ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.06.2025Справа № 910/2645/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Норма Плюс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство "Комерційний банк "Глобус"
про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню, та стягнення коштів у розмірі 1205151,60 грн.
Суддя Усатенко І.В.
Секретар судового засідання Скобіола О.П.
Представники сторін: згідно протоколу судового засідання
Товариство з обмеженою відповідальністю "Норма Плюс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню, та стягнення 1205151,60 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прострочення позивача по виконанню підрядних робіт було зумовлено форс-мажорними обставинами. Наразі роботи за договором від 09.12.2022 № 4600006859 виконані позивачем у повному обсязі та прийняті відповідачем. З огляду на зазначене, наявні підстави, передбачені ст. 27 Закону України "Про публічні закупівлі", для повернення суми банківської гарантії.
Ухвалою суду від 10.03.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Комерційний банк "Глобус", призначено підготовче засідання на 03.04.2025.
24.03.2025 від представника третьої особи надійшли пояснення щодо позову, в яких заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності представника третьої особи.
27.03.2025 від відповідача надійшов відзив, в якому він проти позову заперечує, вказуючи що зобов'язання за договором не виконано, оскільки, позивач не сплатив штрафні санкції, нараховані відповідачем з огляду на прострочення з боку позивача. Відповідач вказує, що він обгрунтовано скористався правом на отримання суми банківської гарантії, оскільки, позивачем було допущено прострочення виконання зобов'язань за договором. Також, відповідач вказує про відсутність форс-мажорних обставин, на які посилається позивач.
01.04.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позовні вимоги.
В підготовчому засіданні 03.04.2025 судом оголошено перерву до 17.04.2025.
11.04.2025 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 17.04.2025 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті на 15.05.2025.
В судовому засіданні 15.05.2025 оголошено перерву до 19.06.2025.
16.06.2025 від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи без участі її представника.
Представник третьої особи в судове засідання 19.06.2025 не з'явився, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином, завчасно подав клопотання про розгляд справи без участі його представника.
В судовому засіданні 19.06.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у заявах по суті спору.
Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у заявах по суті спору.
Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.
В судових дебатах представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
До закінчення судових дебатів позивач зробив заяву про подання доказів понесення витрат на правову допомогу в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Представник відповідача просив у позові відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
09.12.2022, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Норма Плюс" (підрядник) укладено договір № 4600006859, відповідно до п. 1.1 якого підрядник за завданням замовника, відповідно до умов цього Договору, зобов'язується на свій ризик надати послуги: Послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пункту вимірювання витрати газу ГРС Калинівка) відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації (які, з урахуванням частини 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (зі змінами та доповненнями), норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, далі іменуються - Роботи), а Замовник - прийняти та оплатити такі Роботи відповідно до умов цього Договору.
Відповідно до п. 1.2 Договору склад, обсяги, вартість Робіт та строки визначені Технічними, якісними та кількісними характеристиками (Додаток №1), Договірною ціною (Додаток № 2) та графіком виконання робіт (Додаток №3), які є невід'ємною частиною Договору.
Загальна вартість виконуваних робіт за цим договором, що є ціною договору згідно із договірною ціною (додаток № 2) становить 24103032 грн, у тому числі ПДВ 4017172,00 грн (п. 3.1 договору).
Додатковою угодою № 1 від 07.11.2023 сторони обумовили, що ціна договору становить 24102996,35 грн.
Оплата за цим Договором проводиться в такому порядку: Замовник протягом 30 (тридцяти) календарних днів, але не пізніше ніж через 20 (двадцять) календарних днів з моменту прийняття Робіт, що підтверджуються актами приймання виконаних робіт та довідками про вартість виконаних робіт, перераховує на розрахунковий рахунок підрядника суму вартості прийнятих робіт (п. 3.3 Договору).
Відповідно до п. 4.1 Договору підрядник зобов'язується виконати Роботи протягом 365 календарних днів з дати укладання Договору з обов'язковим дотриманням погодженого з Замовником Графіку виконання робіт (Додаток №3).
Датою закінчення виконаних робіт підрядником вважається дата їх прийняття замовником в порядку передбаченому розділом 5 цього Договору. Виконання робіт може бути закінчено підрядником достроково за умови письмової згоди замовника (п. 4.3 Договору).
