Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"30" червня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/1540/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Новікової Н. А.
за участю секретаря судового засідання Кісь В. В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи за позовом Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (61022, місто Харків, майдан Свободи, будинок 5, Держпром, 6 під'їзд, 1 поверх, кімната 35, код ЄДРПОУ 22630473)
до Приватного підприємства «ТОПЛИВОСЕРВИС» (61082, місто Харків, проспект Московський, будинок 192/1, квартира 29, код ЄДРПОУ 30234467)
про стягнення пені у розмірі 68 000 грн. 00 коп.
за участю представників учасників справи:
позивача - Лещенко А. О.,
відповідача - не з'явився, -
Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (позивач по справі) звернулось до Господарського суду Харківської область з позовом до Приватного підприємства «ТОПЛИВОСЕРВИС» (відповідач по справі) з позовом до стягнення пені у розмірі 68 000 грн. 00 коп. за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1540/25; вирішено справу № 922/1540/25 розглядати за правилами загального позовного провадження; почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 11.06.2025; встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, у зазначений строк відповідач має надіслати суду відзив, який повинен відповідати вимогам статті 165 ГПК України, і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач має надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно із надсиланням (наданням) відзиву до суду та докази надіслання надати суду разом із відзивом на позов; позивачу, згідно ст. 166 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання; відповідачу, згідно ст. 167 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду заперечень на відповідь на відзив, з дня його отримання; роз'яснено учасникам справи положення статті 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи (заяви) по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Ухвалу суду від 07.05.2025 отримано позивачем по справі, його представником та відповідачем 08.05.2025, що підтверджується довідками про доставку електронних листів в Електронний кабінет в ЄСТІТС відповідних осіб.
11.06.2025 в час призначеного по даній справі судового засідання по території України та, зокрема, в Харківській області, було оголошено сигнал повітряної тривоги у зв'язку з військовою агресією РФ, в зв'язку із чим призначене на 11.06.2025 судове засідання по даній справі не проводилось - ухвалою суду від 11.06.2025 призначено розгляд справи на 18.06.2025.
Ухвалу суду від 11.06.2025 отримано позивачем по справі, його представником та відповідачем, що підтверджується довідками про доставку електронних листів в Електронний кабінет в ЄСІТС відповідних осіб.
В призначене 18.08.2025 судове засідання з'явився представник позивача, відповідач явку свого повноважного представника в призначене судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, жодних письмових заяв господарському суду не подавав, в зв'язку із чим протокольною ухвалою суду від 18.06.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.06.2025.
Ухвалу суду від 18.06.2025 отримано відповідачем 19.06.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в Електронний кабінет в ЄСІТС відповідача.
В судове засідання 30.06.2025 з'явився представник позивача. Відповідач явку свого повноваженого представника в призначене судове засідання не забезпечив, будь-яких письмових заяв по суті спору не надав, правом подання заяв по суті справи та участь в судовому засіданні не скористався, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Суд відкрив розгляд справи по суті.
Суд зазначає про те, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
В силу ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, враховуючи сплив процесуального строку, встановленого для розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін. Позивач позов підтримав з підстав та мотивів, наведених у ньому. Суд закінчив розгляд справи по суті та після судових дебатів перейшов до стадії ухвалення судового рішення та в цьому судовому засіданні проголосив скорочене судове рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача, об'єктивно оцінивши надані суду документальні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
За результатами розгляду справи № 2/01-162-21 про порушення ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «ТОПЛИВОСЕРВИС» (ідентифікаційний код юридичної особи - 30234467) (ПП «ТОПЛИВОСЕРВИС», Відповідач) та ПРИВАТНОЮ ФІРМОЮ «БАНЗАЙ» (ідентифікаційний код юридичної особи - 22613625) (ПП «БАНЗАЙ») законодавства про захист економічної конкуренції адміністративною колегією СХІДНОГО МІЖОБЛАСНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ (Відділення, Східне МТВ АМКУ, Позивач) прийнято Рішення від 06.06.2024 № 70/77-р/к (Рішення № 70/77-р/к).
