Положення, начальнику відділу організації позовної роботи та судового представництва управління правового забезпечення Павлову Р.В.;
- від 22.05.2023, видану Мельник Н.О. у порядку передоручення Павлову Р.В.
До довіреності у порядку передоручення від 22.05.2023 додано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформований станом на 24.11.2021.
В межах вказаних обставин та окреслених процесуальних приписів судом апеляційної інстанції встановлено, що до поданого через систему «Електронний суд» позову Департаментом не долучено актуальної інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо керівника Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підтвердженої станом на момент подачі (04.12.2023) позовної заяви, що вказує на не дотримання позивачем вимог порядку, визначеного Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему при подачі відповідного позову до господарського суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
Крім цього, до позовної заяви позивачем не додано доручення від Київської міської ради, виданого Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та/або його директору, на представництво інтересів в органах державної влади, в тому числі судової, зокрема на представництво інтересів Київської міської ради шляхом звернення Департаменту до господарського суду з позовом до Українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю "УЗАЙ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП" про солідарне стягнення пайового внеску у розмірі 43 045 923,95 грн на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва.
З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції вказує, що частиною першою статті 45 ГПК України встановлено, що позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Так господарська процесуальна правоздатність визначається як здатність мати процесуальні права та нести обов'язки сторони, третьої особи, заявника. Господарською процесуальною правоздатністю володіють усі фізичні та юридичні особи на підставі їхнього права на судовий захист у господарському суді своїх прав і законних інтересів. У цьому виражається нерозривний процесуальний зв'язок між процесуальною правоздатністю і здатністю мати матеріальні права та обов'язки. Особа наділяється процесуальною правоздатністю з метою захисту матеріальних прав і інтересів. Правоздатність у матеріальному праві - це здатність мати відповідні матеріальні права і нести обов'язки, а процесуальна правоздатність - це можливість бути в господарському суді стороною, третьою особою, заявником.
Оскільки господарська процесуальна правоздатність тісно пов'язана з матеріально-правовою правоздатністю і з матеріальним правом, яке підлягає захисту, вона виникає одночасно з виникненням здатності мати матеріальні права.
Господарська процесуальна дієздатність визначається як здатність особи своїми діями здійснювати процесуальні права та нести обов'язки в господарському суді.
Тобто, основна відмінність полягає в тому, що в матеріальному праві - це здатність мати права та обов'язки, а в процесуальному - це можливість бути стороною у господарському суді.
Процесуальна дієздатність певної особи як сторони у справі (або її представника) визначається станом на час подання нею позову до суду.
Як вже зазначалось вище, Департамент, визначивши своє процесуальне становище на момент подання ним позову, як позивач, звернувся до місцевого господарського суду для захисту інтересів територіальної громади міста Києва і Департаменту економіки та інвестицій (матеріальне право).
З урахуванням наведених обставин справи, враховуючи межі повноважень Департаменту в питаннях позадоговірного стягнення коштів пайової участі, що встановлені Порядком залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвиток інфраструктури міста Києва, зважаючи на відсутність доручення Київської міської ради, виданого Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та/або його директору на представництво інтересів в органах державної влади, в тому числі судової, в рамках питання звернення до господарського суду з відповідним позовом, суд апеляційної інстанції висновується, що позов у цій справі подано особою, процесуальна дієздатність якої належним чином не підтверджена.
Крім того, оскільки Департаментом на час звернення до господарського суду не долучено доручення від Київської міської ради для вирішення питання про стягнення у судовому порядку з ТОВ "УЗАЙ" та ТОВ "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП" солідарно пайового внеску, судова колегія вважає, що у керівника Департаменту та посадової особи юридичної служби Департаменту не виникло достатніх правових підстав для звернення до суду з позовом для захисту порушених прав та інтересів Київської міської ради.
Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Слід зазначити, що касаційне провадження у цій справі відкрито, зокрема, на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.
З метою вдосконалення порядку залучення, розрахунку розмірів і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва Київрада рішенням від 15.11.2016 № 411/1415 затвердила Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва.
Відповідно до пункту 3.1 розділу ІІІ Порядку пайова участь є обов'язковим внеском, який замовник має сплатити до бюджету міста Києва, крім випадків, передбачених законами України та цим Порядком.