За умовами п. 4.4, 4.5 Договору місце виконання робіт (далі - об'єкт) - ГРС Калинівка, м. Калинівка, Хмільницький район, Вінницька область. Передбачені цим договором роботи підрядник виконує в умовах діючого виробництва, яке є об'єктом підвищеної небезпеки. При цьому підрядник виконує роботи не порушуючи режимів транспорту газу та роботи газотранспортної системи, вимог промислової безпеки та охорони праці із залученням своїх висококваліфікованих фахівців з використанням сучасних технологій.
Відповідно до п. 5.1, 5.2 договору передача виконаних Робіт Підрядником і прийняття їх Замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками Сторін. Акт приймання виконаних робіт та довідку про вартість виконаних робіт готує Підрядник і надає його Замовнику не пізніше 25 числа звітного місяця. Разом з актом приймання виконаних робіт Підрядник надає Замовнику повний комплект виконавчої документації за звітний період, оформленої належним чином, відповідно до вимог чинних нормативних документів у галузі будівництва.
Роботи вважаються прийнятими замовником в повному обсязі шляхом підписання замовником та підрядником без зауважень останнього акту приймання виконаних робіт та за умови наявності підписаних всіх актів приймання виконаних робіт за цим договором (п. 6.18 договору).
Пунктом 7.3.1 Договору закріплено обов'язок підрядника виконати якісно та у встановлені Графіком виконання робіт (Додаток №3) строки Роботи відповідно до Технічних, якісних та кількісних характеристик (Додаток №1), ДБН та іншої нормативної документації.
Згідно з п. 10.2 Договору у випадку несвоєчасного виконання Робіт, передбачених Графіком виконання робіт (Додаток №3), до Підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 % від вартості Робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання Робіт, а при порушенні строку виконання Робіт більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів Підрядник додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно виконаних Робіт.
Відповідно до п. 10.12.1 Договору замовник має право отримати суму нарахованих штрафних санкцій та збитків, заподіяних невиконанням та/або неналежним виконанням Договору Підрядником, з сум, які підлягають виплаті Підряднику. Оперативно-господарська санкція застосовується до Підрядника після того, як він не сплатив у визначений строк штрафні санкції та/або збитки згідно з розрахунком штрафних санкцій та/або збитків, направленого на його адресу. Про застосування оперативно-господарської санкції Замовник зобов'язаний письмово повідомити Підрядника.
Відповідно до умов пункту 6 розділу VI тендерної документації процедури закупівлі по предмету закупівлі "Послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пункту вимірювання витрати газу ГРС Калинівка)" згідно оголошення про проведення процедури закупівлі № ІІА-2022-11-09-010793-а, оприлюдненого на веб-порталі Уповноваженого органу " 09" листопада 2022 року, Підрядник зобов'язується надати Замовнику не пізніше дати укладення цього Договору в забезпечення виконання Договору безвідкличну безумовну банківську гарантію (надалі - Гарантія) на суму 1205151,60 грн. (один мільйон двісті п'ять тисяч сто п'ятдесят одна гривня 60 коп.), що становить 5 % відсотків ціни цього Договору (п.10.9.1 Договору).
Термін дії Гарантії - до " 14" лютого 2024 року включно (п. 10.9.3 Договору).
Відповідно до п. 10.9.6 договору забезпечення виконання договору повертається у випадках передбачених ст. 27 Закону України "Про публічні закупівлі" за умови настання граничної дати оплати (остаточному розрахунку) згідно з умовами договору, протягом 5 банківських днів з дня настання таких обставин. Повернення забезпечення виконання договору здійснюється шляхом направлення відповідного листа (повідомлення) підряднику або банку-гаранту, у разі надання підрядником забезпечення виконання договору у вигляді оригіналу банківської гарантії у паперовій формі. Повернення забезпечення виконання договору, наданого у вигляді електронної банківської гарантії здійснюється шляхом направлення відповідного SWIFT-повідомлення через банк бенефіціара на адресу банка-гаранта. Моментом належного виконання зобов'язання замовника щодо повернення оригіналу гарантії є дата зазначена на відповідному супровідному листі (повідомленні) замовника.
Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє 395 календарних днів. В частині гарантійних зобов'язань договір діє до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання. (п.п. 11.1 п.11 Договору).
Графіком виконання робіт (Додаток №3 до Договору) сторони погодили, що з моменту укладення Договору: - обстеження, розробка, подання на експертизи, усунення зауважень та отримання результатів експертиз робочої документації (І етап) мають бути завершені протягом 120 днів; - виготовлення/придбання основних блоків та вузлів, будівельно-монтажні роботи, електромонтажні роботи (II етап) мають бути завершені протягом 300 днів; - пусконалагоджувальні роботи (III етап) мають бути завершені протягом 365 днів.
