про відкриття провадження у справі
30 червня 2025 року м. Чернігів справа № 927/653/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Фесюри М.В.,
розглянувши матеріали позовної заяви від 14 травня 2024 року,
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “СІВЕРАВІА»,
код ЄДРПОУ 42793404, вул. Рятувальників, буд.1, м. Чернігів, 14029,
до відповідача: російської федерації в особі
Міністерства оборони російської федерації
вул. Знаменка, 19, м. москва, російська федерація, 119019,
адреса для листування: Poland. 00-761 Warszawa. ul. Belwederska. 49 (посольство росії в Польщі)
про стягнення 11 495 906 грн.
До Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “СІВЕРАВІА» до російської Федерації в особі Міністерства оборони російської федерації про стягнення з відповідача спричинену збройною військовою агресією шкоду у формі збитків у розмірі 11 495 906 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що відповідач, як країна-агресор, вчинивши терористичний широкомасштабний збройний напад із застосуванням сучасних систем озброєння, завдав тяжких наслідків, як для України в цілому, так і для громадян та бізнесу, у тому числі і для товариства.
Наведені вище обставини позивач вважає такими, що свідчить про завдання відповідачем колосальних збитків; при цьому, факт військової агресії останнього, на думку позивача, є загальновідомою обставиною, а тому в силу приписів ч. 3 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України не потребує доказуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 Закону України “Про міжнародне приватне право» пред'явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.
Таким чином, Закон України “Про міжнародне приватне право» встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави за відсутності згоди компетентних органів цієї держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави, зокрема як відповідача.
Разом з цим згідно із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19 після початку війни в Україні, а саме з 2014, суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено російську федерацію, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої особі в результаті збройної агресії РФ, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни.
У постановах від 18.05.2022 у справах № 428/11673/19 та № 760/17232/20-ц Верховний Суд розширив правові висновки, згідно яких підтримання юрисдикційного імунітету російської федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Судовий імунітет російської федерації не застосовується з огляду на звичаєве міжнародне право, кодифіковане в Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004). Підтримання імунітету російської федерації є несумісним із міжнародно-правовими зобов'язаннями України в сфері боротьби з тероризмом.
Судовий імунітет російської федерації не підлягає застосуванню з огляду на порушення російською федерацією державного суверенітету України, а, отже, не є здійсненням російською федерацією своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про те, що, звертаючись із позовом до російської федерації, для правильного вирішення спору позивач не потребує згоди компетентних органів держави російської федерації на розгляд справи у судах України або наявності міжнародної угоди між Україною та російською федерацією з цього питання.
При цьому судом враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19, відповідно до якої національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб'єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом “генерального делікту»).
Отже, суд доходить висновку про застосування у даній справі “деліктного винятку», відповідно до якого будь-який спір, що виник на її території у юридичної особи України, навіть з іноземною країною, зокрема, й російською федерацією, може бути розглянутий та вирішений судом України як належним та повноважним судом.
Позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “СІВЕРАВІА» подана з додержанням вимог, викладених у ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України; підстави для залишення її без руху, повернення або відмови у відкритті провадження у справі, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, відсутні.
За приписами ч. 1 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість відкриття провадження у даній справі.
Приймаючи до уваги ціну позову, характер спірних правовідносин, предмет доказування, категорію і складність спору, суд згідно з частиною 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження.
Водночас, як слідує зі суб'єктного складу сторін у справі, відповідачем у справі є російська федерація в особі представницького органу: Міністерство оборони російської федерації.
Згідно з Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан.
Так, з листа від 04.09.2022 №71/17-500-67127 Міністерства закордонних справ України "Щодо вручення судових документів на території РФ" вбачається, що через повномасштабну агресію РФ проти нашої держави дипломатичні відносини між Україною та Росією розірвано, а всіх співробітників закордонних дипломатичних установ України евакуйовано з території держави-агресора. З огляду на зазначене, наразі унеможливлено надання органами дипломатичної служби України сприяння щодо передачі судових документів російській стороні.
Крім того, листом від 06.10.2022 Міністерство юстиції України повідомило суд, що за інформацією МЗС України (лист від 03.10.2022 № 71/14-500-77469) 24.02.2022 розірвано дипломатичні відносини між Україною і Російською Федерацією у зв'язку з широкомасштабною збройною агресією останньої проти України. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території РФ та діяльність її дипломатичних установ на території України зупинено. Комунікація МЗС з органами влади РФ за посередництва третіх держав також не здійснюється.
12.01.2023 Верховна Рада України прийняла Закон України "Про вихід з Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності", яким постановила вийти з Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, вчиненої в м. Києві 20 березня 1992 року та ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 19 грудня 1992 року № 2889-XII (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №9, ст. 66), який набрав чинності 05.02.2023.
Отже, приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про неможливість звернення із судовим дорученням для вручення відповідачу судових документів про відкриття провадження у справі № 927/653/25 у порядку статті 367 Господарського процесуального кодексу України.
У той же час, відповідно до частини 4 статті 122 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
За таких обставин, суд вважає за необхідне подальше повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи здійснювати шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Також суд дійшов висновку зобов'язати позивача здійснити переклад на російську мову ухвали Господарського суду Чернігівської області від 30.06.25 у справі №927/653/25 та направити скан-копії такого перекладу на офіційну електронну пошту (адресу) Посольства Російської Федерації в Польщі, докази чого надати суду.
Керуючись ст. 12, 121, 176, 234, 235, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
2.Здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
3.Підготовче засідання призначити на 23 липня 2025 року на 10:00. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Чернігівської області за адресою: проспект Миру 20, м. Чернігів, 14000, зал судових засідань №10.
4.Зобов'язати позивача здійснити переклад даної ухвали на російську мову з нотаріальним засвідченням його вірності та направити скан-копії такого перекладу на офіційну електронну пошту (адресу) посольства російської федерації в Польщі (або іншої дипломатичної установи російської федерації) з наданням суду відповідних доказів.
5.Встановити процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву - протягом п'ятнадцяти днів з дня розміщення ухвали про відкриття провадження у справі на офіційному веб-порталі судової влади України. У разі подання відзиву на позов його зміст та порядок подання повинні відповідати ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Роз'яснити відповідачу, що подання відзиву на позовну заяву є його правом.
6.Викликати для участі в судовому засіданні представника Приватного підприємства “Шибумі» в якості позивача. Повідомити позивача, що у разі його неявки в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійде заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
7.Викликати для участі в судовому засіданні представника російської федерації в особі посольства російської федерації в Україні в якості відповідача. Повідомити відповідача, що його неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду справи.
8.Відповідно до ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, повідомити сторін про наявність в суді технічної можливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції (за наявності вільного залу, облаштованого під проведення відеоконференцій) поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв'язку “EаsyCon» (https://easycon.com.ua/).
9.Копію цієї ухвали надіслати позивачу до його електронного кабінета.
10.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя М.В. Фесюра
Веб адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/
Документи по справі можуть бути направлені на адресу суду: пр-т Миру, 20, м. Чернігів, 14000, та на електронну адресу Господарського суду Чернігівської області - e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua; засоби зв'язку - тел.099 420 54 50.