Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"30" червня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/1306/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Пономаренко Т.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Банк Альянс" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 50; код ЄДРПОУ: 14360506)
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків Експрес Буд" (61082, м. Харків, пр. Героїв Харкова, 142; код ЄДРПОУ: 41352155); 2) Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП: НОМЕР_1 )
про стягнення заборгованості
без виклику учасників справи
15.04.2025 Акціонерне товариство "Банк Альянс" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків Експрес Буд" та фізичної особи ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків Експрес Буд" та Фізичної особи ОСОБА_1 заборгованість за договором №ID135241-VKL/51 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 16.11.2022 в розмірі 270 695,85 грн., з них: сума простроченої заборгованості по кредиту - 189 577,22 грн.; сума простроченої заборгованості за процентами - 81 118,63 грн., а також судові витрати покласти на відповідачів.
В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання 1-м відповідачем своїх зобов'язань за договором №ID135241-VKL/51 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 16.11.2022, внаслідок чого у позивача виникло право вимоги до 2-го відповідача у відповідності до договору поруки №ID135241-VKL/51/П1 від 16.11.2022.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.04.2025 прийнято позовну заяву Акціонерного товариства "Банк Альянс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків Експрес Буд" та Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/1306/25. Вирішено розгляд справи №922/1306/25 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачам відповідно до статті 251 ГПК України встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов та відповідно до частини 7 статті 252 ГПК України встановлено строк 15 днів з дня отримання цієї ухвали для подання клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Згідно з абз.1 ч.6 ст.6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Відповідно до вимог п.2 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Відповідач 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Харків Експрес Буд" належить до осіб, які в силу ст.6 ГПК України зобов'язані зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Однак, відповідач 1 станом на день прийняття цього рішення електронний кабінет не зареєстрував.
Згідно із ч.1 ст.10 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
У відповідача 2 також відсутній електронний кабінет.
16.04.2025 судом було направлено запит до Головного управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про реєстрацію місця проживання фізичної особи ОСОБА_1 .
24.04.2024 через канцелярію Господарського суду Харківської області від Головного управління Державної міграційної служби України в Житомирській області надійшла відповідь на запит (вх.№10165 від 24.04.2024).
Відтак, 28.04.2025 для надання можливості відповідачам скористатися своїми процесуальними правами відповідно до ст.ст.251,252 Господарського процесуального кодексу України, суд з використанням установи поштового зв'язку АТ "Укрпошта" направив на адресу відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків Експрес Буд" (61082, м. Харків, пр. Героїв Харкова, 142) та відповідача 2 - фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) копії вищезазначеної ухвали суду про відкриття провадження по справі №922/1306/25 від 28.04.2025 рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Однак, вказану судову кореспонденцію повернуто на адресу суду з відміткою пошти в довідці ф.20: "адресат відсутній за вказаною адресою".
Суд наголошує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи та хід її розгляду.
Такі принципи господарського судочинства, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі, реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов'язків, до яких, зокрема, віднесено право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів, а також право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення (відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №909/595/21).
13.05.2025 вищезазначену ухвалу суду про відкриття провадження по справі №922/1306/25 від 28.04.2025 судом повторно направлено на адреси відповідачів.
Однак, вказану судову кореспонденцію повернуто на адресу суду з відміткою пошти в довідці ф.20: "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Інформації ж про іншу адресу відповідачів у суду немає.
Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).
Додатково, 06.05.2025 секретарем судового засідання було сформовано телефонограму на номер телефону відповідача 1 вказаний в позовній заяві. Однак, зазначену телефонограму відповідачу 1 передано не було через те, що абонент за номером вказаним у позовній заяві знаходиться не в мережі.
Крім цього, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) та знаходяться у вільному доступі.
Відтак, з огляду на вищезазначене суд дійшов висновку, що відповідачів було належним чином повідомлено про розгляд даної справи.
В свою чергу відповідачі своїм правом наданим відповідно до ст.251, ст.252 ГПК України не скористались, відзив на позов не надали, з клопотанням про розгляд справи в порядку загального позовного провадження до суду не звертались.
