ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.06.2025Справа №910/10697/24
За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ"
доКомунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва"
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на
стороні позивача:1. ОСОБА_1 , 2. ОСОБА_2
про відшкодування шкоди у розмірі 16 227,00 грн
Суддя Бойко Р.В.
секретар судового засідання Кучерява О.М.
Представники учасників справи:
від позивача: Сечко С.В.
від відповідача:Романенко С.В.
від третьої особи-1:не з'явився
від третьої особи-2:не з'явився
У серпні 2024 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УСГ" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" про відшкодування шкоди у розмірі 16 227,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УСГ" на підставі Договору добровільного страхування майна фізичних осіб та цивільної відповідальності перед третіми особами №99-5001-21-00002 від 28.01.2021 та внаслідок настання 14.01.2022 страхової події (затоплення водою квартири) виплачено страхове відшкодування власнику квартири АДРЕСА_1 , а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.
На думку позивача, шкода у розмірі 16 227,00 грн підлягає відшкодуванню Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва", оскільки шкода майну страхувальника була завдана неправомірними діями відповідача, які полягають у неналежному виконанні покладених на нього обов'язків щодо утримання внутрішньобудинкових мереж у будинку АДРЕСА_2 у м. Києві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.
20.09.2024 засобами поштового зв'язку від Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" надійшов відзив на позов, в якому останнє зазначає, що воно не є належним відповідачем, оскільки підприємство не є балансоутримувачем жодного багатоквартирного будинку; зазначений будинок не знаходиться в його управлінні і договір управління між співвласниками зазначеного будинку і відповідачем не укладався; будинок не передавався у господарське відання відповідача, відповідач не укладав з споживачами індивідуальних договорів з обслуговування внутрішньобудинкових систем, про надання відповідної комунальної послуги; відповідач продовжує обслуговувати будинок та прибудинкову територію, а не окремо взяті житлові чи нежитлові приміщення багатоквартирного будинку. При цьому, відповідач зазначає, що затоплення квартири АДРЕСА_2 сталося внаслідок прориву стокової труби холодного водопостачання, яка згнила внаслідок тривалої експлуатації, у перекритті між квартирами НОМЕР_4 та НОМЕР_5, які закладені плиткою. На думку відповідача, саме власники квартир НОМЕР_4 та АДРЕСА_3 повинні були за власні кошти проводити ремонт вказаних труб. Щодо поданого позивачем звіту про оцінку розміру матеріального збитку, то Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" вказує, що не приймало участі при призначенні та проведенні оцінки, представники відповідача не були присутніми при роботі оцінювача та не мали можливості бачити що саме досліджував оцінювач, що на думку відповідача, призвело до завищення матеріального збитку. Крім того, відповідач звертає увагу суду, що оцінювач не зазначає про попередження його про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, що викликає сумніви щодо його правильності.
Крім того, у відзиві на позов відповідачем було викладено клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, яке мотивоване тим, що вирішення даної справи має виняткове значення для Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва", оскільки останнє у разі задоволення позову опиниться у скрутних матеріальних умовах, що негативно вплине на спроможність надавати послуги мешканцям та вчасно виплачувати заробітну плату працівникам підприємства.
23.09.2024 через систему "Електронний суд" від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказує на те, що рішенням Київської міської ради №270/270 від 09.10.2014 Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва", передано майно територіальної громади, в тому числі будинок АДРЕСА_2 у м. Києві та відтак відповідач є балансоутримувачем спірного будинку, є обслуговуючою вказаний будинок організацією та управителем, який надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а отже, саме відповідач є відповідальним за стан системи водопостачання в перекритті між квартирами НОМЕР_4 та АДРЕСА_10 у м. Києві. Також позивач звертає увагу суду, що твердження відповідача про те, що загальнобудинкові системи потребують капітального ремонту і це стало причиною аварії, нічим не підтверджено, крім тверджень відповідача, викладених у відзиві, як і не надано доказів на спростування визначеної Звітом про незалежну оцінку №МН-2154 від 28.11.2023 суми збитку.
30.09.2024 засобами поштового зв'язку від Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач зазначає, що на власника квартири покладено обов'язок проводити за власні кошти ремонт квартири, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень, санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання іншого спільного майна будинку, тобто Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" не є належним відповідачем у справі. Відповідач звертає увагу суду, що позивач наводить стару редакцію ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Відповідач стверджує, що проводило загальний огляд будинку, після чого працівники ЖЕД 102 вивішували на дошках для об'яв поблизу під'їздів копії відповідних актів з повідомленням про необхідність капітального ремонту. Також відповідач вказує, що через закладення спірних труб плиткою, у правників Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" не було до них доступу, в той як звернень від власників квартир НОМЕР_4 та АДРЕСА_3 щодо незадовільного стану труб не надходило.
