29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"20" червня 2025 р. Справа № 924/363/25
м.Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Шевчук О.І., за участі секретаря судового засідання Демчук М.С., розглянувши матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут", м. Хмельницький
про стягнення 9 826 447,96 грн., з яких: 2 664 305,43 грн. - 3% річних та 7 162 142,53 грн. інфляційних втрат
Представники сторін:
від позивача: Балика А.М. згідно витягу з ЄДРПОУ (в режимі відеоконференції)
від відповідача: Несторук О.С. за довіреністю від 09.04.2025 (в режимі відеоконференції)
Відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення у справі
Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін
До Господарського суду Хмельницької області 04.04.2025 надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" про стягнення 9 826 447,96 грн., з яких: 2 664 305,43 грн. - 3% річних та 7 162 142,53 грн. інфляційних втрат за договором купівлі-продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг №65-150-SD-21-00416.
Ухвалою суду від 08.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та встановлено сторонам строки подання заяв по суті.
27.05.2025 ухвалою суду продовжено підготовче провадження у справі на тридцять днів, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 20.06.2025.
Позивач - Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - АТ "НАЕК "Енергоатом", продавець, позивач) наполягає на задоволенні позовних вимог, в обґрунтування яких посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" укладеного між ним, як постачальником універсальних послуг, та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", як продавцем, умов договору №65-150-SD-21-00416 від 24.09.2021 та додаткових угод №28 - 36, 44 до нього.
На підставі вимог Закону України "Про акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 №1420 "Про утворення акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" 11.01.2024 зареєстровано АТ "НАЕК "Енергоатом", яке стало правонаступником усіх прав і обов'язків ДП "НАЕК "Енергоатом", а відокремлений підрозділ "Енергоатом-Трейдинг" ДП "НАЕК "Енергоатом" продовжив функціонувати як філія "Відокремлений підрозділ "Енергоатом-Трейдинг" АТ "НАЕК "Енергоатом", в т.ч. і по укладеному з Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" договору купівлі-продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг від 24.09.2021 №65-150-SD-21-00416.
Позивач стверджує про виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати купленої електричної енергії за розрахункові місяці листопад 2023 року - червень 2024 року та частково за лютий 2025 року з порушенням порядку оплати, встановленого у п.4.3 договору від 24.09.2021 №65-150-SD-21-00416 та п.6 додаткових угод №27 від 26.09.2023, №28 від 23.10.2023, №29 від 21.11.2023, №30 від 28.12.2023, №32 від 24.01.2024, №33 від 20.02.2024, №34 від 21.03.2024, №35 від 26.04.2024, №36 від 27.05.2024, №44 від 22.01.2025, відтак з відповідача підлягають стягненню 3 проценти річних та інфляційні втрати згідно поданого розрахунку.
В якості правових підстав позову посилається на ст.173, 193 Господарського кодексу України, ст. 3, 525, 526, 530, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України.
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (далі - ТОВ "Хмельницькенергозбут", постачальник універсальних послуг, ПУП, відповідач) заперечує проти позовних вимог та у поданому відзиві на позов вказує, що для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії на учасників ринку відповідно до ч.1 ст.62 Закону України "Про ринок електричної енергії" можуть бути покладені спеціальні обов'язки. Зміст та обсяг спеціальних обов'язків, що покладаються на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, уряд врегулював Положенням про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, яке затверджено постановою від 05.06.2019 №483 (далі - Положення про ПСО), наступним чином: виробник - гарантований покупець - ПУП.
Позивач є першою ланкою у забезпеченні загальносуспільного інтересу шляхом укладення та виконання договору із ДП "Гарантований покупець" про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів гарантованим покупцем. Другою ланкою у забезпеченні загальносуспільного інтересу є ДП "Гарантований покупець", виконання спеціального обов'язку якого забезпечується шляхом укладення та виконання договору із постачальниками універсальної послуги про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг. Третьою ланкою у забезпеченні загальносуспільного інтересу є постачальник універсальної послуги, зокрема ТОВ "Хмельницькенергозбут", яке здійснює діяльність на підставі ліцензії з постачання електричної енергії споживачу, виданої згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.06.2018 №429 та виконує функції постачальника універсальних послуг на території Хмельницької області. Четвертою ланкою щодо оплати, можна вважати населення, як споживачів житлово - комунальних послуг.
Відповідач наголошує, що нормативними актами закріплений ланцюг оплат між учасниками ПСО із врахуванням черговості, відповідно до якого кошти, отримані від попереднього учасника ринку в ланцюгу, є джерелом оплати наступному учаснику ринку в ланцюгу. Відтак, уряд фактично застосував особливий правовий режим до договорів укладених, як між учасниками ринку електричної енергії, так і кінцевими споживачами.
Несвоєчасне виконання іншими учасниками ринку своїх зобов'язань виникло у зв'язку з порушенням позивачем пп. 3 п. 7 Положення про ПСО, згідно якого виробники зобов'язані своєчасно та у повному обсязі оплачувати гарантованому покупцю вартість послуги гарантованого покупця. Запроваджена постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 №859 фінансова модель ПСО передбачає авансування витрат постачальників універсальних послуг, які задіяні у процесі постачання електричної енергії побутовим та прирівняним до ним споживачам за фіксованими цінами. Гарантований покупець зобов'язаний, зокрема, оплачувати своєчасно та у повному обсязі постачальникам універсальних послуг вартість надання постачальниками універсальних послуг гарантованому покупцю послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів за умови відсутності у постачальника універсальних послуг заборгованості перед державним підприємством "НАЕК "Енергоатом" за поставлену електричну енергію згідно з пунктом 5 Положення. Такий висновок додатково підтверджується положенням пункту 6.4 договору від 24.09.2021 №65-150-SD-21-00416, згідно якого у разі наявності у ПУП заборгованості перед продавцем за цим договором, продавець інформує про це Гарантованого покупця відповідно до пункту 8 Положення про ПСО шляхом направлення повідомлення з накладенням КЕП керівника уповноваженої особи. В матеріалах справи відсутні такі повідомлення продавця адресовані гарантованому покупцю про наявність у ПУП заборгованості перед продавцем.
