02 червня 2025 року Справа № 915/800/24
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Шевченко Т.В.,
представника позивача: не з'явився,
представника відповідача: Дулдієра О.А. (поза межами суду),
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Універсальна»,
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Білого Серія Вікторовича,
про: стягнення збитків у розмірі 29782,50 грн, -
03.07.2024 Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “Універсальна» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №118824/ІНС від 27.06.2024 (вх.№7954/24), в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 завдані збитки у розмірі 29782,50 грн, в межах сплаченого позивачем страхового відшкодування страхувальнику останнього.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2024, - справу №915/800/24 призначено головуючому судді Мавродієвій М.В.
Ухвалою суду від 08.07.2024 даний позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
22.07.2024 від позивача на адресу суду надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви вих.№118824/ІНС від 15.07.2024 (вх.№8789/24), зазначених в ухвалі суду від 08.07.2024 разом із позовною заявою (нова редакція) №118824/ІНС від 15.07.2024, в якій просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Білого Сергія Вікторовича завдані збитки у розмірі 29782,50 грн, у зв'язку з тим, що у відповідача виникло зобов'язання перед позивачем відшкодувати завдані збитки в межах сплаченого позивачем страхового відшкодування страхувальнику останнього.
Ухвалою суду від 29.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 27.08.2024; запропоновано відповідачу, в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали, надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
27.08.2024 суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 02.10.2024.
Ухвалою суду від 02.10.2024 призначено підготовче засідання на 06.11.2024.
06.11.2024 від відповідача до суду надійшла заява б/н від 05.11.2024 (вх.№13609/24), в якій просить суд зокрема, відкласти розгляд справи на іншу дату.
06.11.2024 суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 05.12.2024.
05.12.2024 від відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи б/н від 04.12.2024 (вх.№15352/24).
05.12.2024 суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 20.01.2025.
Ухвалою суду від 20.01.2025 призначено підготовче засідання на 05.02.2025.
05.02.2025 від відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи б/н від 05.02.2025 (вх.№1745/25).
05.02.2025 суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 03.03.2025.
Ухвалою суду від 03.03.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.04.2025.
09.04.2025 суд ухвалив відкласти судове засідання на 13.05.2025.
13.05.2025 від відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи б/н від 12.05.2025 (вх.№7199/25).
13.05.2025 суд ухвалив відкласти розгляд справи на 02.06.2025.
Відповідач не скористалися наданим йому ч.ч.1, 2, 4 ст.161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву.
Під час розгляду справи представник відповідача усно заперечив проти позову та зазначив, що шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується певним колом осіб, до яких відповідач не відноситься, оскільки відсутня правова підстава, на якій авто йому належить як фізичній особі-підприємцю. ОСОБА_1 є власником авто як фізична особа. Водій ОСОБА_2 , який керував автомобілем RENAULT DASTER (державний номер НОМЕР_1 ) та перевозив вантаж, згідно трудової книжки є працівником ФОП Білого С.В., який і є перевізником.
Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
02.06.2025 суд в судовому засіданні перейшов до стадії ухвалення судового рішення. У судовому засіданні 02.06.2025 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення, без його проголошення.
Щодо тривалості судового провадження, суд, з урахуванням критеріїв розумності, які вироблені Європейським судом з прав людини вважає за необхідне зазначити наступне.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі. У частині 1 статті 6 Конвенції закріплено елементи права на судовий захист, серед яких є розумний строк розгляду справи, який вважається окремим елементом доступності правосуддя.
Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ), правовою основою функціонування та діяльності якого є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, опрацював критерії, які дозволяють зробити висновки про розумність розгляду конкретної справи. Зокрема, у п.47 рішення у справі “Бараона проти Португалії» 1987 року Суд відзначив: “Розумність тривалості розгляду повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформульованих у практиці Суду, зокрема, комплексності справи, поведінки заявника і відповідних державних органів». Критерій комплексності справи означає оцінювання складності справи з урахуванням обставин і фактів, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть за собою певні юридичні наслідки. Вона може бути пов'язана як із питаннями факту, так і з правовими аспектами: характером фактів, які необхідно встановити; кількістю питань, які розглядаються в межах справи; віддаленістю, з точки зору простору та часу, між подіями та фактами, що розглядаються, та процесом судочинства; кількістю свідків та інших проблем, пов'язаних зі збором доказів; міжнародними факторами; приєднанням справи до інших, а також вступом у процес нових осіб. Крім того, складність справи, а відтак й строк її розгляду, залежать, від складності предмету доказування у справі, без чого неможливо правильно вирішити справу по суті та застосувати норми матеріального права; від обсягу фактів предмета доказування, який може змінюватися у зв'язку зі зміною підстав позову, збільшенням чи зменшенням позовних вимог; від кількості доказів, наданих сторонами».
Також ЄСПЛ зазначає, що тривалість строку розгляду справи може бути пов'язана з перевантаженням судової системи, що, в свою чергу, може бути викликано певними надзвичайними ситуаціями. Приймаючи до уваги, що з початку військової агресії Російської Федерації проти України бойові дії ведуться, у тому числі, на території Миколаївської області, Господарський суд Миколаївської області, через оголошення повітряних тривог, перебої з постачанням електричної енергії тощо, працював з певними обмеженнями у здійсненні правосуддя та не мав об'єктивної можливості для повноцінного розгляду справи №915/800/24 в межах строку, передбаченого ГПК України.
Відповідно, розгляд даної справи відбувся у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, продовженого відповідними указами Президента України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України та необхідністю дотримання процесуальних прав відповідача у справі.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.01.2022 між Приватним акціонерним товариством “Страхова компанія “Універсальна» (надалі - позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Агроресурс-А» (надалі - страхувальник) було укладено Договір №3116/245/006422 добровільного страхування наземного транспорту (надалі - Договір).
