просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
24 червня 2025 року м. Харків Справа № 913/113/25
Провадження №15/913/113/25
За позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001) в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (вул. Госпітальна, буд. 12 Г, м. Київ, 01001)
до відповідача-1 - Приватного підприємства агрофірма «Лан» (с. Коломийчиха Сватівського району Луганської області, 92622)
відповідача-2 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
відповідача-3 - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )
про солідарне стягнення 888 058 грн 82 коп. та звернення стягнення на майно на суму 888 058 грн 82 коп.
Суддя Смола С.В.
Секретар судового засідання Марченко А.Є.
У засіданні брали участь:
від позивача: Марухевич В.Є. - адвокат за довіреністю від 19.12.2024 №19/4-02/840 (у режимі відеоконференції);
від відповідача-1: представник не прибув;
від відповідача-2: представник не прибув;
від відповідача-3: представник не прибув.
Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (далі - АТ «Ощадбанк») 28.03.2025 через систему «Електронний суд» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до відповідача-1 - Приватного підприємства агрофірма «Лан» (далі - ПП агрофірма «Лан»), відповідача-2 - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), відповідача-3 - ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором від 17.12.2020 №338_058 за тілом кредиту в сумі 729 904 грн 53 коп., за процентами за користування кредитом за період з 31.03.2022 до 03.03.2025 у сумі 158 154 грн 29 коп. та про звернення стягнення на предмет застави згідно договору застави транспортних засобів від 17.12.2020 №338_058/21, який укладений між ПП агрофірма «Лан» та АТ «Ощадбанк»: легковий-загальний CAR-GENERAL, пасажирський TOYOTA Land Cruiser 200, 2020 року випуску, шасі № НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , який знаходиться за адресою: вул. Першотравнева, буд. 26, с. Коломийчиха Сватівського району Луганської області, та належить на праві власності ПП агрофірма «Лан» (визначити спосіб реалізації предмету застави шляхом проведення публічних торгів у межах процедури виконавчого провадження. Початкову ціну продажу предмета застави визначити на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна у межах процедури виконавчого провадження).
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ПП агрофірма «Лан» зобов'язань з повернення сум кредиту, сплати процентів за користування ним за кредитним договором від 17.12.2020 №338_058, виконання зобов'язань за яким забезпечено договорами поруки від 17.12.2020 №338 _058/32, який укладений між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 , та від 22.04.2021 №338_058/33, який укладений між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_2 .
Також у забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ПП агрофірма «Лан» та АТ «Ощадбанк» 17.12.2020 укладений договір застави транспортних засобів №338_058/21.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2025 справа передана на розгляд судді Смолі С.В.
Ухвалою від 02.04.2025 позовну заяву АТ «Ощадбанк» залишено без руху.
Ухвалою від 14.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 13.05.2025.
28.04.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання №55/5.3-03/48302/2025, у якому він повідомив, що місцезнаходженням філії - Луганське обласне управління АТ «Ощадбанк» з 18.04.2025 є: вул. Госпітальна, буд. 12 Г, м. Київ, 01001.
Указане клопотання розцінюється судом як письмові пояснення та береться до уваги.
Ухвалою від 13.05.2025 продовжено строк проведення підготовчого провадження по 23.06.2025 (включно); закрите підготовче провадження; призначено справу до судового розгляду по суті на 24.06.2025.
Представники відповідачів у судове засідання 24.06.2025 не прибули, відзивів на позовну заяву не подали, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином шляхом розміщення повідомлень на сайті судової влади, що підтверджується відповідними роздруківками. Представник позивача брав участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.
Також електронні примірники ухвал від 14.04.2025 та від 13.05.2025 направлялися відповідачу-1 на його адресу електронної пошти: lankolom@ukt.net, яка зазначена у кредитному договорі від 17.12.2020 №338_058.
Крім того, відповідачу-3 електронні примірники ухвал направлялися за допомогою месенджеру Viber на номер мобільного телефону НОМЕР_3 , який указаний позивачем у позовній заяві, що підтверджується відповідними роздруківками.
Відповідно до ч.2 ст.121 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України «Про доступ до судових рішень», у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень. З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.
Суд зауважує, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача-1 є: с. Коломийчиха Сватівського району Луганської області, 92622.