07.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (принципал) та Акціонерним товариством "Комерційний банк "Глобус" (банк-гарант) укладено договір про надання гарантії № 30133/ЮГ-22, відповідно до п. 1.1 якого Гарант надає гарантії виконання договору з метою забезпечення належного виконання принципалом умов договору, що укладається за результатами процедури закупівлі: "Послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пунктів вимірювання витрат газу ГРС Калинівка)", згідно оголошення про закупівлю № UA-2022-11-09-010793-а, що проводилася Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператором газотранспортної системи України" (бенефіціар).
Сума і валюта гарантії 1205151,60 грн. Строк дії гарантії - з 07.12.2022 по 14.02.2024 включно (п. 2.1, 2.2 договору про надання гарантії).
07.12.2022 Акціонерним товариством "Комерційний банк "Глобус" (гарант) видано банківську гарантію № 30133, якою гарант гарантував належне виконання принципалом (позивачем) зобов'язань по виконанню договору та безумовно зобов'язався протягом п'яти банківських після отримання вимоги бенефіціара (відповідача) сплатити йому повну суму банківської гарантії у розмірі 1205151,60 грн без необхідності для бенефіціара обґрунтовувати свою вимогу, без подання будь-яких інших документів, крім вимоги, або виконання інших умов, за умови, що в тексті вимоги буде зазначено, що сума, яка вимагається, повинна бути сплачені у зв'язку з невиконанням/неналежним виконанням принципалом зобов'язань за договором.
У п. 10.9.5 договору визначено, що у разі невиконання (неналежного виконання) підрядником своїх зобов'язань за цим договором замовник має право одержати задоволення своїх вимог, передбачених умовами цього договору та чинним законодавством України, на умовах визначених гарантією.
Як зазначає позивач 26.01.2024 він отриманий лист №1-400 від 26.01.2024 р. від Банку-гаранта, яким останній повідомив, що до нього надійшла вимога SWIFT повідомлення O UGASUAUKXXX 798 DEM-25012024/1 (suffix 240126186535) про оплату гарантійного платежу за банківською гарантією №30133 від 07.12.2022, що була надана на користь ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» в розмірі 1205151,60 грн. Відповідно до зазначеної інформації у SWIFT повідомленні О UGASUAUKXXX 798 DEM-25012024/1 письмова вимога Відповідача на оплату банківської гарантії виставлена у зв'язку із неналежним виконанням Позивачем зобов'язань за Договором.
Платіжною інструкцією кредитового переказу від 02.02.2024 № 11527 підтверджено перерахування банком на користь відповідача суми банківської гарантії у розмірі 1205151,60
Як вбачається із матеріалів справи, 02.02.2024 позивач сплатив на користь АТ "КБ "Глобус" грошові кошти у розмірі 1205151,60 грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 2557 від 02.02.2024.
При цьому, як вказує позивач, роботи за договором були виконані в повному обсязі, однак, відповідачем в силу приписів ст. 27 Закону України "Про публічні закупівлі" не було повернуто грошові кошти, які були ним отримані в якості забезпечення виконання договору, що стало підставою для звернення до суду із даною позовною заявою.
Відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказує про неналежне виконання підрядником зобов'язань за договором, що є підставою для задоволення замовником (бенефіціаром) своїх вимог на умовах, визначених гарантією. Крім того, станом на день розгляду спору, відповідач вважає зобов'язання за договором не виконаними , оскільки не сплачену суму нарахованих штрафних санкцій за прострочення виконання робіт.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що права та обов'язки сторін у даній справі виникли на підставі наступних правочинів:
- Договору від 09.12.2022 № 4600006859, який укладений між позивачем як підрядником й відповідачам як замовником, та за правовою природою є договором будівельного підряду;
- Договору про надання гарантії № 30133/ЮГ-22 від 07.12.2022, укладеного між позивачем (принципал) та Акціонерним товариством "Комерційний банк "Глобус" (банк-гарант);
- Банківської гарантії № 30133 від 07.12.2022, наданої Банком відповідачу, яка є одностороннім правочином та одним із видів забезпечення виконання зобов'язань.
Положеннями ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з приписами ст. 200 ГК України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов'язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони. Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов'язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов'язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Статтею 560 ЦК України визначено, що за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ст. 561 ЦК України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.