01.10.2024 засобами поштового зв'язку від Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, в якому відповідач вказує, що матеріали справи не містять доказів того, що оцінювач має сертифікат інженера-кошторисника. Крім того, відповідач звертає увагу, що залиття квартири мало місце 14.01.2022, заява до ОДС про залиття була подана 17.01.2022, заява до ЖЕД 102 подана 26.01.2022, аварійний комісар оглядав квартиру 20.01.2022 без участі відповідача, а 03.02.2022 комісією відповідача було оглянуто проведено візуальний огляд квартири АДРЕСА_4 . На думку відповідача, в проміжок часу з 14.01.2022 по 20.01.2022 могло статись не одне залиття. При цьому, відповідач вказує, що при здійсненні огляду квартири його комісією не було виявлено частини наслідків залиття, які вказані в акті огляду аварійного комісара. Так, за складеним відповідачем локальним кошторисом вартість ремонту квартири НОМЕР_4 складає 2 942,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2024 в задоволенні клопотань Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено; призначено судове засідання на 17.10.2024.
Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 долучено поданий відповідачем локальний кошторис до матеріалів справи; визнано явку представника відповідача в наступне засідання обов'язковою; відкладено судове засідання на 05.11.2024.
Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 запропоновано відповідачу надати відомості про власників квартири АДРЕСА_5 ; письмові пояснення щодо того в чому полягає відмінність послуги з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем гарячого водопостачання, холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення та зливової каналізації від послуг з поточного ремонту конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення та зливової каналізації і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розміщенні на закріпленій в установленому порядку прибудинковій території; пояснення щодо того чому власники квартир мають міняти міжповерхові труби; витребувано у Київської міської державної адміністрації структуру тарифу, в встановленого Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.06.2017 №668 з чіткою деталізацією що входило у такий тариф; постановлено вирішити питання залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, в письмовому провадженні; запропоновано відповідачу повідомити хто зареєстрований в квартирі 21; оголошено перерву в судовому засіданні до 28.11.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 постановлено здійснювати розгляд справи №910/10697/24 за правилами загального позовного провадження; залучено ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до участі у розгляді справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; встановлено третім особам строки для подання пояснень; призначено підготовче засідання на 28.11.2024.
25.11.2024 засобами поштового зв'язку від Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшов лист вих. №050/20-4277 від 19.11.2024, в якому зазначено, що для отримання інформації щодо структури тарифу, встановленого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.06.2017 №668, необхідно вказати конкретну адресу будинку. Також Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив, що розпорядження від 06.06.2017 №668 визнано таким, що втратило чинність.
25.11.2024 через відділ діловодства суду від Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач зазначає, що згідно Порядку обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.08.2018 №219, основними заходами технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем є: визначення технічного стану внутрішньобудинкових систем; усунення дрібних несправностей елементів систем з метою забезпечення їх безперебійної роботи, а також попередження порушень санітарно-гігієнічних вимог до приміщень будинків, налагодження та регулювання окремих видів технічних пристроїв; перевірка готовності внутрішньобудинкових систем до сезонної експлуатації; визначення обсягів та видів ремонтних робіт внутрішньобудинкових систем для врахування під час формування плану проведення робіт з поточного ремонту на наступний рік або уточнення відповідних планів поточного року; поновлення витратних матеріалів, змащення, регулювання, перевірка справності елементів систем тощо. Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.02.2015 №16 затверджено періодичність надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем водопостачання, водовідведення, централізованого опалення: Огляд обладнання системи гарячого і холодного водопостачання - 2 рази на рік, Огляд системи водовідведення - 2 рази на рік; Регулювання та гідравлічне випробовування систем водопостачання - 2 рази на рік; Ущільнення згонів - 2 рази на рік, Усунення засмічень внутрішньобудинкових водопровідних мереж та каналізаційних випусків - 2 рази на рік; Протирання пробкових кранів змішувачів - не рідше 1 разу на 4 роки; Поновлення сальникових ущільнень - 2 рази на рік; Установлення обмежувачів - дросельних шайб - за необхідності, Закріплення трубопроводів - 2 рази нарік, Перевірка несправностей каналізаційних витяжок - 2 рази на рік; Утеплення зовнішніх водозабірних кранів та колонок - 1 раз на рік; Підкарбування розтрубів та ущільнення стиків каналізаційних труб - 1 раз на рік; Очищення, промивання, знезараження водонапірних баків на горищах будівель - 2 рази на рік; Установлення у кришці ревізій гумових прокладок - 1 раз на 4 роки; Очищення трубопроводу без ізоляції - за необхідності; Усунення засмічень внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання - 2 рази на рік.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 відкладено підготовче засідання на 16.01.2024.
