29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"24" червня 2025 р. Справа № 924/448/25
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю.В., при секретарі судового засідання Жиромській А.Ю., розглянувши матеріали справи
за позовом керівника Шепетівської окружної прокуратури, м. Шепетівка
в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Полонської міської ради, м. Полонне
до 1) приватного підприємства "Буд-Інвест", м. Полонне, Хмельницька область
2) обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Київський", м. Полонне, Хмельницька область
про стягнення коштів
за участю представників сторін:
від прокуратури: Лісовий О.І. згідно посвідчення 17.06.24,
від позивача - не з'явився,
від відповідача 1,2 - не з'явилися,
встановив:
керівник Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Полонської міської ради звернувся до суду з позовом до 1) приватного підприємства "Буд-Інвест", 2) обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Київський" про стягнення солідарно грошові кошти у сумі 780568,30 гривень.
Прокурор в обґрунтування позовних вимог посилається на несплату відповідачами коштів пайової участі до місцевого бюджету (підстава для звільнення від сплати пайової участі - пункт 13 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 №132-ІХ).
Зазначає, що у період із 22.07.2016 по 30.10.2020 ПП «Буд-Інвест» та ОК «Житлово-будівельний кооператив «Київський» (Полонне)», згідно декларації про почато будівельних робіт від 22.07.2016 №ХМ 083162041612 (зі змінами згідно декларації №ХМ102190370858) від 06.09.2019), здійснено будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими торгівельними приміщеннями за адресою: вул. Київська, 20, м. Полонне Хмельницька область.
Звертає увагу, що час отримання відповідачем дозволу на виконання будівельних робіт та початку відповідного будівництва ч. 2 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачала, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.
Вказує, що на момент прийняття в експлуатацію об'єкта відповідачами, ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» було виключено на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (далі - Закон №132-ІХ), який в той же час врегулював відповідні правовідносини у п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення», а саме встановив, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайову участь), зокрема, для житлових будинків - 2% вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.
Зазначає, що відповідно до внесених Законом №132-ІХ змін, починаючи з 01.01.2020, у замовників будівництва відсутній обов'язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.
При цьому, вказує що відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов'язання забудовника сплатити визначені суми, таке зобов'язання повинне бути виконане до прийняття новозбудованого об'єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру.
Звертає увагу, що у разі порушення зобов'язання з боку замовника будівництва щодо участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту у правовідносинах, які виникли до внесення змін у законодавство щодо скасування обов'язку замовника будівництва укласти відповідний договір, орган місцевого самоврядування вправі звертатись з позовом до замовника будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів. Саме такий спосіб захисту буде ефективним та призведе до поновлення порушеного права органу місцевого самоврядування.
Зазначає, що згідно акту готовності об'єкту до експлуатації, загальна площа квартир об'єкта будівництва становить 2888,64 квадратний метр. На дату прийняття об'єкта в експлуатацію (згідно із сертифікатом № ХМ122210304586, виданим 10.08.2021) діяли показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджені наказом Міністерства розвитку громад та територій України №119 від 20.05.2021. Вартість одного квадратного метра загальної площі квартир будинку (з урахуванням податку на додану вартість) на території Хмельницької області становила 13511 грн. Згідно з абзацом 2 пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-ІХ, розмір пайової участі, який на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України підлягає стягненню з відповідача до бюджету на користь позивача складає 780568,30 грн. (2888,64 квадратний метр х 13511 грн. = 39028415,04 грн. х 2% = 780568,30 грн.).
Позивач - Полонська міська рада, представника в судове засідання не направила. У клопотаннях від 02.05.25 та 30.05.25 просила розгляд справи проводити без участі представника. Повідомила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просила їх задовольнити.
Відповідачі правом на подання відзиву не скористалися. Ухвали суду ( від 01.05.2025, 29.05.2025) направлені на адресу відповідачів, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернуті на адресу суду із відміткою відділення поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою".
Згідно з пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Сам лише факт не отримання адресатом кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу. (Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 25.06.2018р. у справі №904/9904/17).
У постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати, повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020у справі №24/260-23/52-б).
