ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у задоволенні заяви
про розстрочення виконання рішення
м. Київ
25.06.2025Справа № 910/14016/24
Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Лиськова М.О., при секретарі судового засідання Осьмак Ю.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія БІГ БУД ІНВЕСТ" про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2025 по справі №910/14016/24
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФПК-Портал-Буд"
(08136, Київська область, Бучанський район, с. Крюківщина,
вул. Булакова, буд. 4, кв. 4; ідентифікаційний код: 32771651)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія
БІГ БУД ІНВЕСТ"
(03195, м. Київ, пров. Лі Павла, буд. 2Б, прим. 8;
ідентифікаційний код: 43468483)
про стягнення 1 044 529,58 грн.
За участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ФПК-Портал-Буд" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія БІГ БУД ІНВЕСТ" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у зв'язку із неналежним виконанням умов Договору поставки №1П-06/24 від 01.05.2024 в загальному розмірі 1 044 529,58 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.01.2025 позовні вимоги задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія БІГ БУД ІНВЕСТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФПК-Портал-Буд" 962678,40 грн. - основного боргу, 20 302,89 грн. - інфляційних втрат, 61 548,29 грн. - пені, 15 667,94 грн. - судового збору.
24.02.2025 Господарським судом міста Києва на виконання рішення від 27.01.2025 у справі №910/14016/24 видано відповідний наказ.
02.06.2025 до суду від відповідача надійшла заява про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2025 у справі №910/14016/24, в якій заявник просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду м. Києва від 27.01.2025 по справі №910/14016/24 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Біг Буд Інвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФПК-Портал-Буд" 962 678,40 грн. - основного боргу, 20 302,89 грн. - інфляційних втрат, 61 548,29 грн. - пені, 15 667,94 грн. - судового збору, на дванадцять місяців, відповідно до наступного графіку:
- 88 349,80 гривень заборгованості, з яких: 80 223, 20 гривень основного боргу, 1691, 91 інфляційних витрат, 5129,02 грн. пені, 1305,66 грн. судового збору підлягають сплаті до 02.07.2025 року;
- 88 349,80 гривень заборгованості, з яких: 80 223, 20 гривень основного боргу, 1691, 91 інфляційних витрат, 5129,02 грн. пені, 1305,66 грн. судового збору підлягають сплаті до 02.08.2025 року;
- 88 349,80 гривень заборгованості, з яких: 80 223, 20 гривень основного боргу, 1691, 91 інфляційних витрат, 5129,02 грн. пені, 1305,66 грн. судового збору підлягають сплаті до 02.09.2025 року;
- 88 349,80 гривень заборгованості, з яких: 80 223, 20 гривень основного боргу, 1691, 91 інфляційних витрат, 5129,02 грн. пені, 1305,66 грн. судового збору підлягають сплаті до 02.10.2025 року;
- 88 349,80 гривень заборгованості, з яких: 80 223, 20 гривень основного боргу, 1691, 91 інфляційних витрат, 5129,02 грн. пені, 1305,66 грн. судового збору підлягають сплаті до 02.11.2025 року;
- 88 349,80 гривень заборгованості, з яких: 80 223, 20 гривень основного боргу, 1691, 91 інфляційних витрат, 5129,02 грн. пені, 1305,66 грн. судового збору підлягають сплаті до 02.12.2025 року;
- 88 349,80 гривень заборгованості, з яких: 80 223, 20 гривень основного боргу, 1691, 91 інфляційних витрат, 5129,02 грн. пені, 1305,66 грн. судового збору підлягають сплаті до 02.01.2026 року;
- 88 349,80 гривень заборгованості, з яких: 80 223, 20 гривень основного боргу, 1691, 91 інфляційних витрат, 5129,02 грн. пені, 1305,66 грн. судового збору підлягають сплаті до 02.02.2026 року;
- 88 349,80 гривень заборгованості, з яких: 80 223, 20 гривень основного боргу, 1691, 91 інфляційних витрат, 5129,02 грн. пені, 1305,66 грн. судового збору підлягають сплаті до 02.03.2026 року;
- 88 349,80 гривень заборгованості, з яких: 80 223, 20 гривень основного боргу, 1691, 91 інфляційних витрат, 5129,02 грн. пені, 1305,66 грн. судового збору підлягають сплаті до 02.04.2026 року;
- 88 349,80 гривень заборгованості, з яких: 80 223, 20 гривень основного боргу, 1691, 91 інфляційних витрат, 5129,02 грн. пені, 1305,66 грн. судового збору підлягають сплаті до 02.05.2026 року;
- 88 349,80 гривень заборгованості, з яких: 80 223, 20 гривень основного боргу, 1691, 91 інфляційних витрат, 5129,02 грн. пені, 1305,66 грн. судового збору підлягають сплаті до 02.06.2026 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2025 призначено розгляд заяви про розстрочення виконання рішення у справі №910/14016/24 на 25.06.2025 о 10:30.
10.06.2025 від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд заяви без участі уповноваженого представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ФПК-Портал-Буд".
20.06.2025 від представника боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія БІГ БУД ІНВЕСТ" надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
20.06.2025 від відповідача до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів на підтвердження фінансового стану боржника.
25.06.2025 у судове засідання з'явився представник боржника, заяву підтримав, просив суд задовольнити її в повному обсязі. Представник позивача у судове засідання 25.06.2025 не з'явився.