Відповідно до інформації з Єдиного державного демографічного реєстру адреса реєстрації відповідача-2: АДРЕСА_1, відповідача-3: АДРЕСА_2.
За інформацією Акціонерного товариства «Укрпошта», розміщеній на офіційному вебсайті (https://offices.ukrposhta.ua), відділення в с. Коломийчиха Сватівського району Луганської області та м. Сватове Луганської області тимчасово не функціонують, а тому пересилання поштової кореспонденції до с. Коломийчиха Сватівського району Луганської області та м. Сватове Луганської області наразі є неможливим.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» затверджений відповідний Перелік, відповідно до якого територія с. Коломийчиха Коломийчиської сільської територіальної громади Сватівського району Луганської області з 14.03.2022 та територія Сватівської міської територіальної громади Сватівського району Луганської області з 08.03.2022 і по теперішній час належать до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України.
Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачі належним чином повідомлені про розгляд справи.
Відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).
У відповідності до вищезазначених приписів законодавства, 17.12.2020 між АТ «Ощадбанк» як банком та ПП агрофірма «Лан» як позичальником у письмовому вигляді укладений договір кредитної лінії №338_058, за умовами якого банк зобов'язується надавати на умовах цього договору, а позичальник зобов'язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит у розмірі 1 211 000 грн 00 коп. та сплатити проценти за користування кредитом, комісійних винагород та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим договором (п.2.1 договору).
Відповідно до п.2.2 договору кредит надається одноразово з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 16.12.2023.
У п.2.3 договору сторони погодили суму та графік погашення кредиту: у період з 31.01.2021 до 30.11.2023 щомісячно 33 640 грн 00 коп., 16.12.2023 - 33 600 грн 00 коп.
Кредит надається в порядку та на умовах, передбачених статтею 3 цього договору з рахунку для обліку основної суми боргу в безготівковому порядку на такі цілі: придбання транспортного засобу, а саме автомобіля TOYOTA LC-200 4/6 Elegance 4WD, 2020 року випуску (п.2.4 договору).
У пп.3.1.1 п.3.1 договору банк відкриває рахунок (рахунки) для обліку основної суми боргу відповідно до правил, що діють у банку та законодавства. Банк надає кредит в безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів з рахунку для обліку основної суми боргу в національній валюті на користь контрагентів позичальника згідно з цільовим призначенням кредиту.
Надання кредиту або його частини (у випадках, коли позичальник реалізує своє одноразове право на отримання кредитних коштів в сумі, меншій ніж визначена в п.2.1 цього договору) на умовах цього договору здійснюється банком протягом 5 банківських днів після виконання позичальником усіх та кожної з умов надання кредиту цього договору, в т.ч. при відсутності підстав для призупинення або відмови у наданні кредиту, передбачених п.2.6 цього договору, та після надання на вимогу банку копій документів, що підтверджують потребу в отриманні кредиту за цільовим призначенням кредиту (копії договорів, рахунків-фактур тощо, розрахункові документи із посиланням на договори або здійснення необхідних виплат в межах цільового призначення кредиту), а також заяви на отримання кредиту позичальника (за формою, наведеною в додатку 3 до цього договору), а також заяви на отримання кредиту позичальника (за формою, наведеною в додатку №3 до цього договору), засвідченої підписом керівника або іншої уповноваженої на це особи позичальника і головним бухгалтером позичальника (в разі наявності такої посади) та відбитком печатки позичальника (за бажанням) (пп.3.1.2 п.3.1 договору).
Відповідно до п.4.1 договору виконання позичальником зобов'язання за цим договором ( у тому числі і додатковими договорами до нього) забезпечується: заставою транспортних засобів TOYOTA LC-200 4/6 Elegance 4WD, 2020 року), що знаходиться за адресою: вул. Першотравнева, буд. 2б, с. Коломийчиха Сватівського району Луганської області, 92622, що надається в заставу ПП агрофірмою «Лан» (пп.4.1.1 п.4.1 договору); порукою ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ), ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ), ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ) (пп.4.1.2 п.4.1 договору в редакції додаткового договору від 22.04.2021 №1); заставою (іпотекою) іншого рухомого і нерухомого майна (активів), порукою та іншими видами забезпечення на підставі правочинів, що можуть бути укладені в майбутньому між сторонами та/або банком та третіми особами відповідно до умов цього договору та законодавства (документи забезпечення) (пп.4.1.3 п.4.1 договору).
