65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"24" червня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/114/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.
секретар судового засідання Чуйко О.О.
розглянувши справу за позовом: Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (пр. Дмитра Яворницького, 21-А, м. Дніпро, 49005)
до відповідача: Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044)
про стягнення 25961,53 грн,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Маковська А.В.;
від відповідача: не з'явився.
Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 25961,53 грн.
Позиції учасників справи
В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину того, що підстави набуття відповідачем спірних коштів, перерахованих відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з отриманих коштів від реалізації майна боржника під час здійснення зведеного виконавчого провадження № 48501594, відпали, у зв'язку з визнанням судовим рішенням недійсними торгів з реалізації арештованого майна боржника - ТОВ “Лагуна-Рені». Водночас, як наголошує позивач, відповідач безпідставно ухиляється від повернення цих коштів за вимогою позивача.
02.06.2025 до суду від позивача надійшли письмові пояснення (а.с. 124-133, т.1), в яких останній повідомив про таке: виконавче провадження № 50669484 закінчено 30.06.2017 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», яке входило до складу зведеного виконавчого провадження № 48501594, у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; станом на 02.06.2025, виконавче провадження № 50669484 закінчено та вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю-495-25У, яка видана 11.03.2016 ДПІ у Ренійському районі ГУ ДФС в Одеській області про стягнення з ТОВ "Лагуна-Рені" на користь ДПІ у Ренійському районі єдиного соціального внеску у розмірі 25961,53 грн, на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не перебуває; згідно з даними автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що по зведеному виконавчому провадженню № 48501594 виконавчі дії не вживаються, оскільки вказане зведене виконавче провадження не містить у своєму складі відкритих виконавчих проваджень та всі виконавчі провадження виведені з його складу для їх подальшого завершення.
Під час розгляду справи по суті у судовому засіданні 24.06.2025 представник позивача підтримав у повному обсязі позовні вимоги до відповідача, наголосивши при цьому, що права відповідача, як стягувача за завершеним виконавчим провадженням, можуть бути відновлені після списання коштів шляхом звернення останнього зі скаргою щодо скасування постанови про закінчення виконавчого провадження до начальника відділу виконавчої служби відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» або до суду, за вибором стягувача.
Відповідач відзив на позов і жодних доказів суду не надав, про розгляд справи був повідомлений належним чином, а отже справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішується судом за наявними матеріалами. При цьому суд зауважує, що відповідач не повідомляв суду про наявність обставин, що перешкоджають йому брати участь у розгляді справи в умовах воєнного стану, запровадженого на території України або з інших підстав.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.01.2025 позовну заяву Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було залишено без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків.
Ухвалою суду від 03.02.2025 позовну заяву Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/114/25; постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
У зв'язку з тим, що після відкриття провадження у цій справі судом було встановлено, що позовна заява Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) подана без додержання вимог ст. 164 ГПК України, ухвалою суду від 19.02.2024 позовну заяву на підставі ч. 11 ст. 176 ГПК України було залишено без руху.
Враховуючи усунення позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, ухвалою суду від 26.02.2025 судом було постановлено продовжити розгляд справи № 916/111/25.
Ухвалою суду від 14.04.2025 суд визнав необхідним дозволити позивачу подати суду письмові пояснення з посиланням та доданням підтверджуючих доказів щодо актуального стану виконавчого провадження № 50669484 та зведеного виконавчого провадження № 48501594 відносно вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-495-25У, виданої 11.03.2016 ДПІ у Ренійському районі ГУ ДФС в Одеській області, на суму 25961,53 грн.
У зв'язку з неподанням позивачем вищевказаних письмових пояснень, ухвалою суду від 20.05.2025 суд призначив розгляд справи № 916/114/25 у судовому засіданні з викликом сторін на 03.06.2025 о 14:30.
Судове засідання 03.06.2025 о 14:30 не відбулось, у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги. Ухвалою суду від 03.06.2025 суд призначив судове засідання у справі на 17 червня 2025 року о 12:45.