Пунктом 1 резолютивної частини Рішення № 70/77-р/к визнано, що ПП «ТОПЛИВОСЕРВИС» та ПП «БАНЗАЙ» вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів шляхом погодження своєї поведінки під час підготовки тендерних пропозицій та участі у процедурі закупівлі, проведеній ДЕПАРТАМЕНТОМ КАПІТАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ на закупівлю «ДК 021:2015: 45215000-7 - Будівництво закладів охорони здоров'я та будівель соціальних служб, крематоріїв і громадських убиралень. Реконструкція хірургічного корпусу комунального закладу «Маріупольське територіальне медичне об'єднання здоров'я дитини та жінки» м. Маріуполь.» (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» - UA-2017-03-31-001670-b).
За вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вказане в пункті 1 резолютивної частини Рішення № 70/77-р/к, згідно з пунктом 2 резолютивної частини Рішення № 70/77-р/к на ПП «ТОПЛИВОСЕРВИС» накладено штраф у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень 00 копійок.
Копію витягу з Рішення № 70/77-р/к було направлено Відділенням супровідним листом № 70-02/1393е від 06.06.2024 на адресу ПП «ТОПЛИВОСЕРВИС», що була зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР) на дату складання листа: 61082, місто Харків, проспект Московський, будинок 192/1, квартира 29. Копію витягу з Рішення № 70/77-р/к, направленого до ПП «ТОПЛИВОСЕРВИС», рекомендованим повідомленням № 06 009 281 561 57, було вручено 10.06.2024.
З метою примусового виконання Рішення № 70/77-р/к до Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Немишлянський ВДВС у м. Харкові СМУМЮ) було направлено заяву Східного МТВ АМКУ від 22.08.2024 № 70-02/юр-1964 про примусове виконання рішення (копія заяви додається, оригінал знаходиться у Немишлянському ВДВС у м. Харкові СМУМЮ) та наказ голови Відділення від 22.08.2024 № 70/17юр про примусове виконання рішення щодо стягнення з ПП «ТОПЛИВОСЕРВИС» штрафу накладеного Рішення № 70/77-р/к у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень 00 копійок.
Постановою державного виконавця Немишлянського ВДВС у м. Харкові СМУМЮ від 29.08.2024 відкрито виконавче провадження № 75909653.
Станом на день подання позовної заяви відділення не отримувало від відповідача, а також і від органів Державної виконавчої служби документів, що підтверджують сплату штрафу, накладеного Рішенням № 70/77-р/к, а також відділення не отримувало від відповідача документів, що підтверджують сплату пені за прострочення сплати штрафу, накладеного Рішенням № 70/77-р/к.
Зазначене стало підставою для звернення позивача до господарського суду з даним позовом.
Надаючи правову кваліфікацію фактичним обставинам та спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1ст. 239 ГПК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання адміністративно-господарські санкції, в тому числі, адміністративно-господарський штраф.
При цьому, у ч. 1ст. 241 Господарського кодексу України вказано, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.
Статтею 6 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.
Приписами статті 16 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлені повноваження державного уповноваженого Комітету, до яких, зокрема, належить: звернення до суду з позовами, заявами і скаргами у зв'язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до статті 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Комітет, територіальні відділення Комітету у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені
Правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності визначено Законом України "Про захист економічної конкуренції".
Вказаний нормативно-правовий акт спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.
У відповідності до змісту ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, антиконкурентні узгоджені дії.
Частиною 1статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі, про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.
Згідно з ч.2 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
Приписами ч. 1ст. 52 ГПК України передбачено, що органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об'єднання, суб'єктів господарювання: юридичних осіб; фізичних осіб; групу суб'єктів господарювання - юридичних та/або фізичних осіб, що відповідно до статті 1 цього Закону визнається суб'єктом господарювання, у випадках, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Рішення Антимонопольного комітету України Рішенням № 70/77-р/к про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яким на відповідача накладено штраф у сумі 68 000,00 грн, набрало законної сили, а відтак в силу ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ч.3 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
З урахуванням викладеного, а також з огляду на наведені законодавчі приписи судом встановлено, що накладений на відповідача штраф у розмірі 68 000,00 грн на підставі рішення № 70/77-р/к підлягав сплаті до 12.08.2024 включно.