Статтею 562 ЦК України визначено, що зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.
У відповідності до ст. 563 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.
Отже, враховуючи наведені вище норми, слідує висновок, що підставою для пред'явлення вимог до гаранта є порушення зобов'язань з боку принципала, але не у відношенні гаранта, а щодо бенефіціара за основним зобов'язанням.
Тобто, підставою для виконання гарантом своїх зобов'язань є особливий стан сторін в основній угоді, в якій гарант не є суб'єктом. Іншими словами, гарант сплачує відповідну суму бенефіціару при настанні гарантійного випадку, під яким розуміється невиконання або неналежне виконання принципалом своїх зобов'язань.
Порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639, відповідно до пункту 9 частини 3 розділу І якого гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку.
За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За умовами ч. 1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
У розумінні наведеної норми, яка надає визначення порушення зобов'язання, останнє може бути двох видів.
По-перше, це невиконання зобов'язання, яке виникає якщо його сторони взагалі не виконують дій, що складають зміст зобов'язання (не передають річ, не виконують роботи, не надають послуги, не сплачують гроші тощо), або продовжують виконувати дії, від яких вони відповідно до зобов'язання мають утримуватися.
По-друге, це неналежне виконання зобов'язання, тобто порушення умов, визначених змістом зобов'язання. У разі невідповідності виконання зобов'язання критеріям належності можна говорити про неналежне виконання, а отже порушення зобов'язання.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 01.04.2019 у справі №910/2693/18, від 27.01.2020 у справі №911/1867/18.
З огляду на наведене, під виконанням зобов'язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов'язків, що є змістом зобов'язання. Невиконання зобов'язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов'язання, а неналежним виконанням є виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Отже, неналежне виконання зобов'язання - це порушення умов, визначених змістом зобов'язання (виконання зобов'язання з певними недоліками, дефектами). При неналежному виконані боржник виконує обов'язок, але з порушенням певних умов, які складають зміст договору або визначені законом.
За загальними умовами виконання зобов'язання, що містяться у ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У ст. 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту
Згідно з ч.ч. 1, 3, 4 ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Як встановлено судом у п. 1.2 договору від 09.12.2022 № 4600006859 сторонами визначено, що склад, обсяги, вартість робіт та строки визначені Технічними вимогами і якісними характеристиками (Додаток №1), Договірною ціною (Додаток №2) та Графіком виконання робіт (Додаток №3), які є невід'ємною частиною Договору.
У п. 4.1 договору сторонами узгоджено, що підрядник зобов'язується виконати роботи протягом 365 календарних днів з дати укладання цього договору з обов'язковим дотриманням погодженого із замовником Графіку виконання робіт (додаток № 3), що додається до цього договору та є невід'ємною його частиною.
Згідно з п. 4.2 договору визначено, що строки виконання робіт можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у цей договір у випадках, передбачених чинним законодавством України.
У п. 4.3 договору узгоджено, що датою закінчення виконаних підрядником робіт вважається дата їх прийняття замовником в порядку, передбаченому розділом 5 цього договору.
Так, у додатку № 3 до договору, яким сторонами затверджено Графік виконання робіт, де визначено наступні строки: обстеження, розробка, подання на експертизи, усунення зауважень за отримання результатів експертиз робочої документації - 120 календарних днів (до 08.04.2023); виготовлення/придбання основних блоків та вузлів, будівельно-монтажні роботи, електромонтажні роботи - 300 календарних днів (до 05.10.2023); пусконалагоджувальні роботи - 365 календарних днів (до 09.12.2023).
Відповідно до п. 5.1 договору передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін.
Акт приймання виконаних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт готує підрядник і надає його замовнику не пізніше 25 числа звітного місяця. Разом з актом приймання виконаних робіт підрядник надає замовнику повний комплект виконавчої документації за звітний період, оформленої належним чином, відповідно до вимог чинних нормативних документів у галузі будівництва (п. 5.2. договору).
У випадку ненадання або надання підрядником замовнику неповного комплекту виконавчої документації, замовник набуває право не приймати та не оплачувати акти приймання виконаних робіт, до моменту надання повного комплекту виконавчої документації (п.5.3 договору).
За умовами п. 7.3.1 договору підрядник зобов'язаний виконати якісно та у встановлені Графіком виконання робіт (Додаток №3) строки Роботи відповідно до Технічних вимог та якісних характеристик (Додаток №1), ДБН та іншої нормативної документації.