17.06.2025 суд протокольною ухвалою оголосив перерву у судовому засіданні до 24 червня 2025 року о 14:40.
У судовому засіданні 24.06.2025 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи
За поясненнями позивача, на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області перебувало зведене виконавче провадження № 48501594 про стягнення заборгованості з ТОВ “Лагуна-Рені? (код ЄДРПОУ 31180219) на користь стягувачів (держави, юридичних та фізичних осіб).
Згідно з постановою державного виконавця від 13.04.2016 (а.с. 72, т.1) до зведеного виконавчого провадження № 48501594 було приєднано виконавче провадження № 50669484 з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.03.2016 № Ю-495-25У, виданої ДПІ у Ренійському районі ГУ ДФС в Одеській області відносно боржника - ТОВ «Лагуна-Рені» (код ЄДРПОУ 31180219).
21.12.2016 відбулися електронні торги з реалізації лоту № 183175: майновий комплекс - нежитлова будівля, площею 562,5 м.кв, за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188 б; ціна продажу 7247000,00 грн; сума сплаченого гарантійного внеску 362350,00 грн; переможцем вказаних електронних торгів було визначено ТОВ “Скарбниця Бесарабії?, що підтверджується протоколом проведення електронних торгів № 221791 та поясненнями позивача (а.с. 46, т.1).
29.12.2016 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Мельниченко А.В., при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 48501594, був складений акт державного виконавця про реалізацію нерухомого майна (а.с. 47, т.1), що належить ТОВ «Лагуна-Рені», за результатом проведення вищевказаних торгів. Згідно з актом, майно боржника було реалізовано організатором електронних торгів - Державним підприємством «Сетам» Міністерства юстиції України.
Далі, 21 березня 2017 Головним територіальним управлінням юстиції в Одеській області було здійснено перерахування грошових коштів на користь Ренійського відділення Ізмаїльської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області у сумі 25961,53 грн із призначенням платежу: «Згідно виконавчого документа № Ю-495-25 У від 11.03.2016 (В8/50669484 від 22.12.2016) стягнуто з ТОВ “Лагуна-Рені? (31180219) КБК 71010000», що підтверджується наявним у справі платіжним дорученням № 290 (а.с. 48, т.1) та не заперечується відповідачем.
30.06.2017 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Мельниченко А.В. були винесені постанови: про виведення виконавчого провадження № 50669484 із зведеного виконавчого провадження № 48501594 (а.с. 128, т.1); про закінчення виконавчого провадження № 50669484 щодо примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.03.2016, виданої ДПІ у Ренійському районі ГУ ДФС в Одеській області відносно боржника - ТОВ «Лагуна-Рені» (код ЄДРПОУ 31180219) на суму 25961,53 грн (а.с. 129, т.1).
Згідно з даними АСВП (а.с. 130-133, т.1), стан виконавчого провадження № 50669484 наразі вказаний як завершений.
Між цим, у подальшому ТОВ «Лагуна-Рені» оскаржило до Господарського суду Одеської області електронні торги з продажу майна, а також складені за результатом їх проведення вищевказані протокол та акт державного виконавця.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.06.2017 у справі № 916/24/17 (а.с. 17-20, т.1) позовні вимоги ТОВ “Лагуна-Рені? були задоволені повністю; визнано недійсними електронні торги з реалізації арештованого майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Лагуна-Рені», а саме: майнового комплексу - нежитлової будівлі, площею 562,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188б (лот №183175), що відбулися 21.12.2016; визнано недійсним протокол проведення електронних торгів № 221791 від 21.12.2016, складений за результатами проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Лагуна - Рені»; визнано недійсним акт державного виконавця про реалізацію нерухомого мана від 29.12.2016, складений за результатами проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Лагуна - Рені».
