ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.06.2025Справа № 910/4257/25
Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши без виклику сторін у порядку спрощеного позовного провадження справу
За позовом Фізичної особи-підприємця Павлюка Юрія Васильовича
( АДРЕСА_1 ;
ідентифікаційний код: НОМЕР_1 )
до Приватного підприємства "ЮВ ТРАНС"
(02081, м. Київ, вул. Урлівська, буд. 21-А, кв. 7;
ідентифікаційний код: 37515430)
про стягнення 697 961,32 грн.
Фізична особа-підприємець Павлюк Юрій Васильович (далі-позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства "ЮВ ТРАНС" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за Договорами оренди транспортного засобу №№27/03/18-1, 27/03/18-2, 27/03/18-3 від 27.03.2018 у загальному розмірі 697 961,32 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.04.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/4257/25 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 08.04.2025 була направлена та доставлено відповідачу в його Електронний кабінет, що підтверджується Довідкою про доставлення процесуального документа до електронного кабінету 09.04.2025.
Отже відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №910/4257/25, однак своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв'язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.
Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
27.03.2018р. між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір оренди транспортного засобу № 27/03/18-1: Відповідно до п. 1.1. договору оренди визначено: у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування транспортний засіб, зазначений у п. 1.2 Договору (предмет оренди).
Відповідно до п.1.2. визначено характеристику Предмета оренди, а саме: вид транспортного засобу: Вантажний сідловий тягач-Е - марка та модель: RENAULT MAGNUM 480; державний реєстраційний номер: НОМЕР_2 ; номер шасі: НОМЕР_3 ; вартість: 250000 гривень 00 коп.; рік випуску: 2005 року, колір: Сірий; технічний паспорт серії НОМЕР_4 виданий у ВРЕВ-7 УДАІ в м. Києві; рік проведення останнього капітального ремонту: Січень 2018 року: опис технічного стану: технічно справний, готовий до експлуатації.
Цільове призначення Предмета оренди відповідно до п.1.3 вказаного договору оренди визначено - вантажні перевезення.
Орендна плата між Сторонами визначена у п.3; 3.1., 3.2, 3.3, якими визначено, що розрахунки за Договором здійснюються у національній валюті України - гривні. Розмір орендної плати встановлюється за кожен місяць в сумі 23 000,00 грн. (безготівковий розрахунок).
Розмір, форма, порядок, періодичність та спосіб внесення орендної плати за Договором можуть бути змінені за взаємною згодою Сторін, яка оформлюється додатковою угодою до Договору.
Відповідно до п.4.1 договору оренди: у разі порушення своїх зобов'язань за Договором Сторона несе відповідальність згідно з Договором та/або чинним законодавством України. Порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом Договору.
Відповідно до п.4.3. договору оренди Сторонами визначено, що сторона, яка своїми діями завдала збитків іншій Стороні, повинна їх відшкодувати у повному обсязі Відшкодування завданих збитків не звільняє Сторону від виконання інших обов'язків за Договором.
Відповідно до п 4.6. договору оренди: у разі невиконання Орендарем своїх зобов'язань за Договором Орендодавець вправі стягнути завдані йому збитки за рахунок майна та коштів Орендаря у встановленому чинним законодавством України порядку.
Відповідно до п 4.7. договору оренди, Сторонами визначено, що усі спори, пов'язані з виконанням Договору, вирішуються Сторонами шляхом переговорів. Якщо спір неможливо вирішити таким чином, він вирішується у судовому порядку згідно із чинним законодавством України.
Відповідно до п. 2.3.2. встановлено обов'язок орендаря (Відповідача) своєчасно і в повному розмірі вносити орендну плату. Відповідно до п.5.3. договору оренди визначено, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками та діє до « 05» січня 2021 р., але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх обов'язків за Договором.
Якщо жодна зі сторін за 30 днів до закінчення терміну дії Договору не повідомить іншу Сторону в письмовій формі за адресою зазначеною у п. 7 цього договору про розірвання, строк його дії буде автоматично продовжуватися на кожен наступний календарний рік. Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору, відповідно до п.5.4 договору оренди.