У п.9.1 договору сторони домовились про збільшення строків позовної давності відповідно до ч.1 ст.259 Цивільного кодексу України до 10 років для всіх грошових зобов'язань позичальника (в тому числі, але не виключно, щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування ним, комісійних винагород, штрафних санкцій, та інших платежів), що передбачені умовами цього договору.
Згідно з п.10.6 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін (за бажанням) та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.
Відносно вимоги позивача про стягнення простроченої заборгованості за кредитом перед банком у сумі 729 904 грн 53 коп. суд зазначає наступне.
На виконання умов кредитного договору 18.12.2020 банком на підставі заяви ПП агрофірма «Лан» від 17.12.2020 №1 на отримання кредиту та платіжного доручення від 17.12.2020 №1 перераховано контрагенту відповідача-1 - ТОВ «Автоарт ЛТД» на виконання умов договору купівлі продажу від 02.11.2020 №707/11/20, який укладений між ТОВ «Автоарт ЛТД» та ПП агрофірма «Лан», кредитні кошти в сумі 1 211 000 грн 00 коп. на придбання автомобіля TOYOTA Land Cruiser 200, 2020 року випуску, що підтверджується банківською випискою по рахунку ПП агрофірма «Лан» за період 17.12.2020 - 04.03.2025.
З урахуванням вимог ст.41 Закону України «Про Національний банк України», Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних операцій.
Виходячи із зазначеного, виписки по рахунках є належними доказами підтвердження видачі кредиту та наявності заборгованості.
Отже, позивачем доведений факт видачі ПП агрофірма «Лан» кредиту у сумі 1 211 000 грн 00 коп. та його часткове повернення позичальником у сумі 481 095 грн 47 коп.
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто неналежне виконання.
У п.2.2 кредитного договору сторони передбачили граничний строк повернення кредиту - 16.12.2023, який відповідачем-1 не дотримано, кредит у повному обсязі не повернуто.
Як убачається із наданого АТ «Ощадбанк» розрахунку, заборгованість позичальника за кредитом перед банком складає 729 904 грн 53 коп.
Указаний розрахунок суд уважає обґрунтованим та відповідачами він не оспорюється.
Відносно вимоги позивача про стягнення простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом за період з 31.12.2020 до 03.03.2025 у сумі 158 154 грн 29 коп. суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч.3 ст.346 ГК України кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.
Частиною 2 ст.10561 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно з п.2.7 договору за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати банку відповідну плату (проценти) в порядку та розмірах, визначених чим договором. При нарахуванні та сплаті процентів за користування кредитом сторони повинні керуватись наступним: процентна ставка є фіксованою та нараховується і сплачується в розмірах: 8,1% - застосовується за відсутності підстав для застосування розміру процентної ставки, зазначеного в пп.2.7.1.2 цього договору (пп.2.7.1.1 п.2.7.1 договору); 10,1% - застосовується за наявності порушення позичальником зобов'язання встановленого п.5.3.7 договору (пп.2.7.1.2 п.2.7.1 договору).
Проценти нараховуються щомісячно методом факт/факт на основну суму боргу та за строк фактичного користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту включно, та до повного погашення основної суми боргу за цим договором. При нарахуванні процентів день видачі кредиту приймається до розрахунку як 1 повний день користування кредитом, а день повернення кредиту (його частини) до розрахунку процентів не включається (п.2.7.6 договору).
Відповідач-1 проценти за користування кредитом сплачував несвоєчасно.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок процентів за користування кредитом за період з 31.12.2020 до 03.03.2025 у сумі 158 154 грн 29 коп., суд вважає його необґрунтованим, оскільки банком невірно визначений період нарахування процентів.
Суд наголошує, що відповідно до умов п.2.2 договору граничним строком повернення кредиту є 16.12.2023, тому нарахування процентів після зазначеної дати є неправомірним.