Стверджує, що несвоєчасне виконання зобов'язань по оплаті електричної енергії для постачання побутовим споживачам обумовлено порушенням виконання зобов'язань позивачем по оплаті послуг гарантованого покупця, який своєю чергою не виконував своєчасно зобов'язання по оплаті відповідачу вартості надання постачальниками універсальних послуг гарантованому покупцю послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів.
Саме внаслідок прострочення кредитора, яким у цих правовідносинах є позивач, який не вчинив дій, що встановлені договором та актами цивільного законодавства, у відповідача у визначений договором час здійснення платежів не настав строк виконання грошових зобов'язань за договором №65-150-SD-21-00416, оскільки саме позивач несвоєчасно виконував свої зобов'язання перед іншим учасником ринку електроенергії - гарантованим покупцем, що надалі унеможливило виконання відповідачем свого обов'язку перед позивачем. Однак, ТОВ "Хмельницькенергозбут" повністю сплатив вартість отриманої електричної енергії за договором №65-150-SD-21-00416. В той же час позивач, як сторона договору та учасник ринку електричної енергії, на якого урядом покладено спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, неодноразово допустивши прострочення кредитора, вимагає у боржника сплатити йому проценти та інфляційні втрати, що не відповідає принципам справедливості, добросовісності та розумності.
Також відповідач зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 він позбавлений можливості нараховувати штрафні санкції, проценти річних, інфляційні втрати, а також припиняти постачання електроенергії споживачам, які боргують за спожиту електричну енергію, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні.
Щодо поданого позивачем розрахунку втрат від інфляції та 3% річних, відповідач звертає увагу на нарахування позивачем інфляційних втрат за місяці, в яких період прострочення становить менше календарного місяця, а в окремих випадках - менше 15 календарних днів, відтак нараховані інфляційні втрати є неправомірними та безпідставними.
Водночас, у випадку встановлення судом за результатами розгляду справи порушення прав позивача, які підлягають захисту, ТОВ "Хмельницькенергозбут" у поданому клопотанні покликаючись на положення ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ч.ч.1, 2 ст. 233 Господарського кодексу України, висновок Великої Палати Верховного Суду щодо можливості зменшення як розміру інфляційних втрат і 3% річних, викладений в постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, просить зменшити розмір втрат від інфляції та 3% річних на 99% з огляду на повне виконання відповідачем зобов'язання за договором №65-150-SD-21-00416, відсутність завданих позивачу збитків, обов'язок відповідача як єдиного постачальника універсальної послуги на території м. Хмельницького та Хмельницької області обслуговувати понад 578 тис. споживачів фізичних осіб (населення) та 657 споживачів бюджетної та соціальної сфери, наявність заборгованості інших учасників ринку перед відповідачем на суму 455 321 тис. грн.
У відповіді на відзив АТ "НАЕК "Енергоатом" звертає увагу на необґрунтований висновок відповідача щодо синхронізованості платежів, передбачених окремими договорами між суб'єктами ПСО по трьом ланкам. Зазначає, що умови пункту 6.4 договору від 24.09.2021 №65-150-SD-21-00416 стосуються зобов'язання позивача щодо надання інформації Гарантованому покупцю на виконання Положення про ПСО, що жодним чином не створює та не встановлює умов щодо залежності виконання ТОВ "Хмельницькенергозбут" зобов'язання з оплати від будь-яких інших обставин, зокрема надходження коштів від Гарантованого покупця, відтак відсутня необхідність у наданні до суду таких повідомлень АТ "НАЕК "Енергоатом". Більше того, умови підпункту 2 пункту 8 Положення про ПСО свідчать про пріоритетність першочергового виконання постачальником універсальних послуг, в даному випадку ТОВ "Хмельницькенергозбут", зобов'язання з оплати електричної енергії на користь АТ "НАЕК "Енергоатом". За умови відсутності такої оплати і, як наслідок, заборгованості ПУП перед позивачем, подальше виконання фінансової складової ПСО (за договором між Гарантованим покупцем та ПУП) не може бути здійснено.
Також наголошує, що згідно з внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 №1405 змінами до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206, починаючи з 30.12.2023 остання не поширює свою дію на споживачів на території Хмельницької області, як такої, що не належить до територій, на якій ведуться бойові дії, можуть вестися бойові дії або окупованих російською федерацією. Відповідно, вже понад рік відповідач має право нараховувати штрафні санкції та припиняти постачання електроенергії споживачам, які боргують за спожиту електричну енергію на території Хмельницької області. Водночас, наявність такої постанови в будь-якому разі не звільняє відповідача від необхідності виконати умови договору від 24.09.2021 №65-150-SD-21-00416 та відповідальності за їх неналежне виконання.
Щодо розрахунку інфляційних втрат та 3% річних, то позивач звертає увагу, що при нарахуванні інфляційних втрат враховано правові висновки Верховного Суду з питань нарахування інфляційних втрат, зокрема викладені у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, а ненадання відповідачем контррозрахунку інфляційних втрат свідчить про необґрунтованість його заперечень щодо правильності їх нарахування.
Крім того, заперечуючи проти клопотання відповідача щодо зменшення 3% річних та інфляційних втрат АТ "НАЕК "Енергоатом" вказав, що при розгляді питання про зменшення трьох процентів річних та інфляційних втрат не підлягають застосуванню положення ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ч.ч.1, 2 ст. 233 Господарського кодексу України, позаяк три проценти річних та інфляційні втрати не входять до складу штрафних санкцій, а є окремим видом відповідальності, похідним від основного боргу. Інфляційні втрати, як особлива міра відповідальності, в жодному разі не підлягають зменшенню, а також відсутні підстави для зменшення 3% річних з огляду на акцесорний характер відповідальності за статтею 625 Цивільного кодексу України, відсутність обов'язку позивача доводити наявність завданих йому збитків для обґрунтування підставності нарахування 3% річних, а наявність у відповідача непогашеної дебіторської заборгованості та інші обставини не можуть бути підставою для звільнення від відповідальності за неналежне виконання зобов'язання. Також звернув увагу, що сукупна сума заявлених позивачем до стягнення 3% річних та інфляційних втрат складає 0,36 % від суми заборгованості за спірний період, сплаченої відповідачем позивачу з простроченням.
