Справа № 909/207/25
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
24.06.2025 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Рочняк О.В.
секретар судового засідання Михайлюк А.С.
розглянувши у попередньому засіданні матеріали справи
про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1
АДРЕСА_1
eл. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1
учасники у справі про банкрутство не з'явилися
ВСТАНОВИВ: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулася фізична особа ОСОБА_1 із заявою від 27.02.2025 (вх.№1677/25 від 27.02.2025) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи.
Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 28.04.2025, суд відкрив провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; ввів процедуру реструктуризації боргів щодо боржника; ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів фізичної особи; призначив керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Мотальову-Кравець Валерію Юріївну; постановив оприлюднити на офіційному веб-сайті повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; визначив дату проведення попереднього судового засідання - 24.06.2025 о 10:30 год.
Оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 оприлюднено на офіційному веб-сайті 28.04.2025.
Згідно з ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
За приписами ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Частиною 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
У встановлений Кодексом України з процедур банкрутства строк до Господарського суду Івано-Франківської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ФІН" від 28.05.2025 (вх.№4715/25 від 29.05.2025) з грошовими вимогами до боржника.
Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 30.05.2025 суд прийняв заяву ТОВ "ЕКО ФІН" з грошовими вимогами до боржника до розгляду в попередньому засіданні, яке призначене на 24.06.2025.
04.06.2025 через систему "Електронний суд" від керуючої реструктуризацією арбітражної керуючої Мотальової-Кравець В.Ю. надійшла заява (вх.№9477/25 від 04.06.2025), в якій керуюча реструктуризацією визнала заборгованість боржника в розмірі 10230 грн, а в частині 5 000 грн витрат на правничу допомогу заперечила, мотивуючи тим, що вказана сума витрат не підтверджена жодними доказами.
23.06.2025 через систему "Електронний суд" від керуючої реструктуризацією арбітражної керуючої Мотальової - Кравець В.Ю. надійшло клопотання від 20.06.2025 (вх.№10513/25) про приєднання до матеріалів справи запитів керуючої реструктуризацією, відповідей на запити, звіту про результати перевірки декларацій боржника та актів інвентаризації. Також в цьому клопотанні арбітражна керуюча Мотальова-Кравець В.Ю. просила суд провести судове засідання без участі керуючої реструктуризацією.
Учасники справи в попереднє засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення попереднього засідання.
Клопотань про відкладення попереднього засідання чи розгляду заяви кредитора від учасників справи до суду не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання. У разі необхідності господарський суд може оголосити перерву в попередньому засіданні.
Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства, заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчить про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.
Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.
Отже, аналіз норм права дозволяє зробити висновок, про те що спеціальне законодавство про банкрутство визначає особливий порядок розгляду грошових вимог кредитора у процедурі банкрутства шляхом їх визнання (відхилення) внаслідок розгляду по суті.
За приписами ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитором є, зокрема, юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу.
Розглянувши у попередньому засіданні заяву кредитора ТОВ "ЕКО ФІН" з грошовими вимогами до боржника, з'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, суд встановив таке.
ТОВ "ЕКО ФІН" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з заявою з грошовими вимогами до боржника, в якій кредитор просить суд визнати кредиторські вимоги до ОСОБА_1 в розмірі 10 230 грн, 4 844 грн 80 коп. витрат на сплату судового збору та 5 000 грн 00 коп. витрат на правничу допомогу.
В підтвердження грошових вимог до боржника в розмірі 10 230 грн ТОВ "ЕКО ФІН" надало суду: анкету клієнта-фізичної особи від 30.08.2024; договір про споживчий кредит/кредитний договір №96001465 від 30.08.2024 з додатком №1 (графік розрахунків (платежів)); підтвердження ТОВ "ПрофітГід" щодо здійснення переказу грошових коштів; виписку за кредитом з розрахунком заборгованості станом на 05.05.2025; правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ "ЕКО ФІН"; офіційні правила акції під назвою "Кредит під 0,01% в день на перший кредит" для нових користувачів фінансових послуг ТОВ "ЕКО ФІН".
