79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
23.06.2025 Справа № 914/1638/25
За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерс Стар», м. Одеса
до відповідача:Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області, м. Львів
про:стягнення безпідставно набутих грошових коштів
Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Зусько І.С.
Представники сторін:
від позивача:Омельченко І.В. - адвокат;
від відповідача:не з'явився.
СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерс Стар» (надалі - Позивач, ТОВ «Комерс Стар») звернулося до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області (надалі -Відповідач, Держпродспоживслужба) про стягнення безпідставно набутих грошових коштів.
Ухвалою від 29.05.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання у справі призначив на 23.06.2025.
Представник позивача взяв участь у судовому засіданні 23.06.2025 у режимі відеоконференції, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач не забезпечив явку повноважного представника у судове засідання 23.06.2025, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Так, ухвала від 29.05.2025 доставлена до його електронного кабінету 29.05.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
ДОВОДИ СТОРІН.
Доводи позивача.
Позов обґрунтовано тим, що позивач на виконання постанови відповідача про накладення фінансових санкцій №0006 від 14.05.2024 сплатив штраф у розмірі 30'000,00 грн. Разом з цим, постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2025 у справі №420/17384/24 визнано протиправною та скасовано постанову №0006 від 14.05.2024.
Як стверджує позивач, відповідач відмовився у добровільному порядку повернути грошові кошти у розмірі 30'000,00 грн., які після набрання законної сили рішенням апеляційного адміністративного суду набули статусу безпідставно збережених. Відтак, він просить здійснити їх стягнення на підставі статті 1212 ЦК України в судовому порядку.
Доводи відповідача.
Відповідач своїм правом на висловлення заперечень проти позову, передбаченим статтею 165 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), не скористався та не подав до суду у встановлений процесуальним законом строк відзиву на позовну заяву.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Посадовими особами відповідача проводився позаплановий захід державного контролю щодо дотримання суб'єктом господарювання - ТОВ «Комерс Стар», вимог законодавства у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення у магазині «Табакерка» за адресою: Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Сокільники, вул. Стрийська, 30, ТРЦ «KING CROSS LEOPOLIS», за результатами якого складено Акт перевірки №0010 від 26.04.2024.
Актом перевірки зафіксовано порушення ТОВ «Комерс Стар» абзаців 1, 7 частини 1 статті 161 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення», а саме: у місці, де здійснюється реалізація пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, розміщено відеомонітор зі змінними кольоровими зображеннями (голубим, сірим, синім фоном) про гарантію 1 рік на пристрої IQOS ORIGINALS DUO, IQOS ORIGINALS ONE, LiL SOLID Es, про компактний тримач, 2 стіки поспіль без підзарядки на IQOS ORIGINALS DUO; розміщено інформацію про найменування пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння GLO PRO SLIM, HYPER AIR з використанням кольорових елементів, фонових вставок (жовто-помаранчево-коричневого кольору з лініями), які є відмінними від кольору оформлення вітрини (прозора).
На підставі Акту перевірки №0010 від 26.04.2024 Держпродспоживслужбою прийнято Постанову про накладення фінансових санкцій, передбачених статтею 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» №0006 від 14.05.2024, якою за порушення абзаців 1, 7 частини 1 статті 161 вищезгаданого Закону до ТОВ «Комерс Стар» застосовано штраф в розмірі 30' 000,00 грн. та зобов'язано його перерахувати суму штрафу до Державного бюджету України.
На виконання Постанови №0006 від 14.05.2024 позивачем сплачено штраф у розмірі 30' 000,00 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи платіжною інструкцією №IB20064828 від 21.05.2024.
Водночас, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Держпродспоживслужби про визнання протиправною та скасування Постанови №0006 від 14.05.2024, яка розглядалася у межах адміністративної справи №420/17384/24.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.11.2024 у справі №420/17384/24 відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «Комерс Стар».
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2025 у справі №420/17384/24 задоволено апеляційну скаргу ТОВ «Комерс Стар», скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.11.2024, ухвалено нове рішення у справі, яким задоволено позов ТОВ «Комерс Стар», визнано протиправною та скасовано Постанову Держпродспоживслужби №0006 від 14.05.2024.
Вказана постанова набрала законної сили та у касаційному порядку не оскаржувалася.
Зважаючи на це, позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення на підставі статті 1212 ЦК України сплаченої суми штрафу у розмірі 30' 000,00 грн., що прослідковується зі змісту листа №21/02/25 від 21.02.2025.
У відповідь, відповідач листом №09_2-9/2055 від 24.03.2025 повідомив про те, що сплачену до Державного бюджету України суму штрафу після того, як підстава для його перерахування відпала, може стягнути господарський суд на користь платника згідно зі статтею 1212 ЦК України.
Вказане стало підставою для звернення до суду із позовом.