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідачі не скористалися своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
Згідно відомостей з «Порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва», у період із 22.07.2016 по 30.10.2020 приватним підприємством «Буд-Інвест» та обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Київський» (Полонне)», згідно декларації про почато будівельних робіт від 22.07.2016 №ХМ 083162041612 (зі змінами згідно декларації №ХМ 102190370858) від 06.09.2019), здійснено будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими торгівельними приміщеннями за адресою: вул. Київська, 20, м. Полонне Хмельницька область. Код об'єкта, відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДКБС:1122.1 - «Будинки багатоквартирні масової забудови». Загальна площа квартир становить 2888,64 кв.м. , згідно акту готовності об'єкту до експлуатації від 02.03.2021р.
Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано відповідачам сертифікат №ІУ122210304586 від 10.08.2021 про відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтвердження його готовності до експлуатації. Пайова участь відповідачем до місцевого бюджету не сплачувалася (підстава звільнення від сплати пайової участі - п. 13 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 №132-ІХ).
Листом від 25.02.2025 за №54/3-1699 вих-25 Шепетівська окружна прокуратура просила Полонського міського голову надати інформацію з приводу надходження до бюджету Полонської територіальної громади коштів пайової участі від замовників будівництва - приватного підприємства «Буд-Інвест» та обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Київський» (Полонне)», із долученням підтверджуючих документів. Якщо такі кошти до бюджету не сплачувалися (в тому числі через не укладення до 01.01.2020 та у наступних після 2020 року роках договорів про пайову участь), додатково повідомити про причини та вжиття Полонською міською радою заходів щодо їх примусового стягнення у судовому порядку та надати відповідні розрахунки пайової участі щодо об'єкту будівництва, проведені з урахуванням норм Закону України від 20.09.2019 №132-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні».
Листом від 11.03.2025 №676 Полонська міська рада проінформувала прокуратуру, що до бюджету Полонської міської територіальної громади коштів від пайової участі на розвиток інфраструктури від забудовників - приватного підприємства «Буд-Інвест» та обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Київський» (Полонне)» не надходило. Забудовники із заявою про укладення договору про пайову участь у будівництві до ради не зверталися. Заходи щодо примусового стягнення коштів Полонською міською радою не виживалися.
Листом від 07.04.2025 №54/3/3002 вих-25 Шепетівська окружна прокуратура просила Полонського міського голову надати інформацію чи буде звертатися рада з позовом до суду про солідарне стягнення з ПП «Буд-Інвест» та ОБ «Житлово-будівельний кооператив «Київський» (Полонне)» розміру пайової участі в сумі 780568,30 грн. за будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими торгівельними приміщеннями по вул. Київській, 20, м. Полонне Хмельницької області.
Листом від 21.04.2025 №1085 Полонська міська рада повідомила прокуратуру не буде звертатися до суду з позовом, у зв'язку з відсутністю коштів на сплату судового збору.
Листом від 21.04.2025 №54/3-3355 вих-25 Шепетівська окружна прокуратура повідомила Полонську міську раду про намір прокуратури звертатися до суду з позовом до ПП «Буд-Інвест» та ОБ «Житлово-будівельний кооператив «Київський» (Полонне)» про стягнення в солідарному розміру пайової участі в сумі 780568,30 грн.
Дослідивши наявні в справі докази, давши їм оцінку в сукупності, суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Частинами 3, 4 ст. 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою; справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Згідно з положеннями ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які належать до їхньої компетенції, а також у захисті прав та свобод інтересів місцевого значення, які не мають загальнодержавного характеру, але направлені на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку в спосіб, який належить до їх відання.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 37 постанови від 26.06.2019 у справі N 587/430/16-ц, здійснивши аналіз абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", дійшла висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
У пункті 76 постанови від 26.05.2020 у справі N 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду підтримала вищевказаний висновок та зазначила, що відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (пункт 27 зазначеної постанови).
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 172 Цивільного кодексу України, територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
На території Полонської міської територіальної громади таким органом, зокрема, є Полонська міська рада.