Розглянувши у судовому засіданні 25.06.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія БІГ БУД ІНВЕСТ" про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2025 по справі №910/14016/24, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, Господарський суд міста Києва встановив наступне.
Відповідно до частин 1-3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Частиною 4 вказаної статті передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.
При цьому, за змістом наведеної норми, розстрочення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.
У пункті 7.1.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Відтак, розстрочкою є виконання рішення частками з певним інтервалом у часі.
Відповідно до п.7.2. вказаної Постанови, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
Як на підставу для відстрочення виконання рішення суду у даній справі відповідач вказує на те, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія БІГ БУД ІНВЕСТ" наявні значні фінансові труднощі, а товариство за останній рік роботи є майже збитковим та не може повноцінно функціонувати і виконувати умови укладених договорів в умовах військової агресії російської федерації.
За твердженнями заявника на сьогоднішній день накладено арешт на рахунки підприємства та у Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія БІГ БУД ІНВЕСТ" немає можливості користування коштами на банківських рахунках, що повністю унеможливлює здійснення господарської діяльності товариства, а також може призвести до неможливості сплати останнім заробітної плати, по якій у товариства наявна заборгованість та бюджетних платежів, як то податки і обов'язкові збори.
Боржник також стверджує, що не ухилявся від виконання своїх зобов'язань, які передбачені у договорі та добросовісно виконував їх.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ФПК-Портал-Буд" у своїх запереченнях від 05.06.2025 на заяву боржника про розстрочення виконання рішення суду вказує на необґрунтованість заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія БІГ БУД ІНВЕСТ", її безпідставність, а характер обставин на які посилається боржник, як на підставу для розстрочення виконання рішення суду вважає таким, що не є виключним, безумовним або винятковим.
Суд зазначає, що статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
У відповідності до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Суд відзначає, що в даному випадку відповідач просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду м. Києва від 27.01.2025 по справі №910/14016/24 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Біг Буд Інвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФПК-Портал-Буд" 962 678,40 грн. - основного боргу, 20 302,89 грн. - інфляційних втрат, 61 548,29 грн. - пені, 15 667,94 грн. - судового збору, на дванадцять місяців, проте жодним чином не обґрунтовує запропонований термін відстрочення та не надає жодних доказів на підтвердження того, що внаслідок такого відстрочення рішення суду у даній справі буде виконане.
В основу даної заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду твердження відповідача щодо фінансового стану товариства, по суті, зводяться до відсутності коштів на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Біг Буд Інвест" для виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2025 у справі №910/14016/24.
У той же час згідно з частиною 1 статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 цього Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Між позивачем та відповідачем виникли господарські відносини, а приписи ГК України не передбачають привілейованого становища одних суб'єктів господарювання щодо інших, у питаннях відповідальності за порушення зобов'язань.
Частина 2 статті 617 ЦК України та частина 2 статті 218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.
Окрім того, статтею 1 ЦК України визначено, що однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, а тому самі лише обставини, пов'язані з наявністю значних фінансових труднощів у боржника та відсутністю у нього коштів, не виправдовують його та не заперечують обов'язку такого контрагенту, який виступає стороною зобов'язального правовідношення, від його виконання належним чином.
Згідно з частиною першою статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.
Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".
У зв'язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.
Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначені судом.
Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини зазначає, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а, отже, сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.
З урахуванням підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення судом встановлено, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
На підтвердження свого фінансового стану Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія БІГ БУД ІНВЕСТ" 25.06.2025 направило до Господарського суду міста Києва засобами системи «Електронний суд» документи, зокрема:
1) виписка по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія БІГ БУД ІНВЕСТ" в АТ «Ощадбанк» (рах. № НОМЕР_1 за період з 01.01.2025 по 16.06.2025);
2) заключна виписка по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія БІГ БУД ІНВЕСТ" в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (рах. № НОМЕР_2 , валюта EUR/978 за період з 01.01.2025 по 16.06.2025);
3) податкова декларація №J0100126 за 1 квартал 2025 року;
4) фінансова звітність малого підприємства за 01.04.2025.
З огляду на вищевикладене суд відзначає, що долучені відповідачем до заяви докази не можуть підтверджувати обставини реальності виконання рішення суду у даній справі після закінчення терміну, на який відповідач просить відстрочити його виконання.
Також твердження заявника про наявність значних фінансових труднощів, збитковість товариства та не можливість повноцінно функціонувати і виконувати умови укладених договорів в умовах військової агресії російської федерації, накладення арешту на рахунки підприємства не є тими обставинами, з якими приписи ст. 331 Господарського процесуального кодексу України пов'язують можливість надання відстрочки, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов'язання.
В той же час, наразі відсутній будь-який нормативних акт, який би на законодавчому рівні встановлював інший порядок та спосіб виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія БІГ БУД ІНВЕСТ" перед позивачем, ніж передбачено договором.
З огляду на викладене, з урахуванням балансу інтересів сторін та права на справедливий судовий розгляд, яке може бути порушене у випадку розстрочення виконання рішення суду, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія БІГ БУД ІНВЕСТ" про розстрочення виконання рішення задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.7 ст.331 Господарського процесуального кодексу України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Керуючись 232-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія БІГ БУД ІНВЕСТ" про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2025 по справі №910/14016/24 відмовити повністю.
2. Згідно ч.1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 26.06.2025.
Суддя М.О.Лиськов