29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"30" червня 2025 р. Справа № 924/406/25
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Танасюк О.Є., секретаря судового засідання Андрєєва В.І., розглянувши матеріали справи
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «імені Шевченка», смт. Копачівка, Хмельницького району, Хмельницької області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ Грейн», смт. Ярмолинці, Хмельницького району, Хмельницької області
про стягнення 1367178,84 грн. з яких: 1116333,62 грн. - основний борг, 57121,69 грн. - 3% річних та 193723,53 грн. - інфляційні втрати.
Представники сторін:
позивач: не з'явився
відповідач: не з'явився
Процесуальні дії по справі.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 01.05.2025 відкрито провадження у справі №924/406/25 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 12:00 год. 29.05.2025, встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті.
За результатами підготовчого засідання 29.05.2025 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 11:30 год. 12.06.2025.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 12.06.2025 закрито підготовче провадження у справі №924/406/25 та призначено справу до судового розгляду по суті на 12:30 год. 26.06.2025.
В судовому засіданні 26.06.2025 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про оголошення перерви на 10:00 год. 30.06.2025.
Позиції сторін.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором постачання сільськогосподарської продукції №28-09/23П від 01.09.2023. Повідомляє, що позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар в кількості 522,98 тон на загальну суму 2641046,28 грн.
Зазначає, що загальна сума отриманих постачальником грошових коштів від покупця станом на 31.12.2024 складає 1524712,66 грн., у зв'язку з чим заборгованість відповідача становить 1116333,62 грн.
Крім того, у зв'язку з простроченням грошового зобов'язання, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 57121,69 грн. та інфляційні втрати в розмірі 193723,53 грн.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався. Ухвали суду від 01.05.2025, 29.05.2025 та 12.06.2025 направлено до електронного кабінету відповідача та отримані ним, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, наявними в матеріалах справи.
Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Враховуючи зазначене, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Фактичні обставини справи.
01.09.2023 між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Імені Шевченка» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВТ ГРЕЙН» (Покупець) укладено договір постачання сільськогосподарської продукції № 28-09/23П, згідно умов якого Постачальник зобов'язувався поставити, а Покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію, а саме, пшеницю 4-го класу (код Товару 1001990000 згідно з УКТ ЗЕД) урожаю 2023 року (надалі - Товар), в кількості, у строки і на умовах, передбачених договором.
Відповідно до п. 2.2. договору загальну вартість товару складає 2524997,40 грн. +/-10% в т.ч. ПДВ.
Пунктами 3.1., 3.2., 3.4. договору передбачено, що Постачальник поставляє товар Покупцеві в заліковій вазі на умовах поставки DAP відповідно до умов ІНКОТЕРМС 2020 - ТОВ «ВВТ ГРЕЙН» (адреса: 32101, Хмельницька область, Ярмолинецький район, смт Ярмолинці, вул..Гагаріна, буд. 44/1), в подальшому - «елеватор поставки». Базис поставки DAP використовується з урахуванням умов, визначених у цьому договорі. Строк постачання товару - по 28.09.2023 включно. Поставка Товару партіями допускається. Датою поставки товару Постачальником вважається фактична його передача Покупцеві на елеваторі поставки в заліковій вазі та наданням Покупцеві видаткової накладної на Товар. Під терміном «залікова вага» розуміється фізична вага товару, зменшена на розрахункову величину маси відхилень від показників якості по вмісту вологи та смітної домішки, які визначені в пункті 6.1. договору.
Пунктом 4.1. договору передбачено умови оплати:
- 86 % вартості кожної партії товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 2 банківських днів з моменту надання видаткової накладної (у заліковій вазі), отримання від елеватору реєстру ТТН про прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку та за умови виставлення рахунку та підписання даного договору;
- 14 % вартості партії товару протягом 2 банківських днів, наступних за датою зареєстрованих податкових накладних постачальника. Постачальник має зареєструвати податкові накладні в ЄРПН у відповідності до вимог чинного законодавства з наданням Покупцю квитанції щодо їх реєстрації, а також правильно заповнені товарно-транспортні накладні.
Відповідно до п. 11.1. договір вступає в силу з моменту підписання і діє до повного виконання зобов'язань сторонами.
Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.