Представник позивача під час судового розгляду спору підтримав позовні вимоги, вважає їх підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами, а також заперечив щодо клопотання про зменшення 3% річних та інфляційних втрат.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов. Звернув увагу на поданий позивачем розрахунок втрат від інфляції та нарахування позивачем таких втрат за місяці, в яких період прострочення становить менше 15 календарних днів, зокрема березень 2024 року, відтак нараховані інфляційні втрати є неправомірними та безпідставними. Водночас, у разі задоволення позовних вимог просив зменшити 3% річних та інфляційні втрати на 99% з підстав, зазначених у поданому клопотанні.
Розглядом матеріалів справи встановлено таке.
24.09.2021 між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут", як постачальником універсальних послуг (ПУП), укладено договір №65-150-SD-21-00416 купівлі - продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг (далі - Договір), відповідно до п.2.1 якого продавець зобов'язаний продати, а ПУП зобов'язаний купити (прийняти та оплатити) електричну енергію (стандартний продукт BASE_M) для постачання побутовим споживачам ПУП. Купівля-продаж електричної енергії за цим Договором здійснюється в Об'єднаній енергетичній системі України.
Договір укладено відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для задоволення потреб побутових споживачів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 483 (зі змінами) (далі - Положення про ПСО) та рішення Аукціонного комітету від 21.09.2021 (п.1.1 Договору).
Обсяги електричної енергії, що продаються і купуються за цим Договором, є договірними зобов'язаннями щодо відпуску продавцем та відбору ПУП електричної енергії (п.2.2 Договору).
Відповідно до пункту 1.3 Договору для цілей цього договору сторони під терміном Розрахунковий місяць розуміють календарний місяць (з першого по останнє число включно), за який сторонами визначається обсяг і вартість електричної енергії та здійснюються розрахунки між ПУП та продавцем.
Періодом постачання електричної енергії є календарні дати з 00:00 год першого календарного дня по 24:00 год останнього календарного дня такого періоду (далі - Період постачання), що зазначаються у Додатковій угоді для Періоду постачання за результатами проведеного електронного аукціону (п.3.1 Договору).
Відповідно до п. 4.1 Договору купівля-продаж електричної енергії здійснюється за ціною індекс РДН ВАSЕ в торговій зоні Об'єднаної енергосистеми України ("бази") за період М-3, М - Розрахунковий місяць, яка зазначається в аукціонному свідоцтві та Додатковій угоді для Періоду постачання.
Згідно п.4.3 Договору оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати. ПУП оплачує вартість електричної енергії до початку Періоду постачання у строки та у розмірі відповідно до умов Додаткової угоди для Періоду постачання.
Оплату за куплену електричну енергію ПУП здійснює грошовими коштами в національній валюті, що перераховуються на банківський рахунок продавця, вказаний у розділі 13 цього Договору або на інший банківський рахунок продавця, реквізити якого продавець повідомив електронним листом з накладенням КЕП керівника (уповноваженої особи) не менш, ніж як за 2 робочі дні до дати платежу з подальшим підтвердженням цього у письмовому вигляді. Оплата за цим Договором вважається належним чином здійсненою за умови оплати ПУП за електричну енергію на банківський рахунок продавця, що вказаний продавцем останнім. Датою отримання оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок продавця (п.4.6 Договору).
Після закінчення кожного Розрахункового місяця у Періоді постачання сторони складають Акт купівлі-продажу електричної енергії (п.4.9 Договору).
Відповідно до п.6.1 Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та законодавством України.
У разі наявності у ПУП заборгованості перед продавцем за цим Договором, продавець інформує про це гарантованого покупця відповідно до пункту 8 Положення про ПСО шляхом направлення повідомлення з накладенням КЕП керівника/уповноваженої особи (п.6.4 Договору).
Договір вступає в силу з дати його підписання сторонами (у тому числі кваліфікованим електронним підписом (КЕП) та діє на період чинності Положення про ПСО. У частині виконання фінансових зобов'язань Договір діє до їх повного виконання (п.11.1 Договору).
Між сторонами Договору укладено ряд додаткових угод, які є невід'ємною частиною Договору.
Так, 23.10.2023 сторонами укладено Додаткову угоду №28, за умовами якої у періоді постачання з 01.11.2023 по 30.11.2023 загальний обсяг електричної енергії, що купується та продається становить 56 862 МВт/год вартістю 273 364 747,34 грн з ПДВ (пункти 2, 3, 5 додаткової угоди), а оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати: у розмірі по 20% вартості електричної енергії, купленої у розрахунковому місяці, за 2 банківські дні до розрахункового місяця, а також не пізніше 4-го числа (включно), 10-го числа (включно), 16-го числа (включно), 22-го числа (включно) розрахункового місяця (п.6 додаткової угоди).
За вказаний період постачання здійснено відпуск/відбір електричної енергії в загальному обсязі 56 862 МВт/год вартістю електричної енергії 273 364 747,34 грн з ПДВ, що підтверджується Актом купівлі-продажу електричної енергії від 30.11.2023 №1337.
21.11.2023 сторонами укладено Додаткову угоду №29, за умовами якої у періоді постачання з 01.12.2023 по 31.12.2023 загальний обсяг електричної енергії, що купується та продається становить 65969,736 МВт/год вартістю 293 708 347,58 грн з ПДВ (пункти 2, 3, 5 додаткової угоди), а оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати: у розмірі по 20% вартості електричної енергії, купленої у розрахунковому місяці, за 2 банківські дні до розрахункового місяця, а також не пізніше 4-го числа (включно), 10-го числа (включно), 16-го числа (включно), 22-го числа (включно) розрахункового місяця (п.6 додаткової угоди).