Відповідно до частини 1 статті 142 Конституції України, матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад (аналогічні норми містяться у ч. 3 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Місцеві бюджети є складовою бюджетної системи України (ч. 1 ст. 5 Бюджетного кодексу України).
Крім того, положення законодавства у сфері бюджетних правовідносин (п. 4-1 ч. 1 ст. 71 Бюджетного кодексу України) відносять кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту до джерел формування бюджету розвитку місцевих бюджетів.
Бюджетом розвитку, згідно норм статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», визнаються доходи і видатки місцевого бюджету, які утворюються і використовуються для реалізації програм соціально-економічного розвитку, зміцнення матеріально-фінансової бази.
Таким чином, оскільки кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту належать до джерел формування бюджету розвитку місцевого бюджету, їх стягнення безумовно становить інтерес територіальної громади та держави, який пов'язаний із накопиченням бюджетних коштів, необхідних для забезпечення належного функціонування інституцій місцевого самоврядування.
Таким чином, уповноженим органом у спірних правовідносинах є Полонська міська рада, яка є належним позивачем у цій справі.
Однак, з відповідним позовом до суду Полонська міська рада не зверталася.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі N 912/2385/18).
Згідно позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленій у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави (п. 45 Постанови).
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (п. 37).
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (п. 38).
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (п. 39). З метою захисту інтересів держави, прокурор спонукав позивача до здійснення захисту цих інтересів ним самостійно.
З матеріалів справи слідує, що Шепетівська окружна прокуратура звернулася з листом (від 25.02.2025 за №54/3-1699 вих-25) до Полонської міської ради, в якому просила надати інформацію з приводу надходження до бюджету Полонської територіальної громади коштів пайової участі від замовників будівництва - ПП «Буд-Інвест» та ОК «Житлово-будівельний кооператив «Київський» (Полонне)», а у випадку несплати відповідних коштів, повідомити про причини та вжиття Полонською міською радою заходів щодо їх примусового стягнення у судовому порядку.
Полонська міська рада листом від 11.03.2025 №676 повідомила прокуратуру, що до бюджету Полонської міської територіальної громади коштів від пайової участі на розвиток інфраструктури від забудовників - ПП «Буд-Інвест» та ОК «Житлово-будівельний кооператив «Київський» (Полонне)» не надходило. Крім того, в листі зазначено, що Полонська міська рада не має можливості самостійно звернутися до суду.
Отже, позивачем належних та дієвих заходів щодо усунення порушень закону на стверджуване прокурором порушення інтересів держави шляхом звернення до суду з відповідною позовною заявою не вжито.
Про намір здійснення представництва в суді законних інтересів держави шляхом пред'явлення позову до ПП «Буд-Інвест» та ОБ «Житлово-будівельний кооператив «Київський» (Полонне)» про стягнення в солідарному розміру пайової участі в сумі 780568,30 грн. прокурором було направлено повідомлення до Полонської міської ради від 21.04.2025 №54/3-3355 вих-25.
Зважаючи на викладене, прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду з даним позовом в інтересах держави в особі позивача.
Щодо суті спору.
Предметом розгляду у даній справі є вимога прокурора про стягнення із забудовників (відповідачів) на підставі ст. 1212 ЦК України коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту у зв'язку зі здійсненням ним об'єкта будівництва, розпочатого у 2016 році, який введений в експлуатацію у 2021 році.
Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038-VI).
За статтею 1 вказаного Закону замовником будівництва визначається фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
Частиною першою статті 2 Закону вказано, що плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об'єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.
До 01.01.2020 відносини щодо участі замовника будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту врегульовувалися приписами статті 40 Закону №3038-VI.
Відповідно до частини другої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник будівництва, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідно до частини третьої статті 40 цього Закону полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію (частини п'ята та дев'ята статті 40 Закону № 3038-VI, в редакції, що діяла до 01.01.2020 року).
У наведених у ст. 40 Закону випадках перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту є обов'язком, а не правом забудовника, який виникає на підставі положень закону, а положення договору лише визначають суму, що належить до перерахування. Тому укладення в таких випадках договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який опосередковує відповідний платіж, було обов'язковим на підставі закону. Аналогічні за змістом висновки були викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 911/594/18 (провадження № 12-81гс19), від 22.08.2018 у справі № 339/388/16-ц (провадження № 14-261цс18), від 22.09.2021 у справі № 904/2258/20 (провадження № 12-34гс21).
