ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
30.06.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/558/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу № 909/558/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАРКІ УКРАЇНА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-ІНСТ" про стягнення 79 604,54 грн.
Суть спору.
Товариство з обмеженою відповідальністю "СПАРКІ УКРАЇНА" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-ІНСТ" про стягнення 79 604,54 грн, з яких: 75 000,00 грн - основний борг, 862,56 грн - три проценти річних, 3741,98 грн - інфляційні втрати.
Стислий виклад позиції позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу товарів № 101/24 від 02 червня 2024 р. в частині оплати вартості (ціни) товару.
За неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання, позивач нарахував три проценти річних та інфляційні втрати.
Стислий виклад заперечень відповідача.
Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав.
Згідно з ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.
Процесуальні дії у справі, вирішення заяв та клопотань.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Івано-Франківської області від 05.05.2025 для розгляду справи № 909/558/25 визначено суддю Горпинюка І.Є.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 09.05.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 909/558/25; ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив учасникам справи строки на подання суду відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення, а також обґрунтованого клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін у разі наявності заперечень проти розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі суд надіслав сторонам згідно вимог ст. 120, 242 ГПК України: позивачу - шляхом направлення її в електронній формі до електронного кабінету позивача; відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, оскільки у відповідача відсутній зареєстрований електронний кабінет.
Згідно з довідкою про доставку електронного листа, копія зазначеної вище ухвали доставлена до електронного кабінету позивача 09.05.2025 о 14:59; вручена відповідачу в письмовій формі поштовим відправленням 13.05.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (трекінг відправлення 06 011 450 851 56).
Враховуючи те, що клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом. Оцінка доказів. Норми права, які застосував суд, та інші мотиви ухваленого рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив таке.
02 червня 2024 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "СПАРКІ УКРАЇНА" (далі також - продавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АС-ІНСТ" (далі також - покупець/відповідач) укладено договір купівлі-продажу товарів № 101/24 (а.с. 12-17).
Зазначений вище договір укладений у письмовій формі, підписаний і скріплений печатками сторін, сторонами погоджено всі умови договору та досягнуто згоди щодо виконання умов останнього.
Пунктом 1.1. Договору погоджено, що на умовах даного Договору, продавець зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити електроінструменти, оснастку до електроінструментів, та запасні частини до електроінструментів TM SPARKY, TM FELISATTI (надалі іменується - товар), в асортименті, кількості та за ціною, які вказані у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору .
Пунктом 1.3. Договору сторони погодили, що загальна сума договору дорівнює сумі видаткових накладних, оформлених продавцем, в період дії цього Договору.
Передача товару здійснюється на умовах самовивозу покупцем або транспортними агенствами покупця зі складу продавця (п. 1.4. Договору).
Порядок розрахунків визначений у розділі 3 Договору.
Відповідно до п. 3.2. Договору оплата вартості (ціни) товару здійснюється покупцем на умовах попередньої оплати 100% вартості (ціни) товару на підставі виписаних рахунків на оплату.
Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (п. 5.1. Договору).
Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 5.1 цього Договору, та закінчується 31.12.2025 року (п. 5.2. Договору).
Пунктом 6.1. Договору встановлено, що за усною угодою сторони можуть оформляти первинні документи в електронному вигляді - як електронні документи у розумінні Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".
Відповідно до п. 6.2. Договору первинні документи, оформлені в електронному вигляді, являють собою електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних. Електронні первинні документи містять всі реквізити аналогічних паперових документів.
Пунктом 6.3. Договору сторони погодили, що електронними документами, які сторони будуть використовувати у електронному документообігу згідно Договору є видаткова накладна, рахунок-фактура та товарно-транспортна накладна.
Кожна зі сторін для електронного документообігу використовує свої власні технічні ресурси, із врахуванням умов передбачених даним Договором (п. 6.4. Договору).
Згідно з п. 6.5. Договору сторони використовують програмне забезпечення M.E.Doc, ВЧАСНО або будь-яке інше.
Відповідно до п. 6.6. Договору електронні первинні документи підписуються кваліфікованим електронним ключем уповноваженого працівника постачальника, з одного боку, і покупцем, з іншого боку. Електронний первинний документ, підписаний уповноваженим працівником або представником постачальника або покупця, вважається підписаним відповідно постачальником або покупцем. Сторони гарантують та підтверджують, що підписання електронних документів здійснюється виключно уповноваженими на це особами постачальника та покупцем. У зв'язку із цим сторони не можуть посилатися на неналежність підписанта та визнавати такі електронні документи такими, що не підписані (непогоджені та нечинні).