За вказаний період постачання здійснено відпуск/відбір електричної енергії в загальному обсязі 65969,736 МВт/год вартістю електричної енергії 293 708 347,58 грн з ПДВ, що підтверджується Актом купівлі-продажу електричної енергії від 31.12.2023 №1530.
28.12.2023 сторонами укладено Додаткову угоду №30, за умовами якої у періоді постачання з 01.01.2024 по 31.01.2024 загальний обсяг електричної енергії, що купується та продається становить 96810,024 МВт/год вартістю 436 761 521,20 грн з ПДВ (пункти 2, 3, 5 додаткової угоди), а оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати: у розмірі по 20% вартості електричної енергії, купленої у розрахунковому місяці, за 2 банківські дні до розрахункового місяця, а також не пізніше 4-го числа (включно), 10-го числа (включно), 16-го числа (включно), 22-го числа (включно) розрахункового місяця (п.6 додаткової угоди).
За вказаний період постачання здійснено відпуск/відбір електричної енергії в загальному обсязі 96810,024 МВт/год вартістю електричної енергії 436 761 521,20 грн з ПДВ, що підтверджується Актом купівлі-продажу електричної енергії від 31.01.2024 №23.
Відповідно до вимог Закону України "Про акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 29.12.2023 №1420 "Про утворення акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", відповідно до п.1 якої утворено акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", 100 відсотків акцій якого належать державі, шляхом перетворення державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".
Пунктом 3 вказаної постанови встановлено, що товариство є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов'язків державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" із дня державної реєстрації товариства. Відокремлені підрозділи державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" із дня державної реєстрації товариства продовжують функціонувати як відокремлені підрозділи товариства (філії, представництва).
Державна реєстрація Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та припинення ДП "НАЕК "Енергоатом" здійснена 11.01.2024, що стверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відтак, з 11.01.2024 АТ "НАЕК "Енергоатом" стало правонаступником усіх прав і обов'язків ДП "НАЕК "Енергоатом", а Відокремлений підрозділ "Енергоатом-Трейдинг" ДП "НАЕК "Енергоатом" продовжив функціонувати як філія "Відокремлений підрозділ "Енергоатом-Трейдинг" АТ "НАЕК "Енергоатом".
У зв'язку із перетворенням ДП "НАЕК "Енергоатом" на АТ "НАЕК "Енергоатом", між ним в особі філії "Відокремлений підрозділ "Енергоатом-Трейдинг" АТ "НАЕК "Енергоатом" та ТОВ "Хмельницькенергозбут" укладено додаткову угоду № 31 від 18.01.2024, у якій сторони дійшли згоди щодо викладення преамбули Договору та додаткової угоди №30 у новій редакції з урахуванням нового найменування підприємства.
24.01.2024 сторонами Договору укладено Додаткову угоду №32, за умовами якої у періоді постачання з 01.02.2024 по 29.02.2024 загальний обсяг електричної енергії, що купується та продається становить 90554,472 МВт/год вартістю 439 111 312,36 грн з ПДВ (пункти 2, 3, 5 додаткової угоди), а оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати: у розмірі по 20% вартості електричної енергії, купленої у розрахунковому місяці, за 2 банківські дні до розрахункового місяця, а також не пізніше 4-го числа (включно), 10-го числа (включно), 16-го числа (включно), 22-го числа (включно) розрахункового місяця (п.6 додаткової угоди).
За вказаний період постачання здійснено відпуск/відбір електричної енергії в загальному обсязі 90554,472 МВт/год вартістю електричної енергії 439 111 312,36 грн з ПДВ, що підтверджується Актом купівлі-продажу електричної енергії від 29.02.2024 №130.
20.02.2024 сторонами Договору укладено Додаткову угоду №33, за умовами якої у періоді постачання з 01.03.2024 по 31.03.2024 загальний обсяг електричної енергії, що купується та продається становить 93919,658 МВт/год вартістю 411 833 567,87 грн з ПДВ (пункти 2, 3, 5 додаткової угоди), а оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати: у розмірі по 20% вартості електричної енергії, купленої у розрахунковому місяці, за 2 банківські дні до розрахункового місяця, а також не пізніше 4-го числа (включно), 10-го числа (включно), 16-го числа (включно), 22-го числа (включно) розрахункового місяця (п.6 додаткової угоди).
За вказаний період постачання здійснено відпуск/відбір електричної енергії в загальному обсязі 93919,658 МВт/год вартістю електричної енергії 411 833 567,87 грн з ПДВ, що підтверджується Актом купівлі-продажу електричної енергії від 31.03.2024 №220.
21.03.2024 сторонами Договору укладено Додаткову угоду №34, за умовами якої у періоді постачання з 01.04.2024 по 30.04.2024 загальний обсяг електричної енергії, що купується та продається становить 47818,080 МВт/год вартістю 193 393 530,02 грн з ПДВ (пункти 2, 3, 5 додаткової угоди), а оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати: у розмірі по 20% вартості електричної енергії, купленої у розрахунковому місяці, за 2 банківські дні до розрахункового місяця, а також не пізніше 4-го числа (включно), 10-го числа (включно), 16-го числа (включно), 22-го числа (включно) розрахункового місяця (п.6 додаткової угоди).
За вказаний період постачання здійснено відпуск/відбір електричної енергії в загальному обсязі 47818,080 МВт/год вартістю електричної енергії 193 393 530,02 грн з ПДВ, що підтверджується Актом купівлі-продажу електричної енергії від 30.04.2024 №346.