На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу 522,98 тон пшениці 4-го класу урожаю 2023 року на загальну суму 2641046,28 грн., що підтверджується видатковими накладними: №127 від 02.09.2023 на суму 254317,74 грн.; № 131 від 28.09.2023 на суму 2386728,54 грн. та товарно-транспортними накладними: №РЕ161 від 13.09.2023; №РЕ162 від 13.09.2023; №РЕ163 від 13.09.2023; №РЕ164 від 13.09.2023; №РЕ165 від 14.09.2023; №РЕ166 від 14.09.2023; №РЕ167 від 15.09.2023; №РЕ168 від 15.09.2023; №РЕ169 від 18.09.2023; №РЕ170 від 18.09.2023; №РЕ171 від 19.09.2023; №РЕ172 від 19.09.2023; №РЕ 173 від 20.09.2023; №РЕ174 від 20.09.2023; №РЕ179 від 21.09.2023; №РЕ180 від 21.09.2023; №РЕ194 від 22.09.2023; №РЕ195 від 22.09.2023; №РЕ196 від 25.09.2023; №РЕ197 від 25.09.2023; №РЕ198 від 26.09.2023; №РЕ199 від 26.09.2023; №РЕ200 від 26.09.2023; №РЕ201 від 26.09.2023; реєстрами ТТН №458 від 02.09.2023 та №497 від 13.09.2023 про прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку.
Позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату: №23 від 02.09.2023 на суму 254317,74 грн. та №24 від 28.09.203 на суму 2386728,54 грн.
28.09.2023 позивачем в ЄРПН зареєстровано податкову накладку №1 від 02.09.2023 на суму 254317,74 грн. та 13.10.2023 - податкову накладну №23 від 28.09.2023 на суму 2386728,54 грн. (покупець ТОВ «ВВТ ГРЕЙН»).
Відповідачем за період з 22.09.2023 по 15.07.2024 було здійснено оплату за товар за договором в загальному розмірі 1524712,66 грн., що підтверджується випискою АТ «Райффайзен Банк» за період з 01.09.2023 по 14.08.2024.
16.01.2025 року СТОВ «імені Шевченка» надіслало на адресу ТОВ «ВВТ ГРЕЙН» письмову претензію від 14.01.2025 року вих. № 8, у якій вказало на порушення відповідачем умов договору та вимагало в місячний строк виконати свої зобов'язання за договором постачання сільськогосподарської продукції № 28-09/23П від 01.09.2023 року та провести розрахунки з СТОВ «імені Шевченка» за поставлену пшеницю 4-го класу (код 1001), сплативши заборгованість в розмірі 1116333,62 грн.
Претензія позивача залишена без відповіді та реагування відповідача.
Згідно акту звірки взаємних розрахунків за період з 02.09.2023 по 14.03.2025 між СТОВ «Імені Шевченка» та ТОВ «ВВТ ГРЕЙН» за договором постачання сільськогосподарської продукції № 28-09/23П від 01.09.2023, складеним та підписаним позивачем, заборгованість відповідача становить 1116333,62 грн.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 11 ЦК України та ст. 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Стаття 627 ЦК України закріплює свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2023 між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Імені Шевченка» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВТ ГРЕЙН» (Покупець) укладено договір постачання сільськогосподарської продукції № 28-09/23П, згідно умов якого Постачальник зобов'язувався поставити, а Покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію, а саме, пшеницю 4-го класу (код Товару 1001990000 згідно з УКТ ЗЕД) урожаю 2023 року (надалі - Товар), в кількості, у строки і на умовах, передбачених договором.
Згідно положень статті 712 Цивільного кодексу України та статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу 522,98 тон пшениці 4-го класу урожаю 2023 року на загальну суму 2641046,28 грн., що підтверджується видатковими накладними: №127 від 02.09.2023 на суму 254317,74 грн.; № 131 від 28.09.2023 на суму 2386728,54 грн. та товарно-транспортними накладними: №РЕ161 від 13.09.2023; №РЕ162 від 13.09.2023; №РЕ163 від 13.09.2023; №РЕ164 від 13.09.2023; №РЕ165 від 14.09.2023; №РЕ166 від 14.09.2023; №РЕ167 від 15.09.2023; №РЕ168 від 15.09.2023; №РЕ169 від 18.09.2023; №РЕ170 від 18.09.2023; №РЕ171 від 19.09.2023; №РЕ172 від 19.09.2023; №РЕ 173 від 20.09.2023; №РЕ174 від 20.09.2023; №РЕ179 від 21.09.2023; №РЕ180 від 21.09.2023; №РЕ194 від 22.09.2023; №РЕ195 від 22.09.2023; №РЕ196 від 25.09.2023; №РЕ197 від 25.09.2023; №РЕ198 від 26.09.2023; №РЕ199 від 26.09.2023; №РЕ200 від 26.09.2023; №РЕ201 від 26.09.2023; реєстрами ТТН №458 від 02.09.2023 та №497 від 13.09.2023 про прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 4.1. договору передбачено умови оплати:
- 86 % вартості кожної партії товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 2 банківських днів з моменту надання видаткової накладної (у заліковій вазі), отримання від елеватору реєстру ТТН про прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку та за умови виставлення рахунку та підписання даного договору;
- 14 % вартості партії товару протягом 2 банківських днів, наступних за датою зареєстрованих податкових накладних постачальника. Постачальник має зареєструвати податкові накладні в ЄРПН у відповідності до вимог чинного законодавства з наданням Покупцю квитанції щодо їх реєстрації, а також правильно заповнені товарно-транспортні накладні.