Згідно з п.6.2 договору оренди встановлено, що до усіх грошових вимог, що випливають з цього договору, встановлюється позовна давність у 5 років, включаючи вимоги, щодо яких законодавством встановлена спеціальна чи обмежена позовна давність.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 підтверджено, що Позивачу належить транспортний засіб - вантажний сідловий тягач-Е - марка та модель: RENAULT MAGNUM 480; державний реєстраційний номер: НОМЕР_2 . Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 підтверджено, що Відповідачем 27.03.2018р. тимчасово змінено свідоцтво на вказаний транспортний засіб Позивача з особливою відміткою «для участі у міжнародному русі». Строк дії свідоцтва НОМЕР_5 визначено з 27.03.2018р. по 05.01.2021р., що відповідає даті укладення та строку дії Договору оренди за № 27/03/18-1 (п.5.3 договору оренди).
Факт передачі транспортного засобу Позивача в оренду Відповідачу, підтверджено Актом приймання - передачі транспортного засобу до Договору оренди транспортного засобу 27/03/18-1 від 27.03.2018р.
27.03.2018р. між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір оренди транспортного засобу № 27/03/18-2.
Відповідно до п. 1.1. договору оренди визначено: у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування транспортний засіб, зазначений у п. 1.2 Договору (предмет оренди). Відповідно до п.1.2. визначено характеристику Предмета оренди, а саме: вид транспортного засобу: Вантажний сідловий тягач-Е - марка та модель: RENAULT MAGNUM 480; державний реєстраційний номер: НОМЕР_6 ; номер шасі: НОМЕР_7 ; вартість: 250000 гривень 00 коп; рік випуску: 2005 року; колір: Білий, технічний паспорт серії НОМЕР_8 виданий у ВРЕВ-7 УДАІ в м.Києві; рік проведення останнього капітального ремонту: Лютий 2018 року: опис технічного стану: технічно справний, готовий до експлуатації.
Цільове призначення Предмета оренди відповідно до п.1.3 вказаного договору оренди визначено - вантажні перевезення.
Орендна плата між Сторонами визначена у п.3; 3.1., 3.2, 3.3, якими визначено, що розрахунки за Договором здійснюються у національній валюті України - гривні. Розмір орендної плати встановлюється за кожен місяць в сумі 23 000,00 грн. (безготівковий розрахунок).
Розмір, форма, порядок, періодичність та спосіб внесення орендної плати за Договором можуть бути змінені за взаємною згодою Сторін, яка оформлюється додатковою угодою до Договору.
Відповідно до п.4.1 договору оренди: у разі порушення своїх зобов'язань за Договором Сторона несе відповідальність згідно з Договором та/або чинним законодавством України. Порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом Договору.
Відповідно до п.4.3. договору оренди Сторонами визначено, що сторона, яка своїми діями завдала збитків іншій Стороні, повинна їх відшкодувати у повному обсязі. Відшкодування завданих збитків не звільняє Сторону від виконання інших обов'язків за Договором.
Відповідно до п 4.6. договору оренди: у разі невиконання Орендарем своїх зобов'язань за Договором Орендодавець вправі стягнути завдані йому збитки за рахунок майна та коштів Орендаря у встановленому чинним законодавством України порядку.
Відповідно до п 4.7. договору оренди, Сторонами визначено, що усі спори, пов'язані з виконанням Договору, вирішуються Сторонами шляхом переговорів. Якщо спір неможливо вирішити таким чином, він вирішується у судовому порядку згідно із чинним законодавством України.
Відповідно до п. 2.3.2. встановлено обов'язок орендаря (Відповідача) своєчасно і в повному розмірі вносити орендну плату.
Пунктом 5.3. договору оренди визначено, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками та діє до « 05» січня 2021 р., але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх обов'язків за Договором. Якщо жодна зі сторін за 30 днів до закінчення терміну дії Договору не повідомить іншу Сторону в письмовій формі за адресою зазначеною у п. 7 цього договору про розірвання, строк його дії буде автоматично продовжуватися на кожен наступний календарний рік. Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору, відповідно до п.5.4 договору оренди.