ОЦІНКА СУДУ.
Загальні підстави для виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України). Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
За приписами частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.03.2018 у справі №904/5844/17).
З викладеного вище випливає, що позадоговірне зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави породжують такі юридичні факти:
1) особа набула або зберегла у себе майно за рахунок іншої особи;
2) правові підстави для такого набуття (збереження) відсутні або згодом відпали.
З матеріалів справи вбачається, що предметом позову є матеріально-правова вимога про стягнення із відповідача 30'000,00 грн. безпідставно набутих грошових коштів.
Підставами позовних вимог слугують обставини набуття відповідачем за рахунок позивача 30'000,00 грн. на правовій підставі, яка згодом відпала. Так, вказані грошові кошти були перераховані позивачем на виконання Постанови №0006 від 14.05.2024 про накладення штрафу, яка була скасована судовим рішенням у справі №420/17384/24.
З наведеного випливає, що спірні правовідносини у цій справі є кондиційними. Сутність зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідносин, та передання майна тій потерпілій особі, яка має належний правовий титул на нього (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №910/1531/18).
Судом встановлено, що 14.05.2024 Управління Держпродспоживслужба застосувала до позивача адміністративно-господарський штраф у сумі 30' 000,00 грн. згідно з Постановою №0006.
21.05.2024 позивач сплатив цей штраф у повному обсязі. Однак, П'ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 03.02.2025 у справі №420/17384/24 визнав протиправною та скасував Постанову Держпродспоживслужби №0006 від 14.05.2024.
У своїй постанові від 08.08.2023 у справі №910/5880/21 Велика Палата Верховного Суду вказала, що після визнання протиправною та скасування адміністративним судом постанови про застосування штрафу платник згідно зі статтею 1212 ЦК України має право на позов про стягнення суми перерахованих ним коштів як таких, які утримуються у бюджеті без достатньої правової підстави. Це узгоджується із практикою Великої Палати Верховного Суду про те, що рішення органу влади за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (постанови від 01.02.2020 у справі №922/614/19, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц).
Таким чином, позивачем правильно обрано спосіб захисту у спірних правовідносинах.
Суд зазначає, що на момент сплати позивачем адміністративно-господарського штрафу юридична підстава для такого платежу існувала - була чинною постанова про застосування штрафу. Проте з огляду на набрання законної сили судовим рішенням адміністративного суду у справі №420/17384/24 про визнання протиправною та скасування такої постанови відповідна юридична підстава відпала. Відтак, сплачені ТОВ «Комерс Стар» грошові кошти слід вважати такими, що утримуються у бюджеті без достатньої правової підстави, та наявні підстави для застосування приписів статті 1212 ЦК України.
Зважаючи на те, що у матеріалах справи відсутні докази повернення позивачу суми у розмірі 30'000,00 грн., суд доходить висновку про наявність законність та обґрунтованість позовних вимог, а отже і про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.
При цьому суд зазначає, що у спорі щодо стягнення суми адміністративно-господарського штрафу, яка утримується на казначейському рахунку органу державної влади без достатньої правової підстави, держава бере участь у матеріальних і процесуальних правовідносинах в особі її органу, який контролює справляння надходжень бюджету за відповідним кодом класифікації доходів бюджету. У спірних правовідносинах таким органом є Держпродспоживслужба.
Грошові кошти у розмірі 30'000,00 грн. слід стягнути на користь позивача з Державного бюджету України, а не з Держпродспоживслужби за рахунок її бюджетних асигнувань. Вказане відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 19.06.2018 у справі №910/23967/16, згідно із яким ГПК України не передбачає необхідності зазначення суб'єкта виконання судового рішення (органу, через який треба перераховувати кошти), номера чи виду рахунку, з якого їх слід стягнути (списати). Такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов'язковість відновлення порушеного права позивача та є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, які мають бути врегульовані у нормативних актах, а не у резолютивній частині рішення.
Такі висновки суду також відповідають змісту уже згаданої вище постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 у справі №910/5880/21.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
У відповідності до частини 1 статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, у разі задоволення позову на відповідача.
Зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 2'422,40 грн.
Керуючись статтями 2, 12, 42, 123, 126, 129, 222, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерс Стар» (65101, м. Одеса, вул. Комарова Космонавта, буд. 12; код ЄДРПОУ 43719316) 30'000,00 грн. безпідставно набутих грошових коштів.
3. Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області (79011, м. Львів, вул. Вітовського Д., буд. 18; код ЄДРПОУ 40349068) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерс Стар» (65101, м. Одеса, вул. Комарова Космонавта, буд. 12; код ЄДРПОУ 43719316) 2'422,40 грн. судового збору.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до статті 327 ГПК України.
5. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.
Повне рішення складено та підписано 30.06.2025.
Суддя Крупник Р.В.