Відповідно до абзацу другого п. 1 гл. 1 розділу 1 Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті (в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) банківський день у системі електронних платежів Національного банку (далі - банківський день) - позначений календарною датою проміжок часу, протягом якого виконуються технологічні операції, пов'язані з проведенням міжбанківських електронних розрахункових документів через систему електронних платежів Національного банку (далі - СЕП), за умови, що підсумки розрахунків за цими документами відображаються на кореспондентських рахунках банків у Національному банку на ту саму дату. Банківський день може включати два і більше календарних днів, якщо міжбанківський переказ через СЕП здійснюється у вихідні, святкові та неробочі дні, що передують даті цього банківського дня. Підсумки розрахунків за міжбанківськими електронними розрахунковими документами, проведеними через СЕП у вихідні, святкові та неробочі дні, відображаються на кореспондентських рахунках банків у Національному банку в перший робочий (операційний) день після вихідних, святкових та неробочих днів.
Позивачем були отримані від відповідача реєстри ТТН №458 від 02.09.2023 та №497 від 13.09.2023 про прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку та виставлені відповідачу рахунки на оплату: №23 від 02.09.2023 на суму 254317,74 грн. та №24 від 28.09.203 на суму 2386728,54 грн.
28.09.2023 позивачем в ЄРПН зареєстровано податкову накладку №1 від 02.09.2023 на суму 254317,74 грн. та 13.10.2023 - податкову накладну №23 від 28.09.2023 на суму 2386728,54 грн. (покупець ТОВ «ВВТ ГРЕЙН»).
Враховуючи вище зазначене, оплата вартості товару на суму 254317,74 грн., поставленого 02.09.2023 мала бути здійснена в наступному порядку: 218713,26 грн. (86 % вартості) до 06.09.2023 та 35604,48 грн. (14% вартості) до 03.10.2023.
Відповідно оплата вартості товару на суму 2386728,54 грн., поставленого 28.09.2023 мала бути здійснена наступним чином: 2052586,54 грн. (86 % вартості) до 03.10.2023 та 334142,00 грн. (14% вартості) до 18.10.2023.
Відповідачем за період з 22.09.2023 по 15.07.2024 було здійснено оплату за товар за договором в загальному розмірі 1524712,66 грн., що підтверджується випискою АТ «Райффайзен Банк» за період з 01.09.2023 по 14.08.2024.
У зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором у відповідача утворилася заборгованість за поставлений товар в розмірі 1116333,62 грн. (2641046,28 - 1524712,66).
Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Положення аналогічного змісту міститься в ст. 526 ЦК України.
Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи, що відповідач не виконав в повному обсязі свої зобов'язання з оплати поставленого товару, вимоги позивача про стягнення 1116333,62 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, передбачений частиною другою статті 625 ЦК України обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми виникає виходячи з наявності самого факту прострочення, який у цій справі має місце з моменту безпідставного одержання відповідачем грошових коштів позивача.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду викладеного у постанові від 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги.
Як встановлено судом, оплата вартості товару на суму 254317,74 грн., поставленого 02.09.2023 мала бути здійснена в наступному порядку: 218713,26 грн. (86 % вартості) до 06.09.2023 та 35604,48 грн. (14% вартості) до 03.10.2023. Відповідно оплата вартості товару на суму 2386728,54 грн., поставленого 28.09.2023 мала бути здійснена наступним чином: 2052586,54 грн. (86 % вартості) до 03.10.2023 та 334142,00 грн. (14% вартості) до 18.10.2023.
Позивачем заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 57121,69 грн., нараховані за період з 05.09.2023 по 15.04.2025.
Як слідує із розрахунку, позивачем невірно визначено окремі періоди, за які здійснено нарахування 3% річних, без урахування п. 4.1. договору щодо порядку та строків оплати.