У відповідності до п. 6.18 договору роботи вважаються прийнятими замовником в повному обсязі шляхом підписання замовником та підрядником без зауважень останнього акту приймання виконаних робіт та за умови наявності підписаних всіх актів приймання виконаних робіт за цим договором.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було виконано умови договору, що підтверджується, зокрема: актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 53 від 01.05.2023; актом вартості устаткування; актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2024; актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2024; актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023; актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2023; актом вартості устаткування за грудень 2023. Означені акти підписані без зауважень обома контрагентами.
Крім того, а матеріалах справи наявний акт про завершення робіт від 05.12.2024 по договору від 09.12.2022 № 4600006859, яким підтверджено, що відповідно до договору від 09.12.2022 № 4600006859 підрядник виконав, а замовник прийняв визначені предметом договору 0 послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (ремонт пункту вимірювання газу ГРС "Калинівка"). Вартість послуг склала 23717881,77 грн, економія вартості фактично виконаних робіт відбулась за рахунок уточнення обсягів робіт. Якість виконаних ТОВ "НОРМА ПЛЮС" робіт відповідає вимогам державних будівельних норм та стандартів, інших нормативних документів, що регламентують проведення будівельних робіт, технічним характеристикам нормативно-технічної документації та документації заводів, фірмвиробників. Акт підписаний обома контрагентами без зауважень.
Отже, судом встановлено, що також не заперечується сторонами, що позивачем за договором виконанні у повному обсязі, а відповідачем вказані роботи були прийняті без будь-яких зауважень 05.12.2024, що підтверджується долученими до справи документами.
У відповідності до ч. 2 ст. 27 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі договору про закупівлю, а також за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним; у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону; згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п'яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.
Тобто, за змістом вказаної норми Закону, яка безпосередньо регулює відносини суб'єктів господарювання у процедурі публічних закупівель, чітко передбачений момент повернення замовником забезпечення договору - після його виконання учасником-переможцем, в той час як можливість неповернення замовником забезпечення виконання договору існує лише у разі невиконання учасником умов договору.
При цьому, невиконання має місце лише у випадку відсутності дій, які складають зміст зобов'язання, а неналежним виконанням є виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.02.2020 року у справі № 910/4460/19, від 14.01.2019 року у справі №910/3777/18.
Крім того, у п. 10.9.6. договору сторонами визначено, забезпечення виконання договору повертається у випадках передбачених ст. 27 Закону України "Про публічні закупівлі" за умови настання граничної дати оплати (остаточному розрахунку) згідно з умовами договору, протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня настання таких обставин.
Тобто, з моменту повного виконання позивачем зобов'язань за договором та проведення остаточних розрахунків, у відповідача виникло зобов'язання щодо повернення забезпечення виконання договору, що не було виконано відповідачем в порушення вимог статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі" та пункту 10.9.6 договору.
Приймаючи до уваги вищенаведене у сукупності та встановлені судом обставини повного виконання позивачем робіт за договором, суд доходить до висновку про наявність підстав для повернення замовником (відповідачем) забезпечення виконання договору про закупівлю послуг після виконання учасником-переможцем договору, не залежно від доводів відповідача про неналежне виконання позивачем умов договору в частині строків виконання робіт.
При цьому, судом взято до уваги висновки Верховного суду, наведені у постановах від 25.09.2024 у справі № 910/12114/23 та від 25.03.2025 № 910/11352/24, в яких колегія суддів виснувала: " До того ж до правовідносин у даній справі підлягає застосуванню не лише Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України, а і спеціальний закон - Закон України "Про публічні закупівлі", відповідно до частини другої статті 27 якого замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі договору про закупівлю, а також за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним; у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону; згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п'яти банківських днів з дня настання зазначених обставин. Тобто вказана норма Закону, яка безпосередньо регулює відносини суб'єктів господарювання у процедурі публічних закупівель, чітко передбачає момент повернення замовником забезпечення договору - після його виконання учасником-переможцем, у той час як можливість неповернення замовником забезпечення виконання договору існує лише у разі невиконання учасником умов договору. При цьому, невиконання має місце лише у випадку відсутності дій, які складають зміст зобов'язання, а неналежним виконанням є виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання".
Беручи до уваги викладені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позивачем виконано роботи за договором у повному обсязі, що в свою чергу виключає право відповідача на збереження у себе коштів, отриманих в якості банківської гарантії.