Згідно з пунктом 3.3 розділу ІІІ Порядку в усіх питаннях щодо залучення коштів пайової участі Київська міська рада виступає в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Пунктом 3.4 розділу ІІІ Порядку визначено, що Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є єдиним органом, уповноваженим здійснювати розрахунок пайової участі та укладання, зміну та розірвання договорів про пайову участь (з урахуванням особливостей інших положень цього Порядку).
Пайова участь сплачується замовником виключно грошовими коштами в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва / реконструкції в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором про пайову участь. Прийняття об'єкта в експлуатацію без сплати пайової участі в повному обсязі не звільняє замовника від обов'язку її сплати (пункт 4.3).
Вказаний Порядок, зокрема, дає визначення основних понять (термінів), що вживаються в ньому, таких як "замовник", "нове будівництво" тощо, визначає орган, який здійснює залучення коштів пайової участь від імені Київської міської ради як органу місцевого самоврядування, окреслює обсяг прав і обов'язків такого органу під час розгляду звернень замовників будівництва, встановлює механізм взаємодії між ними.
Верховний Суд звертає увагу на те, що правові висновки щодо застосування норм права у правовідносинах щодо сплати коштів пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва з урахуванням змін законодавства з 01.01.2020 містяться, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19, у постановах Верховного Суду від 03.12.2024 у справі № 910/6226/23, від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21, від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21, від 07.11.2024 у справі № 910/12561/23, від 13.02.2025 у справі №910/3935/24, від 10.04.2025 у справі №910/2987/24, від 14.12.2021 у справі №910/19088/20.
Висновки у цих постановах є подібними, зокрема за змістовим, об'єктним та суб'єктним критеріями подібності (з урахуванням висновків щодо подібності, які містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 зі справи № 233/2021/19).
В контексті доводів касаційної скарги Суд звертає увагу на те, що Департамент, для здійснення повноважень та виконання завдань, серед іншого має право здійснювати представництво (самопредставництво) інтересів Київського міського голови, Київської міської ради, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту, їх посадових осіб у судах України на всіх стадіях судового процесу через посадових осіб юридичної служби Департаменту, які без окремого доручення беруть участь у справах з усіма правами, крім відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди, що надані законодавством про адміністративне, господарське, цивільне судочинство, Кодексом України з процедур банкрутства, та на стадії примусового виконання рішень судів позивачу, відповідачу, третій особі, учаснику судового провадження, учаснику виконавчого провадження, стягувачу, боржнику, представнику.
Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є єдиним органом, уповноваженим здійснювати розрахунок пайової участі та укладання, зміну та розірвання договорів про пайову участь (з урахуванням особливостей інших положень цього Порядку).
Отже в усіх питаннях щодо залучення коштів пайової участі Київська міська рада виступає в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Відповідно до пункту 3.1 розділу ІІІ Порядку пайова участь є обов'язковим внеском, який замовник має сплатити до бюджету міста Києва, крім випадків, передбачених законами України та цим Порядком.
Згідно з пунктом 3.3 розділу ІІІ Порядку в усіх питаннях щодо залучення коштів пайової участі Київська міська рада виступає в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Пунктом 3.4 розділу ІІІ Порядку визначено, що Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є єдиним органом, уповноваженим здійснювати розрахунок пайової участі та укладання, зміну та розірвання договорів про пайову участь (з урахуванням особливостей інших положень цього Порядку).
Контроль за дотриманням замовниками встановлених укладеними договорами про пайову участь строків та обсягів сплати пайової участі, а також проведення претензійно-позовної роботи здійснюється Департаментом в межах повноважень та в порядку, передбаченому законодавством України.
Судами попередніх інстанцій встановлено не виконання замовником обов'язку щодо укладення договору про пайову участь та сплати пайових внесків.
У зв'язку з відмовою забудовника від укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту права органу місцевого самоврядування на отримання коштів на розвиток інфраструктури населеного пункту є порушеними і в органу місцевого самоврядування виникає право вимагати стягнення коштів, обов'язок сплати яких був встановлений законом.
У такому разі суд має виходити з того, що замовник будівництва без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а отже, зобов'язаний повернути ці кошти на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.