Як вбачається з даних Єдиного державного реєстру судових рішень, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.08.2017 рішення Господарського суду Одеської області від 07 червня 2017 року у справі № 916/24/17 скасовано, у задоволенні позову відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України від 05.12.2017 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.08.2017 скасовано, а рішення Господарського суду Одеської області від 07.06.2017 залишено в силі.
Далі, Товариство з обмеженою відповідальністю “Скарбниця Бесарабії? звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства “Сетам? та Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) в особі Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 22.03.2021, просило суд стягнути з Державного підприємства “Сетам? інфляційні збитки в розмірі 77864,84 грн та 3% річних в розмірі 34368,65 грн; з Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) в особі Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області шляхом списання з рахунків Державного бюджету України суму, сплачену в якості розрахунку за об'єкт нерухомості на прилюдних торгах, в розмірі 6884650,00 грн, інфляційні збитки в розмірі 1563072,81 грн, 3% річних від простроченої суми в розмірі 672809,49 грн, суму прямих збитків в розмірі 3549444,84 грн та упущену вигоду у розмірі 19740000,00 грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.04.2021 у справі № 916/3626/20 (а.с. 23-46, т.1), з урахуванням ухвали від 07.05.2021 про виправлення описки (а.с. 73, т.1), позов ТОВ “Скарбниця Бесарабії? задоволено частково; стягнуто з ДП “Сетам? на користь ТОВ “Скарбниця Бесарабії? інфляційні збитки у розмірі 77864,84 грн, 3% річних від простроченої суми у розмірі 34368,65 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1683,50 грн; стягнуто з Держави Україна в особі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) в особі Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області шляхом списання з рахунків Державного бюджету України на користь ТОВ “Скарбниця Бесарабії? суму, сплачену в якості розрахунку за об'єкт нерухомості на прилюдних торгах, в розмірі 6884650,00 грн, інфляційні збитки в розмірі 159241,95 грн, 3% річних від простроченої суми в розмірі 52601,94 грн, суму прямих збитків в розмірі 480235,74 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 113650,94 грн. Як встановлено судом, вимоги ТОВ “Скарбниця Бесарабії? по справі № 916/3626/20 були задоволені в частині стягнення коштів з Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області у розмірі 6884650,00 грн, сплачених на електронних торгах, які були визнані судом недійсними у справі Господарського суду Одеської області № 916/24/17.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 рішення Господарського суду Одеської області від 20.04.2021 у справі № 916/3626/20 залишено без змін (а.с. 74-90, т.1). Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.06.2022 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 та рішення Господарського суду Одеської області від 20.04.2021 у справі № 916/3626/20 залишено без змін (а.с. 91-95, т.1).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.08.2024 у справі № 916/3626/20 внесені виправлення до п. 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду Одеської області від 08.04.2024 по справі № 916/3626/20 та виправлено описку у наказі Господарського суду Одеської області від 03.11.2021 у справі № 916/3626/20, а саме вказано, що боржником за цим наказом є: Держава Україна в особі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області (буд. 34, вул. Б. Хмельницького, м. Одеса, 65007, код 43315529).
Засобами поштового зв'язку Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було направлено на адресу Ренійського відділення Ізмаїльської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області вимогу від 05.06.2024 за вих. № 18770/03.1 (а.с. 50-51, т.1), в якій відділ, з огляду на прийняття Господарським судом Одеської області рішень у справі № 916/24/17 та у справі № 916/3626/20, вимагав у місячний термін з дня отримання вимоги повернути кошти у розмірі 25961,53 грн, які були перераховані за рахунок реалізації майнового комплексу згідно з платіжним дорученням від 21.03.2017 на зазначені реквізити.