Якщо сторони не домовилися про інше, електронні первинні документи підписуються за фактом поставки товару, передбаченого Договором (п. 6.7. Договору).
Згідно з п. 6.8. Договору електронний документообіг за допомогою програмного забезпечення M.E.Doc, ВЧАСНО та інші має повну юридичну чинність, а електронні документи можуть бути представлені в судові інстанції як належні докази в тому числі, але не виключно факти їх направлення, доставки, тощо. Достатнім підтвердженням доставки електронного документу покупцю є документи отримані за допомогою програмного забезпечення M.E.Doc, ВЧАСНО та інші.
Відповідно до видаткової накладної № 2962 від 12 липня 2024 р. (а.с. 10) покупець отримав Електрогенераторну установку (Генератор БГ6500Е/F96500 5 кВт, 420 куб. см, 9 к/с, 25 л), в кількості 19 шт. (сума з ПДВ 357 200,00) та Електрогенераторну установку (Генератор бензиново-газовий ГБГ- 6500ЕК/F96502 5 кВт, 420 куб. см, 9 к/с, бак 25 л, 82 кг), в кількості 1 шт. (сума з ПДВ 24 800,00); загальна сума отриманого товару - 382 000,00 грн (у тому числі 63 666,67 грн ПДВ).
Зазначена вище видаткова накладна підписана сторонами у сервісі ВЧАСНО (а.с. 11).
Як стверджує позивач, покупець прийняті на себе договірні зобов'язання щодо здійснення оплати вартості (ціни) товару належним чином не виконав; отриманий товар оплатив частково в сумі 307 000,00 грн; решту вартості (ціни) товару в сумі 75 000,00 грн покупець так і не сплатив, що стало підставою для нарахування відповідачу трьох процентів річних, інфляційних втрат та звернення до суду з даним позовом.
Виходячи з встановлених обставин, суд при вирішенні спору застосовує норми права, які регулюють правовідносини сторін.
Внаслідок укладення договору купівлі-продажу товарів № 101/24 від 02 червня 2024 року між сторонами відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України), виникли цивільні права та обов'язки.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 626, 627, 628, 629 ЦК України).
Судом встановлено, що Договір купівлі-продажу товарів № 101/24 від 02 червня 2024 року укладений у письмовій формі, підписаний і скріплений печатками сторін, сторони погодили всі істотні умови договорів та досягнули згоди щодо виконання умов останнього.
Спірний договір, укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до положень ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За встановлених судом обставин, 12.07.2024 відповідач отримав, обумовлений договором, товар на загальну суму 382 000,00 грн.
Відтак, відповідач оплату вартості (ціни) товару здійснив лише частково, в сумі 307 000,00 грн, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість перед позивачем в сумі 75 000,00 грн.
Як передбачено ст. 73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України, згідно з положеннями якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідач свого обов'язку з оплати товару належним чином не виконав. Борг відповідача перед позивачем становить 75 000,00 грн. Розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується документально. Доказів на спростування таких обставин відповідач не надав.
Відповідно до вимог ст. 165 ГПК України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач відзиву проти позову не подав, проти задоволення позовних вимог іншим чином не заперечував.
Виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з'ясованих та досліджених у ході розгляду даної справи, враховуючи їх вірогідність та взаємозв'язок, відповідно до ст. 86 ГПК України, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з оплати товару в сумі 75 000,00 грн обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до матеріалів справи, заборгованість за отриманий товар в сумі 75 000,00 грн відповідачем не сплачена, тобто має місце прострочення виконання грошового зобов'язання.
За порушення відповідачем строків оплати товару, позивач нарахував відповідачу три проценти річних та інфляційні втрати.
Згідно з розрахунком позивача (а.с. 5-6) ТОВ "СПАРКІ УКРАЇНА" просить суд стягнути з ТОВ "АС-ІНСТ" три проценти річних в сумі 862,56 грн, за період з 05.12.2024 по 23.04.2025, та інфляційні втрати в сумі 3741,98 грн, за період листопад 2024 року - лютий 2025 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачена нормою ч. 2 ст. 625 ЦК України сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних втрат на суму боргу та три проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відтак, з огляду на те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, нарахування позивачем трьох процентів річних та інфляційних втрат є обгрунтованим та правомірним.
Господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних нарахувань.
Суд перевірив розрахунок позивача щодо трьох процентів річних та інфляційних втрат, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду.
