65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"24" червня 2025 р. Справа № 916/1344/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., за участю секретаря судових засідань Букарова Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,
за позовом: Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4; код ЄДРПОУ 14282829),
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Попової Марти Володимирівни ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ),
про стягнення 599931,48 грн.
За участю представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився.
Обставини справи.
Акціонерне товариство "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Попової Марти Володимирівни про стягнення заборгованість за кредитним договором “Кредит “всеБІЗНЕС» № 713809217330 від 12.01.2024 станом на 24.02.2025 включно в розмірі 599931,48 грн, з яких 583333,36 грн за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 104166,65 грн та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 479166,71 грн, та 16598,12 грн простроченої заборгованості за комісією. Судові витрати по сплаті судового збору позивач просить суд стягнути з відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за кредитним договором “Кредит “всеБІЗНЕС» № 713809217330 від 12.01.2024.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2025 справу № 916/1344/25 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.
Ухвалою суду від 07.04.2025 прийнято позовну заяву акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1344/25. Справу № 916/1344/25 постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 06.05.2025 о 10:30 год.
06 травня 2025 року до суду від позивача у справі надійшла заява, в якій позивач просить суд розглянути справу без участі представника АТ "ПУМБ". Вимоги, викладені в позовній заяві, підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити.
Вказану заяву позивача суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 06.05.2025 закрито підготовче провадження у справі № 916/1344/25, призначено справу до судового розгляду по суті на 03.06.2023 о 14:10 год. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 03.06.2025 о 14:10 год.
Ухвалу суду від 06.05.2025 відповідач отримав 13.05.2025, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 1, а.с. 53).
03 червня 2025 року судове засідання у справі не відбулось, у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.
Ухвалою суду від 03.06.2025 постановлено здійснити розгляд справи № 916/1344/25 по суті впродовж розумного строку. Призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 24.06.2025 о 15:00 год.
Представник позивача у судове засідання 24.06.2025 не з'явився.
Представник відповідача у судове засідання 24.06.2025 не з'явився, про поважність причин неявки суд не повідомив.
Суд зазначає, що з моменту відкриття провадження у справі у відповідача було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи, подання відзиву, тощо.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Судом також враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
У судовому засіданні 24.06.2025 проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд
Матеріали справи свідчать, що 12 січня 2024 року між акціонерним товариством "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (надалі - банк, кредитор або позивач) і фізичною особою-підприємцем Поповою Мартою Володимирівною (надалі - позичальник, клієнт або відповідач) був укладений Кредитний договір “Кредит “всеБІЗНЕС» № 713809217330 (надалі - Кредитний договір або Договір) за допомогою системи “Інтернет Банкінг» шляхом укладення в електронному вигляді та підписання електронним цифровим підписом. Факт Укладення Кредитного договору з боку позичальника підтверджується Протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 27.03.2025, відповідно до якого файл Dogovir_vseBusiness_713809217330.pdf, що містить Кредитний договір, підписаний з боку ФОП Попова Марта Володимирівна (підписувач1) 13:00:14 12.01.2024. Результат перевірки підпису: Підпис створено та перевірено успішно. Цілісність даних підтверджено.
Відповідно до умов п. 1.1. Договору банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені Договором та Типовими умовами.
Відповідно до умов п. 1.1.8. Кредитного договору, термін “Типові умови» використовується в цьому Договорі в наступному значенні: Типові умови кредитування в рамках Кредитного договору “Кредит “всеБІЗНЕС», укладеного в Системі ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГ ПУМБ DIGITAL BUSINESS АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», що розміщуються на інтернет-сайті банка (за електронною адресою: https://www.pumb.ua/) та є невід'ємною частиною Договору (далі - Типові умови). Всі інші терміни, що використовуються в цьому Договорі, мають значення, наведені у Типових умовах.
Відповідно до умов п. 5.1 Договору цей Договір складається з даного документа та Типових умов. З моменту укладення Договору Типові умови стають його невід'ємною частиною. Банк має право в будь-який час вносити зміни до Типових умов, повідомляючи про це позичальника, як передбачено Типовими умовами. Підписанням Договору позичальник підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з Договором та Типовими умовами, умови Договору та Типових умов позичальнику відомі та зрозумілі. Укладаючи Договір, позичальник приймає на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно позичальника, рівно як і банк бере на себе всі обов'язки та набуває всіх прав передбачених Типовими умовами стосовно банку.
Умови кредитування: сума кредиту складає 750000,00 гривень, строк кредитування - до 12 січня 2027 року включно, комісійна винагорода за надання Кредиту - 1 % від суми кредиту та сплачується одноразово за рахунок кредитних коштів відповідно до п. 6.3.1. Типових умов; комісійна винагорода за обслуговування кредиту - 1,6 % від суми кредиту за кожен місяць користування кредитом, цільове використання кредиту - на придбання основних засобів та/ або поповнення оборотного капіталу в межах видів діяльності Позичальника.
Відповідно до умов п. 1.4. Кредитного договору позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити плату за кредит в розмірах та строки, зазначені в наведеному в Договорі графіку платежів.