Отже, враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, суд погоджується з доводами позивача, що останній здійснив повне виконання зобов'язання за договором, укладеним між сторонами, та про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин положень статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі" та пункту 10.9.6 договору у вигляді повернення замовником (відповідачем) суми забезпечення виконання договору про закупівлю послуг після виконання учасником-переможцем договору.
Заперечення відповідача, наведені у відзиві, спростовуються встановленими вище обставинами та висновками Верховного суду, які наведеними у постановах від 25.09.2024 у справі № 910/12114/23 та від 25.03.2025 № 910/11352/24.
Також суд відзначає, що предметом договору від 09.12.2022 № 4600006859 є саме надання послуг з ремонту і після їх надання, договір є належним чином виконаним. Наявність нарахованих відповідачем штрафних санкцій за не своєчасне виконання договірних зобов'язань, не свідчить про невиконання позивачем договору та не є підставою для утримання суми банківської гарантії.
Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми банківської гарантії у сумі 1205151,60 грн визнаються судом обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню.
У п. 10.9.5 договору визначено, що у разі невиконання (неналежного виконання) підрядником своїх зобов'язань за цим договором замовник має право одержати задоволення своїх вимог, передбачених умовами цього договору та чинним законодавством України, на умовах визначених гарантією.
Отже, підставою для одержання відповідачем суми за банківською гарантією є не тільки не виконання позивачем своїх договірних зобов'язань, а й неналежне їх виконання.
Як уже було зазначено судом вище, послуги за договором мали бути надані в повному обсязі у строк до 09.12.2023. Натомість, матеріалами справи підтверджено, що договірні зобов'язання були виконані позивачем 05.12.2024, тобто з порушенням строку (неналежне виконання) станом на 25.01.2024 (дата звернення відповідача до банку) та 02.02.2024 (дата перерахування суми банківської гарантії.
Наразі строк дії гарантії закінчився 15.02.2024, а тому вимога про визнання її такою, що не підлягає виконанню є не тільки не обгрунтованою, але й не ефективною.
Щодо посилання позивача на відсутність підстав для стягнення банківської гарантії, оскільки, прострочення настало через форс-мажорні обставини, суд зазначає наступне.
З пояснень позивача вбачається, що загалом за період з 14.08.2023 року по 09.12.2024 року на Київщині було 753 повітряні тривоги, загальною тривалістю понад 1 287 години; на Вінниччині 586 повітряних тривог, загальною тривалістю понад 863 годин - https://airalarms.in.ua/region/vinnytsia?from=2023-08-14&to=2024-12-09#statistic, що стали перешкодою для здійснення виробничих процесів Товариства та призвели до уповільнення надання послуг (Розпорядження № 2023/07 від 03.07.2023 року про встановлення призупинення робіт та Розпорядження № 2023/07-1 від 07.07.2023 року про зупинення виконання робіт працівниками у зв'язку з ракетними обстрілами та повітряними тривогами (додаються)). За період з серпня 2023 року по грудень 2024 року тривалість зупинки господарської/ виробничої діяльності Позивача орієнтовно становить близько 2 574 год. (1287 год *2). Позивач звертає увагу, що ще одним ключовим моментом для уповільнення надання послуг позивачем послугувала мобілізація. За період дії форс-мажорних обставин було мобілізовано два співробітника позивача.
Позивачем на адресу відповідача направлено лист № 463 від 22.08.2023 щодо настання обставин непереборної сили, у якому позивач повідомляє, що починаючи з 14.08.2023 для нього настали форс-мажорні обставини (через часті повітряні тривоги товариство вимушено зупиняти роботи), які унеможливлюють виконання взятих на себе зобов'язань за укладеними з відповідачем договорами, у тому числі і за спірним Договором.
Листом від 24.08.2023 № ТОВВИХ-23-11640 відповідач повідомив позивача про необхідність дотримання визначеного Договором порядку сповіщення сторонами одне одного про настання обставин непереборної сили та роз'яснено, що у разі надання відповідного сертифікату Торгово-промислової палати України, такий сертифікат буде розглянутий належним чином.
У листі № 483 від 28.08.2023 позивач визнав, що єдиним органом, уповноваженим на засвідчення факту настання форс-мажорних обставин є Торгово-промислова палата України.
08.12.2023 відповідачем було направлено на адресу позивача вимогу про сплату штрафних санкцій за порушення строків виконання Робіт за Договором на загальну суму 1588758,91 грн.
