65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"27" червня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2460/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М., розглянувши заяву Заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову №2-958/25 від 23.06.2025 по справі №916/2460/25
за позовом: Заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси (65091, м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 89) в інтересах держави в особі Одеської міської ради (65023, м. Одеса, площа Думська, 1)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Данлін" (61058, Харківська обл., місто Харків, вул.Клочківська, будинок 99-А)
про стягнення 5 210 042,15 грн
23.06.2025 Заступник керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Данлін", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь Одеської міської ради кошти у сумі 5 210 042, 15 грн, з яких 4 012 603, 62 грн - заборгованість зі сплати пайової участі замовників у розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси, 286 928, 64 грн - 3 % річних, 910 509, 89 грн - інфляційні втрати, а також стягнути судовий збір на користь Одеської обласної прокуратури.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає про те, що ТОВ "Данлін", як замовник будівництва, повинен був сплатити кошти пайової участі у сумі 4 012 603,62 грн за будівництво об'єкта "Будівництво багатоповерхового п'ятисекційного житлового будинку з підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, Суворовський район, вул. Михайла Грушевського ріг Академіка Воробйова, вул. Одеська (в районі антенного поля ЧМП) І черга" до введення його в експлуатацію, натомість, останнім не були внесені відповідні кошти до бюджету Одеської міської ради.
Разом з позовною заявою прокурором надано суду заяву про забезпечення позову, у якій останній просить суд:
- накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Данлін" (61058, місто Харків, вул. Клочківська, 99-А, код ЄДРПОУ 39397731), як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Данлін" у межах суми позовних вимог на загальну суму 5 210 042, 15 грн;
- накласти арешт на нерухоме майно, яке належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Данлін" (61058, місто Харків, вул. Клочківська, 99-А, код ЄДРПОУ 39397731), у межах суми позову 5 210 042, 15 грн, лише в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності.
В обґрунтування заяви прокурор зазначає, що підставами для пред'явлення позову стало те, що всупереч положенням Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" відповідачем не сплачено кошти пайової участі до місцевого бюджету.
При цьому, необхідність вжиття заходів до забезпечення позову зумовлена обґрунтованим припущенням, що з урахуванням предмета спору невжиття таких заходів також може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог прокурора, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів.
Щодо співмірності заходів забезпечення позову, прокурор звертає увагу на те, що накладення арешту як на кошти, так і на майно відповідача в даному випадку у межах заявлених позовних вимог (5 210 042, 15 грн) не матиме наслідком подвійного забезпечення позовних вимог (і за рахунок коштів, і за рахунок майна), і не суперечить наведеним вимогам закону стосовно співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, а у випадку недостатності коштів на банківському рахунку позивач матиме реальну гарантію того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.
При цьому обраний вид забезпечення позову (арешт коштів та майна відповідача в межах заявленої суми позовним вимог) не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів в необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно відповідача.
Прокурор також зауважує, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів, можливість відповідача в будь-який момент розпорядитися такими коштами, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, від 15.09.2023 у справі № 916/2359/23, від 07.04.2023 у справі № 910/8671/22).
Ураховуючи викладене, прокурор зазначає, що наведені заходи забезпечення позову є співмірним та адекватним способом захисту можливих порушень охоронюваних законом інтересів на користь Одеської територіальної громади м. Одеса в особі позивача при виконанні судового рішення у випадку задоволення позовних вимог.
При цьому, прокурор зазначає, що застосування у даному випадку названого заходу забезпечення позову не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, а лише запровадить тимчасові обмеження, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у захисті порушеного права у разі прийняття судового рішення на користь Позивача.
Пропозиції щодо зустрічного забезпечення позову у прокурора відсутні, оскільки запропоновані заходи забезпечення позову не призведуть до спричинення відповідачу будь-яких матеріальних збитків чи матеріальної шкоди.
