Справа № 909/197/25
26.06.2025 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Безрука Н. К., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд", адвоката Оліградського М. В. (вх. № 5312/25 від 16.06.2025) про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд"
(вул. Надрічна, буд. 4 Б, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область,
76019)
до відповідача: Відділу освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради
(вул. Франка, буд. 3, смт. Верховина, Верховинський район,
Івано-Франківська область, 78701)
про стягнення боргу за фактично передану електричну енергію по Договору про постачання електричної енергії споживачу в розмірі 615 991, 60 гривень,
за участі:
від позивача: Оліградський Мирослав Васильович (в режимі відеоконференції),
від відповідача: представник у судове засідання не з'явився,
у провадженні Господарського суду Івано-Франківської області знаходиться справа за позовом Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго до Відділу освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради про стягнення боргу за фактично передану електричну енергію по Договору про постачання електричної енергії споживачу в розмірі 615 991, 60 гривень.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 12.06.2025 у справі № 909/197/25 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" до Відділу освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради про стягнення боргу за фактично передану електричну енергію по Договору про постачання електричної енергії споживачу в розмірі 615 991, 60 гривень задоволено; стягнуто з Відділу освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" 615 991, 60 гривень боргу за фактично передану електричну енергію по Договору про постачання електричної енергії споживачу, а також 12 138, 97 гривень судового збору.
16.06.2025 за вх. № 5312/25 через підсистему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд", адвоката Оліградського М. В. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою від 17.06.2025 суд прийняв до розгляду заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд", адвоката Оліградського М. В. (вх. № 5312/25 від 16.06.2025) про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 909/197/25 призначивши її розгляд в судовому засіданні на 26.06.2025; запропонував відповідачу надати до суду письмові пояснення чи заперечення щодо заяви про стягнення судових витрат на правничу допомогу.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує таке.
За правилами частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до приписів вказаної вище норми, у попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи зазначено, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції - 40 000, 00 гривень.
Також представником позивача через підсистему "Електронний суд" подано заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 2524/25 від 25.03.2025) в якій заявник просив суд стягнути витрати за надану професійну правничу допомогу в сумі 35 000, 00 гривень.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно із частинами 3, 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За змістом частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 у справі № 922/445/19 та у додатковій постанові Верховного Суду у справі № 910/789/21 від 19 січня 2022 р).
Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 17.10.2020 у справі № 904/3583/19 та 26.01.2022 у справі № 910/20883/20).
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката представником позивача надано належним чином засвідчені копії:
- Договору про надання професійної правничої допомоги № 2025/17 від 03.01.2025;
- свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ІФ № 001207 від 07.07.2017;
- ордеру на надання правничої допомоги серія АТ № 1091050 від 05.01.2025;
- акту приймання-передачі послуг від 18.03.2025 за Договором про надання професійної правничої допомоги № 2025/17 від 03.01.2025 на загальну суму 35 000, 00 гривень;
- платіжної інструкції № 149612 від 18.03.2025 про оплату за надання правничої допомоги (справа № 909/197/25) у березні 2025 року в сумі 35 000, 00 гривень.
При дослідженні зазначених вище доказів судом встановлено, що при зверненні з даним позовом до суду позивач (Клієнт) уклав з адвокатом Оліградським Мирославом Васильовичем (Адвокат) Договір про надання професійної правничої допомоги № 2025/17 від 03.01.2025 (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1. Договору, Адвокат зобов'язується надавати Клієнту необхідну професійну правничу допомогу під час цивільного, господарського, адміністративного та кримінального провадження, пов'язаного з діяльністю Клієнта та його посадових осіб.
Згідно із пунктом 2.1. Договору, під послугами, що надаються згідно цього Договору, Сторони розуміють:
- Надання Адвокатом необхідної інформації у письмовій, електронній та/або усній формі. Результати послуг, що надаються за цим Договором, можуть бути виражені у вигляді
консультацій, роз'яснень, висновків, довідок, документів, звітів, заяв, клопотань, скарг, запитів підготовлених Адвокатом або отриманих від третіх осіб, а також в інших формах, у відповідності з послугою, що надається;
- Консультування з питань правозастосування Правил роздрібного ринку електричної енергії, Кодексу комерційного обліку електричної енергії, Кодексу систем розподілу, та іншого законодавства у сфері електроенергетики. Приведення діяльності Клієнта у відповідність з чинним законодавством;
- Здійснення претензійно-позовної роботи;
- Супровід переговорів з представниками об'єднаних територіальних громад, органів місцевого самоврядування, контролюючих органів, "проблемними споживачами";
- Консультування персоналу Клієнта та відділень товариства з поточних виробничих питань;
- Інші послуги за запитами Клієнта.
