ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.06.2025Справа № 910/4574/25
за позовом Акціонерного товариства "Науково-технічний комплекс "Електронприлад"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітібілд Компані"
про стягнення 820291,87 грн
Суддя Усатенко І.В.
Представники сторін: не викликались
Акціонерне товариство "Науково-технічний комплекс "Електронприлад" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітібілд Компані" про стягнення 820291,87 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані завданням позивачу збитків, в зв'язку з недотриманням відповідачем обов'язку щодо реєстрації податкових накладних у ЄРПН.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/4574/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Відповідач правом, наданим статтею 165 ГПК України, на подання відзиву на позов не скористався, хоча про розгляд справи №910/4574/25 був повідомлений належним чином. Будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направляв.
При цьому, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина 9 статті 165, частина 2 статті 178 ГПК України).
Приймаючи до уваги те, що Товариство належним чином було повідомлене про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, Господарський суд м. Києва, -
06.06.2022 між Публічним акціонерним товариством "Науково-технічний комплекс "Електронприлад" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сітібілд Компані" (підрядник) було укладено договір № 06-06-4796/22, відповідно до пункту 1.1. якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується згідно діючих норм та правил на свій ризик із застосуванням своїх/або Замовника матеріалів та комплектуючих, своїми засобами виконати ремонтні та електромонтажні роботи (далі - Роботи) за адресою: м. Київ, корпус 3, поверх 2 та 3, по вул. М. Рибалка, 8/10 в обсягах, передбачених проектно-кошторисною документацією до цього Договору, а Підрядник зобов'язується прийняти виконану роботу та здійснити оплату за її виконання.
Відповідно до п.2.2 Договору порядок оплати: порядок розрахунків: - авансування - до 90% від локально-кошторисної документації протягом п'яти робочих днів з дня підписання Договору; - кінцевий розрахунок - не пізніше 10 (десяти) робочих днів з дати підписання Акту виконаних робіт.
Відповідно до п. 8.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами, та діє до 31.12.2022, а в частині взятих на себе зобов'язань до повного їх виконання.
Позивач перерахував відповідачу суму попередньої оплати, що підтверджується долученими до матеріалів справи виписками по рахунку та платіжними інструкціями. Оплати здійснювались наступним чином: 17.06.2022 оплачено 550000,00 грн, ПДВ 91666,67 грн, 20.06.2022 оплачено 550000,00 грн, ПДВ 91666,67 грн, 28.06.2022 оплачено 350000,00 грн, ПДВ 58333,33 грн, 07.07.2022 оплачено 125000,00 грн, ПДВ 20833,33 грн, 18.07.2022 оплачено 300000,00 грн, ПДВ 50000,00 грн, 27.07.2022 оплачено 150000,00 грн, ПДВ 25000,00 грн, 01.08.2022 оплачено 88000,00 грн, ПДВ 14666,67 грн, 01.08.2022 оплачено 212000,00 грн, ПДВ 35333,33 грн, 10.08.2022 оплачено 200000,00 грн, ПДВ 33333,33 грн, 31.08.2022 оплачено 52646,80 грн, ПДВ 8774,46 грн, 06.09.2022 оплачено 300000,00 грн, ПДВ 50000,00 грн, 20.09.2022 оплачено 500000,00 грн, ПДВ 83333,33 грн, 27.09.2022 оплачено 77750,00 грн, ПДВ 12958,33 грн, 04.10.2022 оплачено 160000,00 грн, ПДВ 26666,67 грн, 12.10.2022 оплачено 200000,00 грн, ПДВ 33333,33 грн, 20.10.2022 оплачено 300000,00 грн, ПДВ 50000,00 грн, 02.11.2022 оплачено 150000,00 грн, ПДВ 25000,00 грн, 09.11.2022 оплачено 100000,00 грн, ПДВ 16666,67 грн, 14.11.2022 оплачено 370000,00 грн, ПДВ 61666,67 грн, 22.11.2022 оплачено 115000,00 грн, ПДВ 19166,67 грн, 23.11.2022 оплачено 25000,00 грн, ПДВ 4166,67 грн. Загалом сплачено грошові кошти у сумі 4921751,20 грн. в тому числі ПДВ 820291,87 грн.
Позивач звернувся до відповідача з претензією від 17.06.2024 № 1110/20-01 про сплату збитків на суму 820291,87 грн. Докази направлення долучені до матеріалів справи.
Відповідач відповіді на претензію не надав, суму збитків не сплатив.
Оскільки відповідач не зареєстрував належним чином податкові накладні по факту здійснення господарської операції щодо перерахування суми попередньої оплати за договором, позивач втратив право на зменшення податкового зобов'язання у розмірі податку на додану вартість в розмірі (820291,87 грн), у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача збитків у вказаному розмірі.
Відповідно до ст.. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.
За приписами статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Статтею 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з частиною 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконане боржником.
Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а збитки - наслідком такої протиправної поведінки.
Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення.
Доведення наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає те, що протиправні дії заподіювана є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, від 01.03.2023 у справі №925/556/21.
