65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"27" червня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1505/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи №916/1505/25
За позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРАЖСПЕЦТЕХ" (67801, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Овідіополь, вул. Одеська, буд. 4, код ЄДРПОУ 35049500)
про стягнення 36 545,52грн..
Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРАЖСПЕЦТЕХ" про стягнення 36 545,52грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.04.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1505/25. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз'яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.
Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою"
Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.
Отже, оскільки ухвала суд про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.
Також, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи суд встановив.
13.06.2024р. між Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» (Замовник) та Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРАЖСПЕЦТЕХ" (Виконавець) було укладено договір про надання послуг з технічного обслуговування автоматичної системи контролю за вантажем та цілісністю залізничних вагонів у русі (далі - Договір).
Згідно п.1.1. Договору цей договір укладено за результатами публічних закупівель в електронній системі ProZorro за унікальним номером UA-2024-01-26-003339-а, №23919230.
За умовами пункту 1.2 договору Виконавець (Відповідач) ) зобов'язується за завданням Замовника особисто надати послуги з технічного обслуговування автоматизованої системи контролю за вантажем та цілісністю залізничних вагонів у русі, кількість об'єктів, періодичність послуг та їх вартість визначені у Додатках №№ 1, 2 до цього Договору, а Замовник - прийняти та здійснити оплату за належним чином надані послуги у порядку та на умовах цього Договору.
Пунктом 3.1. Договору передбачено, що надання послуг проводиться протягом строку дії Договору тільки на підставі наданої письмової Рознарядки Замовника, яка вважається дозволом на надання послуг та є підтвердженням готовності Замовника до приймання послуг.
Виконавець зобов'язаний приступити до надання послуг тільки після одержання від Замовника Рознарядки засобами електронної пошти (ІНФОРМАЦІЯ_1) та рекомендованим листом, за адресою визначеною у розділі 16 Договору (п.3.2 Договору).
Відповідно до п.3.6 Договору, датою надання послуг вважається дань підписання сторонами Акту здачі-приймання наданих послуг.
Згідно п. 3.8 Договору. здача-приймання результатів наданих послуг здійснюється сторонами на території Замовника протягом 10 (десяти) календарних днів з дати письмового отримання Замовником повідомлення Виконавця про готовність до здачі результатів наданих послуг і оформлюються актом здачі-приймання наданих послуг. Акт здачі-приймання наданих послуг підписується сторонами після проведення перевірки виконання регламентного обслуговування.
Позивач вказує, що 14.06.2024 на виконання умов договору, ним було направлено Відповідачу лист-рознарядку №Д-04/396 про готовність до приймання послуг згідно п. 3.1. договору засобами електронної пошти на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 та 17.06.2024 засобами Нової Пошти.
Відповідно до Додатку №2 до Договору послуги з технічного обслуговування автоматизованої системи контролю за вантажем та цілісністю залізничних вагонів у русі надаються один раз на квартал по об'єктам Тимкове та Знам'янка. Тобто, строк надання послуг за ІІ квартал - до 01.07.2024 року, за ІІІ квартал - до 01.10.2024 року, за ІV квартал - до 31.12.2024 року.
Крім того, як зазначає позивач листами від 26.06.2024 №Д-04/419 та від 03.10.2024 №Д-04/623 він звертався до Відповідача з вимогою щодо необхідності надання послуг за Договором.
Проте, як вказує позивач, в порушення умов Договору послуги з технічного обслуговування автоматизованої системи контролю за вантажем та цілісністю залізничних вагонів у русі були надані тільки за четвертий квартал 2024 року, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт.
Повивач наголошує, що послуги з технічного обслуговування автоматизованої системи контролю за вантажем та цілісністю залізничних вагонів у русі за другий та третій квартал 2024 не були надані Виконавцем.
Відповідно до п. 5.9. Договору за порушення строків виконання зобов'язання із Виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 % (нуль цілих одна десята відсотків) вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % (семи відсотків) вказаної вартості.
Позивач вказує, що з урахуванням умов договору за невиконання послуг з технічного обслуговування автоматизованої системи контролю за вантажем та цілісністю залізничних вагонів у русі за другий та третій квартал 2024 ТОВ «Стражспецтех» зобов'язане сплатити Акціонерному товариству «Українська залізниця» з його розрахунком пеню в розмірі 26 473,92 грн. та штраф в сумі 10 071, 60 грн.
Крім того, позивач зазначає, що 10.02.2025р. на електрону адресу відповідача ним було направлено претензію №Д-04/248 від 10.02.2025 про сплату штрафних санкцій за договором за прострочення строку виконання зобов'язання.
Відповідач направив позивачу відповідь на претензію від 04.03.2025 року №04/03, у якій зазначив про те, що «Після отримання рознарядки від Замовника були направлені спеціалісти ТОВ «Стражспецтех» для надання послуг з обслуговування автоматизованих систем контролю за вантажем та цілісністю вагонів у русі на станції Тимкове та Знам'янка, але строк виконання робіт був перенесений внаслідок недоліків зазначених систем. Однак, не зважаючи на ці обставини, технічне обслуговування автоматизованої системи контролю за вантажем та цілісністю вагонів у русі з боку ТОВ «Стражспецтех» виконано у повному обсязі за узгодженими умовами Договору». Таким чином, як зазначає позивач, відповідач фактично відмовив у задоволенні претензійних вимог позивача.