За змістом зазначених норм, відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов'язання забудовника сплатити визначені суми, таке зобов'язання повинне бути виконане до прийняття новозбудованого об'єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру.
На момент прийняття в експлуатацію об'єкту відповідачами статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» було виключено на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 №132-IX (далі - Закон №132-IX), який набув чинності з 01.01.2020.
Згідно з пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX договори про сплату пайової участі, укладені до 01.01.2020, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.
За змістом Закону № 132-IX і Прикінцевих та перехідних положень до нього, з 01.01.2020 у замовників будівництва відсутній обов'язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх виконання, є лише договори про пайову участь, укладені до 01.01.2020.
Разом з тим, законодавцем під час внесення змін до Закону № 3038-VI (шляхом виключення статті 40 вказаного Закону на підставі Закону № 132-IX) було чітко встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) (абзац другий пункт 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX у такому розмірі та порядку:
1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):
- для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта;
- для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;
3) замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва;
4) пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію;
5) кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту;
6) інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об'єкта до експлуатації або в акті готовності об'єкта до експлуатації.
Суд зазначає, що передбачений прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 132-IX порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для:
- об'єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені;
- об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.
Тож у вказаних двох випадках, враховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу другого пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX, замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об'єкта в експлуатацію.
Системний аналіз зазначених норм та обставин дає підстави для висновку, що обов'язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва виникає:
- для об'єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020;
- для об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.
Наведене свідчить про те, що норми абзацу першого та другого пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX не перебувають у взаємозв'язку та не є взаємодоповнюючими.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21, від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21, від 20.02.2024 у справі № 910/20216/21, від 23.05.2024 у справі №915/149/23.
При цьому, обов'язок сплатити пайову участь, у разі його не виконання замовником будівництва у 2020році, зберігається до прийняття об'єкта в експлуатацію, навіть у наступних після 2020 року (подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16.10.2023 у справі №140/5484/21, від 19.02.2025 у справі №903/468/24).
З матеріалів справи вбачається, що будівництво об'єкта розпочато 22.07.2016 року, а 10.08.2021 державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано відповідачам сертифікат про відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтвердження його готовності до експлуатації.
Згідно відомостей з Порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, пайова участь відповідачами до місцевого бюджету не сплачувалася (підстава звільнення від сплати пайової участі - п. 13 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 №132-ІХ).
Судом враховується, що у випадку, якщо замовниками вищевказаних об'єктів будівництва не буде дотримано передбаченого прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 132-IX обов'язку щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття таких об'єктів в експлуатацію, то, враховуючи викладені у постанові від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19 висновки Великої Палати Верховного Суду, належним та ефективним способом захисту є звернення в подальшому органів місцевого самоврядування (в інтересах якого у цій справі діє прокурор) з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 ЦК України. Така позиція підтримана Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21, 13.12.2022 у справі № 910/21307/21, від 07.09.2023 у справі №916/2709/22.
Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Отже, замовник будівництва (відповідач) зобов'язаний перерахувати органу місцевого самоврядування (позивачу) безпідставно збережені грошові кошти пайової участі на підставі статті 1212 ЦК України. Такі висновки сформульовані також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №643/21744/19, постановах Верховного Суду від 20.07.2022 у справі №910/9548/21, від 23.05.2024 у справі №915/149/23.
Щодо визначення розміру пайової участі суд зазначає наступне.
Положеннями абзацу другого пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.
Згідно відомостей з Порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, загальна площа квартир об'єкта будівництва становить 2888,64 кв.м.
На момент прийняття об'єкта в експлуатацію (згідно з сертифікатом №ІУ122210304586, виданим 10.09.2021) діяли показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджені наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 20.05.2021 №119. Зокрема, вартість 1 кв. м загальної площі квартир будинку (з урахуванням ПДВ) на території Хмельницької області становила 13511 грн.