Предметом даного Договору були майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом RENAULT DASTER, державний номерний знак НОМЕР_1 .
У відповідності до умов вказаного Договору страхування позивач взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування.
Постановою Балтського районного суду Одеської області по справі №493/1529/22 (провадження №3/493/1005/22) від 25.11.2022 ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та встановлено, що 11.11.2022 о 13:20 год. в м.Балта на перехресті вулиць Кузнечна-Любомирська водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом - автомобілем марки “SCANIA R420LA4X2MNA» д.н. НОМЕР_2 з напівпричепом SCHMІТZ д.н. НОМЕР_3 , при здійсненні повороту праворуч не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного інтервалу та скоїв зіткнення з транспортним засобом - автомобілем марки “RENAULT DASTER» д.н. НОМЕР_1 , який знаходився на зустрічній смузі. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Внаслідок вказаної події т.з. марки “RENAULT DASTER» д.н.з. НОМЕР_1 було спричинено механічні ушкодження з матеріальними збитками.
Страхувальник звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку та надав всі необхідні документи.
На підставі даної заяви та наданих потерпілою стороною документів було складено Страховий акт №118824/1 від 22.11.2022 за наслідками дослідження фактичних даних та обставин ДТП, у результаті чого вказану ДТП визнано страховим випадком.
На виконання зазначеного страхового акту позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 29782,50 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №27345 від 23.11.2022 на вказану суму.
Відповідно до відомостей зазначених у товарно-транспортній накладній б/н від 10.11.2022 (форма №1-ТН), автомобільним перевізником автомобілю марки Сканія реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом з реєстраційним номером НОМЕР_4 є ФОП Білий Сергій Вікторович (надалі - ФОП Білий С.В., відповідач у справі).
Згідно витягу з трудової книжки ОСОБА_2 у розділі відомості про роботу (БТ-1 №4110650) вказано, що в період з 26.04.2022 до 27.03.2023 він працював водієм у ФОП Білого С.В.
Відповідно до відповіді Головного сервісного центру МВС №31/1413А3-15838-2024 від 24.05.2024 власником транспортного засобу марки SCANIA R420LA4X2MNA д.н.з. НОМЕР_2 є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Таким чином, зважаючи на той факт, що керував транспортним засобом марки RENAULT DASTER д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 (який визнаний винуватцем ДТП у встановленому законом порядку), у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) з ФОП Білим Сергієм Вікторовичем (відповідач) особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, то шкода, завдана внаслідок ДТП з вини ОСОБА_2 , що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця ФОП Білого С.В. (відповідача), відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки - роботодавцем ФОП ОСОБА_1 , а не безпосередньо винним водієм.
Позивач стверджує, що всупереч вимог Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» цивільно-правова відповідальність відповідача на момент настання ДТП не була застрахована.
Отже, на підставі вищезазначеного, у зв'язку з виплатою позивачем страхового відшкодування потерпілій особі внаслідок ДТП, до нього перейшло право вимоги до відповідача як до особи володільця транспортного засобу відповідального за завдану шкоду внаслідок ДТП.
Позивач вказує, що в розумінні ст.ст.993, 1187, 1194 ЦК України у відповідача виникло зобов'язання перед позивачем відшкодувати завдані збитки в межах сплаченого позивачем страхового відшкодування страхувальнику останнього, а саме у розмірі 29782,50 грн, що і стало підставою із зверненням позивача до суду з даним позовом.
На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених дослідженими судом доказами, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов наступних висновків.
Питання страхового відшкодування сплачених за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, водіїв і пасажирів від нещасного випадку, особою що завдала збитки і є винною врегульовано Цивільним кодексом України.
Так, зокрема, ст.993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Враховуючи вищевикладене та те, що відповідачем не спростовано доводів позивача, вимога позивача про зобов'язання відповідача відшкодувати завдані збитки в межах сплаченого позивачем страхового відшкодування страхувальнику в розмірі 29782,50 грн, є обґрунтованою.
Посилання відповідача на безпідставність позову в зв'язку з тим, що за відповідачем зареєстровано транспортний засіб за фізичною особою, а не як за фізичною особою-підприємцем судом відхиляються, оскільки згідно до абз.2 п.6 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 №1371) транспортні засоби, що належать фізичним особам - підприємцям, реєструються за ними як за фізичними особами.
Відповідно до п.1 Наказу “Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» №363 від 14.10.1997, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.02.1998р. за №128/2568 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов'язкові реквізити, передбачені Законом України “Про автомобільний транспорт» та цими Правилами.
Як вбачається з товарно-транспортної накладної б/н від 10.11.2022, в якій зазначено, що автомобіль Сканія НОМЕР_2 , автомобільний перевізник ФОП Білий, тобто автомобіль використовувався у підприємницькій діяльності відповідача, як фізичної особи-підприємця.
Відповідно до ст.ст.74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З урахуванням вищенаведених норм та обставин справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позивачем підстав для покладення на відповідача зобов'язання перед позивачем відшкодувати завдані збитки в межах сплаченого позивачем страхового відшкодування страхувальнику останнього.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення збитків в сумі 29782,50 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Білого Серія Вікторовича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Універсальна» (01133, м.Київ, бул.Лесі Українки, буд.9, код ЄДРПОУ 20113829) 29782,50 грн збитків та 3028,0 грн судового збору.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено 27.06.2025.
Суддя М.В. Мавродієва