Згідно вказаного графіка платежів позичальник має, починаючи з 12.02.2024 щомісячно не пізніше 12 числа місяця до 12.02.2026 сплачувати суму у розмірі 32833,33 грн, а 12.01.2027 - 32833,45 грн, з яких на погашення основної суми (тіла) кредиту по 20833,33 грн, а 12.01.2027 - 20833,45 грн, та на погашення комісії по 12000,00 грн щомісячно. Загальна сума, яка має бути сплачена позичальником на погашення кредиту складає 1182000,00 грн, з яких 750000,00 грн на погашення основної суми (тіла) кредиту та 432000,00 грн на погашення комісії.
Відповідно до умов п. 3.5. Типових умов, надання кредиту відбувається шляхом перерахування кредитних коштів із позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, зазначений в п. 1.1.5. Договору.
Позивач зазначає, що факт надання кредиту підтверджується платіжною інструкцією NTR.75321070.79731.29514 вiд 12.01.2024, призначення платежу: “Зарахування на поточний рахунок кредитних коштiв за договором № 713809217330 вiд 12.01.2024 за позикою фізична особа-підприємець Попова Марта Володимирівна», сума: 742500,00 грн.
Крім того, кредитні кошти були надані на сплату комісії за надання кредиту в розмірі 7500,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією NTR.75321070.79730.29514 вiд 12.01.2024, призначення платежу: “Оплата комiсiї за рахунок кредитних коштiв за договором № 713809217330 вiд 12.01.2024 за позикою фiзична особа-підприємець Попова Марта Володимирівна». Також факт видачі кредиту та користування кредитом підтверджується випискою з рахунку.
Згідно із пунктом 5.1. Типових умов позичальник зобов'язаний повернути кредит в розмірах і строки зазначені в Договорі.
Позивач вказує, що відповідно до умов Договору за користування кредитом та його обслуговування станом на 24.02.2025 нарахована комісія у сумі 16598,12 грн. Також на цю дату прострочена заборгованість за тілом кредиту складає 104166, 56 грн.
13 лютого 2025 року позивач направив відповідачу вимогу вих. № 83 про погашення заборгованості за кредитним договором. Відповідно до інформації з сайту Укрпошти лист номер 0505255383544, що містить вказану вимогу, повернуто позивачу через закінчення встановленого терміну зберігання. Проте, зазначена вимога ФОП Попова Марта Володимирівна виконана не була, чим порушені законні права заявника на повернення кредиту.
Згідно з розрахунком позивача та наданою ним випискою по рахунку, заборгованість ФОП Попова Марта Володимирівна за Кредитним договором “Кредит “всеБІЗНЕС» № 713809217330 станом на 24.02.2025 становить 599931,48 грн, з яких: 583333,36 грн за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 104166,65 грн та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 479166,71 грн та 16598,12 грн прострочена заборгованість за комісією.
Станом на день звернення позивача з позовною заявою до суду, заборгованість за Кредитним договором відповідачем погашена не була.
Таким чином, невиконання відповідачами договірних зобов'язань є порушенням умов Кредитного договору.
Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.
Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги акціонерного товариства “ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» підлягають задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Приписами ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Судом встановлено, що відповідач на виконання умов укладеного з позивачем Кредитного договору “Кредит “всеБІЗНЕС» № 713809217330 від 12.01.2024, отримав від позивача кредитні кошти в розмірі 742500,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № TR. 75321070.79731.29514 від 12.01.2024. Також, кредитні кошти були надані на сплату комісії за надання кредиту в розмірі 7500,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № TR.75321070.79730.29514 вiд 12.01.2024.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Приписами статті 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Судом встановлено, що позивачем було виконано зобов'язання за Кредитним Договором щодо перерахування кредитних коштів позичальнику в передбаченому договором розміру, що підтверджується встановленими судом обставинами. Проте, в порушення договірних зобов'язань, відповідачем не було виконання належним чином та в повному обсязі зобов'язання за Договором, у зв'язку з чим за відповідачем рахується прострочена заборгованість зі сплати відповідних сум платежів.
З огляду на викладене, судом встановлено, факт неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за умовами Кредитного Договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами за час розгляду справи, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором “Кредит “всеБІЗНЕС» № 713809217330 від 12.01.2024 станом на 24.02.2025 становить 599931,48 грн, з яких: 583333,36 грн за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 104166,65 грн та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 479166,71 грн та 16598,12 грн прострочена заборгованість за комісією - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.
Згідно частини третьої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростували, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Попової Марти Володимирівни ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства “ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4; код ЄДРПОУ 14282829) заборгованість за Кредитним договором "Кредит "всеБІЗНЕС" № 713809217330 від 12.01.2024 станом на 24.02.2025 включно в розмірі 599931,48 грн, з яких 583333,36 грн за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту у розмірі 104166,65 грн та строкову заборгованість за сумою кредиту у розмірі 479166,71 грн, прострочена заборгованість за комісією 16598,12 грн та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 7199,18 грн.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повне рішення складено 30.06.2025.
Суддя Нікітенко С.В.