25.06.2025 представником ОСОБА_1 адвокатом Луговським Юрієм В'ячеславовичем було подано до суду клопотання (вх.№15018 від 25.06.2025) про поновлення процесуального строку для подачі відзиву на позовну заяву. Однак, у задоволенні вказаного клопотання судом було відмовлено у зв'язку із необґрунтованістю поважності причин пропуску відповідачем 2 процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву та ненаданням разом із вказаним клопотання відзиву, як того вимагає ст.119 ГПК України.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Згідно з частиною 3 зазначеної статті судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.
Відповідно до частини 1, пункту 10 частини 3 статті 2 та частини 2 статті 114 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Так, процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу та інформацією з КП "Діловодство спеціалізованого суду" про доставку електронного листа в електронний кабінет.
Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.
Проте, станом на день ухвалення цього рішення від відповідачів заяв по суті спору не надходило.
Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідачів про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.
Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
16.11.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Харків Експрес Буд" (код ЄДРПОУ: 41352155) (попередня назва - ТОВ «Софітель») в особі Шмідт Людмили Брониславівни, яка діяла на підставі Статуту/Довіреності, звернулось до Акціонерного товариством "Банк Альянс" із заявою №ID135241-VKL/51 про приєднання до правил обслуговування корпоративних клієнтів, підписаної КЕП, (надалі Заява).
Протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису підписанта Заяви наявний в матеріалах справи.
Згідно розділу 4 Заяви, позичальник підписанням цього договору погоджується, що ця Заява про приєднання, Договір комплексного банківського обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «БАНК АЛЬЯНС» та тарифи банку є Кредитним договором.
Ця Заява про приєднання є договором приєднання у визначенні ст. 634, ст.642 Цивільного кодексу України, в зв'язку із чим:
- умови Договору комплексного обслуговування корпоративних клієнтів АТ “БАНК АЛЬЯНС» визначаються банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті Банку http://alliancebank.org.ua та укладається лише шляхом приєднання до Договору в цілому;
- особа, що виявила намір укласти Договір, не може запропонувати банку внести зміни до запропонованих умов Договору або запропонувати включення до договору своїх умов;
- у випадку незгоди зі змістом та формою Договору чи окремих його положень особа, яка виявляє намір укласти Договір має право відмовитися від його укладення;
- вимоги щодо зміни або розірвання Договору, після набрання ним чинності, пред'являються і підлягають задоволенню відповідно до положень Договору та законодавства України.
До укладення Заяви про приєднання позичальник отримав всю інформацію стосовно послуг в обсязі та в порядку, що передбачені частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Позичальник засвідчив, що зазначена інформація є доступною в відділеннях Банку та/або на сайті Банку, а також є повною та достатньою для правильного розуміння суті послуг, що надаються банком за Договором.
Шляхом підписання даної Заяви про приєднання позичальник (уповноважений представник позичальника) підтвердив, що ознайомлений та погоджується із умовами надання ВКЛ, в тому числі, із порядком зміни та припинення Кредитного договору, обсягом прав та обов'язків, відповідальності за порушення Кредитного, положення про які зазначені в Договорі.
Усі спори та розбіжності, що виникають між сторонами за Договором, підлягають врегулюванню шляхом переговорів, у разі недосягнення між ними згоди - у судовому порядку згідно з чинним законодавством України.
Дата підписання Заяви про приєднання шляхом накладення електронних підписів обох сторін вважається датою укладання Договору.
Відповідно до п. 3.2. Публічного договору, останній визначає умови та порядок здійснення банком комплексного банківського обслуговування клієнта, регулює відносини сторін при наданні клієнту послуг банку з відкриття і обслуговування поточних рахунків, у т.ч. поточних рахунків, операції за якими можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів (карток), вкладних (депозитних) рахунків, надання у користування індивідуального сейфу, надання кредиту у формі овердрафту або кредитної лінії.
Згідно із п.3.2. Публічного договору, приєднання до цього Договору відбувається під час звернення клієнта до банку шляхом оформлення та підписання Клієнтом відповідної Заяви-договору у двох примірниках. Договір вважається укладеним, а умови Договору акцептованими клієнтом з дати підписання клієнтом Заяви-договору.
Пунктом 3.2. Публічного договору передбачено, зокрема, що серед інших послуг передбачена послуга у вигляді надання кредиту у формі відновлюваної кредитної лінії.