Листом № 704 від 11.12.2023 позивач повідомив відповідача про продовження дії форс-мажорних обставин, до якого надано сертифікат Київської обласної (регіональної) Торгово-промислової палати № 3200-23-4695 від 11.12.2023, а також повідомлено про затримки виконання зобов'язань контрагентами позивача, що впливає на затримку виконання зобов'язань. Крім того, позивачем запропоновано укладення додаткової угоди про продовження терміну виконання зобов'язань у зв'язку із наведеними обставинами.
Листом № 705 від 12.12.2023 позивач повідомив про дотримання ним визначеного Договором терміну виконання робіт з урахуванням сертифікатів та запропоновано відкликати вимогу про стягнення санкцій, посилаючись на наявність форс-мажорних обставин.
18.12.2023 відповідачем направлено на адресу позивача повідомлення про застосування оперативно-господарської санкції на підставі п. 10.12.1 Договору від 09.12.2022 № 4600006859 шляхом утримання суми штрафних санкцій з суми, яка підлягає сплаті за умовами договору на підставі акту приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 04.12.2023.
Відповідачем направлено на адресу позивача лист вих. № ТОВВИХ-23-18392 від 19.12.2023, яким повідомлено останнього про неприйняття наданого ним Сертифікату Київської обласної (регіональної) Торгово-промислової палати № 3200-23-4695 від 11.12.2023 у зв'язку із його необґрунтованістю та некоректністю.
Відповідачем отримано від позивача претензію № 1 щодо продовження строку виконання робіт № 715 від 21.12.2023, якою директор ТОВ "Норма плюс" просить відповідача визнати наданий сертифікат, укласти додаткову угоду та скасувати рішення про застосування оперативно-господарської санкції.
Листом від 04.01.2024 вих. № ТОВВИХ-24-183 відповідачем повідомлено позивача про розгляд претензії та роз'яснено, що укладення додаткової угоди щодо продовження термінів виконання Робіт за Договором вже розглянуто та відхилено.
Згідно із п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладений сторонами договір за правовою природою є договором підряду.
Зокрема, відповідно до ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно з ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Згідно з п. 8.4 Договору сторони дійшли згоди, що при настанні обставин непереборної сили виконання зобов'язань за цим договором продовжується на строк, відповідний строку дії вказаних обставин.
В умовах п. 8.2 Договору сторони повинні сповістити одна одну про таке у письмовій формі протягом 10 (десяти) календарних днів. Повідомлення про початок дії обставин непереборної сили (форс-мажора) та строк їх дії підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України.
Відповідно до ч.1 ст. 617 ЦК, ч.2 ст. 218 ГК та ст. 14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об'єктивно унеможливлюють виконання особою зобов'язань за умовами договору, обов'язків, передбачених законодавством.
Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.
Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.
Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов'язання має бути причинно-наслідковий зв'язок. Тобто неможливість виконання зобов'язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиціального характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов'язання. Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14.06.2022 у справі № 922/2394/21.
Позивач листом від 22.08.2023 повідомив відповідача про настання обставин непереборної сили під час виконання ним робіт за Договором, які полягають у частих повітряних тривогах, що зумовили призупинення роботи.
На підтвердження факту настання у позивача форс-мажорних обставин під час виконання Договору ним було надано копію Сертифікату №3200-23-4695 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) виданого 21.02.2024 Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) ТОВ "Норма-Плюс" за договором про закупівлю послуг №4600006859 від 29.12.2022, які полягають у: військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, продовження дії правового режиму воєнного стану, як наслідок: загальна військова мобілізація, військові дії, введення комендантської години, постійні масовані ракетні та артилерійські обстріли, повітряні тривоги в зв'язку з цим, унеможливлення виконання роботи тривалий час, що стало перешкодою для здійснення виробничих процесів, сповільнення здійснення господарської діяльності, зрив термінів постачання сировини і обладнання. Період дії форс-мажорних обставин з 14.08.2023 та тривають станом на 11.12.2023.
Також позивачем були надані копії наказів №17/1-К від 01.07.2023 та №14/1-К від 14.06.2023 про увільнення двох працівників у зв'язку із проходження ними військової служби під час мобілізації.
Разом з тим, спірний Договір від 09.12.2022 сторони укладали вже після введення воєнного стану 24.02.2022 у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України. Натомість, з наданого позивачем Сертифікату №3200-23-4695 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) виданого Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою підтверджуються обставини зумовлені воєнним станом, які вже існували станом на день укладення спірного Договору, що є загальновідомим фактом. Довготривалі повітряні тривоги та загальна мобілізація, на які зауважує позивач, також відбувалися і до укладення Договору, а тому відповідач мав враховувати цей фактор укладаючи Договір.