26.04.2024 сторонами Договору укладено Додаткову угоду №35, за умовами якої у періоді постачання з 01.05.2024 по 31.05.2024 загальний обсяг електричної енергії, що купується та продається становить 42199,680 МВт/год вартістю 157 010 155 грн з ПДВ (пункти 2, 3, 5 додаткової угоди), а оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати: у розмірі по 20% вартості електричної енергії, купленої у розрахунковому місяці, за 2 банківські дні до розрахункового місяця, а також не пізніше 4-го числа (включно), 10-го числа (включно), 16-го числа (включно), 22-го числа (включно) розрахункового місяця (п.6 додаткової угоди).
За вказаний період постачання здійснено відпуск/відбір електричної енергії в загальному обсязі 42199,680 МВт/год вартістю електричної енергії 157 010 155 грн з ПДВ, що підтверджується Актом купівлі-продажу електричної енергії від 31.05.2024 №460.
27.05.2024 сторонами Договору укладено Додаткову угоду №36, за умовами якої у періоді постачання з 01.06.2024 по 30.06.2024 загальний обсяг електричної енергії, що купується та продається становить 47361,600 МВт/год вартістю 165 278 154,41 грн з ПДВ (пункти 2, 3, 5 додаткової угоди), а оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати: у розмірі по 20% вартості електричної енергії, купленої у розрахунковому місяці, за 2 банківські дні до розрахункового місяця, а також не пізніше 4-го числа (включно), 10-го числа (включно), 16-го числа (включно), 22-го числа (включно) розрахункового місяця (п.6 додаткової угоди).
За вказаний період постачання здійснено відпуск/відбір електричної енергії в загальному обсязі 47361,600 МВт/год вартістю електричної енергії 165 278 154,41 грн з ПДВ, що підтверджується Актом купівлі-продажу електричної енергії від 30.06.2024 №546.
22.01.2025 сторонами Договору укладено Додаткову угоду №44, за умовами якої у періоді постачання з 01.02.2025 по 28.02.2025 загальний обсяг електричної енергії, що купується та продається становить 53234,496 МВт/год вартістю 337 094 456,70 грн з ПДВ (пункти 2, 3, 5 додаткової угоди), а оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати: у розмірі по 20% вартості електричної енергії, купленої у розрахунковому місяці, за 2 банківські дні до розрахункового місяця, а також не пізніше 4-го числа (включно), 10-го числа (включно), 16-го числа (включно), 22-го числа (включно) розрахункового місяця (п.6 додаткової угоди).
За вказаний період постачання здійснено відпуск/відбір електричної енергії в загальному обсязі 53234,496 МВт/год вартістю електричної енергії 337 094 456,70 грн з ПДВ, що підтверджується Актом купівлі-продажу електричної енергії від 28.02.2025 №72.
Позивачем до матеріалів справи надано підписані сторонами акти звіряння взаємних розрахунків за договором №65-150-SD-21-00416 від 24.09.2021 та додатковими угодами №27 від 26.09.2023, №28 від 23.10.2023, №29 від 21.11.2023, №30 від 28.12.2023, №32 від 24.01.2024, №33 від 20.02.2024, №34 від 21.03.2024 станом на 30.11.2023, на 31.12.2023, на 29.02.2024, на 30.04.2024.
Виконання ТОВ "Хмельницькенергозбут" своїх зобов'язань щодо оплати купленої електричної енергії за розрахункові місяці листопад 2023 року - червень 2024 року та частково за лютий 2025 року підтверджується наданими позивачем виписками з банківських установ АТ "Укрексімбанк" за 04.10.2023, 13.11.2023, 14.11.2023, 16.11.2023,23.11.2023, 24.11.2023, 30.11.2023, 06.12.2023, 07.12.2023, 13.12.2023, 14.12.2023, 19.12.2023, 27.12.2023, 28.12.2023, з 21.02.2024 по 24.06.2024 та АТ "Ощадбанк" з 01.10.2023 по 28.02.2025.
Інших доказів, які стосуються предмету спору, матеріали справи не містять.
Дослідивши обставини справи та оцінивши надані докази по суті спору, судом береться до уваги таке.
Згідно зі ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити (близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц).
Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21, від 06.10.2022 у справі № 922/2013/21, від 17.11.2022 у справі № 904/7841/21).
У справі, що розглядається, предметом позову є стягнення з відповідача на користь позивача 2 664 305,43 грн. - 3% річних та 7 162 142,53 грн. інфляційних втрат у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору від 24.09.2021 № 65- 150-SD-21-00416
Згідно із ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.1 ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до частин 1, 2 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Відповідно до ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається із матеріалів справи, 24.09.2021 між ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", як продавцем, та ТОВ "Хмельницькенергозбут", як постачальником універсальних послуг (ПУП), укладено договір №65-150-SD-21-00416 купівлі - продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг, відповідно до п.2.1 якого продавець зобов'язаний продати, а ПУП зобов'язаний купити (прийняти та оплатити) електричну енергію (стандартний продукт BASE_M) для постачання побутовим споживачам ПУП.
Статтею 655 ЦК України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Матеріалами справи, а саме: актами купівлі-продажу електричної енергії від 30.11.2023 №1337, від 31.12.2023 №1530, від 31.01.2024 №23, 29.02.2024 №130, 31.03.2024 №220, 30.04.2024 №346, від 31.05.2024 №460, від 30.06.2024 №546, від 28.02.2025 №72 стверджується повне виконання позивачем своїх зобов'язань за розрахункові місяці листопад 2023 року - червень 2024 року та лютий 2025 року за договором №65-150-SD-21-00416 від 24.09.2021 та додатковими угодами №27 від 26.09.2023, №28 від 23.10.2023, №29 від 21.11.2023, №30 від 28.12.2023, №32 від 24.01.2024, №33 від 20.02.2024, №34 від 21.03.2024, №35 від 26.04.2024, №36 від 27.05.2024, №44 від 22.01.2025 до нього.
