26.06.2025м. СумиСправа № 920/481/23
Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши заяву від 09.05.2025, б/н (вх..№2672 від 09.05.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» про відстрочення виконання рішення суду по справі №920/481/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія
«Нафтогаз Трейдінг» (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116,
код ЄДРПОУ 42399676)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго»
(вул. Друга Залізнична, буд 10, м. Суми, Сумська область, 40030,
код ЄДРПОУ 33698892),
про стягнення 655 180 592 грн 60 коп.,
за участю представників сторін:
від позивача: Конопліцький І.В.,
від відповідача: Сечін С.О.,
при секретарі судового засідання Ляскевич М.О.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 06.12.2023 позов задоволено; закрито провадження у справі № 920/481/23 в частині стягнення 20754 980 грн 32 коп. боргу; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (вул. Друга Залізнична, буд 10, м. Суми, Сумська область, 40030, код ЄДРПОУ 33698892) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (вул. Шолуденка, будинок 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 42399676) 634 425 612 грн 28 коп. боргу та 939400 грн 00 коп. судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» на рішення Господарського суду Сумської області від 06.12.2023 у справі № 920/481/23 залишено без задоволення; рішення Господарського суду Сумської області від 06.12.2023 у справі № 920/481/23 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.05.2025 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» залишено без задоволення; рішення Господарського суду Сумської області від 06.12.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 у справі №920/481/23 залишено без змін; поновлено виконання рішення Господарського суду Сумської області від 06.12.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 у справі №920/481/23.
09.05.2025 Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» надано до суду заяву від 09.05.2025, б/н (вх.№2672 від 09.05.2025) про відстрочення виконання рішення суду по справі №920/481/23, відповідно до якої відповідач просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Сумської області до 01.11.2025.
13.05.2025 Господарського суду Сумської області видано наказ про примусове виконання рішення у справі №920/481/23.
Ухвалою суду від 13.05.2025 прийнято заяву від 09.05.2025, б/н (вх.№2672 від 09.05.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» про відстрочення виконання рішення суду по справі №920/481/23 - до розгляду; призначено розгляд заяви про відстрочення виконання рішення суду у справі №920/481/23 у судове засідання з повідомленням сторін на 27.05.2025, 12:40.
26.05.2025 через систему «Електронний суд» позивачем надано до суду заперечення (вх.№2462) на заяву про відстрочення виконання рішення у справі №920/481/23, відповідно до якої позивач заперечує щодо надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» відстрочки виконання рішення суду до 01.11.2025, вказуючи при цьому, що фактично рішення Господарського суду Сумської області у справі №920/481/23 було ухвалено 06.12.2023, а тому надання відстрочки відповідачу спричинить суттєве порушення прав стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдінг» на отримання своїх коштів у розумний строк.
Розгляд справи 27.05.2024 не відбувся в зв'язку з перебуванням судді Заєць С.В. у відпустці з 19.05.2025 по 20.05.2025, у відрядженні з 21.05.2025 по 23.05.2025, на лікарняному з 26.05.2025 по 30.05.2025.
Ухвалою суду від 02.06.2025 заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» від 09.05.2025, б/н (вх..№2672 від 09.05.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» про відстрочення виконання рішення суду на 04.06.2025, 10:15.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 09 год. 05 хв. 04.06.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 04.06.2025 не відбулось.
Ухвалою суду від 04.06.2025 заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» від 09.05.2025, б/н (вх..№2672 від 09.05.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» про відстрочення виконання рішення суду на 16.06.2025, 10:15.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 09 год. 22 хв. 16.06.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 16.06.2025 не відбулось.
Ухвалою суду від 16.06.2025 заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» від 09.05.2025, б/н (вх..№2672 від 09.05.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» про відстрочення виконання рішення суду на 26.06.2025, 11:50.
В судовому засіданні 26.06.2025 представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» заяву про відстрочення виконання рішення суду підтримав.
Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдінг» в судовому засіданні 26.06.2025 заперечив проти задоволення заяви відповідача з обставин, попередньо викладених у запереченнях (вх.№2462) та просив суд відмовити повністю в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» про відстрочення виконання рішення по справі № 920/481/23.