Позивачем не надано доказів того, що тривалість повітряних тривог у Вінницькій та Київській областях, м. Київ у період виконання Договору у рази збільшилася, порівняно з періодом до укладення Договору, оскільки починаючи з 24.02.2022 Україна потерпала від масованих ракетних обстрілів та частих повітряних тривог, а восени 2022 року такі обстріли збільшилися та спрямовувалися на енергосистему, що є загальновідомою інформацією.
В період виконання позивачем умов Договору з моменту його укладення (09.12.2022) та до 14.08.2023 (дати з якої він вказує про настання обставин непереборної сили) перелічені у Сертифікаті №3200-23-4695 обставини існували, у тому числі і повітряні тривоги.
Означені вище обставини були досліджені Господарським судом міста Києва у справі № 910/332/24, рішення в якій від 01.04.2024, набрало законної сили.
Також, позивачем долучено до матеріалів справи сертифікат Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати № 3200-24-2241 (від 09.12.2024 № 640/03.23), яким за договором про закупівлю послуг №4600006859 від 29.12.2022, які полягають у: військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, продовження дії правового режиму воєнного стану, як наслідок: загальна військова мобілізація, військові дії, введення комендантської години, постійні масовані ракетні та артилерійські обстріли, повітряні тривоги в зв'язку з цим, унеможливлення виконання роботи тривалий час, що стало перешкодою для здійснення виробничих процесів, сповільнення здійснення господарської діяльності, зрив термінів постачання сировини і обладнання. Період дії форс-мажорних обставин з 14.08.2023 та тривають станом на 09.12.2024.
Тобто означеним сертифікатом підтверджено ті ж самі форс-мажорні обставини, що і сертифікатом №3200-23-4695, і які як зазначив вище суд вже існували станом на дату укладення договору, та на думку суду не підтверджують неможливість виконання зобов'язань, оскільки, станом до дати їх закінчення (09.12.2024 як зазначено у сертифікаті) роботи за договором були виконані та прийняті (05.12.2024).
Таким чином, укладаючи спірний Договір усі обставини на які посилається позивач, як на обставини непереборної сили існували на момент укладення Договору.
Сам факт введення воєнного стану на території України не є імперативною підставою для звільнення всіх боржників від відповідальності за прострочення виконання зобов'язання за час існування форс-мажорних обставин. У кожному конкретному випадку у конкретних відносинах боржник має довести безпосередній вплив непереборної обставини на можливість виконання ним зобов'язання.
Разом з тим, позивачем не підтверджено, що обставини, які виникли з 14.08.2023 були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов'язання за Договором.
А тому суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню, оскільки, прострочення з боку позивача мало місце, що стало обгрунтованою підставою для звернення відповідача щодо виконання зобов'язань за банківською гарантією.
Суд відмовляє позивачу у задоволенні вимоги про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню. В зв'язку з необгрнутованість та не ефективністю обраного способ захисту (оскільки гарантія була виконано і строк її дії закінчився).
Проте, наразі обставини для утримання грошових коштів, отриманих за банківською гарантією відпали, з огляду на виконання позивачем своїх зобов'язань за договором від 09.12.2022 № 4600006859, приписи ст. 27 Закону України "Про публічні закупівлі" та умови договору від 09.12.2022 № 4600006859. А тому вимоги про стягнення 1205151,60 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (ч. 1 ст. 236 ГПК України).
Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п. 29). Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.
З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
При цьому, суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.
Згідно із статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, проспект Гузара Любомира, 44, ідентифікаційний код 42795490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Норма Плюс" (08170, Київська область, Фастівський район, с. Віта-Поштова, вулиця Набережна, 33, ідентифікаційний код 32917708) грошові кошти у сумі 1205151 (один мільйон двісті п'ять тисяч сто п'ятдесят одну) грн 60 коп., судовий збір у розмірі 14461 (чотирнадцять тисяч чотириста шістдесят одну) грн 82 коп.
3. В частині позовних вимог про визнання банківської гарантії № 30133 від 07.12.2022, виданої Акціонерним товариством Комерційний банк "Глобус" Товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" такою, що не підлягає виконанню - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено 30.06.2025
Суддя І.В.Усатенко