Відтак, згідно з розрахунком суду розмір трьох процентів річних - 862,56 грн, а розмір інфляційних втрат - 4052,28 грн.
Розрахунок інфляційних втрат здійснено, за формулою: ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 ) ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення, ...... ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.
Останній період
IIc (101,90 : 100) x (101,40 : 100) x (101,20 : 100) x (100,8 : 100) = 1.05403051 Інфляційне збільшення: 75 000,00 x 1.05403051 - 75 000,00 = 4052,28 грн.
Отже, розмір інфляційних втрат є більшим ніж визначив позивач. Разом з тим, суд не має права виходити за межі позовних вимог, а тому до задоволення належить заявлена до стягнення з відповідача сума інфляційних втрат - 3741,98 грн.
У контексті викладеного, позов в частині трьох процентів річних та інфляційних втрат підлягає задоволенню за розрахунком позивача.
За наведеного, суд дійшов висновку про задоволення позову ТОВ "СПАРКІ УКРАЇНА" у повному обсязі.
Судові витрати.
Згідно з приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 розділу I ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 24 квітня 2025 р. № 8450 (а.с. 30).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позову, судовий збір у розмірі 3028,00 грн покладається на відповідача.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9500,00 грн, які позивач просить стягнути з відповідача, суд враховує таке.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
При поданні позовної заяви позивач повідомив суд, що розмір судових витрат, які понесені позивачем, складається з витрат на сплату судового збору в розмірі 3028,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9500,00 грн, з яких: усна консультація з вивченням документів та правовий аналіз документації - 2 000,00 грн; вивчення останніх рішень/судової практики з аналогічних спорів - 2 год х 1000,00 грн = 2 000,00 грн; складання позовної заяви - 4500,00 грн.
Водночас, серед іншого, у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9500,00 грн.
Розподіл витрат на професійну правничу допомогу врегульовано статтями 126, 129 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно приписів ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до абз. 1 ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката подано: договір № 19-01/25 про надання правової допомоги від 19 лютого 2025 року (а.с. 19-22), акт приймання-передачі наданих послуг від 27 лютого 2025 р. до Договору від 19.02.2025 р. № 19-01/25 про надання правової допомоги (а.с. 23), ордер на надання правничої допомоги (а.с. 24), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4155 від 28.09.2010 р. (а.с. 25).
При дослідженні зазначених вище доказів судом встановлено, що 19 лютого 2025 року між Адвокатом Кацинським Олександром Володимировичем (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СПАРКІ УКРАЇНА" (Замовник) було укладено Договір № 19-01/25 про надання правової допомоги (надалі - Договір).
Пунктом 1.1. Договору встановлено, що в порядку і на умовах, визначених цим Договором, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання надавати Замовникові правову допомогу у вигляді юридичних послуг, передбачених Розділом 2 Договору. В свою чергу Замовник зобов'язується прийняти та оплатити такі послуги.
Права та обов'язки Виконавця визначені у розділі 2 Договору.
Права та обов'язки Замовника визначені у розділі 3 Договору.
Вартість послуг. Порядок та форма оплати послуг Виконавця визначені у розділі 4 Договору.
Пунктом 4.1. Договору сторони погодили, що за надання послуг, визначених в п. 2.1 цього Договору, Замовник сплачує Виконавцю грошову суму, яка визначена в Акті приймання-передачі про надані послуги Виконавцем.
Відповідно до п. 4.2. Договору, розрахунки за надані послуги здійснюються Замовником протягом 3-х банківських днів з дня підписання сторонами Акту приймання-передачі про надані послуги готівкою або в безготівковому порядку на поточний рахунок Виконавця. У випадку, якщо Акт приймання-передачі про надані послуги направляється Виконавцем Замовнику для підписання, засобами поштового зв'язку, днем підписання Акту приймання-передачі про надані послуги та, відповідно, днем початку перебігу строку для оплати наданих послуг за цим Актом вважається 5 робочий день з дня передачі Акту приймання-передачі про надані послуги від Виконавця до відділення поштового зв'язку для направлення його Замовнику.
Згідно з п. 6.1 цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами.
Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 6.1 цього Договору і складає 12 календарних місяців (п. 6.2. Договору).
В матеріалах справи наявний Акт приймання-передачі наданих послуг від 27 лютого 2025 р. до Договору від 19.02.2025 р. № 19-01/25 про надання правової допомоги (а.с. 23).
Адвокат Кацинський Олександр Володимирович (Виконавець), з одної сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю "СПАРКІ УКРАЇНА" (Замовник), з іншої сторони, склали цей акт приймання наданих послуг щодо нижченаведеного.
