номер провадження справи 9/57/25
30.06.2025 Справа № 908/1072/25
м.Запоріжжя
За позовом: Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 40308189
про стягнення суми 1491697,51 грн.
Суддя Боєва О.С.
при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.
За участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області про стягнення з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» суми 1491697,51грн, з якої: 1144385,00 грн - кошти за непоставлений товар за Договором № 0774-СК-Д від 15.08.2024, 22291,99 грн - 3% річних, 120160,43 грн - інфляційні втрати, 204860,09 грн - пеня.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 21.04.2025 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер
судової справи 908/1072/25 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.
Ухвалою суду від 25.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1072/25, присвоєний номер провадження 9/57/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 21.05.2025.
Ухвалою суду від 23.05.2025 задоволено заяву Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області про забезпечення позову у справі №908/1072/25; вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС», які знаходяться на всіх рахунках, в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС», у межах ціни позову в сумі 1491697,51 грн.
Ухвалою суду від 21.05.2025 підготовче засідання відкладено на 12.06.2025. Ухвалою суду від 12.06.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 908/1072/25 на п'ятнадцять днів, закрито підготовче провадження у справі № 908/1072/25 та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.06.2025.
В судові засідання, в т.ч. в судове засідання з розгляду справи по суті призначене на 30.06.2025, позивач не з'являвся.
09.06.2025 до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника за наявними в матеріалах справи документами.
Відповідач в судові засідання, в т.ч. в судове засідання з розгляду справи по суті призначене на 30.06.2025, не з'являвся, про причини неявки суду не повідомляв. Своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив на позов не подав. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача до суду також не надходило. Про розгляд справи відповідач повідомлений належним чином.
Так, відповідно до ч. 7 ст. 6 ГПК України, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
За результатами запиту на отримання інформації про наявність зареєстрованого електронного кабінету, судом встановлено, що у юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 40308189 (відповідач) наявний зареєстрований електронний кабінет (дата реєстрації 25.02.2025).
В частині 5 ст. 176 ГПК України встановлено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно з ч. 11 статті 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.
Відповідно до ч. 3 ст. 120, п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Ухвали суду у даній справі надсилались до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» та були своєчасно доставлені до електронного кабінету відповідача, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронних листів, які містяться в матеріалах справи.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 1, п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Зі змісту ч. 9 ст. 165 ГПК України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На підставі усього вищевикладеного, суд дійшов до висновку про розгляд справи за відсутністю сторін за наявними в ній матеріалами.
Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені в позовній заяві, які мотивовані, зокрема, наступним. 15.08.2024 між Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (Постачальник) укладено Договір №0774-СК-Д про закупівлю товару, умовами якого передбачено, що Постачальник приймає на себе зобов'язання передати Покупцю у власність Бензин А-95 та Дизельне паливо (код ДК 021:2015-09130000-9 Нафта і дистиляти) (Товар), для заправки дизельних та бензинових генераторів окружних судів Дніпропетровської області, а Покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний Товар. Після підписання між сторонами видаткової накладної ВН №0001/0002870 від 22.08.2024 на суму 1144385,00 грн, відповідачем було виставлено рахунок-фактуру на оплату товару № 0001/0003455 від 22.08.2024. Позивачем здійснено 100% оплату вартості товару, що підтверджується платіжним дорученням № 4736 від 23.08.2024. Проте, відповідачем не виконані зобов'язання за Договором, зокрема, АЗС постачальника відмовив у відпуску палива позивачеві по скретч-карткам, які є підставою для відвантаження палива з АЗС постачальника. З метою досудового врегулювання спору ТУ ДСА України в Дніпропетровській області зверталось до ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС» з претензіями від 24.01.2025 вих. № 315/25 та від 07.03.2025 вих. № 1327/25, вимагаючи вирішити питання щодо відпуску палива згідно скретч-карток. Вказані вимоги позивача були залишені відповідачем без відповіді та без задоволення; дизпаливо та бензин А-95 позивачу не відпущено, кошти за непоставлений товар не повернуто. Внаслідок невиконання ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС» Договору в частині постачання пального відповідно до проведеної передплати, у відповідача утворилась заборгованість за непоставлений товар в розмірі 1144385,00 грн. Крім того, за порушення відповідачем виконання зобов'язань позивачем також нараховано та заявлено до стягнення з відповідача суми 3% річних, інфляційних втрат та пені. Позов обґрунтований ст.ст. 509, 525, 526, 549, 610-612, 625, 631, 693, 712 ЦК України, ст.ст. 180, 173, 193, 216, 230, 265 ГК України та умовами Договору № 0774-СК-Д від 15.08.2024.
У судовому засіданні 30.06.2025 справу розглянуто, за наслідками розгляду справи прийнято рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд
15.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (Постачальник, відповідач у справі) та Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області (Покупець, позивач у справі) був укладений Договір № 0774-СК-Д (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язався передати Покупцю у власність Бензин А-95 та Дизельне паливо (код ДК 021:2015:09130000-9 Нафта і дистиляти) надалі - Товар, а Покупець - сплатити і прийняти вказаний Товар, а саме: Бензин А-95 у кількості 3730 літрів за ціною 54,00 грн/літр та дизпаливо у кількості 18310 літрів за ціною 51,50 грн/літр, на загальну суму 1144385,00 грн з ПДВ. Ціна цього Договору становить 1144385,00 грн, у т.ч. ПДВ - 190730,83 грн (п.п. 1.1, 3.1 Договору, технічна Специфікація (Додаток № 1 до Договору)).