Також варто зауважити, що Згідно з частини 2 статті 1166 ЦК особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. У частині 1 статті 614 ЦК зазначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №753/7281/15-ц, від 21.02.2021 у справі №904/982/19, від 21.07.2021 у справі №910/12930/18, від 21.09.2021 у справі №910/1895/20, від 18.10.2022 у справі №922/3174/21.
Отже, наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем. Водночас відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини, зокрема, шляхом оскарження рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в адміністративному порядку або в суді (відсутність вини буде підтверджуватися рішенням, ухваленим на користь платника податку, яке набрало законної сили і фактом реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у ЄРПН на виконання такого рішення).
Збільшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця товарів/послуг, який з 1 січня 2015 року за загальним правилом реалізовується після виконання продавцем у публічно-правових відносинах з державою обов'язку скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.
Водночас покупець не є стороною публічно-правових відносин між продавцем і контролюючим органом щодо реєстрації податкових накладних. До моменту виникнення права на включення суми ПДВ за операцію з придбання товарів / послуг до складу податкового кредиту взаємодія держави і покупця зводиться лише до можливості покупця подати на продавця скаргу, що в силу пункту 201.10 статті 201 ПК України зумовлює лише обов'язок контролюючого органу провести документальну перевірку продавця, спонукати виконати який покупець не може.
Оскільки саме від продавця, який має законом визначений обов'язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов'язок), залежить реалізація покупцем означеного вище майнового інтересу, пов'язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №925/556/21.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом, спір у даній справі виник внаслідок того, що відповідач не виконав обов'язку щодо реєстрації податкової накладної по факту здійснення господарської операції з отримання попередньої оплати за договором підряду № 06-06-4796/22 від 06.06.2022 на суму 4921751,20 грн, у тому числі ПДВ 820291,87 грн, що позбавило позивача можливості отримати податковий кредит на відповідну суму ПДВ - 820291,87 грн.
Відповідно до підпункту 14.1.181 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Як передбачено підпункту 187.1 ст 187 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення обов'язку з реєстрації податкових накладних) датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 198.1. статті 198 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення обов'язку з реєстрації податкових накладних) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Пунктом 198.3. статті 198 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення обов'язку з реєстрації податкових накладних) передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
У відповідності до абзацу 1 пункту 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 201.1. статті 201 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення обов'язку з реєстрації податкових накладних) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7. статті 201 ПК України).
Згідно з пунктом 201.10. статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН покупцем послуг, отже з огляду на положення статті 201 ПК України саме на відповідача покладено обов'язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні та/або розрахунки коригування до таких податкових накладних.
Подібні висновки викладені у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.12.2023 у cправі №926/3347/22.
Як було раніш встановлено, у процесі виконання договору відповідачем було перераховано на рахунок відповідача суму попередньої оплати за договором підряду № 06-06-4796/22 від 06.06.2022 у сумі 4921751,20 грн, в тому числі ПДВ 820291,87 грн. що підтверджується долученими до матеріалів справи банківськими виписками та платіжними інструкціями.
При цьому, в матеріалах справи відсутні докази вжиття заходів щодо складення та реєстрації відповідної податкової накладної за вчиненими між сторонами господарськими операціями в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також документи, які свідчать про вчинення відповідачем будь-яких інших дій, направлених на реєстрацію вищенаведеної податкової накладної.
Суд зазначає, що 01.01.2022 набрав чинності Закон України від 30.11.2021 №1914-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень", яким внесено зміни, зокрема до пункту 198.6 статті 198 ПК України.
Абзацом 4 пункту 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Приймаючи до уваги положення пункту 198.6 статті 196 ПК України та враховуючи відсутність у матеріалах справи будь-яких доказів спрямованих на складення та реєстрацію податкових накладних, суд погоджується з доводами позивача про те, що останній втратив право на зменшення податкового зобов'язання на суму ПДВ у розмірі 820291,87 грн, що підтверджує факт отримання останнім збитків на цю суму.
Також суд зазначає, що вказана шкода є об'єктивним наслідком неправомірної бездіяльності відповідача, а отже, протиправна бездіяльність є причиною, а збитки - наслідком такої бездіяльності.
Отже, позивачем доведено всі необхідні елементи господарського правопорушення. При цьому, наявність вини не була спростована відповідачем.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Судовий збір згідно статті 129 ГПК України та з урахуванням положень частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір", якими передбачено застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, покладається на відповідача.
Керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.ст. 79, 123, 129, ч.2 ст. 178, ст. ст. 236-238, 240-241, 252 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітібілд Компані" (04073, місто Київ, вулиця Вербова, будинок 17-А; ідентифікаційний код 44226079) на користь Акціонерного товариства "Науково-технічний комплекс "Електронприлад" (04116, місто Київ, вулиця Богдана Гаврилишина, будинок 27/29; ідентифікаційний код 14312134) суму збитків у розмірі 820291 (вісімсот двадцять тисяч двісті дев'яносто одну) грн 87 коп., судовий збір у розмірі 9843 (дев'ять тисяч вісімсот сорок три) грн 50 коп.
3. Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя І.В.Усатенко