У відповіді на вищевказану вимогу (а.с. 52, т.1) Головне управління ДПС в Одеській області повідомило, що в інтегрованій картці платника ТОВ “Лагуна-Рені? рахується переплата у сумі 23959,89 грн, з огляду на що запропоновано надати заяву з дотриманням вимог Порядку № 417 щодо перерахування коштів з єдиного внеску на суму 23959,89 грн. Крім того, Головне управління ДПС в Одеській області у вказаному листі зазначило, що ТОВ “Лагуна-Рені? з 13.02.2001 перебувало на обліку в Ренійській ДПІ, а з 03.05.2019 - перебуває на обліку в ГУ ДПС в Одеській області.
У зв'язку з тим, що податковим органом не було задоволено вимогу позивача щодо повернення коштів у розмірі 25961,53 грн, останній звернувся до суду захистом своїх порушених прав, заявивши до стягнення з відповідача, як правонаступника отримувача коштів, спірних коштів в порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Щодо правосуб'єктності та статусу сторін цієї справи
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 № 296 реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання як структурних підрозділів до відповідних територіальних органів Служби за переліком згідно з додатком. Відповідно до переліку, який є додатком до цієї постанови, Ізмаїльська ОДПІ ГУ ДФС була реорганізована шляхом приєднання до ГУ ДФС в Одеській області.
Постановою Кабінетe Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 було приписано утворити Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов'язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 537 утворено, як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1; реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2; визначено територіальні органи Державної податкової служби правонаступниками майна, прав та обов'язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови, у відповідних сферах діяльності.
Згідно з додатком 1 постанови № 537 було утворено Головне управління ДПС в Одеській області, а згідно з додатком 2 - Головне управління ДФС реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління ДПС в Одеській області.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 893 ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, зокрема, Головне управління ДПС в Одеській області. Установлено, що територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов'язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій; права та обов'язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.
Наказом ДПС України від 30.09.2020 № 529 утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, у тому числі, Головне управління ДПС в Одеській області.
Згідно з даними, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Головне управління ДПС в Одеській області є відокремленим підрозділом Державної податкової служби України, тип відокремленого підрозділу філія (інший відокремлений підрозділ), ідентифікаційний код ВП 44069166.
Відповідно до ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Відповідно до ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з ч. 1 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 21-1 Закону України “Про центральні органи виконавчої влади» територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, визначені частиною першою цієї статті, утворюються без статусу юридичної особи та є органами державної влади, можуть мати окремий баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк зі своїм найменуванням та із зображенням Державного Герба України.
Верховний Суд неодноразово висловлювався щодо процесуального статусу територіальних органів ДПС України, як відокремлених підрозділів ДПС України, зокрема, у постанові від 16.01.2025 у справі № 910/9262/24 суд виснував, що відокремлений підрозділ ДПС України, який утворений без статусу юридичної особи, натомість є органом державної влади, діє від імені центрального органу державної влади, а отже може бути стороною в судовому процесі.
З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що Головне управління ДПС в Одеській області є правонаступником Ізмаїльського ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області та може бути стороною у даній справі.
Законодавство, застосоване судом до спірних відносин по суті спору
Статтею 8 ЦК України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За змістом ч.ч.1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Згідно з п.6 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон, в редакції станом на час реалізації) виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Статтею 47 Закону передбачено, що грошові суми, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця. За письмовою заявою стягувача - фізичної особи стягнуті грошові суми перераховуються виконавцем на зазначений стягувачем рахунок у банку або іншій фінансовій установі чи надсилаються на адресу стягувача поштовим переказом, що здійснюється за його рахунок, крім переказу аліментних сум. Стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем рахунки. Органам державної виконавчої служби та приватним виконавцям забороняється використовувати стягнуті з боржників грошові кошти, що підлягають виплаті стягувачам, на цілі, не передбачені цією статтею, а також звертати на них стягнення для виплати іншим особам, які не є стягувачами за виконавчими документами, під час примусового виконання яких такі кошти стягнуто (крім випадків, коли стягувач є одночасно боржником в іншому виконавчому провадженні). Стягнуті з боржника кошти, що залишилися після задоволення всіх вимог за виконавчими документами, перераховуються боржнику (крім випадків повернення коштів іншим особам).