Водночас Верховний Суд у справі № 910/21307/21 зазначав про те, що звертаючись з позовом до суду, щодо виконання зобов'язання зі сплати пайового внеску суди помилково застосовували до спірних правовідносин норми статей на які посилався Позивач у позовній заяві, а саме: статей 526, 530 та 610 ЦК України замість частини першої статті 1212 ЦК України, яка підлягала застосуванню.
Обрання Департаментом матеріально-правовою підставою позову статтю 1212 ЦК України жодним чином не впливає на його процесуальну дієздатність бути позивачем за таким позовом, та не вимагає від нього отримання від Київської міської ради окремих, додаткових чи спеціальних повноважень.
Відтак стягнення пайової участі за договірними зобов'язаннями та поза договірних зобов'язань не змінює самої суті повноважень Департаменту на стягнення суми пайової участі.
Відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов'язання забудовника сплатити визначені суми, таке зобов'язання повинне бути виконане до прийняття новозбудованого об'єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру. Схожа правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії судді Касаційного господарського суду від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21.
Відповідно до пункту 6.9 Положення Департаменту надано право здійснювати представництво (самопредставництво) інтересів Київської міської ради, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту, їх посадових осіб у судах України на всіх стадіях судового процесу через посадових осіб юридичної служби Департаменту, які без окремого доручення беруть участь у справах з усіма правами, крім відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди, що надані законодавством про адміністративне, господарське, цивільне судочинство, Кодексом України з процедур банкрутства, та на стадії примусового виконання рішень судів позивачу, відповідачу третій особі, учаснику судового провадження, учаснику виконавчого провадження, стягувачу, боржнику, представнику.
З позовною заявою звернувся Павлов Руслан Володимирович начальник відділу організації позовної роботи та судового представництва управління правового забезпечення Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що узгоджується із зазначеним пунктом Положення. Водночас вимоги надати витяг з ЄДР датованим днем звернення до суду не передбачено.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов передчасних висновків про те, що процесуальна дієздатність Департаменту належним чином не підтверджена та залишив позов без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 275 ГПК України.
Також Суд бере до уваги те, що у справах на які посилається Департамент у касаційній скарзі, висновки яких не враховані судом апеляційної інстанції, постанови Верховного Суду ухвалені за результатом перегляду судових рішень у справах за позовом Департаменту до замовників будівництва про стягнення коштів пайової участі в порядку частини першої статті 1212 ЦК України.
Водночас у постановах від 13.12.2022 у справі №910/21307/21 та від 03.12.2024 у справі № 910/6226/23 Верховний Суд серед іншого посилався на те, що згідно з пунктом 3.3 розділу ІІІ Порядку в усіх питаннях щодо залучення коштів пайової участі Київська міська рада виступає в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Пунктом 3.4 розділу ІІІ Порядку визначено, що Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є єдиним органом, уповноваженим здійснювати розрахунок пайової участі та укладання, зміну та розірвання договорів про пайову участь (з урахуванням особливостей інших положень цього Порядку).
Суд враховує зазначене у постановах Верховного Суду у розгляді цієї категорії спорів безвідносно до правовідносин, що склалися в конкретній справі. Отже, підстави для задоволення клопотання про закриття касаційного провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України, - відсутні.
Водночас оскільки суд апеляційної інстанції обмежився лише дослідженням питання процесуальної дієздатності Департаменту, без дослідження інших доводів викладених в апеляційній скарзі та матеріалів справа, Суд дійшов висновку про необхідність направлення справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
В силу приписів частини четвертої статті 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Ураховуючи, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, то за таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Департаменту задовольнити частково, оскаржуване судове рішення у справі скасувати, а справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Під час розгляду справи суду слід звернути увагу на викладене, надати належну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, перевірити доводи та докази, а також вагомі (визначальні) аргументи сторін у справі, дати їм належну правову оцінку, і, в залежності від встановленого, вирішити спір відповідно до закону.
Судові витрати
Розподіл судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги, відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України, та новий розподіл судових витрат не здійснюється, адже Суд не змінює та не ухвалює нового рішення, а скасовує оскаржуване судове рішення та передає справу на для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, тому за результатами розгляду має бути вирішено й питання, зокрема, щодо розподілу судового збору.
Керуючись статтями 300, 308, 310, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації; далі - Департамент) задовольнити частково.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 у справі № 910/18540/23 скасувати.
Справу № 910/18540/23 передати для продовження розгляду до Північного апеляційного господарського суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Колос