Відповідно до пункту 1.3. Договору, для виконання даного Договору Клієнт надає Адвокату наступні повноваження:
- Представляти інтереси товариства в усіх підприємствах, установах, організаціях, судових, правоохоронних та державних органах зі всіма правами, передбаченими діючим законодавством, в тому числі: брати участь у судових засіданнях в якості позивача, відповідача або третьої особи, доповнювати відзиви на позовні заяви; подавати докази, брати участь в їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, давати усні і письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування та заперечення, знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії; одержувати копії рішень, ухвал, постанов і інших документів, що є у справі; подавати заяви про забезпечення доказів, підтримувати позовні вимоги, оскаржувати рішення, постанови та ухвали суду; завіряти копії документів, приймати участь у розгляді апеляційних та касаційних скарг, а також користуватися всіма іншими процесуальними правами, встановленими законом в усіх судових інстанціях;
- Брати участь у справах про банкрутство, на що йому надається право: приймати участь у зборах кредиторів; в разі обрання до складу комітету кредиторів брати участь у засіданні комітету кредиторів; голосувати на зборах кредиторів, засіданнях зборів кредиторів; вести справи кредитора в господарському суді, а також здійснювати інші права кредитора передбачені Законом України "'Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та іншими нормативними актами України;
- Подавати виконавчі документи до стягнення, витребовувати необхідні документи у стадії виконавчого провадження, брати участь під час проведення виконавчого провадження з усіма правами наданими Сторонами під час його провадження;
- Представляти інтереси Клієнта під час здійснення нотаріальних дій, вести переговори, вступати у відношення з державними юрисдикційними органами та іншими органами;
- Інші види адвокатської діяльності, передбачені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";
- А також виконувати всі інші, пов'язані з цією довіреністю, юридично значимі дії, крім передачі справи на вирішення третейського суду, відмови від позову, визнання позову та укладення мирової угоди.
За пунктом 3.1. Договору, представництво та захист прав та законних інтересів Клієнта, а також надання йому необхідної професійної правничої допомоги під час цивільного, господарського, адміністративного, кримінального провадження та провадження у справах про адміністративні правопорушення, пов'язаного з діяльністю Клієнта, відповідно до умов цього Договору, здійснюється на платній основі.
Пунктом 3.2. Договору сторони погодили, що винагорода Адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги Клієнту у судових справах обчислюється у фіксованому розмірі та зазначається в Актах приймання-передачі наданих послуг.
Для визначення умов щодо ціни та порядку розрахунків за представництво та захист прав Клієнта та законних інтересів, а також надання йому необхідної професійної правничої допомоги у судових провадженнях Сторони можуть укладати додаткові правочини до цього Договору (п. 3.3. Договору).
Відповідно до пункту 3.4. Договору, розмір, вартість та порядок розрахунків за надані Адвокатом послуги відповідно до умов цього Договору підтверджується погодженими сторонами Актами приймання-передачі наданих послуг. Клієнт перераховує Адвокату кошти згідно суми, обумовленої в Акті приймання-передачі наданих послуг.
За приписами пункту 5.1. Договору, цей Договір набирає чинності з дня підписання Сторонами даного Договору та діє до "31" грудня 2025 року та у будь-якому разі до повного та належного його виконання.
На підтвердження наданих послуг Сторонами Договору складено приймання-передачі послуг від 18.03.2025 на загальну суму 35 000, 00 гривень.
З огляду на приписи Господарського процесуального кодексу України подані позивачем документи є належним документальним підтвердженням розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
За частинами 1, 2 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську, діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (пункт 131 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21(провадження № 12-14гс22)).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (пункти 133 - 134 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (пункт 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Зазначене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, наведеною у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.01.2021 по справі № 596/2305/18.
Письмового клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката у зв'язку з їх неспівмірністю від відповідача до суду не надходило.
Враховуючи результат розгляду справи в суді, оцінивши подані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, суд вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на правову допомогу у розмірі 35 000, 00 гривень відповідає критеріям співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про задоволення заяви та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в сумі 35 000, 00 гривень.
Керуючись статтями 123, 124, 126, 129, 221, 232, 233, 236, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд", адвоката Оліградського М. В. (вх. № 5312/25 від 16.06.2025) про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі 909/197/25 - задовольнити.
2. Стягнути з з Відділу освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради (вул. Франка, буд. 3, смт. Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область, 78701; ідентифікаційний код: 44092294) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" (вул. Надрічна, буд. 4 Б, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76019; ідентифікаційний код: 42129720) - 35 000, 00 гривень (тридцять п'ять тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу.
3. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
4. Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного додаткового рішення.
6. Повний текст додаткового рішення складено - 30.06.2025.
Суддя В. В. Михайлишин