За змістом ст. 61 Закону реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом проведення електронних аукціонів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних аукціонів визначається Міністерством юстиції України.
За змістом ч.ч.1, 7 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Фізичні та юридичні особи, державні та інші органи мають право на повний доступ до судових рішень в Реєстрі, ухвалених у справах, у яких вони брали участь як учасники справи.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання.
За змістом ч. 1-3 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова. Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.
Згідно з ч.ч.1-2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною 1 статті 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Позиція суду
Предметом позову у цій справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача, як правонаступника Ренійського відділення Ізмаїльської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, на підставі ст. 1212 ЦК України безпідставно набутих останнім коштів в сумі 25961,53 грн.
Так, загальні підстави для виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами Глави 83 Цивільного кодексу України. Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.
Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України). Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
За змістом статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави. Загальна умова частини 1 статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання. Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним. Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки у разі, якщо така правова підстава в подальшому відпала, зокрема, визнана недійсною в установленому порядку, або була відсутня взагалі.
Як встановлено судом, під час виконання зведеного виконавчого провадження № 48501594 Ренійським відділенням Ізмаїльської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, правонаступником якого є відповідач, були набуті грошові кошти у розмірі 25961,53 грн за рахунок отриманих коштів від продажу реалізованого майна боржника за результатами проведених електронних торгів. Далі, як встановлено судом, згідно з судовими рішеннями, які набрали законної, ці електронні торги були визнані недійсними, внаслідок чого з Держави Україна в особі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області були стягнуті кошти, зараховані на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби за результатом проведення торгів.
Отже, з урахуванням вищевикладеного суд виснує, що відносини, які мали місце між позивачем та відповідачем в процесі здійснення перерахунку коштів у виконавчому провадженні, виникли на підставі Закону за відсутності договірних відносин сторін.
В цей же час, зі встановлених судом під час розгляду справи обставин вбачається, що підстава набуття відповідачем спірних коштів наразі відпала, у зв'язку з ухваленням Господарським судом Одеської області рішення у справі № 916/24/14, що набрало законної сили, адже судом визнані недійсними електронні торги з реалізації арештованого майна ТОВ “Лагуна Рені», визнано недійсним протокол проведення електронних торгів від 21.12.2016 р № 221791, складений за результатами проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна ТОВ “Лагуна Рені», а також визнано недійсним акт державного виконавця про реалізацію нерухомого майна від 29.12.2016, складений за результатами проведення вищевказаних електронних торгів.
За цих обставин, оскільки внаслідок ухвалення судового рішення у справі № 916/24/17 відпала підстава для перерахування відповідачу спірних коштів, суд виснує, що у спірних відносинах відповідач, як набувач безпідставно набутого майна, зобов'язаний повернути його позивачу. Оскільки відповідач цього обов'язку за вимогою позивача не виконав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню судом.
При цьому, при вирішенні спору у цій справі суд також враховує пояснення позивача щодо можливості для відповідача відновити своє право щодо примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.03.2016, виданої ДПІ у Ренійському районі ГУ ДФС в Одеській області відносно боржника - ТОВ «Лагуна-Рені» (код ЄДРПОУ 31180219) на суму 25961,53 грн у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження» шляхом подання скарги до начальника відповідного відділу ДВС або суду.
За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до Головного управління ДПС в Одеській області слід задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 25961,53 грн.
Розподіл судових витрат
У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, приймаючи до уваги задоволення позовних вимог позивача, судовий збір слід покласти на відповідача в повному обсязі у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. 129, 130, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 44069166) на користь Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (пр. Дмитра Яворницького, 21-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 43315529) грошові кошти у розмірі 25961 грн 53 коп та судовий збір в сумі 2422 грн 40 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повний текст рішення складено 30 червня 2025 р.
Суддя Д.О. Бездоля