Так, 30.08.2024 між ТОВ "ЕКО ФІН" (товариство, кредитодавець, кредитор) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір про споживчий кредит/кредитний договір №96001465, відповідно до п. 2.1 якого товариство прийняло на себе зобов'язання надати, а позичальник має право отримати та зобов'язаний повернути кредит та сплатити плату за користування кредитом, у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів за фактичний строк користування кредитом у порядку, встановленому цим договором.
В п. 2.2 договору визначено, що кредит надається в загальному розмірі (сума кредиту): 3000 грн 00 коп.
Згідно з п.2.3 договору, строк користування кредитними коштами складає 730 днів, який починається з 30.08.2024 та закінчується 29.08.2026 (включно) та складається із дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду.
В п. 2.4 договору визначено, що дисконтний (пільговий) період складає 14 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 12.09.2024 (рекомендована дата платежу).
За змістом п. 2.5 договору, поточний період складає 716 днів, що настає з дня, наступного за днем завершення дисконтного (пільгового) періоду, і закінчується 29.08.2026 (дата остаточного погашення заборгованості).
Проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду нараховуються за дисконтною (пільговою) процентною ставкою в розмірі - 3.65% річних (денна процентна ставка - 0.01% за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду (п. 2.6 договору).
Відповідно до п. 2.7 договору, проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі - 365% річних (денна процентна ставка - 1% за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Застосування базової (стандартної) процентної ставки не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати процентів у бік погіршення для клієнта, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах базової (стандартної) процентної ставки.
Згідно з п.2.8 договору позичальнику рекомендується (необов'язково) повернути суму кредиту та сплатити нараховані проценти в рекомендовану дату платежу 12.09.2024 (день завершення дисконтного (пільгового) періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 29.08.2026 (останнього дня строку кредитування).
В додатку №1 до цього договору визначено: дату видачі кредиту; кількість днів у розрахунковому періоді, чисту суму кредиту/суму платежу за розрахунковий період, суму кредиту за договором/погашення суми кредиту, проценти за користування кредитом, реальну річну процентну ставку, загальну вартість кредиту.
Як вбачається із наявного в матеріалах справи підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, на виконання договірних зобов'язань ТОВ "ЕКО ФІН" надало ОСОБА_1 суму кредиту в розмірі 3 000 грн 00 коп.
Відповідно до здійсненого заявником розрахунку заборгованості за кредитом загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ "ЕКО ФІН" становить 10 230 грн 00 коп, з яких: 3 000 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 7 230 грн 00 коп - заборгованість за відсотками.
Відповідно до ст. ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення прав і обов'язків, які повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов"язання не допускається, крім випадків, передбачених законом. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
За приписами ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 120 Кодексу України з процедур банкрутства, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, строк виконання всіх грошових зобов'язань боржника вважається таким, що настав.
З огляду на викладене, строк виконання грошових зобов'язань ОСОБА_1 перед ТОВ "ЕКО ФІН" вважається таким, що настав.
Як встановлено судом, товариство належним чином виконало свої договірні зобов'язання, надало боржнику кредит в розмірі 3 000 грн 00 коп., який боржник не повернув.
Отже, загальна заборгованість за тілом кредиту становить 3 000 грн 00 коп.
Відсотки за користування кредитом з врахуванням відомостей, вказаних в додатку №1 до договору, нараховані арифметично правильно та становлять 7 230 грн 00 коп.
Враховуючи наведене, належить визнати грошові вимоги ТОВ "ЕКО ФІН" до ОСОБА_1 у розмірі 10 230 грн 00 коп.
За подання заяви з грошовими вимогами до боржника ТОВ "ЕКО ФІН" сплатило судовий збір у розмірі 4 844 грн 80 коп, згідно із відповідною ставкою судового збору, встановленою Законом України "Про судовий збір", який підлягає відшкодуванню до задоволення вимог кредиторів.
Щодо витрат на правничу допомогу суд зазначає таке.
Приписи ч. 2 ст. 133 КУзПБ передбачають, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до додаткової постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.02.2024 року у справі № 910/14892/22, аналіз положень КУзПБ свідчить про відсутність в них як спеціальних нормативно-правових актах норм, які регулюють порядок розподілу судових витрат.