Спірні правовідносини між сторонами у цій справі виникли з підстав неналежного виконання відповідачем як постачальником універсальних послуг своїх договірних зобов'язань зі своєчасної оплати вартості купленої у позивача електричної енергії за вказаними договором та додатковими угодами до нього.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно п.4.3 Договору оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати. ПУП оплачує вартість електричної енергії до початку періоду постачання у строки та у розмірі відповідно до умов Додаткової угоди для періоду постачання.
Пунктом 6 додаткових угод №27 від 26.09.2023, №28 від 23.10.2023, №29 від 21.11.2023, №30 від 28.12.2023, №32 від 24.01.2024, №33 від 20.02.2024, №34 від 21.03.2024, №35 від 26.04.2024, №36 від 27.05.2024, №44 від 22.01.2025 до Договору встановлено порядок оплати за куплену електричну енергію у розрахунковому місяці: рівними платежами у розмірі по 20% вартості електричної енергії, купленої у розрахунковому місяці, за 2 банківські дні до розрахункового місяця, а також не пізніше 4-го числа (включно), 10-го числа (включно), 16-го числа (включно), 22-го числа (включно) розрахункового місяця.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Матеріалами справи, зокрема наданими позивачем виписками з банківських установ АТ "Укрексімбанк" за 04.10.2023, 13.11.2023, 14.11.2023, 16.11.2023,23.11.2023, 24.11.2023, 30.11.2023, 06.12.2023, 07.12.2023, 13.12.2023, 14.12.2023, 19.12.2023, 27.12.2023, 28.12.2023, з 21.02.2024 по 24.06.2024 та АТ "Ощадбанк" з 01.10.2023 по 28.02.2025 стверджується виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати купленої електричної енергії за розрахункові місяці листопад 2023 року - червень 2024 року та частково за лютий 2025 року з порушенням порядку оплати, встановленого у п.4.3 Договору та п.6 додаткових угод №27 від 26.09.2023, №28 від 23.10.2023, №29 від 21.11.2023, №30 від 28.12.2023, №32 від 24.01.2024, №33 від 20.02.2024, №34 від 21.03.2024, №35 від 26.04.2024, №36 від 27.05.2024, №44 від 22.01.2025 до нього.
Наведені обставини підтверджуються і підписаними сторонами актами звіряння взаємних розрахунків за договором №65-150-SD-21-00416 від 24.09.2021 та додатковими угодами №27-30, 32-34 станом на 30.11.2023, на 31.12.2023, на 29.02.2024, на 30.04.2024 та не спростовані відповідачем. Доказів зворотного матеріали справи не містять.
Твердження відповідача про виконання зобов'язань окремими учасниками ринку електричної енергії відповідно до Положення про ПСО та руху коштів між ними по чотирьом ланкам, несвоєчасність виконання позивачем своїх зобов'язань перед іншим учасником ринку електроенергії - гарантованим покупцем, що надалі унеможливило виконання відповідачем свого обов'язку перед позивачем за договором №65-150-SD-21-00416, суд відхиляє з огляду на таке.
Пункт 5 Положення про ПСО визначає перелік та зміст спеціальних обов'язків, які покладені на відповідних учасників ринку електричної енергії (далі - суб'єкти ПСО), натомість не передбачає будь -якої послідовності руху коштів та взаємозалежності виконання зобов'язань за договорами між суб'єктами ПСО, коли кошти отримані від попереднього учасника ринку в ланцюгу є джерелом оплати наступному. В інших нормах Положення про ПСО не унормовано будь-якої послідовності, за якою кошти між суб'єктами ПСО рухаються по ланцюгу. Умови примірних договорів не містять договірних умов щодо джерел коштів, які беруть участь у ланцюгу фінансових зобов'язань учасників ринку електричної енергії при виконанні спеціальних обов'язків за Положенням про ПСО з метою дотримання відповідної синхронності руху коштів. Тобто, вони не містять вказівки на те, що при виконанні договірних зобов'язань сторони використовують лише ті кошти, які надійшли від попереднього їх платника у ланцюгу взаємних розрахунків.
Постанова Кабінету Міністрів України №483 від 05.06.2019, затверджені нею Положення та Примірні договори для забезпечення загальносуспільних інтересів установлюють лише механізм організації договірних відносин між учасниками ринку електричної енергії, але безпосередньо не визначають джерел розрахунків (джерел надходження коштів: безпосередньо від іншого учасника передбаченої схеми відносин чи інших джерел за результатами власної господарської діяльності), які існують у межах таких договірних відносин, у тому числі і для постачальників універсальних послуг.
Аналогічні за своїм змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.09.2024 у справі № 918/1304/23, від 12.02.2025 у справі № 909/1083/23, від 28.01.2025 у справі № 902/1511/23.
Умови укладеного між позивачем та відповідачем договору №65-150-SD-21-00416 від 24.09.2021 співпадають з умовами Примірного договору, що вказує на досягнення між сторонами згоди при його укладенні стосовно усіх наявних істотних умов, передбачених примірним, без внесення змін. Відтак, на підставі договору, який укладений на основі Примірного договору купівлі-продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг, між позивачем та відповідачем виникли майново-господарські зобов'язання.
Отже, ТОВ "Хмельницькенергозбут" зобов'язане сплачувати вартість отриманої електричної енергії АТ "НАЕК "Енергоатом" незалежно від джерела надходження коштів та без огляду на їх надходження від попереднього учасника у ланцюгу взаємних розрахунків.
Доводи відповідача про невиконання позивачем своїх зобов'язань за пунктом 6.4 договору №65-150-SD-21-00416 від 24.09.2021, що підтверджується відсутністю у матеріалах справи повідомлень позивача, адресованих гарантованому покупцю про наявність у ТОВ "Хмельницькенергозбут" заборгованості перед АТ "НАЕК "Енергоатом", суд відхиляє з огляду на таке.
Пунктом 6.4 Договору визначено, що у разі наявності у ПУП заборгованості перед продавцем за цим Договором, продавець інформує про це гарантованого покупця відповідно до пункту 8 Положення про ПСО шляхом направлення повідомлення з накладенням КЕП керівника/уповноваженої особи.