Згідно із п.17.1 Публічного договору банк та клієнт погодили, що всі правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися сторонами або кожною стороною окремо з використанням Удосконаленого електронного підпису та/або Кваліфікованого електронного підпису (далі УЕП та КЕП відповідно).
Згідно пункту 17.11 Публічного договору під КЕП розуміється удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. КЕП має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Відповідно до п.4 статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» КЕП має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Відтак, на підставі вказаної Заяви, 16.11.2022 між Акціонерним товариством "Банк Альянс" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харків Експрес Буд" (позичальник) було укладено договір про надання кредиту шляхом приєднання до договору обслуговування корпоративних клієнтів АТ "Банк Альянс" (надалі - Кредитний договір).
Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору банк, в порядку та на умовах Договору та Заяви про приєднання за наявності вільних коштів зобов'язується надати позичальнику грошові кошти (надалі - відновлювальна кредитна лінія або ВКЛ) в межах ліміту, встановленому цією Заявою про приєднання, загальною сумою ВКЛ або частинами (траншами), а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути ВКЛ і сплатити проценти за користування ВКЛ, а також інші платежі відповідно до умов Кредитного договору.
Пунктом 1.2 Кредитного договору передбачається, що надання кредиту здійснюється шляхом перерахування кредитних коштів (кредиту/траншу) на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_2 відкритий у АТ «БАНК АЛЬ ЯНС» (надалі - Поточний рахунок), з цільовим призначенням на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних відкритий у АТ «БАНК АЛЬЯНС» (надалі - поточний рахунок), з цільовим призначенням на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів позичальника, в межах встановленого ліміту відновлювальної кредитної лінії (далі - ліміт ВКЛ).
Згідно п.п.2.1.- 2.12. Кредитного договору ліміт ВКЛ: 190 000,00 грн.
Валюта ВКЛ: гривня.
Вартість: розмір разової комісійної винагороди за видачу ВКЛ: 1%.
Строк траншу та відповідний розмір процентної ставки: диференційована, встановлюється у наступних розмірах:
- для траншів строком до 30 днів - 27% річних;
- для траншів строком до 60 днів - 29% річних;
- для траншів строком до 90 днів - 32% річних;
- для траншів строком до 180 днів - 35% річних;
Строк траншу визначається у Заяві на видачу траншу, яка є невід'ємною частиною Договору.
За видачу кожного траншу позичальник сплачує банку комісію в розмірі:
- для траншів строком до 30 днів - 1,25% від суми виданого траншу;
- для траншів строком до 60 днів - 1,50% від суми виданого траншу;
- для траншів строком до 90 днів - 1,75% від суми виданого траншу;
- для траншів строком до 180 днів - 2,00% від суми виданого траншу;
За користування кредитними коштами/кожним траншем відповідно в разі порушення позичальником строків їх повернення (всіх належних до сплати платежів, в т.ч. комісії, проценти, штрафні санкції) - процентна ставка встановлюється у розмірі, що дорівнює подвійному розміру відсоткової ставки, зазначеної в п.2.4. даної Заяви про приєднання (для кожного траншу відповідно), і нараховується виключно на прострочену суму ВКЛ/траншу, починаючи з дня виникнення такого порушення та закінчуючи днем погашення простроченої суми ВКЛ/таншу (день погашення простроченої суми ВКЛ/таншу не враховується). Такий розмір процентної ставки є іншим розміром процентів (ст.625 ЦК України), що встановлений Кредитним договором, в разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання по повер ненню ВКЛ/ траншу (в.т.ч. після настання кінцевого терміну повернення заборгованості), який погоджений сторонами в даній Заяві про приєднання.
Сторони домовились, що застосування процентної ставки за користування Кредитом, в розмірі, визначеному п.п.2.6 є правом кредитора. Кредитор має право (з власної ініціативи або з урахуванням вимог/обмежень чинного законодавства) відмовитись від застосування до позичальника процентної ставки, передбаченої п.п.2.6 та застосовувати процентну ставку, що діяла до моменту порушення в розмірі, визначеному в п.2.4 цього Договору до повного погашення простроченої суми кредиту (день погашення простроченої суми кредиту не враховується).