Тому з урахуванням наведеного, для вирішення питання про розподіл судових витрат у справі про банкрутство мають бути застосовані загальні норми ГПК України.
Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Системний аналіз статті 123 ГПК України, статті 64 (статті 133) КУзПБ свідчить, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство (неплатоспроможність) в господарському суді не є у розумінні статті 1 КУзПБ зобов'язанням боржника перед кредитором, а є витратами понесеними в процесі розгляду грошових вимог кредитора, які мають спеціальний порядок відшкодування, передбачений нормами ГПК України та не можуть бути стягнуті окремо від цього провадження.
Тому такі витрати не відносяться до поточних вимог у справі, а відносяться згідно із ч.2 ст. 133 КУзПБ до витрат, пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність, які відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
За змістом абз. 2 п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України, для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Верховний Суд у додатковій постанові від 15.10.2024 у справі №911/1041/19(910/4281/23) зазначив, що визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Згідно з правовими висновками, викладеними Об'єднаною палатою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
В підтвердження витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000 грн 00 коп. ТОВ "ЕКО ФІН" надало суду: договір про надання правової допомоги № 20-03/2024 від 20.03.2024, укладений між ТОВ "Еко Фін" та Адвокатським об'єднанням "Лігал Ассістанс" та прайс-лист АО "Лігал Ассістанс".
Так, вказаним договором про надання правової допомоги, передбачені, зокрема, такі умови:
- клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором (п. 1.1.);
- вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід'ємними додатками до договору (п. 4.1.);
- якщо інше не передбачено заявкою на надання юридичної допомоги, клієнт зобов'язується оплатити надані адвокатським об'єднанням послуги у строк до 60 (шістдесяти) банківських днів з моменту підписання акту про надання юридичної допомоги та надання Адвокатським об'єднанням Клієнту відповідного рахунку для оплати (п. 4.2.).
- сума, визначена актом про надання юридичної допомоги цього договору є гонораром Адвокатського об'єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає (п.4.5.).
Судом встановлено, що заявником (кредитором) не надано обумовлених в договорі про надання правової допомоги №20-03/2024 від 20.03.2024 доказів, зокрема, заявки на надання юридичної допомоги та акту про надання юридичної допомоги, які б підтверджували надання Адвокатським об'єднанням "Лігал Ассістанс" правової допомоги клієнту - ТОВ "Еко Фін" в розмірі 5 000 грн, яка заявлена у цій справі.
З огляду на те, що кредитором не підтверджено належними та допустимими доказами витрати ТОВ "Еко Фін" на правничу допомогу суд дійшов висновку про те, що в частині витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн належить відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства, розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.
За змістом ч. 4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства, в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються:
1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали;
2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 47, 113, 122 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 232- 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ФІН" від 28.05.2025 (вх.№4715/25 від 29.05.2025) з грошовими вимогами до ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ФІН" (код ЄДРПОУ 43564082) до ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в розмірі 10 230 (десять тисяч двісті тридцять) грн 00 коп., які підлягають задоволенню у другу чергу вимог кредиторів.
Витрати ТОВ "ЕКО ФІН" (код ЄДРПОУ 43564082) по сплаті судового збору за подання заяви з грошовими вимогами в розмірі 4 844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн 80 коп. підлягають відшкодуванню до задоволення вимог кредиторів.
В частині витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн відмовити.
Керуючій реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражній керуючій Мотальовій-Кравець Валерії Юріївні:
- внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кредитора, розмір вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги;
- збори кредиторів провести не пізніше 08.07.2025;
- до 27.06.2025 письмово повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення;
- надати суду протокольне рішення зборів кредиторів боржника щодо розгляду проекту плану реструктуризації боргів боржника та прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність чи вирішення інших питань, передбачених ч. 8 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства.
Призначити засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі - 11.08.2025 об 11 год 00 хв.
Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Івано-Франківської області за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 32, зал судових засідань №4.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення - 24.06.2025 та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Повн ухвала складена 30.06.2025
Суддя О.В. Рочняк