27.12.2024 через відділ діловодства суду від представника ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - адвоката Денисенка Всеволода Вячеславовича надійшла заява, в якій зазначено, що ОСОБА_4 є власницею квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , розмір частки 1/2, та ОСОБА_3 є власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , розмір частки 1/2, та жодного відношення до квартири АДРЕСА_7 - треті особи 2 та 3 не мають. Відтак адвокат Денисенко Всеволод Вячеславович вважає, що до участі у розгляді справи №910/10697/24 підлягає залученню власник квартири АДРЕСА_7 . У змісті заяви викладено клопотання про розгляд справи без участі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Також 27.12.2024 через відділ діловодства суду від представника ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - адвокатом Денисенком Всеволодом Вячеславовичем було подано клопотання про виключення із складу третіх осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 залучено до участі у справі ОСОБА_2 в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача із виключенням зі складу учасників (третіх осіб) ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; зобов'язано учасників справи направити залученій третій особі-2 копії заяв по суті спору протягом трьох днів; запропоновано залученій третій особі у строк протягом десяти днів з дня одержання ухвали надати суду письмові пояснення щодо заяв по суті спору; відкладено підготовче засідання на 13.02.2025.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2025 відкладено підготовче засідання на 13.03.2025.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2025 закрито підготовче провадження у справі №910/10697/24; встановлено порядок дослідження доказів - в порядку її розміщення в матеріалах справи; запропоновано відповідачу забезпечити вручення третій особі ухвали суду про повідомлення дати, часу та місця судового засідання; призначено розгляд справи №910/10697/24 по суті на 03.04.2025.
Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 03.04.2025 долучено докази повідомлення третіх осіб про розгляд справи до матеріалів справи; запропоновано позивачу надати пояснення щодо наданого ним локального кошторису на будівельні роботи; оголошено перерву в судовому засіданні до 22.04.2025.
Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 22.04.2025 викликано у наступне засідання оцінювача Ільченка Дениса Валерійовича; зобов'язано позивача забезпечити явку оцінювача в наступне засідання; відкладено судове засідання на 06.05.2025; визнано явку оцінювача Ільченка Дениса Валерійовича в наступне засідання обов'язковою; зобов'язано оцінювача надати пояснення щодо складеного ним Локального кошторису на будівельні роботи №02-01-01 на ремонтні роботи приміщень квартири пошкоджених внаслідок залиття за адресою: АДРЕСА_8 , зокрема щодо перевищення площі виконання робіт (штукатурки, фарбування) над площею приміщень; запропоновано сторонам надати свої міркування щодо експертної установи та щодо питань, які можуть бути поставлені на вирішення судової експертизи.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2025 відкладено судове засідання на 20.05.2025.
В судовому засіданні 20.05.2025 судом було опитано оцінювача Ільченка Дениса Валерійовича.
Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 20.05.2025 запропоновано позивачу надати кольорові фотокартки пошкодженої квартири; визнано явку оцінювача в наступне засідання не обов'язковою; оголошено перерву в судовому засіданні до 05.06.2025.
В судове засідання 05.06.2025 з'явились представники сторін, надали пояснення по суті спору, за змістом яких Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УСГ" позов підтримує та просить його задовольнити, а Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" проти позову заперечує та просить відмовити в задоволенні позову.
Треті особи в судове засідання 05.06.2025 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про місце, дату та час засідання повідомлялись належним чином - шляхом направлення їм ухвал засобами поштового зв'язку та здійснення публікацій на офіційному порталі "Судова влада України".
Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Керуючись вказаними приписами господарського процесуального закону, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи №910/10697/24 по суті за відсутності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2025 долучено фотокартки зі Звіту про незалежну оцінку №МН-2154 від 28.11.2023 до матеріалів справи.
