30.06.2025 Справа № 908/1920/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі суду: судді Давиденко І.В., розглянувши матеріали заяви
за позовом Заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області Хіврича Романа Миколайовича (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , 69050, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Космічна, 118а) в інтересах держави в особі
позивача: Державної аудиторської служби України (ідентифікаційний код 40165856, 04070, Київська область, місто Київ, вулиця Петра Сагайдачного, 4)
до відповідача 1 : Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код 40075815, 03150, Київська область, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, 5)
відповідача 2 : Фізичної особи-підприємця Синявіна Дмитра Миколайовича (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 )
інша особа: Відокремлений підрозділ, який діє від імені Акціонерного товариства "Українська залізниця": Філія "Центр охорони здоров'я" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код 40081352, 03049, Київська область, місто Київ, проспект Повітряних Сил (Повітрофлотський), будинок 9)
про визнання недійсним договору про закупівлю та застосування наслідків його недійсності
До Господарського суду Запорізької області через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява Заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі позивача - Державної аудиторської служби України до відповідача 1 - Акціонерного товариства "Українська залізниця", відповідача 2 : Фізичної особи-підприємця Синявіна Дмитра Миколайовича про визнання недійсним договору про закупівлю та застосування наслідків його недійсності.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 23.06.2025, здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1920/25 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.
Розглянувши зазначену позовну заяву господарський суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 1 ст. 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.
Частиною 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
Подання позовної заяви за правилами Господарського процесуального кодексу України означає, що позовна заява має подаватися за правилами предметної та суб'єктної юрисдикції справ відповідно до ст. 20 ГПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 44 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
За приписами ч.ч. 5, 6 ст. 44 ГПК України юридична особа набуває процесуальних прав та обов'язків у порядку, встановленому законом, і здійснює їх через свого представника.
Юридична особа може набувати процесуальних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників у випадках, коли відповідно до закону чи установчого документа така юридична особа набуває та здійснює права, а також несе обов'язки через своїх учасників.
Частиною 1 статті 45 ГПК України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Зокрема, частиною 2 ст. 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Як вбачається зі змісту позовної заяви (титульного аркуша позовної заяви, де зазначено відомості щодо сторін спору), прокурор зазначив відповідачем 1 - Акціонерне товариство «Українська залізниця» (код 40075815), відповідачем 2 - фізичну особу-підприємця Синявіна Дмитра Миколайовича, а також вказав «іншу особу - Відокремлений підрозділ, який діє від імені Акціонерного товариства «Українська залізниця» Філія «Центр охорони здоров'я» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (код 40081352).»
При цьому у прохальній частині позовної заяви прокурор просить визнати недійсним договір про закупівлю матеріально-технічних ресурсів від 28.06.2024 № ЦОЗ/ТН-1967, укладений між Філією «Центр охорони здоров'я» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (код 40081352) та Фізичною особою-підприємцем Синявіним Дмитром Миколайовиче, а також стягнути з Синявіна Дмитра Миколайовича на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ: 40075815), в особі Філії «Центр охорони здоров'я» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (код 40081352) грошові кошти в розмірі 189 978 грн. 90 коп., а з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Центр охорони здоров'я» Акціонерного товариства «Українська залізниця» одержані ним за рішенням суду грошові кошти у розмірі 189 978 грн. 90 коп. стягнути в дохід держави, в особі Державної аудиторської служби України.
Тобто в прохальній части прокурор просить суд вирішеними спір щодо особи, яку не визначає як відповідача у справі, а визначає як «інша особа».
Суд вважає необхідним зауважити.
Відповідно до статті 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Відповідно до чинного законодавства, юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.
Згідно зі ст. 64 Господарського кодексу України функції, права та обов'язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами. Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством.
Частиною 1 ст. 95 Цивільного кодексу України визначено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.
Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення (ч. 3 ст. 95 ЦК України).
Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру (ч. 5 ст. 95 ЦК України).
Тобто, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи наділяються певною господарською компетенцією. Втім, не маючи статусу юридичної особи, такі підрозділи не наділяються самостійною господарською процесуальною правоздатністю та дієздатністю.
Як визначено у п.п. 1.7 п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18, коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу. Необхідно також враховувати, що саме лише зазначення в установчих документах чи положенні про наявність у відокремленого підрозділу права представляти юридичну особу в суді (господарському суді) не свідчить про надання такому підрозділові відповідних повноважень та визначення їх кола.
Таким чином, у спірних правовідносинах, за правилами встановленими процесуальним законодавством, в якості позивача (відповідача) може виступати юридична особа, або юридична особа в особі її представництва (якщо представництво наділене відповідними повноваженнями і про це є належні докази).
Відповідно до ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.
В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 40081352 значиться Філія «Центр охорони здоров'я» Акціонерного товариства «Українська залізниця».
Разом з тим, позовна заява - це процесуальний документ, за допомогою якого реалізується право на звернення до господарського суду. З аналізу норм чинного в Україні законодавства, а також положень доктрини права вбачається, що елементами позову, які є його структурними складовими та визначають його зміст, є предмет та підстави позову.
Предметом позову, як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення.
При цьому, відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Прокурором визначено склад учасників спору за заявленими вимогами як відповідач 1 - Акціонерне товариство «Українська залізниця» (код 40075815), відповідачем 2 - фізична особа-підприємець Синявін Дмитро Миколайович, статус Відокремленого підрозділу, який діє від імені Акціонерного товариства «Українська залізниця» Філія «Центр охорони здоров'я» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (код 40081352) визначено як «інша особа», що не передбачено приписами ГПК України
Суд не наділений повноваженнями визначати склад сторін самостійно.
З огляду на викладене, прокурору слід визначити статус учасників справи (відповідачів/відповідача), враховуючи заявлені позовні вимоги, які сформульовані в прохальній частині позову, оскільки вони складають предмет спору та саме щодо них приймається судове рішення, при цьому виходячи з суб'єктної юрисдикції та процесуальної правоздатності визначених осіб у позовній заяві.
Відтак, в даному випадку наявна необхідність у визначенні заявником процесуального складу учасників спору за позовної заявою згідно з положеннями статей 41, 45 ГПК України та виходячи з предмета спору та суб'єктної юрисдикції.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі позивача: Державної аудиторської служби України слід залишити без руху та надати прокурору строк для усунення виявлених недоліків, а саме: визначити, згідно зі статтями 41, 45 ГПК України, склад учасників спору - відповідачів/відповідача.
Частинами 3 та 4 ст. 174 ГПК України передбачено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області Хіврича Романа Миколайовича (вх. №2088/08-07/25 від 23.06.2025) залишити без руху.
2. Надати Заступнику керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області строк для усунення недоліків терміном десять днів з дня отримання вказаної ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків, в якій:
- визначити, згідно зі статтями 41, 45 ГПК України, склад учасників спору - відповідачів/відповідача, виходячи з заявлених позовних вимог.
3. Одночасно із направленням документів на усунення недоліків до суду направити їх копії позивачу/позивачам.
4. Роз'яснити прокурору, якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатись не поданою та повернута її заявнику на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України.
5. Направити ухвалу суду прокурору, позивачам на офіційні електронні адресу в електронній формі із застосуванням ЄСІТС.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя І.В. Давиденко