Розглянувши заяву Заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову та дослідивши матеріали позовної заяви, а також враховуючи те, що забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, господарський суд вважає, що вказана заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частини третя статті 13 ГПК України).
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (постанова ВС від 03 березня 2023 року у справі №905/448/22).
Суд також враховує, позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, щодо того, що інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Предметом позову Заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси є вимога майнового характеру про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Данлін" грошових коштів у сумі 5 210 042,15 грн, а отже виконання в майбутньому судового рішення у цій справі, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач, до якого заявлені вимоги майнового характеру, необхідну суму грошових коштів для виконання рішення у разі задоволення позову, тобто, за висновком суду, застосування заходу забезпечення позову, обраного прокурором, безпосередньо пов'язано із предметом позову.
Суд також зазначає, що такий захід забезпечення позову, як накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Данлін" в межах суми 5 210 042,15 грн забезпечить реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову, а тому є адекватним.
При цьому, суд звертається до правових висновків, викладених в Постанові ОП КГС ВС від 03.03.2023 у справі №905/448/22, стосовно того, що за умови неможливості встановити достатність чи недостатність грошових коштів, що належать відповідачу і знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, для задоволення вимог про стягнення суми спору доцільно було накласти арешт на майно відповідача саме в межах суми, яка була б достатньою для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто лише в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів.
Суд також враховує, що в зазначеній справі Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за результатом розгляду касаційної скарги, виклала резолютивну частину такими чином, що заходи забезпечення позову були вжиті шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належить відповідачу, які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно, яке належить відповідачу, у межах суми позову, з огляду на що суд доходить висновку про задоволення заяви про забезпечення позову в повному обсязі.
Відсутність у матеріалах заяви доказів на підтвердження наявності у відповідача нерухомого майна на праві власності не змінює вказаний висновок, оскільки питання визначення майна належить до повноважень виконавця при виконанні ухвали про забезпечення позову.
Приймаючи до уваги, що вказані заходи до забезпечення позову застосовується виключно до закінчення розгляду справи, з урахуванням обмежених строків судового розгляду, суд доходить висновку, що вжиття саме такого заходу забезпечення позову є обґрунтованим, адекватним позовним вимогам та жодним чином не призведе до порушення прав та законних інтересів відповідача, натомість забезпечить збереження балансу інтересів сторін, що узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.
Крім того, суд враховує, що у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 також звернуто увагу на те, що у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
Суд також зазначає про відсутність необхідності вирішення питання щодо зустрічного забезпечення станом на день вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому процесуальним законом не встановлено обов'язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (частина перша статті 141 ГПК України): відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову. Аналогічна позиція викладена у Постанові КГС ВС від 19.02.2019 у справі №911/1695/18.
Водночас, суд зазначає, що відповідач не позбавлений права звернутися до Господарського суду Одеської області з клопотанням як про застосування зустрічного забезпечення, так і про скасування заходів забезпечення позову у разі надання відповідних доказів, які б спростовували необхідність застосування таких заходів.
Керуючись ст.136-137, 140, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову №2-958/25 від 23.06.2025 по справі №916/2460/25 задовольнити.
2. Накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Данлін" (код ЄДРПОУ 39397731), як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Данлін" (код ЄДРПОУ 39397731) у межах суми позовних вимог на загальну суму 5 210 042,15 грн.
3. Накласти арешт на нерухоме майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Данлін" (код ЄДРПОУ 39397731), у межах суми позову 5 210 042,15 грн в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності.
Стягувач: Заступник керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси (65091, м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 89, код ЄДРПОУ 03528552)
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Данлін" (61058, Харківська обл., місто Харків, вул.Клочківська, будинок 99-А, код ЄДРПОУ 39397731)
Ухвала суду набирає законної сили 27.06.2025 та може бути оскаржена в порядку ст.256 ГПК України.
Ухвала дійсна для пред'явлення до виконання в строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження".
Суддя Щавинська Юлія Михайлівна