Здійснивши перерахунок 3% річних за окремі періоди, судом встановлено, що правомірним є нарахування 3% річних в наступних розмірах:
- 287,62 грн. - за період з 06.09.2023 по 21.09.2023 із суми заборгованості 218713,26 грн.;
- 343,26 грн. - за період з 03.10.2023 по 04.10.2023 із суми заборгованості 2088191,02 грн. (35604,48 (14% вартості товару, поставленого 02.09.2023) + 2052586,54 грн. (86 % вартості товару, поставленого 28.09.2023));
- 2123,30 грн. - за період з 05.10.2023 по 17.10.2023 із суми заборгованості 1987191,12 грн.;
- 1144,77 грн. - за період з 18.10.2023 по 23.10.2023 із суми заборгованості 2321333,12.
Інші періоди позивачем визначено правильно та здійснено нарахування 3% річних з урахуванням вимог чинного законодавства.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню в розмірі 56644,73 грн.
У стягненні 3 % річних в розмірі 476,96 грн. (57121,69 - 56644,73) необхідно відмовити.
Статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.
Встановлення компетентним органом (Кабінетом Міністрів України) механізму перемножування індексів інфляції за певний період для обрахування інфляційних збитків означає, що "вартість грошей з індексом інфляції за попередній період" є визначальною при індексації грошової суми за кожний наступний період. У математиці це називається послідовність, утворена за певною закономірністю.
Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Об'єднаної Палати Касаційного господарського Суду від 26.06.2020р. у справі №905/21/19 та від 20.11.2020р. у справі №910/13071/19.
Верховний Суд у складі колегії суддів Об'єднаної Палати Касаційного господарського Суду у постанові від 20.11.2020р. у справі №910/13071/19 роз'яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 12.03.2020р. у справі №916/190/18, від 14.01.2020р. у справі №924/532/19.
Таким чином, нарахування інфляційних втрат можливе лише на суму простроченої заборгованості, яка існувала не менше як за один місяць, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції обчислюється, виходячи з суми боргу, що мав місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. При цьому, нарахування інфляційних втрат здійснюються за місяць, а не за окремі дні прострочення грошового зобов'язання.
Позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати в розмірі 193723,53 грн., нараховані за період з вересня 2023 по лютий 2025.
З аналізу розрахунку вбачається, що позивачем в окремі періоди здійснено нарахування інфляційних втрат на суму заборгованості, не на кінець розрахункового місяця, за який здійснювалися нарахування. Також позивачем невірно здійснено нарахування інфляційних втрат за вересень із суми заборгованості в розмірі 218713,26 грн., оскільки заборгованість у вказаному розмірі була сплачена 22.09.2023 та проіснувала менше місяця.
Враховуючи зазначене, судом здійснено перерахунок інфляційних втрат з урахуванням суми заборгованості, яка існувала на кінець періоду, за який здійснюється нарахування, зокрема:
- 16146,67 грн. - за жовтень 2023 року із суми заборгованості 2018333,42 грн.;
- 6831,67 грн. - за листопад 2023 року із суми заборгованості 1366333,62 грн.;
- 8864,36 грн. - за грудень 2023 року із суми заборгованості 1266333,62 грн.;
- 49684,65 грн. - за період з січня по червень 2024 року із суми заборгованості 1166333,62 грн.;
- 106758,00 грн. - за період з липня 2024 року по лютий 2025 року із суми заборгованості 1116333,62 грн. (в зазначений період вірно здійснено нарахування).
Таким чином, задоволенню підлягають вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат в розмірі 188285,35 грн.
У стягненні інфляційних втрат в сумі 5438,18 грн. (193723,53 - 188285,35) необхідно відмовити.
З огляду на вище викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в розмірі 1361263,70 грн., з яких: 1116333,62 грн. - основний борг; 56644,73 грн. - 3% річних; 188285,35 грн. - інфляційні втрати.
В решті позову щодо стягнення 5915,14 грн. з яких: 476,96 грн. - 3% річних; 5438,18 грн. - інфляційні втрати необхідно відмовити.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 20, 24, 73, 74, 126, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ Грейн» (32101, Хмельницька область, Хмельницький район, смт. Ярмолинці, вул. Гагаріна, 44/1, код ЄДРПОУ 38884893) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «імені Шевченка» (32210, Хмельницька область, Хмельницький район, смт. Копачівка, вул. Миру, 132, код ЄДРПОУ 32086670) 1116333,62 грн. (один мільйон сто шістнадцять тисяч триста тридцять три гривні 62 коп.) основного боргу; 56644,73 грн. (п'ятдесят шість тисячі шістсот сорок чотири гривні 73 коп.) 3% річних; 188285,35 грн. (сто вісімдесят вісім тисяч двісті вісімдесят п'ять гривень 35 коп.) інфляційних втрат, 20418,95 грн. (двадцять тисяч чотириста вісімнадцять гривень 95 коп.) витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України)
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Повне рішення складено 30.06.2025.
Суддя О.Є. Танасюк