Період сплати процентів: з 01 по 10 число кожного місяця. Період сплати комісії (за наявності): з 01 по 10 число кожного місяця.
Строк користування ВКЛ встановлюється сторонами на 12 місяців (включно) з дати укладення Договору. Не пізніше цього строку позичальник зобов'язаний повністю погасити заборгованість за ВКЛ, на кінець операційного дня, в останній день строку кредитування. Сторони погодили, що дія Кредитного договору автоматично продовжується на кожні наступні 12 календарних місяців на тих самих умовах. Порядок та умови застосування автолонгації, в тому числі направлення банком повідомлень, щодо автолонгації/припинення автолонгації Кредитного договору передбачені в Договорі.
Відповідно до умов даного Договору, позичальник зобов'язаний починаючи з наступного повного календарного місяця від дати укладення даного Договору забезпечити чисті обороти (грошові надходження на рахунок позичальника в банку від основної діяльності позичальника) за своїм/-ми поточним/-и рахунком/-ами, відкритим/-и в банку, в сумі не менше 1500000,00 грн. в місяць.
Кредитор має право здійснювати перевірку виконання позичальником зобов'язання, передбаченого п.2.9 даного Договору на щомісячній або щоквартальній основі.
У випадку виявлення кредитором факту порушення позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.9. даного Договору, банк має право нарахувати, вимагати від позичальника сплати та стягнути, а позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 0,5% від розміру кредиту, вказаного в п. 2.1. даного Договору за кожен місяць, в якому позичальником не було виконано таке зобов'язання, в строк, зазначений у відповідній вимозі банку.
Кредит надається на умовах забезпечення порукою ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 .
Позичальник забезпечує наявність на своєму поточному рахунку, або на рахунку для погашення кредиту НОМЕР_3 грошових коштів у сумі, необхідної для обслуговування кредиту, в т.ч. сплати процентів та комісії у період сплати, визначений у підпунктах 2.4.-2.6 (п.3.1.Кредитного договору).
Остаточне погашення за ВКЛ позичальник повинен здійснити не пізніше строку, зазначеного в п.2.8. Заяви про приєднання (п.3.2.Кредитного договору).
Пунктом 10.3.14.5 Публічного договору Договір набирає чинності з дати його укладання та діє до повного виконання позичальником прийнятих на себе зобов'язань за Договором, в тому числі повного погашення позичальником заборгованості за кредитом, процентами, комісіями, неустойками, іншими платежами/сумами, що підлягають сплаті позичальником на користь кредитора за цим Договором. Отже, Кредитний договір передбачає закінчення умов кредитування саме моментом повернення кредитних коштів.
Відповідно до п. 10.3.13.2 Публічного договору сторони усвідомлюють та підтверджують, що таке збільшення розміру процентної ставки не є зміною умов цього Договору та/або зміною процентної ставки за цим Договором, що здійснюється кредитором в односторонньому порядку, і, відповідно, не потребує укладення окремого Договору про внесення змін до цього Договору.
Згідно п.10.3.13.2 Публічного договору проценти нараховуються щомісячно методом факт/факт в останній робочий день поточного місяця з дати видачі ВКЛ по останній календарний день поточного місяця включно, а в подальшому з першого числа поточного місяця по останній календарний день поточного місяці включно, та в день остаточного погашення заборгованості за ВКЛ виходячи з процентної ставки у розмірі, визначеному в п.2.4 Кредитного Договору.
Проценти нараховуються з моменту видачі Кредиту до дати фактичного повернення кредиту за цим Договором.
Сторони встановлюють наступну черговість погашення заборгованості за цим Договором:
1) в першу чергу сплачуються прострочені проценти за користування ВКЛ;
2) в другу чергу сплачуються прострочені комісії;
3) в третю чергу сплачується прострочена заборгованість по сплаті ВКЛ;
4) в четверту чергу сплачуються нараховані проценти за користування ВКЛ;
5) в п'яту чергу сплачуються нараховані комісії;
6) в шосту чергу сплачується строкова заборгованість по ВКЛ;
7) в сьому чергу сплачуються штрафні санкції;
8) в восьму чергу сплачуються інші платежі за цим Договором.
Кредитор має право змінити вищезазначену черговість погашення заборгованості в односторонньому порядку.