У рішенні від 22.06.2022 у справі №3-188/2020(455/20) Конституційний Суд України вказав, що приписи частини другої статті 625 ЦК України, першого речення частини першої статті 1050 ЦК України та частини першої статті 1048 ЦК України регулюють різні за змістом правовідносини, які не є взаємовиключними, адже за загальним правилом (частина перша статті 622 цього Кодексу), якщо інше не встановлено в договорі або законі, застосування заходів цивільної відповідальності не звільняє боржника від виконання зобов'язань за договором у натурі.
Таке обґрунтування Рішення Конституційного Суду України збігається з висновками Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16. У цьому контексті у пункті 143 вказаної постанови зазначено, що саме тому, що приписи частини другої статті 625 та частини першої статті 1048 ЦК України регулюють різні за змістом відносини, які не є взаємовиключними, кредитор після прострочення повернення кредиту може вимагати як сплати процентів за прострочення виконання грошового зобов'язання (які нараховуються за ст.625 ЦК України як наслідок неправомірної поведінки боржника), так і сплати кредиту та процентів за наданий кредит, нарахованих до настання строку повернення кредиту (які нараховуються за ст.1048 ЦК України як наслідок правомірної поведінки.
Велика Палата Верховного Суду зауважила, що підхід, за якого проценти за «користування кредитом» могли стягуватися за період після закінчення строку кредитування, не тільки не відповідає правовій природі таких процентів, а й призводить до вочевидь несправедливих результатів.
При цьому, у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на сталості підходу до вирішення питання щодо нарахування процентів за «користування кредитом», сформульованого у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 та підтвердженого у постанові від 04.02.2020 у справі №912/1120/16, яка була врахована судом апеляційної інстанції при наданні оцінки позиції позивача щодо можливості нарахування процентів за користування кредитними коштами.
Вказане свідчить про послідовну та сталу правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо застосування статей 625 та 1048 ЦК України у питанні можливості нарахування процентів за користування кредитом поза межами строку кредитування.
Ураховуючи умови кредитного договору щодо щомісячного нарахування процентів за користування кредитом, станом на 30.11.2023 позивачем правомірно нараховано відповідачу-1 проценти за користування кредитом у загальній сумі 83 968 грн 00 коп.
Водночас, суд вважає необхідним навести власний розрахунок процентів за користуванням кредитом, виходячи з кількості днів у році - 365, за 16 (шістнадцять) днів грудня 2023 року, за наступною формулою: (розмір заборгованості) х (процентну ставку) х (кількість днів користування кредитом)/365 (кількість днів у році): 729 904,53 х 8,1 х16/365= 2 591 грн 66 коп.
Отже, загальний розмір процентів за користування кредитом за період з 31.12.2020 до 16.12.2023 складає 86 559 грн 66 коп. (83 968 грн 00 коп. + 2 591 грн 66 коп.).
Розглядаючи вимоги позивача до відповідача-2 та відповідача-3, суд виходить з наступного.
17.12.2020 між АТ «Ощадбанк» як банком та ОСОБА_1 як поручителем укладений договір поруки №338 _058/32 (далі - договір поруки №1), у п.1.1 якого дається визначення зобов'язання - це зобов'язання (в повному обсязі або окремій його частині), що випливають з кредитного договору, в тому числі, але не виключно: 1) повернути кредитору кредитні кошти надані у розмірі 1 211 000 грн 00 коп. із терміном повернення не пізніше 16.12.2023 із погашенням згідно графіку та на умовах, зазначених у кредитному договорі; 2) сплатити кредитору проценти за користування кредитом у розмірі, що визначений на основі: процентних ставок 8,1% процентів річних, 10,1% річних у гривнях, які встановлюються відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі; 3) сплатити кредитору комісійні винагороди у строки та на умовах, зазначених у кредитному договорі; 4) сплатити на користь кредитора штрафні санкції у випадку неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором, а також інші платежі, що підлягають сплаті згідно умов кредитного договору; 5) відшкодувати кредитору у повному обсязі збитки, понесені у випадку неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором, в тому числі витрати, понесені кредитором, втрачені грошові кошти та/або неодержані ним доходи. Зобов'язання боржника щодо повернення отриманих на виконання кредитного договору кредитних коштів за наслідками застосування реституції (зокрема і двосторонньої) у випадку недійсності кредитного договору (яка буде підтверджена відповідним рішенням суду, що набрало законної сили).