Зміст підпункту 2 пункту 8 Положення про ПСО дає підстави стверджувати про пріоритетність першочергового виконання постачальником універсальних послуг, в даному випадку ТОВ "Хмельницькенергозбут", зобов'язання з оплати електричної енергії на користь АТ "НАЕК "Енергоатом" і наявність у Державного підприємства "Гарантований покупець" права не дотримуватися зобов'язання зі своєчасної оплати у повному обсязі постачальнику універсальних послуг вартості надання останнім гарантованому покупцю послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів за умови наявності у постачальника універсальних послуг заборгованості перед АТ "НАЕК "Енергоатом" за поставлену електричну енергію згідно з пунктом 5 Положення про ПСО.
Позаяк умови пункту 6.4 договору від 24.09.2021 №65-150-SD-21-00416 стосуються зобов'язання позивача щодо надання інформації Гарантованому покупцю на виконання Положення про ПСО, що не створює та не встановлює умов щодо залежності виконання ТОВ "Хмельницькенергозбут" зобов'язання з оплати від будь-яких інших обставин, зокрема надходження коштів від Гарантованого покупця, то відсутність у справі повідомлень позивача Гарантованому покупцю про наявність у ТОВ "Хмельницькенергозбут" заборгованості перед АТ "НАЕК "Енергоатом" не є обставиною, що спростовує неможливість виконання відповідачем грошових зобов'язань перед позивачем за договором №65-150-SD-21-00416.
Також, суд погоджується з доводами позивача про те, що положення постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206, на яку покликається відповідач як на обставину, що підлягає врахуванню при вирішенні спору, не звільняє відповідача від обов'язку виконати умови договору від 24.09.2021 №65-150-SD-21-00416 та відповідальності за їх неналежне виконання.
У зв'язку з порушенням договірних зобов'язань позивач просить стягнути з відповідача 9 826 447,96 грн., з яких: 2 664 305,43 грн. 3% річних та 7 162 142,53 грн. інфляційних втрат згідно поданого розрахунку.
Як унормовано приписами статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зобов'язання зі сплати інфляційних та процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю (правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №910/4590/19).
Відповідно до ст.3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97р., згідно якого при застосуванні індексу інфляції необхідно брати до уваги, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно необхідно рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.
Щодо розрахунку заявленої до стягнення суми втрат від інфляції суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19.
Так, при розрахунку інфляційних втрат у зв'язку з простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин за аналогією закону підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007. Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 постанови КМУ №1078). Статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за увесь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.
Верховний Суд у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз'яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
У постанові від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила про те, що, визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов'язаний належним чином дослідити подані стороною докази (зроблений позивачем розрахунок заборгованості, інфляційних втрат та трьох процентів річних), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування.
Відповідач свого контррозрахунку нарахувань 3% річних та інфляційних втрат не надав, жодних обґрунтованих заперечень щодо здійсненого розрахунку 3% річних не навів.
Здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків інфляційних втрат, в межах заявлених позивачем періодів, суд встановив, що він виконаний арифметично правильно, в межах суми допустимої до стягнення, відтак, сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 7 162 142,53 грн.
Доводи відповідача про нарахування позивачем інфляційних втрат за місяці, в яких період прострочення становить менше календарного місяця, а в окремих випадках - менше 15 календарних днів, зокрема за березень 2024 року, суд відхиляє, як такі, що не знайшли свого підтвердження, позаяк інфляційні втрати нараховані позивачем у листопаді 2023 року, лютому - травні 2024 року, у яких періоди прострочення виконання грошового зобов'язання склали понад 15 днів.
Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних, судом встановлено, що заявлена позивачем сума до стягнення в розмірі 2 664 305,43 грн. в межах суми допустимої до стягнення, відтак вказана позовна вимога підлягає задоволенню.
Разом з тим, відповідач у відзиві на позов та його представник під час судового засідання, покликаючись на положення ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ч.ч.1, 2 ст. 233 Господарського кодексу України, висновок Великої Палати Верховного Суду щодо можливості зменшення як розміру інфляційних втрат і 3% річних, викладений в постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, просять зменшити розмір нарахованих 3% річних та інфляційних втрат на 99%. Серед обставин, на які посилається відповідач як на підставу звільнення від відповідальності за ст.625 ЦК України, - повне виконання відповідачем зобов'язання за договором №65-150-SD-21-00416 від 24.09.2021, відсутність завданих позивачу збитків, обов'язок відповідача як єдиного постачальника універсальної послуги на території м. Хмельницького та Хмельницької області обслуговувати понад 578 тис. споживачів фізичних осіб (населення) та 657 споживачів бюджетної та соціальної сфери, наявність заборгованості інших учасників ринку перед відповідачем на суму 455 321 тис. грн.
Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає та враховує таке.
Інфляція - це знецінення грошей, зниження їхньої купівельної спроможності, дисбаланс попиту і пропозиції. Тобто стягнення інфляційних втрат забезпечує одержання кредитором суми боргу в еквівалентному розмірі до розміру боргу станом на перший день прострочення виконання грошових зобов'язань. Натомість 3% річних є своєрідною мінімальною упущеною вигодою, яку б міг отримати кредитор за належного виконання зобов'язання боржником свого грошового зобов'язання.
Встановлення законодавцем права кредитора на одержання коштів з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зумовлене специфічним видом такого майна як грошові кошти, якому незалежно від факторів природного середовища (форс-мажорним обставинам) притаманна властивість знецінюватись в більшій мірі ніж всім іншим видам майна (нерухомості, дорогоцінним металам, автомобілям тощо).
Положення ст. 625 ЦК України спрямовані в першу чергу на те, щоб внаслідок неправомірних дій боржника (прострочення) право власності кредитора не було порушене, оскільки внаслідок знецінення національної грошової одиниці купівельна спроможність коштів, які б кредитор міг одержати за належного виконання боржником своїх грошових зобов'язань, буде значно меншою, що має відповідно наслідком зменшення майнового блага кредитора.