В судовому засіданні 05.06.2025 судом завершено розгляд справи №910/10697/24 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
28.01.2021 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УСГ" (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування майна фізичних осіб та цивільної відповідальності перед третіми особами №99-5001-21-00002 (надалі - Договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, зазначеним в п. 3 цього договору, а також пов'язані з відшкодуванням страхувальником збитків, заподіяних ним третім особам, що виникають безпосередньо при володінні, користуванні та розпорядження майном, зазначеним в п. 3 цього договору.
У п. 3 Договору сторонами визначено, що застрахованим майном є: двокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_8 .
У пункті 4 Договору сторонами погоджено страхові суми на умовах "STANDART".
Згідно п. 7 Договору страховими випадками є: а) пожежа, удар блискавки, вибух газу; б) стихійні явища; в) пошкодження водою; г) неправомірні дії третіх осіб; д) факт встановлення зобов'язання страхувальника відшкодувати збитки, завдані третім особам внаслідок подій, визначених у пунктах а), б) цього договору.
У пункті 8 Договору вказано, що франшиза застосовується виключно до внутрішнього оздоблення та становить 1 500,00 грн по кожному страхову випадку.
Строк дії договору: з 29.01.2021 по 28.01.2022 (п. 9 Договору).
14.01.2022 відбулось затоплення квартири АДРЕСА_1 водою внаслідок згнившої труби холодного водопостачання в перекритті між квартирами АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 у вказаному будинку.
20.01.2022 суб'єктом оціночної діяльності Фізичною особою-підприємцем Ільченком Денисом Валерійовичем було проведено огляд квартири АДРЕСА_1 , за наслідками якого складено Звіт №МН-2154 про незалежну оцінку від 28.01.2023, в якому встановлено, що розмір матеріального збитку, завданого об'єкту оцінки, становить 17 727,00 грн без ПДВ, а з ПДВ - 21 272,40 грн.
За наслідками звернення власника квартири АДРЕСА_1 до ЖЕД 102 Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" щодо обстеження квартири, 03.02.2022 комісією відповідача було проведено обстеження спірної квартири та складено акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 03.02.2022.
20.01.2023 ОСОБА_1 звернулась до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 .
На підставі страхового акту №МН-2154 від 27.02.2024 позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, здійснив відшкодування завданої шкоди шляхом перерахування коштів в розмірі 16 227,00 грн на рахунок ОСОБА_1 , що підтверджується платіжною інструкцією №58143 від 27.02.2024.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Отже, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УСГ", виплативши страхове відшкодування власнику затопленої квартири (страхувальнику за Договором), набуло право вимоги в частині коштів у розмірі 16 227,00 грн.
Спір у даній справі виник у зв'язку з твердженнями Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ", що шкода у розмірі 16 227,00 грн підлягає відшкодуванню Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва", оскільки шкода майну страхувальника була завдана неправомірними діями відповідача, які полягають у неналежному виконанні покладених на нього обов'язків щодо утримання внутрішньобудинкових мереж у будинку АДРЕСА_9 .
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
За змістом частини другої статті 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом, зокрема, відшкодування збитків.
Статтею 22 Цивільного кодексу України унормовано, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
До складу збитків включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків унаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (утрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (стаття 225 Господарського кодексу України).
Згідно усталеної судової практики (зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/11027/18 та постанов Верховного Суду від 14.07.2022 у справі №924/814/21, від 10.02.2022 у справі №910/18993/20) зазначено, що вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові, як:
- неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства;
- наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом, та її розмір;
- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що необхідно та невідворотно спричинила шкоду;
- вина заподіювача шкоди, як суб'єктивного елемента відповідальності, що полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини боржника у заподіянні збитків.
Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Суд зазначає, що саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками.
Щодо особи, відповідальної за технічний стан труб холодного водопостачання в перекритті між квартирами НОМЕР_4 та НОМЕР_5.
Як вказано в акті про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 03.02.2022 та визнається сторонами, залиття квартири НОМЕР_4 відбулося внаслідок згнившої труби холодного водопостачання в перекритті між квартирами НОМЕР_4 та НОМЕР_5 у АДРЕСА_11 у м. Києві.
Позивач вважає, що за стан труб в перекритті між квартирами відповідає відповідач, який є балансоутримувачем спірного будинку.