Відповідно до п.2.1 договору поруки №1 поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов'язується перед кредитором відповідати солідарно з боржником за виконання в повному обсязі зобов'язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов кредитного договору.
Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання у тому ж обсязі, що і боржник, в порядку, визначеному кредитним договором, у тому числі, але не виключно у разі: повного чи часткового невиконання боржником зобов'язання, зокрема щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту, в тому числі згідно з графіком погашення кредиту (за його наявності) щодо повернення кредиту при закінченні строку користування ним, в тому числі у випадку дострокового повного/часткового погашення зобов'язання за вимогою кредитора, та/або щодо сплати комісійних винагород в строки, визначені кредитним договором (пп.2.2.1 п.2.2 договору поруки №1); не відшкодування завданих кредитору збитків, які заподіяні внаслідок невиконання умов кредитного договору (пп.2.2.2 п.2.2 договору поруки №1).
Згідно з п.2.3 договору поруки №1 порукою за цим договором без отримання додаткової згоди поручителя в повному обсязі також забезпечуються зміни умов зобов'язання, які виникнуть (зміняться) відповідно до умов кредитного договору (зокрема, внаслідок внесення змін до кредитного договору), поручитель безумовно погоджується, що відповідно до умов цього пункту договору змінами умов зобов'язання вважаються, у тому числі, але не виключно, зокрема: будь-яке збільшення розміру кредиту (пп.2.3.1 п.2.3 договору поруки №1); зміна строку виконання зобов'язання повністю або частково, збільшення заборгованості за кредитним договором на суму нарахованих та несплачених процентів/комісійних винагород (пп.2.3.2 п.2.3 договору поруки №1); будь-яке збільшення/зменшення розміру процентів за кредитним договором (пп.2.3.4 п.2.3 договору поруки №1); встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки, зокрема, зміна будь-яким чином методу (способу) нарахування процентів за користування кредитом (пп.2.3.5 п.2.3 договору поруки №1); зміна будь-яким чином графіку погашення заборгованості за кредитним договором (пп.2.3.6 п.2.3 договору поруки №1).
У п.10.1 договору поруки №1 сторони передбачили, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє протягом 10 років з моменту його підписання сторонами (пп.10.1.1 п.10.1 договору поруки №1); до всіх правовідносин, пов'язаних з укладанням та виконанням цього договору (у тому числі щодо всіх грошових зобов'язань поручителя - повернення суми кредиту, сплати процентів за його користування, відшкодування кредитору всіх сум грошових коштів, сплачених кредитором за рахунок власних коштів за кредитом, комісійних винагород, штрафів, пені тощо) відповідно до умов кредитного договору, застосовується строк позовної давності тривалістю у 10 років (пп.10.1.2 п.10.1 договору поруки №1).
17.12.2020 між АТ «Ощадбанк» як банком та ОСОБА_2 як поручителем укладений на аналогічних, як і у договорі поруки від 17.12.2020 №338 _058/32 умовах, договір поруки №338_058/33 (далі - договір поруки №2).
Отже, у силу укладених між відповідачем-2 та позивачем і між відповідачем-3 та позивачем договорів поруки та з огляду на неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань зі своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування ним, у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник солідарний обов'язок з ПП агрофірма «Лан» з погашення існуючої заборгованості за кредитним договором.
При цьому суд встановив, що порука не є припиненою, зокрема, на підставі ст.559 ЦК України, а у відповідних договорах поруки сторони визначили, що строк дії поруки протягом 10 років з моменту його підписання (пп.10.1.1 п.10.1 договорів поруки), тобто порука є дійсною.
Суд бере до уваги, що заборгованість за тілом кредиту як і заборгованість за процентами за користування ним поручителями перед кредитором не погашалась.
Частиною 1 ст.543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Відносно вимоги позивача про звернення стягнення на предмет застави суд зазначає наступне.
17.12.2020 між АТ «Ощадбанк» як заставодержателем та ПП агрофірма «Лан» як заставодавцем укладено договір застави транспортних засобів №338_058/21 у п.1.1 якого передбачено, що відповідно до умов цього договору заставодавець з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з кредитного договору, передає в заставу, а заставодержатель цим приймає в заставу в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, предмет застави, що належить заставодавцю на праві власності.