1. Виконавцем на підставі Договору про надання правової допомоги № 19-01/25 від 19.02.2025 р., укладеного між Виконавцем та Замовником, надано, а Замовником прийнято послуги, визначені п.2.1. Договору, відповідно до наступного переліку:
- усна консультація з вивченням документів та правовий аналіз документації - 2 000,00 грн;
- вивчення останніх рішень/судової практики з аналогічних спорів - 2 год х 1000,00 грн = 2 000,00 грн;
- складання позовної заяви - 4500,00 грн.
Претензій та зауважень до змісту та обсягу наданих послуг сторони не мають.
2. Сторони погоджуються, що наданням послуг, указаним у п.1 цього Акту, Виконавцем повністю виконано свої зобов'язання, передбачені умовами Договору.
3. Сторони засвідчують, що послуги, надання яких підтверджується цим Актом, оплачені Замовником у повному обсязі. Сума оплати склала 9500,00 грн. Претензій та заперечень до розміру проведеної оплати сторони не мають.
Захист інтересів позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "СПАРКІ УКРАЇНА" в даній справі здійснював адвокат Кацинський Олександр Володимирович (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4155 від 28 вересня 2010 р.), згідно виданого адвокатом, що здійснює адвокатську діяльність індивідуально, ордера (серія АА № 1569794) на надання правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "СПАРКІ УКРАЇНА" на підставі договору про надання правничої допомоги № 19-01/25 від 19 лютого 2025 р.
Відтак, наданими позивачем доказами не доведено, що адвокат Кацинський О.В. надав ТОВ "СПАРКІ УКРАЇНА" правову допомога вартістю 9500,00 грн саме по справі № 909/558/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАРКІ УКРАЇНА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-ІНСТ" про стягнення 79 604,54 грн, оскільки предмет договору про надання правової допомоги № 19-01/25 від 19 лютого 2025 року є загальним і не передбачає надання правової допомоги позивачу адвокатом Кацинський О.В. саме у цій справі.
Також суд констатує, що в акті приймання-передачі наданих послуг від 27 лютого 2025 р. до Договору від 19.02.2025 р. № 19-01/25 про надання правової допомоги не відображено, що Виконавцем надано правову допомогу Замовнику саме по справі № 909/558/25, чи щодо стягнення боргу з ТОВ "АС-ІНТ".
Жодних посилань на те, що правнича допомога адвокатом Кацинським О.В. надається саме у спорі з ТОВ "АС-ІНТ" ні договір про надання правової допомоги ні акт приймання-передачі наданих послуг не містять.
Матеріали справи не містять жодного документа, яким би сторони погодили суму гонорару за надання правничої допомоги у даній справі в розмірі 9500 грн. Зокрема, не надано додаткової угоди, письмового замовлення, які б підтверджували що вартість правничої допомоги, наданої адвокатом Кацинським О.В. у даній справі становить 9500,00 грн і сторони погодили таку суму гонорару адвоката.
Враховуючи загальний предмет договору про надання правової допомоги № 19-01/25 від 19 лютого 2025 року та зміст Акту приймання-передачі наданих послуг від 27 лютого 2025 р. до Договору від 19.02.2025 р. № 19-01/25 про надання правової допомоги, не виключається, що зазначені 9500,00 грн сплачені за іншу правову допомогу, яка не стосується справи № 909/558/25.
Тому, з огляду на відсутність доказів понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу по справі № 909/558/25, відсутність доказів узгодженої суми гонорару за надання правничої допомоги у цій справі, доказів його оплати, суд доходить висновку, що вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9500,00 грн задоволенню не підлягають з підстав недоведеності.
Керуючись ст. 13, 73, 74, 86, 123, 126, 129, 165, 178, 236, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАРКІ УКРАЇНА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-ІНСТ" про стягнення 79 604,54 грн задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-ІНСТ" (76014, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, м. Івано-Франківськ, пл. Європейська, буд. 3, ідентифікаційний код юридичної особи: 44697791) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАРКІ УКРАЇНА" (07354, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Нові Петрівці, пров. 1-го Травня, буд. 30Б, ідентифікаційний код юридичної особи: 35792737) основний борг в сумі 75 000 (сімдесят п'ять тисяч) грн 00 коп., три проценти річних в сумі 862 (вісімсот шістдесят дві) грн 56 коп., інфляційні втрати в сумі 3741 (три тисячі сімсот сорок одна) грн 98 коп. та 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Вебадреса, за якою можна знайти текст судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя І.Є. Горпинюк