Відповідач заперечує те, що він є балансоутримувачем спірного будинку, та вказує, що за стан труб в перекритті між квартирами відповідають співвласники багатоквартирного будинку. При цьому, відповідач звертає увагу, що у АДРЕСА_11 у м. Києві не змінювались (не ремонтувались) труби холодного водопостачання з 1948 року, в той час як строк експлуатації цих труб сплив десятки років тому, проте співвласниками багатоквартирного будинку не вживались заходи для проведення ремонту (заміни) труб у будинку. Також відповідач вказує, що труби холодного водопостачання в перекритті між квартирами НОМЕР_4 та НОМЕР_5 були зашиті плиткою власниками квартир. На думку відповідача, наведені обставини виключають його відповідальність за завдання шкоди квартирі НОМЕР_4 внаслідок загнивання труби холодного водопостачання.
Частиною 2 статті 382 Цивільного кодексу України передбачено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Визначення поняття "спільне майно багатоквартирного будинку" також викладене у п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", згідно якого це приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.
Частинами 1 та 2 статті 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.
З огляду на наведене визначення вбачається, що труба між перекриттями квартир (стояк) до відгалуження до однієї із квартир є спільною сумісною власністю співвласників багатоквартирного будинку, оскільки забезпечує водопостачання до кількох квартир (вверх по стояку), а відокремлення її частини є неможливим.
Наведене спростовує викладені у відзиві доводи Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва", що за стан труби холодного водопостачання у перекритті між квартирами НОМЕР_4 та НОМЕР_5 (її ремонт, обслуговування) відповідають власники квартир НОМЕР_4 та НОМЕР_5 у будинку АДРЕСА_9 у м. Києві.
Отже труба холодного водопостачання у перекритті між квартирами НОМЕР_4 та НОМЕР_5 є спільним майном багатоквартирного будинку.
Рішенням Київської міської ради від 09.10.2014 №270/270 перейменовано Комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району" в Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" та віднесено його до сфери управління Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації; прийнято рішення про передання Комунальним підприємствами "Голосіївжитлосервіс", "Житлово-експлуатаційна організація - 103 Голосіївського району", "Житлово-експлуатаційна організація - 105 Голосіївського району", "Житлово-експлуатаційна організація - 107 Голосіївського району", "Житлово-експлуатаційна організація - 109 Голосіївського району", "Житлово-експлуатаційна організація - 110 Голосіївського району", "Житлово-експлуатаційна організація - 111 Голосіївського району", "Житлово-експлуатаційна організація - 112 Голосіївського району" Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" житлового фонду, який був переданий до сфери управління Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації та знаходиться у них на балансі, а також інше нерухоме та рухоме майно, яке належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та перебуває на їх балансі станом на 01 серпня 2014 року.
Відтак будинок АДРЕСА_2 у м. Києві був переданий Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" для утримання та обслуговування житлового фонду (що чітко вказано у рішенні Київської міської ради від 09.10.2014 №270/270.
Відповідно пункту 1 части 1 статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" послуга з управління багатоквартирним будинком включає:
- забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;
- купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;
- поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
- інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;
За визначенням п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення (для систем газопостачання - від запірного пристрою на вводі в будинок до запірних пристроїв включно перед місцями підключення газових приладів, газоспоживального обладнання, теплових агрегатів тощо).
Згідно Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державним комітетом України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76 (надалі - Правила №76), утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
Ці Правила №76 визначають порядок надання послуг з утримання будинків і прибудинкових територій:
- забезпечення нормального функціонування жилих будівель та прибудинкових територій протягом усього періоду їх використання за призначенням;
- проведення єдиної технічної політики в житловій сфері, що забезпечує виконання вимог чинних нормативів з утримання, поточного і капітального ремонту та реконструкції жилих будинків та прибудинкових територій.
У пункті 2 Правил №76 унормовано, що технічне обслуговування жилих будинків - комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання. Система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків.
Зокрема послуга із технічного обслуговування жилих будинків передбачає виконання організацію і планування поточного ремонту (п. 2.4 Правил №76) та організацію і планування капітального ремонту (п. 5.2 Правил №76).
Поточний ремонт - комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання. Поточний ремонт повинен проводитись з періодичністю, яка забезпечує ефективну експлуатацію будівлі з моменту завершення його будівництва (капітального ремонту, реконструкції) до моменту постановки на черговий капітальний ремонт або реконструкцію.
Капітальний ремонт - комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель у зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також покращення планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об'єкта.