Відповідно до п.1.3 договору застави предметом застави за цим договором є транспортні засоби, зазначені в додатку №1 до цього договору. Характеристика предмета застави та документи, що підтверджують право власності заставодавця на предмет застави, наведені в додатку №1 до цього договору. Згідно із балансовою довідкою заставодавця від 17.12.2020 №182, наданої заставодавцем, предмет застави, що передається в заставу заставодержателю за цим договором, обліковується на балансі заставодавця.
Договірна вартість предмета застави визначається згідно договору купівлі-продажу від 02.11.2020 №707/11/20 та становить 1 730 064 грн 00 коп. (п.1.4 договору застави).
Згідно з п.1.5 договору застави сторони визначили, що право застави, визначене цим договором зберігається за заставодержателем на предмет застави, який знаходиться у володінні заставодавця, незалежно від місця зберігання такого предмету застави.
У п.1.7 договору застави передбачено, що реалізація предмета застави у будь-якому випадку буде здійснюватися за цінами, що реально склалися на ринку на момент його реалізації та є реальними щодо його відчуження за грошові кошти. Заставодавець погоджується з тим, що у разі, якщо реалізація предмету застави за цінами, що склалися на ринку за будь-яких причин не здійснюватиметься протягом 30 календарних днів, заставодежатель вправі, якщо інше не передбачено законодавством, що буде чинним на момент реалізації, здійснити реалізацію предмета застави за цінами, що дозволять провести якомога скорішу реалізацію предмета застави за грошові кошти.
Статтею 572 ЦК України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом (ст.590 ЦК України).
Реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом (ст.591 ЦК України).
Відповідно до приписів ст.1 Закону України «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
За рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави (ст.19 Закону України «Про заставу»).
У ч.1 ст.20 Закону України «Про заставу» передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.
Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем, приватним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.
Статтею 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.
Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.
З матеріалів справи вбачається, що 29.01.2025 АТ «Ощадбанк» направив на адресу електронної пошти ПП агрофірма «Лан»: lankolom@ukt.net, повідомлення від 29.01.2025 №55/5.3-02/11744/2025 про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання, у якому банк вимагав у 30-денний строк з дати направлення повідомлення усунути порушення зобов'язання відповідачем-1 за кредитним договором від 17.12.2020 №338_058 та сплатити заборгованість перед заставодержателем у розмірі 874 946 грн 95 коп.
У випадку невиконання даного повідомлення, АТ «Ощадбанк» попереджав боржника/заставодавця, що банк як заставодержатель у відповідності до п.6.4 договорів застави транспортних засобів від 17.12.2020 №338_058/21 вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмети застави в судовому порядку.
ПП агрофірма «Лан» вимог повідомлення не виконало, заборгованість за кредитним договором не погасило.
Крім того, банком 29.01.2025 зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмети застави за договором застави транспортних засобів від 17.12.2020 №338_058/21; реєстраційний запис - 28396141, що підтверджується витягом про реєстрацію від 29.01.2025 №95384249.
Статтею 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», а також умовами п.6.11 договору застави передбачено, що обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.
Матеріали справи свідчать про те, що позивачем дотримані вимоги ст.ст.24, 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», суду надані докази реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмети застави за вказаними договорами.
Також позивачем наданий витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 29.01.2025 №95370075, який містять інформацію про зареєстровані обтяження рухомого майна ПП агрофірма «Лан». Відповідно до отриманих даних не встановлено інших обтяжувачів рухомого майна, що є предметом застави за вказаним договором застави транспортних засобів від 17.12.2020 №338_058/21.
Суд зауважує, що стягнення заборгованості за основним зобов'язанням не виключає можливості задоволення вимог кредитора за рахунок забезпечувального зобов'язання, адже саме кредитор має право обрати, яким чином здійснювати стягнення заборгованості. Звернення стягнення на предмети застави відбувається в рахунок стягнення заборгованості за основним договором, а отже, таке звернення стягнення не є додатковим стягненням, яке могло б розумітися як подвійне.
