30 червня 2025 року Справа № 915/1009/25
м.Миколаїв
Суддя Господарського суду Миколаївської області Мавродієва М.В.,
розглянувши матеріали
за позовом: Фермерського господарства «МАРС» (Миколаївська обл., Миколаївський р-н, Березанська селищна ТГ, с.Щасливе),
до відповідача-1: Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області,
до відповідача-2: Березанської селищної ради,
про: скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області та визнання за позивачем права постійного користування на земельну ділянку комунальної власності сільськогосподарського призначення,-
Фермерське господарство «МАРС» через систему «Електронний суд» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 25.06.2025 (вхід.№9492/25 від 25.06.2025) до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області та Березанської селищної ради, з такими вимогами:
- скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області за №8206/0/14-19-СГ від 23.10.2019 «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою»;
- визнати за Фермерським господарством «МАРС» (ідент.код 20886684) право постійного користування на земельну ділянку комунальної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 50,0 га, наданого ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства в межах території Щасливської (колишньої - Чапаєвської) сільської ради Миколаївського (колишнього - Березанського) району Миколаївської області на підставі Державного акту на право постійного користування землею, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею під №198.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.
За приписами ч.6 ст.6 ГПК України, в редакції Закону №3424-IX від 19.10.2023, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Крім того, ч.3 ст.162 ГПК України встановлено вимоги до позовної заяви, а саме позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про наявність або відсутність у сторін та інших учасників справи електронного кабінету.
Судом встановлено, що позивач - Фермерське господарство «МАРС» не зареєструвало свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або в її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
Такий недолік позивачу слід усунути шляхом реєстрації свого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її в окремій підсистемі (модулі), що буде забезпечувати обмін документами.
Крім того, у відповідності до п.2 ч.1 ст.164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Приписами ч.2 ст.123 ГПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За змістом ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у 2025 році встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3028 гривень.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно п.п.2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, позивачем в позовній заяві викладено дві позовні вимоги не майнового характеру, перша - скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, друга - визнання за позивачем права постійного користування на земельну ділянку комунальної власності сільськогосподарського призначення.
Відповідно до абз.2 ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, за дві немайнові вимоги заявлені до суду в електронній формі судовий збір повинен складати 4844,80 грн (3028 грн х 2 х 0,8).
Всупереч вимог ст.164 ГПК України, позивач до позовної заяви не надав доказів підтверджуючих сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Тобто, позивачу слід сплатити 4844,80 грн судового збору та надати суду документи, які підтверджують сплату судового збору.
До того ж, частиною 3 ст.162 ГПК України встановлено вимоги до позовної заяви, а саме позовна заява повинна містити, зокрема виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову (пункт 5).
Крім того, у відповідності до ч.2 ст.164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Однак позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.162, 164 ГПК України, оскільки позивачем на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, не надано суду:
- копії Державного акту на право постійного користування землею, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею під №198;
- доказів смерті ОСОБА_1 10.08.2001.
Відповідно до ч.1 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем при поданні позову не дотримано вимог ст.ст.162, 164, 172 ГПК України, що відповідно до вимог ч.1 ст.174 ГПК України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст.174, 234, 235 ГПК України, суд,-
1. Позовну заяву Фермерського господарства «МАРС» б/н від 25.06.2025 (вхід.№9492/25 від 25.06.2025), - залишити без руху.
2. Позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки не пізніше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Роз'яснити позивачу, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.
4. Копію ухвали направити позивачу та його представнику.
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.В.Мавродієва