16.11.2022, в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, між Акціонерним товариством "Банк Альянс" (банк) та ОСОБА_1 (поручитель) було укладено договір поруки №ID135241-VKL/51/П1 (надалі - Договір поруки).
Відповідно до п.1. Договору поруки, в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, поручитель поручається перед банком за виконання ТОВ "СОФІТЕЛЬ", ідентифікаційний код юридичної особи 41352155, далі - позичальник, зобов'язань за Заявою №ID135241-VKL/51 від 16 листопада 2022 р. про приєднання до Договору банківського обслуговування корпоративних клієнтів АТ «БАНК АЛЬЯНС» (продукт «Відновлювальна кредитна лінія Зручна»), включаючи всі зміни та доповнення до нього (в т.ч., але не виключно й ті, що збільшують розмір основного зобов'язання), які будуть укладені в майбутньому між банком та позичальником, надалі за текстом - «Кредитний договір».
Згідно п.2 Договору, порукою забезпечуються наступні зобов'язання позичальника, що випливають з Кредитного договору:
2.1. повернути отримані кредитні кошти (далі - кредит) в розмірі 190 000,00 грн в порядку та на умовах, передбачених Кредитним договором, у строки (погашення кредиту здійснюється не пізніше 15 листопада 2023 р. (включно), в т.ч. з урахуванням випадків дострокового погашення, урахуванням випадків автопролонгації Кредитного договору), передбачені Кредитним договором;
2.2. щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі: для траншів строком до 30 днів - 27% річних; строком до 60 днів - 29% річних; строком до 90 днів - 32% річних; строком до 180 днів - 35% річних;
2.3. сплатити будь-які комісії, передбачені кредитним договором;
2.4. використати грошові кошти (кредит) на цілі, передбачені Кредитним договором;
2.5. у разі порушення умов Кредитного договору сплатити неустойку, штраф, пеню в строки, у розмірі та у випадках, передбачених Кредитним договором;
2.6. відшкодувати збитки, витрати та іншу заборгованість, що можуть виникнути у банку, в зв'язку з укладенням та виконанням Кредитного договору, та які передбачені умовами Кредитного договору;
2.7. виконати інші зобов'язання позичальника, які випливають з Кредитного договору.
Відповідно до п.3. Договору поруки, поручитель має право самостійно (за власною ініціативою), без отримання повідомлення/вимоги банку, протягом дії Кредитного договору, виконувати (в т.ч. достроково) зобов'язання позичальника за Кредитним договором, в тому числі погасити повністю або частково заборгованість по кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та виконати всі інші зобов'язання по Кредитному договору за позичальника.
Згідно з п.4. Договору поруки, за виконання зобов'язань за Кредитним договором поручитель та позичальник відповідають перед банком як солідарні боржники.
Відповідно до п.5. Договору поруки, поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і позичальник, включаючи сплату Кредиту, процентів за користування Кредитом, комісій, пені, інших платежів та витрат, передбачених Кредитним договором, відшкодування збитків. Наступним сторони домовилися, що у разі збільшення або зменшення обсягу зобов'язань позичальника за Кредитним договором (в тому числі зміни розміру суми кредиту, строків виконання зобов'язань за Кредитним договором, тощо), обсяг поруки згідно умов цього Договору без додаткового повідомлення поручителя та укладання додаткового договору до цього Договору збільшується або зменшується відповідно до обсягу забезпеченого порукою основного зобов'язання таким чином, щоб поручитель відповідав перед банком за виконання позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором в повному обсязі.
При настанні/порушенні позичальником термінів, строків виконання будь-якого із своїх зобов'язань за Кредитним договором, поручитель надає право (доручає) банку самостійно (без надання поручителем розрахункових документів та заявок) здійснювати договірне списання (списувати) грошові кошти повністю та/або частково з будь-якого його поточного (-них) та/або вкладного (-них) рахунку (-ів), всіх інших рахунків поручителя в іноземній та/або національній валютах, при наявності на них необхідної суми грошових коштів, не наданих в кредит, в межах сум, що підлягають сплаті банку за Кредитним договором (здійснювати договірне списання) (п.6.Договору поруки).