Згідно з п.6.2 договору оренди встановлено, що до усіх грошових вимог, що випливають з цього договору, встановлюється позовна давність у 5 років, включаючи вимоги, щодо яких законодавством встановлена спеціальна чи обмежена позовна давність.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 підтверджено, що Позивачу належить транспортний засіб - вантажний сідловий тягач-Е - марка та модель: RENAULT MAGNUM 480; державний реєстраційний номер: НОМЕР_6 .
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 підтверджено, що Відповідачем 27.03.2018р. тимчасово змінено свідоцтво на вказаний транспортний засіб Позивача з особливою відміткою «для участі у міжнародному русі». Строк дії свідоцтва НОМЕР_9 визначено з 27.03.2018р. по 05.01.2021р., що відповідає даті укладення та строку дії Договору оренди за № 27/03/18-2 (п.5.3 договору оренди).
Факт передачі транспортного засобу Позивача в оренду Відповідачу, підтверджено Актом приймання - передачі транспортного засобу до Договору оренди транспортного засобу 27/03/18-2 від 27.03.2018р.
27.03.2018р. між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір оренди транспортного засобу № 27/03/18-3: Відповідно до п. 1.1. договору оренди визначено: у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування транспортний засіб, зазначений у п. 1.2 Договору (предмет оренди).
Відповідно до п.1.2. визначено характеристику Предмета оренди, а саме: вид транспортного засобу: Напівпричіп бортовий-Е - марка та модель: SCHMITZ CERGOBULL державний реєстраційний номер: НОМЕР_10 ; номер шасі: НОМЕР_11 ; вартість: 140000 гривень 00 коп; рік випуску: 2004 року: колір: Червоний; технічний паспорт серії НОМЕР_12 виданий у ВРЕВ-7 УДАІ ГУ МВС України в м.Києві; рік проведення останнього капітального ремонту: Січень 2018 року; опис технічного стану: технічно справний, готовий до експлуатації. Цільове призначення Предмета оренди відповідно до п.1.3 вказаного договору оренди визначено - вантажні перевезення. Орендна плата між Сторонами визначена у п.3; 3.1., 3.2, 3.3, якими визначено, що розрахунки за Договором здійснюються у національній валюті України - гривні. Розмір орендної плати встановлюється за кожен місяць в сумі 13 000,00 грн. (безготівковий розрахунок). Розмір, форма, порядок, періодичність та спосіб внесення орендної плати за Договором можуть бути змінені за взаємною згодою Сторін, яка оформлюється додатковою угодою до Договору.
Відповідно до п.4.1 договору оренди: у разі порушення своїх зобов'язань за Договором Сторона несе відповідальність згідно з Договором та/або чинним законодавством України. Порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом Договору.
Відповідно до п.4.3. договору оренди Сторонами визначено, що сторона, яка своїми діями завдала збитків іншій Стороні, повинна їх відшкодувати у повному обсязі. Відшкодування завданих збитків не звільняє Сторону від виконання інших обов'язків за Договором.
Відповідно до п 4.6. договору оренди: у разі невиконання Орендарем своїх зобов'язань за Договором Орендодавець вправі стягнути завдані йому збитки за рахунок майна та коштів Орендаря у встановленому чинним законодавством України порядку.
Відповідно до п 4.7. договору оренди, Сторонами визначено, що усі спори, пов'язані з виконанням Договору, вирішуються Сторонами шляхом переговорів. Якщо спір неможливо вирішити таким чином, він вирішується у судовому порядку згідно із чинним законодавством України.
Відповідно до п. 2.3.2. встановлено обов'язок орендаря (Відповідача) своєчасно і в повному розмірі вносити орендну плату. Відповідно до п.5.3. договору оренди визначено, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками та діє до « 05» січня 2021 р., але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх обов'язків за Договором. Якщо жодна зі сторін за 30 днів до закінчення терміну дії Договору не повідомить іншу Сторону в письмовій формі за адресою зазначеною у п. 7 цього договору про розірвання, строк його дії буде автоматично продовжуватися на кожен наступний календарний рік. Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору, відповідно до п.5.4 договору оренди.