Утримання житлового фонду передбачає виконання робіт, передбачених наказом Держжитлокомунгоспу України від 10.08.2004 №150 "Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень будинків, споруд" (надалі - Перелік послуг).
Згідно Переліку послуг послуга з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій включає в себе, зокрема:
1.1.13.19. Усунення протікання в трубопроводах, приладах та арматурі;
2.12.1. Заміну ділянок трубопроводів;
2.12.3. Перекладення ліній водопровідних та каналізаційних труб внутрішньобудинкової системи;
2.12.6. Відновлення або улаштування нової системи централізованого водопостачання та водовідведення. Улаштування додаткових оглядових колодязів на дворових лініях або вуличних мережах у місцях приєднання;
2.12.11. Усі будівельні роботи, пов'язані з капітальним ремонтом системи централізованого водопостачання та водовідведення;
Із наведених законодавчих та нормативно-правових актів, а також із самої назви відповідача вбачається, що керуючі компанії з обслуговування житлового фонду створювались в місті Києві та здійснюють свою діяльність для забезпечення належного функціонування будинків, які не передавались в управління особам на підставі договору управління, укладеного з співвласниками багатоквартирного будинку (тобто за відсутності прийняття рішення співвласниками багатоквартирного будинку про створення ОСББ та/або передання будинку в управління певній особі).
В свою чергу утримання будинку / обслуговування будинку передбачає технічний нагляд за станом в тому числі труб централізованого водопостачання та здійснення ремонтних робіт (в тому числі поточного та капітального ремонту системи труб водопостачання).
Фактично в розумінні наведеного законодавства керуючі компанії з обслуговування житлового фонду створювались в місті Києві виконують роль управителя будинків до прийняття співвласниками багатоквартирного будинку рішення про передання такого будинку в управління іншій особі.
Наведені висновки суду підтверджуються тим, що в структуру тарифу, встановленого за послуги Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" за адресою: м. Київ, АДРЕСА_2, на 1 кв.м. входять, зокрема:
- технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання, холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення та зливової каналізації - 0,4145 грн за 1 кв.м.;
- поточний ремонт конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення та зливової каналізації і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розташовані на закріпленій в установленому порядку прибудинковій території (в тому числі спортивних, дитячих та інших майданчиків) - 0,4581 грн за 1 кв.м.
Представник відповідача не зміг пояснити які саме послуги розуміються під технічним обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, хоча за них встановлено майже таку саму ціну як і за послуги з поточного ремонту.
В розумінні суду, Правил №76, Переліку послуг технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання, холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення та зливової каналізації передбачає вчинення відповідачем комплексу робіт, спрямованих на підтримку справності в тому числі системи труб холодного водопостачання та водовідведення.
Таким чином, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про відсутність у нього обов'язку забезпечувати справність труб холодного водопостачання у АДРЕСА_11 у м. Києві, в тому числі в перекритті між квартирами НОМЕР_4 та НОМЕР_5, з огляду на те, що ним отримувались кошти за відповідну послугу від мешканців багатоквартирного будинку.
Також з огляду на викладені норми суд не погоджується з доводами відповідача, що його послуги технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем будинку АДРЕСА_2 обмежуються перевіркою справності (оглядом) таких труб та складанням актів з констатацією стану таких труб.
Отже, суд дійшов висновку, що саме на Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" покладався обов'язок із забезпечення справності та функціонування труб холодного і гарячого водопостачання, які належать до спільного майна багатоквартирного будинку (тобто труб до точок відгалуження до квартир) АДРЕСА_11 у м. Києві.
При цьому, посилання відповідача на застарілість труб та закладення стояка плиткою суд також вважає необґрунтованими, оскільки останній, отримуючи плату за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем та поточний ремонт конструктивних внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, міг та повинен був провести ремонт таких труб в незалежності від тих чи інших обставин (наприклад, демонтувавши плитку, якою було закладено стояк). До того ж, аспекті наведених доводів відповідача виникає сумнів в якості проведення Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" огляду житлового будинку на предмет його стану (яким чином комісія відповідача доходила висновку про робочий стан мереж водопостачання, якщо такі мережі були закладені плиткою та відповідно до них не було доступу).
Відтак, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем як виконавцем послуг з утримання будинку своїх обов'язків щодо утримання мережі труб холодного водопостачання в належному стані, здійснення її технічного обслуговування та ремонту, вжиття своєчасних заходів до ліквідації аварійних ситуацій тощо (протиправна поведінка) відбулось залиття належної страхувальнику за Договором квартири НОМЕР_4, внаслідок чого було завдано шкоди такій квартирі (причиново-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою).