Поручитель зобов'язаний виконати зобов'язання (в т.ч. про дострокове погашення заборгованості), як солідарний боржник, протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати відправлення (надсилання) банком поручителю вимоги або з дати отримання поручителем вимоги банка, в залежності від того, яка із зазначених дат настала раніше (п.8.Договору поруки).
Відповідно до п.15. Договору поруки, порука за цим Договором припиняється після закінчення 3х (трьох) років з дня настання терміну виконання основного зобов'язання, передбаченого Кредитним договором, але в будь-якому разі до повного виконання зобов'язань за Кредитним договором.
01.08.2023 відповідач 1 звернувся до позивача із заявою на видачу траншу №4 в сумі 190 000,00 грн. на строк 90 днів зі сплатою відсотків згідно Кредитного договору №ID135241-VKL/51.
В той же день, банк надав позичальнику транш в сумі 190 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позичальника.
Однак, як стверджує позивач, в порушення умов Кредитного договору, а також вимог норм статей 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, позичальником взяті на себе зобов'язання по Кредитному договору не виконано, кредит у визначений Кредитним договором термін не погашений, проценти за користування кредитними коштами не сплачені у зв'язку з чим банк набув право стягнути заборгованість за Кредитним договором. Станом на 27.02.2025 заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків Експрес Буд" перед Акціонерним товариством "Банк Альянс" становить 270 695,85 грн., з них:
- сума простроченої заборгованості по кредиту - 189 577,22 грн.
- сума простроченої заборгованості за процентами - 81 118,63 грн.
З метою досудового врегулювання спору, банком позичальнику було направлено лист-вимогу №32/2128 від 25.04.2024 з проханням негайно погасити прострочену заборгованість у повному обсязі.
Однак, як стверджує позивач, вимога відповідачем 1 залишилась без відповіді та виконання.
Також, банк листом №32/2124 від 25.04.2024 направив вимогу про сплату заборгованості поручителю засобами поштового зв'язку.
Однак, як стверджує позивач, станом на дату подання позову, лист залишився без відповіді та реагування.
Доказів погашення за Кредитним договором суми простроченої заборгованості по кредиту у розмірі 189 577,22 грн. та суми простроченої заборгованості за процентами у розмірі 81 118,63 грн. або спростування її наявності відповідачі не надали.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Проаналізувавши правовідносини, які склались між Акціонерним товариством "Банк Альянс" (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харків Експрес Буд" (відповідачем-1) на підставі укладеного між ними договору №ID135241-VKL/51 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 16.11.2022, суд дійшов висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є кредитним договором, сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, а тому зазначений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань і, відповідно до ст.629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з вимогами ст.345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачається мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 глави 71 Цивільного кодексу України і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав належним чином свої зобов'язання за Кредитним договором, проте відповідач-1 не виконав належним чином своїх зобов'язань за вказаним договором, в зв'язку із чим у нього виникла заборгованість, розмір, структура і порядок обчислення якої підтверджується розрахунком заборгованості.
Крім того, факт перерахування позивачем 01.08.2023 відповідачу-1 коштів на розрахунковий рахунок в сумі 190 000,00 грн. підтверджується банківською випискою.
У розрізі спірних правовідносин суд враховує правову позицію, що викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.09.2019 року у справі №910/10254/18, згідно з якою банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, а отже є належними доказами надання позичальнику кредитних коштів.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідачем 1 доказів оплати вказаної заборгованості суду не надано.
Згідно з ст.629 ЦК договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з чч.1, 2 ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України та статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Суд констатує, що доданими до позовної заяви доказами підтверджується факт повного виконання позивачем умов Кредитного договору та надання відповідачу-1 кредиту в розмірі 190 000,00 грн., проте позичальник порушив взяті на себе договірні зобов'язання передбачені Кредитним договором, у зв'язку з чим у позивача виникло право вимагати погашення заборгованості за Кредитним договором з вищевказаних правових підстав.
На підставі заяви на видачу траншу №4 від 01.08.2023, банк надав позичальнику транш в сумі 190 000,00 грн. на строк 90 днів зі сплатою відсотків згідно Кредитного договору №ID135241-VKL/51.
Однак, в межах вказаного строку кредитування відповідач-1 допустив прострочення оплати платежів, передбачених Кредитним договором.