Враховуючи викладене, розмір пайової участі, який підлягає стягненню з відповідачів до бюджету на користь позивача складає 780568,30 грн. (2888,64 квадратних метрів х 13511 грн. вартість 1 кв. м = 39028415,04 грн.; 39028415,04 грн. х 2% = 780568,30 грн.).
Верховний Суд у справі № 910/6226/23 (постанова Касаційного господарського суду від 03.12.2024) наголосив, що за приписами Закону № 132-ІХ; пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію. Відтак, пайовий внесок замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту має розраховуватися саме на підставі нормативно-правових актів, чинних на момент виникнення у замовника будівництва обов'язку щодо сплати пайового внеску, а не на той момент, коли орган місцевого самоврядування дізнався про його несплату замовником, оскільки одночасно з прийняттям об'єкта в експлуатацію у відповідності із частиною другою статті 331 ЦК України забудовник стає власником забудованого об'єкта, а відтак і правовідносини забудови земельної ділянки припиняються.
Крім того, згідно ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок, або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Враховуючи, що будівництво об'єкту нерухомості здійснено на замовлення обох відповідачів, а пайову участь ними на користь Полонської міської ради не сплачено, тому такі кошти підлягають стягненню солідарно з ПП «Буд-Інвест» та ОК «ЖБК «Київський (Полонне)».
З огляду на вище викладене, враховуючи положення абзацу другого пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-IX та висновки Верховного Суду, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову прокурора та стягнення солідарно з відповідачів коштів пайової участі 780568,30 грн. для зарахування в дохід місцевого бюджету Полонської міської територіальної громади на підставі ст. 1212 ЦК України.
У зв'язку із задоволенням позову, з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідачів у рівних частинах.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягнути з приватного підприємства «Буд-Інвест» (30501, Хмельницька область, м. Полонне, вул. Привокзальна, 66, код ЄДРПОУ 34419650) на користь Полонської міської ради (30501, Хмельницька область, м. Полонне, вул. Лесі Українки, 114, код ЄДРПОУ 04060743) для зарахування в дохід місцевого бюджету Полонської міської територіальної громади грошові кошти у сумі 780568,30 (сімсот вісімдесят тисяч п'ятсот шістдесят вісім гривень 30 коп.). Солідарний боржник - обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Київський» (Полонне)» (30501, Хмельницька область, м. Полонне, вул. Київська, 20, код ЄДРПОУ 40357791).
Стягнути з обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Київський» (Полонне)» (30501, Хмельницька область, м. Полонне, вул. Київська, 20, код ЄДРПОУ 40357791) на користь Полонської міської ради (30501, Хмельницька область, м. Полонне, вул. Лесі Українки, 114, код ЄДРПОУ 04060743) для зарахування в дохід місцевого бюджету Полонської міської територіальної громади грошові кошти у сумі 780568,30 (сімсот вісімдесят тисяч п'ятсот шістдесят вісім гривень 30 коп.). Солідарний боржник - приватне підприємство «Буд-Інвест» (30501, Хмельницька область, м. Полонне, вул. Привокзальна, 66, код ЄДРПОУ 34419650).
Стягнути з приватного підприємства «Буд-Інвест» (30501, Хмельницька область, м. Полонне, вул. Привокзальна, 66, код ЄДРПОУ 34419650) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, м. Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102) 5854,26 грн. (п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят чотири гривні 26 коп.) витрат по оплаті судового збору.
Стягнути з обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Київський» (Полонне)» (30501, Хмельницька область, м. Полонне, вул. Київська, 20, код ЄДРПОУ 40357791) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, м. Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102) 5854,26 грн. (п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят чотири гривні 26 коп.) витрат по оплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Суддя Ю.В. Гладюк
Повний текст рішення складено 30.06.2025 року.
Віддрук. 3 примірника: 1 - до справи, 2- відповідачу 1 ( 30501, Хмельницька обл., м. Полонне, вул. Привокзальна, 66, код 34419650), 3 - відповідачу 2 (30501, Хмельницька обл., м. Полонне, вул. Київська, 20) надіслати реком. з повід. про вруч.
Позивачу ухвалу надіслати в кабінет ЕС.