Крім того, невиконання або неналежне виконання боржником свого грошового зобов'язання не може бути залишене без реагування та застосування до нього міри відповідальності, оскільки б це суперечило б загальним засадам цивільного законодавства, якими є справедливість, добросовісність та розумність (ст. 3 ЦК України).
Тому, оскільки застосування індексу інфляції до суми боргу фактично має на меті одержання кредитором того, на що він розраховував одержати у разі належного виконання боржником грошового зобов'язання, то стягнення 3% річних є тою мірою відповідальності, яку боржник зобов'язаний понести за неналежне виконання свого грошового зобов'язання.
При цьому слід зауважити, що у випадках порушення грошового зобов'язання суд не має правових підстав приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).
З аналізу положень статті 233 ГК України та статті 551 ЦК України вбачається, що ними передбачено право суду на зменшення штрафних санкцій (штрафу, пені).
Стягнення 3% річних та інфляційних втрат не є штрафними санкціями, зокрема неустойкою, а є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми (правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.02.2021 у справі №520/17342/18, від 13.11.2019 у справі №922/3095/18, від 13.03.2020 у справі №902/417/18).
З огляду на наведене, у суду відсутні правові підстави для зменшення розміру 3% річних та інфляційний втрат. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.02.2024 у справі №910/2279/23.
Суд враховує, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18, на яку посилається відповідач, викладена правова позиція стосовно права суду зменшувати розмір процентів річних, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України. Так, у постанові зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання. При цьому, Велика Палата Верховного Суду не зазначила про можливість зменшення інфляційних втрат.
Водночас, суд звертає увагу, що у справі №902/417/18 надано оцінку правовідносинам, в яких сторонами в договорі погоджено зміну розміру процентної ставки річних, передбаченої ч.2 ст.625 ЦК України, і встановлено її у розмірі 40 % річних від несплаченої вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути оплачений, та 96 % річних від несплаченої ціни товару з моменту спливу 90 календарних днів до дня повної оплати, відтак загальна сума правомірно нарахованих штрафу, пені та відсотків річних вдвічі перевищувала суму простроченої заборгованості. У справі, що розглядається, сторони у договорі не погоджували зміни процентної ставки, стягненню підлягають річні у мінімальному, законодавчо встановленому розмірі на рівні трьох процентів, а сукупна сума заявлених позивачем до стягнення 3% річних та інфляційних втрат складає 0,36 % від суми заборгованості за спірний період, сплаченої відповідачем позивачу з простроченням. Відтак обставини справи №924/363/25 є відмінними від обставин у справі №902/417/18.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі №910/14524/22 звернула увагу на те, що зменшення судом заявлених до стягнення штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, є правом, а не обов'язком суду і може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку, за наслідками оцінки обставин справи та наданих учасниками справи доказів. Тому в питаннях підстав для зменшення розміру штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, не може бути подібних правовідносин, оскільки кожного разу суд вирішує це питання на власний розсуд з огляду на конкретні обставини, якими обумовлене таке зменшення.
Оцінюючи у даній справі можливість зменшення суми відсотків, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, суд враховує, що повне виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем щодо оплати купленої електричної енергії за розрахункові місяці листопад 2023 року - червень 2024 року та частково за лютий 2025 року, наявність непогашеної дебіторської заборгованості, обов'язок як єдиного постачальника універсальної послуги на території м. Хмельницького та Хмельницької області обслуговувати понад 578 тис. споживачів фізичних осіб (населення) та 657 споживачів бюджетної та соціальної сфери та інші обставини, на які покликається відповідач, не повинні порушувати права інших суб'єктів господарювання, які належним чином виконали свої обов'язки, та не можуть бути підставою для звільнення від відповідальності за неналежне виконання зобов'язання.
Також суд звертає увагу, що сукупна сума заявлених позивачем до стягнення 3% річних та інфляційних втрат складає 0,36 % від суми заборгованості за спірний період, сплаченої відповідачем позивачу з простроченням, що не заперечується відповідачем.
За наведених обставин, виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, а також враховуючи інтереси обох сторін, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача та зменшення розміру інфляційних втрат та 3 процентів річних, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.
Згідно із положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
За змістом частин 1-3 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16).
Отже, беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, порушення прав позивача відповідачем, а відтак наявність підстав для судового захисту прав позивача шляхом стягнення з ТОВ "Хмельницькенергозбут" на користь АТ "НАЕК "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Енергоатом-Трейдинг" АТ "НАЕК "Енергоатом" 9 826 447,96 грн., з яких: 2 664 305,43 грн. 3% річних та 7 162 142,53 грн. інфляційних втрат за договором купівлі-продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг №65-150-SD-21-00416 від 24.09.2021.
Щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд зазначає таке.
Згідно ст.ст.123, 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору у зв'язку із задоволенням позову покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (29019, м.Хмельницький, вул. Степана Бандери, 1/1, ідентифікаційний код 42035266) на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі філії "Відокремлений підрозділ "Енергоатом Трейдинг" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м.Київ, вул. Назарівська, 3, ідентифікаційний код ВП 42041573) 9 826 447 (дев'ять мільйонів вісімсот двадцять шість тисяч чотириста сорок сім) гривень 96 копійок, з яких: 2 664 305 (два мільйони шістсот шістдесят чотири тисячі триста п'ять) гривень 43 копійки - 3 проценти річних, 7 162 142 (сім мільйонів сто шістдесят дві тисячі сто сорок дві) гривні 53 копійки - інфляційних втрат, та 117 917 (сто сімнадцять тисяч дев'ятсот сімнадцять) гривень 38 копійок витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення Господарського суду Хмельницької області подається до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене (лише вступну та резолютивну частини) рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 30.06.2025.
Суддя О.І. Шевчук