Отже посилаючись на вищенаведені обставини Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч. 1, 7 ст.193 ГК України).
Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Крім того, відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Як встановлено судом, 13.06.2024р. між Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» (Замовник) та Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРАЖСПЕЦТЕХ" (Виконавець) було укладено договір про надання послуг з технічного обслуговування автоматичної системи контролю за вантажем та цілісністю залізничних вагонів у русі (далі - Договір).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За умовами пункту 1.2 договору Виконавець (Відповідач) ) зобов'язується за завданням Замовника особисто надати послуги з технічного обслуговування автоматизованої системи контролю за вантажем та цілісністю залізничних вагонів у русі, кількість об'єктів, періодичність послуг та їх вартість визначені у Додатках №№ 1, 2 до цього Договору, а Замовник - прийняти та здійснити оплату за належним чином надані послуги у порядку та на умовах цього Договору.
Пунктом 3.1. Договору передбачено, що надання послуг проводиться протягом строку дії Договору тільки на підставі наданої письмової Рознарядки Замовника, яка вважається дозволом на надання послуг та є підтвердженням готовності Замовника до приймання послуг.
Виконавець зобов'язаний приступити до надання послуг тільки після одержання від Замовника Рознарядки засобами електронної пошти (ІНФОРМАЦІЯ_1) та рекомендованим листом, за адресою визначеною у розділі 16 Договору (п.3.2 Договору).
Відповідно до п.3.6 Договору, датою надання послуг вважається дань підписання сторонами Акту здачі-приймання наданих послуг.
Відповідно до Додатку №2 до Договору послуги з технічного обслуговування автоматизованої системи контролю за вантажем та цілісністю залізничних вагонів у русі надаються один раз на квартал по об'єктам Тимкове та Знам'янка. Тобто, строк надання послуг за ІІ квартал - до 01.07.2024 року, за ІІІ квартал - до 01.10.2024 року, за ІV квартал - до 31.12.2024 року.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Поряд з цим, як вбачається з матеріалів справи відповідачем в порушення умов Договору послуги з технічного обслуговування автоматизованої системи контролю за вантажем та цілісністю залізничних вагонів у русі були надані тільки за четвертий квартал 2024 року, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт, копії яких містяться в матеріалах справи.
Отже враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд доходить висновку що послуги з технічного обслуговування автоматизованої системи контролю за вантажем та цілісністю залізничних вагонів у русі за другий та третій квартал 2024р., відповідачем надані не були. Встановлені судом обставини, відповідачем належними та допустимими доказами не спростовані.
Більш того, з наявної в матеріалах справи відповіді відповідача на вимогу позивача, вбачається що відповідач фактично підтверджує факт не надання послуг в зазначений період. Проте зазначив що строк був перенесений внаслідок недоліків відповідних систем.
Поряд з цим суд зазначає, що відповідно до п. 6.2.4 договору, виконавець зобов'язаний своєчасно попереджати замовника про існування обставин, які заважають або виключають можливість надання послуг відповідно до умов договору. Проте, відповідні доказі в матеріалах справи відсутні, а з наявних в матеріалах справи доказів вбачається що як ремонтні роботи так і самі послуги проводили з 23.10.2024р., тобто вже в четвертому кварталі.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, враховуючи порушення відповідачем умов договору в частині надання послуг, позивачем нараховано відповідачу 26 473,92грн. пені, та 10 071,60грн. штрафу.
Згідно з ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Водночас, вимогами п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).
Відповідно до п. 5.9. Договору за порушення строків виконання зобов'язання із Виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 % (нуль цілих одна десята відсотків) вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % (семи відсотків) вказаної вартості.
Проаналізувавши та перевіривши здійснені позивачем розрахунки пені та штрафу, суд доходить висновку про правильність та обґрунтованість здійснених Позивачем розрахунків. Наведене має наслідком необхідність задоволення заявлених Акціонерним товариством "Українська залізниця" позовних вимог у названій частині шляхом присудження до стягнення на користь Позивача пені в сумі 26 473,92грн. та штрафу в розмірі 10 071,60грн.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" є обґрунтованими, підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи, в зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРАЖСПЕЦТЕХ" (67801, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Овідіополь, вул. Одеська, буд. 4, код ЄДРПОУ 35049500) - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРАЖСПЕЦТЕХ" (67801, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Овідіополь, вул. Одеська, буд. 4, код ЄДРПОУ 35049500) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) пеню в сумі 26 473 (двадцять шість тисяч чотириста сімдесят три)грн. 92коп., штраф в розмірі 10 071 (десять тисяч сімдесят одна)грн. 60коп. та судовий збір в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві)грн. 40коп.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний рішення складено 27 червня 2025 р.
Суддя К.Ф. Погребна