Згідно з п.6.2 договору оренди встановлено, що до усіх грошових вимог, що випливають з цього договору, встановлюється позовна давність у 5 років, включаючи вимоги, щодо яких законодавством встановлена спеціальна чи обмежена позовна давність.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_12 підтверджено, що Позивачу належить напівпричіп бортовий-Е, марка та модель: SCHMITZ CERGOBULL; державний реєстраційний номер: НОМЕР_10 . При цьому слід зазначити, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу не змінювалось тимчасово, оскільки на причіпи/напівпричіпи заміна свідоцтва не передбачено.
Факт передачі транспортного засобу Позивача в оренду Відповідачу, підтверджено Актом приймання - передачі транспортного засобу до Договору оренди транспортного засобу 27/03/18-3 від 27.03.2018р.
Як вказує Позивач, по вказаним договорам оренди, які було укладено 27.03.2018р. між Позивачем та Відповідачем було проведено часткову оплату на рахунки Позивача.
Таким чином, за твердженням Позивача, ним виконано свої обов'язки передбачені умовами договорів, а Відповідачем порушено зобов'язання за укладеними Договорами оренди за №№27/03/18-1 від 27.03.2018р.; 27/03/18-2 від 27.03.2018р. та 27/03/18-3 від 27.03.2018р., внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 697 961,32 грн.
28.12.2023р. Позивач звернувся до Відповідача із відповідною заявою, якою просив повідомити залишок заборгованості за укладеними договорами оренди №27/03/18-1 від 27.03.2018р.; №27/03/18-2 від 27.03.2018р.; №27/03/18-3 від 27.03.2018р. 18.01.2024р.
Позивач отримав бухгалтерську довідку №1 від 16.01.2024р. від Відповідача, якою повідомлено, що залишок заборгованості Відповідача перед Позивачем становить 697 961,32 грн. за оренду техніки, згідно Договорів оренди транспортних засобів за №№ 27/03/18-1; 27/03/18-2 та 27/03/18-3, які укладено 27.03.2018р.
З метою досудового врегулювання спору, Позивач 28.02.2025р. направив засобами поштового зв'язку (з рекомендованим повідомленням про вручення та описом вкладення у цінний лист-трек номер відправлення 0208100065592) на адресу Відповідача претензію, якою Позивач повідомляв, що заборгованість Приватного підприємства «ЮВ ТРАНС» перед ФОП Павлюк Юрієм Васильовичем згідно Бухгалтерської довідки № 1 від 16.01.2024р. - 697 961,32 грн.
Спір між сторонами судового процесу виник в результаті порушення відповідачем грошового зобов'язання за Договорами оренди. Відповідач в установлений Договорами не здійснив сплату на користь позивача орендної плати в сумі 697 961,32 грн.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.
Частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до частини першої статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно з частинами першою та четвертою статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Оскільки, строк виконання відповідачем грошового зобов'язання за Договорами оренди за №№27/03/18-1 від 27.03.2018р.; 27/03/18-2 від 27.03.2018р. та 27/03/18-3 від 27.03.2018р настав до прийняття рішення по суті справи, заборгованість відповідача з орендної плати у розмірі 697 961,32 грн. підтверджена матеріалами справи, доказів сплати відповідачем заборгованості матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині.
Відповідач контррозрахунку суми позову, доказів на підтвердження наявності підстав звільнення його від відповідальності за невиконання зобов'язань по договору, не надав, жодного заперечення проти позову не навів.
Суд зазначає, що аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п. 29).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.
З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 2, 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
З урахуванням встановлених обставин, відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Фізичної особи-підприємця Павлюка Юрія Васильовича про стягнення з Приватного підприємства "ЮВ ТРАНС" заборгованості за Договорами оренди за №№27/03/18-1 від 27.03.2018р.; 27/03/18-2 від 27.03.2018р. та 27/03/18-3 від 27.03.2018р загалом у розмірі 697 961,32 грн.
Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову усі витрати, пов'язані з розглядом спору, зокрема по сплаті судового збору, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 46, 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства "ЮВ ТРАНС" (02081, м. Київ, вул. Урлівська, буд. 21-А, кв. 7; ідентифікаційний код: 37515430) на користь Фізичної особи-підприємця Павлюка Юрія Васильовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) заборгованість із орендної плати у сумі 697 961,32 грн. та 8 375,54 грн. - судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.
Суддя М.О. Лиськов