Щодо розміру матеріальної шкоди.
Позивач на підтвердження розміру матеріальної шкоди надав суду Звіт №МН-2154 про незалежну оцінку від 28.01.2023, складений суб'єктом оціночної діяльності Фізичною особою-підприємцем Ільченком Денисом Валерійовичем, в якому встановлено, що розмір матеріального збитку, завданого об'єкту оцінки, становить 17 727,00 грн без ПДВ, а з ПДВ - 21 272,40 грн.
Відповідач, вважаючи завищеною вартість матеріального збитку, завданого квартирі НОМЕР_4 у АДРЕСА_11 у м. Києві, надав суду локальний кошторис на будівельні роботи №02-01-01 на ремонт квартири НОМЕР_4, згідно якого вартість ремонту такої квартири складає 2 942,00 грн.
17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.
Суд зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей".
Так, локальний кошторис на будівельні роботи №02-01-01 на ремонт квартири НОМЕР_4 виконаний із урахуванням складеного комісією відповідача акту про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 03.02.2022.
Натомість у акті від 03.02.2022 зафіксовано наступні пошкодження квартири НОМЕР_4 внаслідок залиття:
- ванна кімната загальною площею ? 4 кв.м.: стеля - водоемульсійне фарбування, площа залиття ? 4 кв.м., жовті плями;
- кладова кімната загальною площею ? 1,5 кв.м.: стеля - водоемульсійне фарбування, площа залиття ? 1 кв.м.; стіни - водоемульсійне фарбування, площа залиття ? 1 кв.м.;
- кухня загальною площею ? 6 кв.м.: стеля - водоемульсійне фарбування, площа залиття ? 2 кв.м.; стіни - водоемульсійне фарбування, площа залиття ? 2 кв.м.
Натомість у Звіті №МН-2154 про незалежну оцінку від 28.01.2023 зафіксовані наступні пошкодження квартири НОМЕР_4 внаслідок залиття:
- санвузол загальною площею ? 4 кв.м.: виявлено сліди від вологи із розбуханням оздоблення на стіні, що суміжна із кухнею, суміжною із складовою, на стелі сліди темного кольору від вологи, відшарування штукатурки;
- кладова кімната загальною площею ? 1,5 кв.м.: виявлено сліди від вологи із розбуханням оздоблення на стіні, що суміжна із санвузлом, на стіні, що суміжна із кухнею (в тому числі і у ніші підвісної антресолі), на стелі відшарування штукатурки;
- кухня загальною площею ? 6 кв.м.: виявлено сліди від вологи із розбуханням оздоблення на стіні, що суміжна із санвузлом та кладовою, на стелі присутнє відпадання штукатурки площею 0,5 кв.м., присутнє вимивання розчину між цеглою.
Наведені у Звіті №МН-2154 про незалежну оцінку від 28.01.2023 пошкодження зафіксовані на фотознімках, які були долучені як додатки до звіту та окремо до матеріалів справи.
Дослідивши фотознімки пошкоджень у квартирі НОМЕР_4 у АДРЕСА_11 у м. Києві внаслідок залиття, суд дійшов висновку, що комісією відповідача у акті від 03.02.2022 було применшено як характер пошкоджень (наявність відпадання штукатурки, виїмки тощо), так і площу залиття (наприклад, у санвузлі залито було не лише стелю, а у й стіни).
Відтак виконаний на підставі акту від 03.02.2022 локальний кошторис на будівельні роботи №02-01-01 на ремонт квартири НОМЕР_4 не може вважатись достовірним та/або належним доказом розміру завданого матеріального збитку власнику спірної квартири.
При цьому, посилання відповідача на можливість кількох залиттів даної квартири в проміжок часу між першим залиттям (14.01.2022) та оглядом наслідків такого залиття представниками відповідача суд вважає необґрунтованими, оскільки в незалежності від кількості залиттів квартири внаслідок згнившої труби холодного водопостачання в перекритті між квартирами АДРЕСА_4 та НОМЕР_5 у вказаному будинку, відповідальність за наведену шкоду покладається на відповідача. Натомість доказів того, що могло статись якесь інше залиття та що таке залиття сталось через неналежний стан труб після точки їх відгалуження у квартиру матеріали справи не містять, а відповідачем суду не надано.