З метою досудового врегулювання спору, банком позичальнику було направлено лист-вимогу №32/2128 від 25.04.2024 з проханням негайно погасити прострочену заборгованість у повному обсязі.
Доказів погашення заборгованості матеріали справи не містять.
Частиною першою статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
16.11.2022, в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, між Акціонерним товариством "Банк Альянс" (банк) та ОСОБА_1 (поручитель) було укладено договір поруки №ID135241-VKL/51/П1, відповідно до умов якого, в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, поручитель поручається перед банком за виконання ТОВ "СОФІТЕЛЬ", ідентифікаційний код юридичної особи 41352155, далі - позичальник, зобов'язань за Заявою №ID135241-VKL/51 від 16 листопада 2022 р. про приєднання до Договору банківського обслуговування корпоративних клієнтів АТ «БАНК АЛЬЯНС» (продукт «Відновлювальна кредитна лінія Зручна»), включаючи всі зміни та доповнення до нього (в т.ч., але не виключно й ті, що збільшують розмір основного зобов'язання), які будуть укладені в майбутньому між банком та позичальником, надалі за текстом - «Кредитний договір». Зокрема, порукою забезпечуються зобов'язання позичальника, що випливають з Кредитного договору, повернути отримані кредитні кошти в розмірі 190 000,00 грн в порядку та на умовах, передбачених Кредитним договором, у строки (погашення кредиту здійснюється не пізніше 15 листопада 2023 р. (включно), в т.ч. з урахуванням випадків дострокового погашення, урахуванням випадків автопролонгації Кредитного договору), передбачені Кредитним договором; щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі: для траншів строком до 30 днів - 27% річних; строком до 60 днів - 29% річних; строком до 90 днів - 32% річних; строком до 180 днів - 35% річних.
Відповідно до статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Приписами ст.543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі.
В частині 4 статті 559 ЦК України зазначено, що порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов'язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов'язання не пред'явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред'явить позову до поручителя. Для зобов'язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов'язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов'язання.
Отже порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання. Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника, та кредитором боржника.
Відповідно до ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Доказів погашення заборгованості по кредиту в сумі 189 577,22 грн. та за процентами в сумі 81 118,63 грн. відповідачі не надали.
Враховуючи вказані обставини та те, що відповідачі не надали суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, а в матеріалах справи такі докази відсутні, суд дійшов висновку про те, що відповідачами належним чином не виконано взяті на себе зобов'язання згідно Кредитного договору та Договору поруки, укладеного в якості забезпечення виконання зобов'язання за Кредитним договором.
Перевіривши наданий позивачем до позовної заяви розрахунок суми заборгованості по Кредитному договору, суд встановив, що даний розрахунок є арифметично вірним та здійснений у відповідності до умов Кредитного договору.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, дослідивши всі обставини, що мають значення для справи, надавши їм відповідну правову оцінку та врахувавши факт неналежного виконання відповідачами умов Кредитного договору, а також невиконання 2-м відповідачем умов Договору поруки щодо погашення заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які містяться в матеріалах справи, а відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п.63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).
Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов'язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.
У п.26 рішення від 15.05.2008 Європейського суду з прав людини у справі “Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).
Згідно з вимогами частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог статті 4 Закону України “Про судовий збір» та подання позивачем до суду позовної заяви у цій справі в електронній формі, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідачів у повному обсязі (з урахуванням коефіцієнту 0,8) солідарно.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Акціонерного товариства "Банк Альянс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків Експрес Буд" та фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків Експрес Буд" (61082, м. Харків, пр. Героїв Харкова, 142; код ЄДРПОУ: 41352155) та фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Банк Альянс" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 50; код ЄДРПОУ: 14360506) суму простроченої заборгованості по кредиту за договором №ID135241-VKL/51 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 16.11.2022 у розмірі 189 577 (сто вісімдесят дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят сім) грн. 22 коп. та простроченої заборгованості за процентами у розмірі 81 118 (вісімдесят одна тисяча сто вісімнадцять) грн. 63 коп., а також суму судового збору у розмірі 3 248 (три тисячі двісті сорок вісім) грн. 35 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено "30" червня 2025 р.
Суддя Т.О. Пономаренко