За змістом ч. 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу, суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до комітету документи, що підтверджують сплату штрафу.
Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем штрафу у сумі 68 000,00 грн. у передбачений законом строк, а саме до 12.08.2024 року включно.
Несплата штрафу відповідачем у визначені законодавством строки стала підставою нарахування позивачем пені згідно зі ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Щодо заявленої до стягнення 68 000,00 грн. пені, нарахованої позивачем відповідачу за несплату штрафу у строки, передбачені Рішенням 70/16-р/к від 28.03.2024, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 5 ст. 56 вказаного Закону за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.
Статтею 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.
Відповідно до частини сьомої статті 56 Закону у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
Штраф, накладений Рішенням № 70/77-р/к на Відповідача, підлягав сплаті з урахуванням положень ст. 62 Закону України «Про захист економічної конкуренції» до 12.08.2024 (включно), оскільки 10.08.2024 та 11.08.2024 припали на вихідні дні, отже нарахування пені починається з 13.08.2024.
Розрахунок пені позивачем здійснено наступним чином: Періоди нарахування пені за прострочення сплати штрафу: з 13.08.2024 (наступний день після закінчення строку для добровільної сплати штрафу, накладеного Рішенням № 70/77-р/к) по 01.05.2025 включно (станом на дату розрахунку). Загальна кількість днів прострочення сплати штрафу складає - 261 день. Розмір пені за один день прострочення сплати штрафу складає: 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень 00 копійок (розмір штрафу накладений Рішенням № 70/77-р/к) : 100 х 1,5 (відсоток від суми штрафу відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції») = 1 020 гривень 00 копійок. За 198 днів прострочення сплати штрафу, сума пені складає: 1 020 гривень 00 копійок х 261 день = 266 220 (двісті шістдесят шість тисяч двісті двадцять) гривень 00 копійок.
Згідно з ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача становить: пеня у розмірі 68 000,00 грн.
Беручи до уваги, що Рішення № 70/77-р/к про порушення законодавства про захист економічної конкуренції набрало чинності та є обов'язковим до виконання, враховуючи, що прийняте рішення відповідачем не було оскаржено до господарського суду, відповідачем не надано суду жодних документальних доказів сплати штрафу на виконання зазначеного рішення та пені, нарахованої в зв'язку з простроченням оплати штрафу в добровільному порядку, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та наявність правових підстав для стягнення з Приватного підприємства «ТОПЛИВОСЕРВИС» (61082, місто Харків, проспект Московський, будинок 192/1, квартира 29, код ЄДРПОУ 30234467) пені у розмірі 68 000 грн. 00 коп. із зарахуванням зазначеної суми до Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України.
Також суд при прийнятті рішення виходить з наступного.
Статтею 129 Конституції України унормовано, що до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до приписів статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд зазначає, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд керується при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Відповідно до ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Салов проти України» від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Надточий проти України» від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Із зазначеного вище вбачається, що відповідачем позовні вимоги Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України не спростовано, в зв'язку із чим господарський суд позов задовольняє повністю.
Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що судом задоволено позов повністю, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір по справі виник саме з його вини.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 73, 74, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства «ТОПЛИВОСЕРВИС» (61082, місто Харків, проспект Московський, будинок 192/1, квартира 29, код ЄДРПОУ 30234467) пеню у розмірі 68 000 грн. 00 коп. із зарахуванням зазначеної суми до Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України.
3. Стягнути з Приватного підприємства «ТОПЛИВОСЕРВИС» (61082, місто Харків, проспект Московський, будинок 192/1, квартира 29, код ЄДРПОУ 30234467) на користь Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (61022, місто Харків, майдан Свободи, будинок 5, Держпром, 6 під'їзд, 1 поверх, кімната 35, код ЄДРПОУ 22630473) 2 422 грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору із зарахуванням зазначеної суми на рахунок Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (отримувач коштів Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 6 під'їзд, 1 поверх, код ЄДРПОУ 22630473, р/р UA 708201720343160001000011358, банк одержувача - Державна казначейська служба України, м. Київ).
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 30.06.2025.
Суддя Н.А. Новікова