До того ж, суд вважає маловірогідною можливість здійснення ремонту (відновлення внаслідок залиття) 10 кв.м. (якщо взяти вказані у акті від 03.02.2022 площі залиття) стелі та стін за ціною 2 942,00 грн (103,64 доларів США по курсу НБУ станом на дату складення локального кошторису - 03.02.2022).
При цьому суб'єктом оціночної діяльності Фізичною особою-підприємцем Ільченком Денисом Валерійовичем в судовому засіданні 20.05.2025 надано пояснення з приводу визначених ним площ фарбування, якими було спростовано доводи відповідача з приводу завищення площ фарбування (завданої шкоди). Зокрема оцінювач пояснив, що незважаючи на загальну площу приміщень, фарбуванню підлягала як стеля, так і стіни, тому площа фарбування (стелі і стін) є більшою ніж площа того чи іншого приміщення, яке рахується лише по площі підлоги.
Зважаючи на відсутність в матеріалах справи іншого складеного суб'єктом оціночної діяльності звіту, який би спростував встановлені у Звіті №МН-2154 про незалежну оцінку від 28.01.2023 пошкодження та вартість відновлювального ремонту, суд дійшов висновку, що позивачем доведено вартість завданого матеріального збитку власнику квартири АДРЕСА_1 внаслідок залиття.
Отже, розмір матеріального збитку, завданого квартирі АДРЕСА_1 , становить 17 727,00 грн без ПДВ, а з ПДВ - 21 272,40 грн.
Оскільки виплата здійснювалась на рахунок страхувальника за Договором - ОСОБА_1 , то позивачем правомірно було взято для розрахунку суми страхового відшкодування розмір матеріального збитку без ПДВ - 17 727,00 грн.
Частиною 4 статті 94 Закону України "Про страхування" передбачено, що договором страхування може передбачатися франшиза, яка може бути умовною та безумовною. У разі зазначення в договорі страхування умовної франшизи страховик не відшкодовує частину збитку, яка не перевищує розмір франшизи, але відшкодовує збитки в повному обсязі, якщо збиток перевищує розмір франшизи. У разі зазначення в договорі страхування безумовної франшизи страховик вираховує розмір франшизи при здійсненні страхової виплати за кожним страховим випадком.
У пункті 8 Договору вказано, що франшиза застосовується виключно до внутрішнього оздоблення та становить 1 500,00 грн по кожному страхову випадку.
Враховуючи визначений Договором розмір франшизи - 1 500,00 грн та ліміт відповідальності за шкоду внутрішньому оздобленню - 30 000,00 грн, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УСГ" виплатило страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 16 227,00 грн (17 727,00 грн - 1 500,00 грн), а тому в цій частині право вимоги до особи, яка завдала шкоду, перейшло до позивача.
Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України унормовано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем доведено наявність протиправної поведінки відповідача (неналежне виконанням ним як виконавцем послуг з утримання будинку своїх обов'язків щодо утримання мережі труб холодного водопостачання в належному стані, здійснення її технічного обслуговування та ремонту, вжиття своєчасних заходів до ліквідації аварійних ситуацій тощо), розмір збитків, право вимоги відшкодування яких перейшло до позивача (16 227,00 грн) та причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками (внаслідок неналежне виконанням ним як виконавцем послуг з утримання будинку своїх обов'язків відбулось залиття квартири, внаслідок чого дане майно було пошкоджене), в той час як зі змісту частини другої статті 1166 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди, яка полягає в тому, що наявність вини заподіювача шкоди не підлягає доведенню позивачем, а саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Відповідний висновок Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 1166 Цивільного кодексу України та презумпції вини заподіювача шкоди міститься, зокрема у постанові Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №910/12930/18.
Отже, позивачем доведено наявність складу цивільного правопорушення, тому суд дійшов висновку, що позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" підлягає задоволенню повністю, а з Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" підлягає стягненню відшкодування шкоди у розмірі 16 227,00 грн.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати на оплату судового збору необхідно покласти на Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" з огляду на задоволення позову повністю.
Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -
1. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" (03039, м. Київ, проспект Голосіївський, буд. 17-Б; ідентифікаційний код 32375554) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" (03038, м. Київ, вул. Федорова Івана, буд. 32 літ. А; ідентифікаційний код 30859524) суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 16 227 (шістнадцять тисяч двісті двадцять сім) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. Видати наказ.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 27.06.2025.
Суддя Р.В. Бойко