Звернення стягнення на предмети застави є додатковим (акцесорним), а не альтернативним способом захисту порушеного права, який може бути використаний разом з основним або окремо, що не є подвійним стягненням заборгованості, і тому, невизнання можливості одночасного стягнення кредитної заборгованості за договором та звернення стягнення на предмет застави суперечило б принципам господарського судочинства, а також не сприяло захисту прав та інтересів учасників судового розгляду.
Отже, позивач, як кредитор має право обирати спосіб стягнення заборгованості, в тому числі одночасно звертаючись із вимогою про стягненням заборгованості та вимогою про зверненням стягнення на предмети застави.
За вказаних обставин, ураховуючи, що забезпечене заставою зобов'язання за кредитним договором від 17.12.2020 №338_058 відповідачем-1 не виконано, заборгованість перед банком в сумі 816 464 грн 19 коп. (обґрунтований розмір встановленій судом під час розгляду спору, що підтверджується матеріалами справи) за основним боргом (кредитом) та за процентами за користування кредитом відповідачами не сплачена, суд дійшов висновку, що позивачем у відповідності до вище вказаних норм ЦК України, Закону України «Про заставу», Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та умов договору застави майна, правомірно заявлені позовні вимоги в частині погашення заборгованості ПП агрофірма «Лан» перед позивачем за кредитним договором від 17.12.2020 №338_058 у розмірі 816 464 грн 19 коп. (заборгованість за основним боргом (кредитом) та за процентами за користування кредитом), шляхом реалізації предметів застави на публічних торгах (електронних) у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною продажу, що має бути визначена на підставі оцінки майна, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна у виконавчому провадженні.
Відповідачі позов не оспорили, доказів відсутності заборгованості суду не надали.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.
Розв'язуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Судовий збір у сумі 21 313 грн 41 коп. покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно ст.129 ГПК України.
Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236 - 238, 240 ГПК України, господарський суд
1. Позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» до відповідача-1 - Приватного підприємства агрофірма «Лан», відповідача-2 - ОСОБА_1 , відповідача-3 - ОСОБА_2 , задовольнити частково.
2. Стягнути солідарно з Приватного підприємства агрофірма «Лан», с. Коломийчиха Сватівського району Луганської області, 92622, ідентифікаційний код 30684138, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк», вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код ВП 09304612, заборгованість за кредитом у сумі 729 904 грн 53 коп., заборгованість за процентами за користування кредитом у сумі 86 559 грн 66 коп., про що видати накази після набрання рішенням законної сили.
3. В рахунок погашення заборгованості Приватного підприємства агрофірма «Лан», с. Коломийчиха Сватівського району Луганської області, 92622, ідентифікаційний код 30684138, перед Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк», вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код ВП 09304612, за кредитним договором від 17.12.2020 №338_058 у сумі 816 464 грн 19 коп., у т.ч. заборгованість за кредитом у сумі 729 904 грн 53 коп. та за процентами за користування кредитом у сумі 86 559 грн 66 коп., звернути стягнення на предмет застави за договором застави транспортних засобів від 17.12.2020 №338_058/21, а саме автомобіль легковий-загальний CAR-GENERAL, пасажирський TOYOTA Land Cruiser 200, 2020 року випуску, шасі № НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , який знаходиться за адресою: вул. Першотравнева, буд. 26, с. Коломийчиха Сватівського району Луганської області, та належить на праві власності ПП агрофірма «Лан», шляхом реалізації предмету застави на публічних торгах (електронних) у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною продажу, що має бути визначена на підставі оцінки майна, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна у виконавчому провадженні.
4. У решті позову відмовити.
5. Стягнути з Приватного підприємства агрофірма «Лан», с. Коломийчиха Сватівського району Луганської області, 92622, ідентифікаційний код 30684138, на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк», вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код ВП 09304612, судовий збір у сумі 13 063 грн 44 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
6. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк», вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код ВП 09304612, судовий збір у сумі 3 265 грн 85 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
7. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк», вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код ВП 09304612, судовий збір у сумі 3 265 грн 85 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
8. Учасники справи:
Позивач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк», вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код ВП 09304612.
Відповідач-1: Приватне підприємство агрофірма «Лан», с. Коломийчиха Сватівського району Луганської області, 92622, ідентифікаційний код 30684138.
Відповідач-2: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Відповідач-3: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .
Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 30.06.2025.
Суддя Сергій СМОЛА