Розглядаючи заяву про відстрочення виконання рішення суду у справі судом враховується таке.
Відповідно до Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковим до виконання; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (ст. 129-1, п. 9 ч. 1 ст. 129).
Обов'язковість судового рішення є однією із засад (принципів) також господарського судочинства (п. 7 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Також згідно зі ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Аналогічні положення закріплені в ст. 326 ГПК України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення №18-рп/2012 від 13.12.2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (рішення у справі «Шмалько проти України2 від 20 липня 2004 року).
Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» також передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Згідно зі ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні, зокрема, у справі «Жовнер проти України», заява № 56848/00, рішення від 29.06.2004 р., зазначив, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6, також захищає і виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін.
Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).
Заявник в обґрунтування поданої заяви про відстрочку виконання рішення суду посилається на скрутне фінансово-економічне становище.
Судом відмічається, що рішення господарського суду Сумської області від 06.12.2023 набрало законної сили, відповідно це надає особі, на чию користь воно було винесено, легітимні сподівання» на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить «майно» цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008р.), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як «потерпілої сторони»; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов'язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.
Водночас, оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі «Горнсбі проти Греції», у справі «Ясюнієне проти Литви»).
Стаття 331 ГПК України не містить вичерпного переліку обставин, за наявності яких суд має право надати відстрочку або розстрочку виконання рішення і суди вирішують виходячи з обставин справи. Проте, принципами цивільного законодавства є розумність, добросовісність та справедливість (ст. 2 ГПК України), та обов'язковість судових рішень, яка визначена статтею 129 Конституції України.
Судом звертається увага, що заява сторони про відстрочку виконання рішення суду може бути задоволена лише у виняткових випадках, які суд визначає з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. У будь-якому випадку закон пов'язує відстрочку виконання рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Надання відстрочки без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення.
Суд при вирішенні питання про відстрочку виконання рішення повинен враховувати можливі негативні наслідки як для боржника при виконання рішення у встановлений строк, так і враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення суду та не допускати їх настання.
Відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 21.02.2019р. у справі № 2-54/08).
Суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до ст. 42 та абзацу 5 ст. 44 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а принципами підприємницької діяльності є комерційний розрахунок та власний комерційний ризик.
Тобто можлива збитковість діяльності підприємства є результатом провадження господарської діяльності відповідачем як самостійним суб'єктом господарювання, а тому вказані обставини не є самостійними та достатніми підставами для відстрочення виконання судового рішення.
Суд дійшов висновку, що наведені відповідачем обставини не свідчать про неможливість виконання рішення суду у даній справі, а лише відображають стан поточної підприємницької діяльності заявника, що не є обставинами, з якими закон пов'язує можливість розстрочення виконання судового рішення. При цьому, обставини, на які посилається відповідач у заяві, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у даний час та можливість настання негативних наслідків у зв'язку з цим, свідчать про негативні явища в поточній діяльності відповідача, яка відповідно до ст. 42 ГК України є самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю.
Окрім того обставини, на які посилається представник відповідачів, з урахуванням положень статті 331 ГПК України не являються тими виключними обставинами, які є підставою для розстрочки виконання рішення суду, адже їх наявність (відсутність) прямо залежить від власної діяльності суб'єкта господарювання.
Водночас, відповідачем не надано доказів існування наявності виняткових обставин для відстрочення виконання рішення суду у цій справі.
Враховуючи вищезазначене у сукупності, положення законодавства, зокрема, принцип обов'язковості судового рішення, суд доходить висновку, що заявником не доведено наявності обставин, які б слугували достатньою підставою для відстрочення виконання рішення суду у справі №920/481/23, а тому заява (вх.№2672 від 09.05.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» про відстрочення виконання рішення терміном до 01.11.2025 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні Заяви від 09.05.2025, б/н (вх..№2672 від 09.05.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» про відстрочення виконання рішення суду по справі №920/481/23 - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і може бути оскаржена в порядку та строк встановлені статтями 254-257 ГПК України.
Ухвалу складено і підписано суддею 30.06.2025.
Суддя С.В. Заєць