В п. 1.2, п. 2.1 Договору визначено, що відпуск Товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно до «Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997. Товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем по кількості і якості з моменту отримання Товару згідно умов Договору.
Оплата Товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів на вказані в рахунку-фактурі реквізити Постачальника. Оплата Товару здійснюється Покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника в день виписки рахунку-фактури та накладної на Товар, але не пізніше 3 календарних днів, в межах бюджетних асигнувань, в розмірі 100%. Ціна одного літру товару вказується у рахунку-фактурі та накладній і дійсна протягом 3 днів з їх виписки (п.п. 4.1, 4.2 Договору).
Згідно з п.п. 5.1, 5.3 Договору, строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу. Умови постачання Товару - самовивезення. Покупець зобов'язується отримати товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі.
Відповідно до п. 5.2 Договору: «Місце поставки (передачі) товарів: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 57.
5.2.1. Передача Покупцю товару за цим Договором здійснюється Постачальником на АЗС, шляхом заправки автомобілів Покупця при пред'явленні довіреними особами Покупця скретч-карт.
5.2.2. Скретч-карта є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-карті».
В п.п. 10.1, 10.2 Договору визначено, що останній вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами та скріплення його печатками сторін. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 10.1 цього Договору та діє до 31 грудня 2024 року.
Матеріали справи свідчать, що на підставі Договору № 0774-СК-Д від 15.08.2024 сторонами була складена та підписана видаткова накладна № 0001/0002870 від 22.08.2024 на товар - Бензин А-95 у кількості 3730,00 літрів, вартістю 201420,00 грн з ПДВ та Дизпаливо у кількості 18310,00 літрів, вартістю 942965,00 грн з ПДВ.
Також сторонами підписано Специфікацію № 0001/0002870-С відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до вищезазначеної видаткової накладної, згідно з якою Покупцю було передано відповідні скретч-картки на вказану вище кількість товару, номіналами по 10, 20 літрів на бензин А-95 та номіналами по 10, 15, 40 літрів на дизпаливо. У Специфікації наведено перелік номерів відповідних скретч-карток.
Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» був виставлений Покупцю рахунок-фактуру № 0001/0003455 від 22.08.2024 на оплату бензину А-95 у кількості 3730,00 літрів та дизпалива у кількості 18310,00 літрів, всього - на загальну суму 1144385,00 грн.
Згідно з платіжною інструкцією № 4736 від 23.08.2024 ТУ ДСАУ в Дніпропетровський області перераховано на рахунок ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС» суму 1144385,00 грн за бензин А-95 та дизпаливо, згідно Договору № 0774-СК-Д від 15.08.2024 та видаткової накладної №0001/0002870 від 22.08.2024.
Як зазначив позивач у позовній заяві, відповідачем не виконані зобов'язання за Договором, зокрема, АЗС постачальника відмовлено у відпуску палива позивачеві по скретч-карткам, які є підставою для відвантаження палива з АЗС постачальника. Скретч-картки на товар на суму 1144385,00 грн не реалізовані у зв'язку з припиненням відповідачем відпуску палива на АЗС, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у вказаному в розмірі.
В матеріалах справи містяться копії претензій ТУ ДСА України в Дніпропетровській області від 24.01.2025 за вих. №315/25 та від 07.03.2025 за вих. №1327/25, адресованих ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС», в яких позивач вимагав негайно забезпечити відпуск палива по скретч-карткам та протягом 7 календарних днів з дати отримання відповідної претензії, надати інформацію щодо виконання умов договору.
Претензії направлялися позивачем на електронну адресу ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС» if@avias.uа, вказану у розділі 15 Договору, про що свідчать роздруківки про направлення електронних листів 27.01.2025 та 07.03.2025 (арк.с. 21, 24). На підтвердження направлення та отримання ТОВ «ІНКАМ-ФІНАНС» претензії від 07.03.2025 за вих. №1327/25 до позовної заяви також додано копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 4900000312474 з відбитком поштового штемпеля від 21.03.2025, згідно з яким поштове відправлення було одержано адресатом 21.03.2025.
Як зазначено у позовній заяві, відповіді на претензії від відповідача не отримано, дизпаливо та бензин А-95 позивачу не відпущено, кошти за непоставлений товар не повернуто. Згідно з розрахунком залишку невикористаних скетч-карток у зв'язку з припиненням відпуску палива на АЗС, який додано до позовної заяви, скретч-картки на дизпаливо у кількості 18310,00 літрів та бензин А-95 у кількості 3730,00 літрів, на загальну суму 1144385,00 грн, залишились невикористаними у повному обсязі.
Вищезазначене стало підставою для звернення позивача з позовом до суду, за яким відкрито провадження у даній справі № 908/1072/25.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
З положень ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України слідує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення зобов'язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку), зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 626, ст. 629 ЦК України).
Між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного сторонами Договору № 0774-СК-Д від 15.08.2024, який за своєю правовою природою є договором поставки.
Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України).
Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу (ч. 1 ст. 693 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 662, ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
З положень ст. 667 ЦК України слідує: якщо право власності переходить до покупця раніше від передання товару, продавець зобов'язаний до передання зберігати товар, не допускаючи його погіршення.
Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства, аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема за товар, який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17, Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 у справі № 918/631/19).
Відповідно до ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Як встановлено та зазначено судом вище, на підставі Договору № 0774-СК-Д від 15.08.2024 сторонами були складені та підписані видаткова накладна № 0001/0002870 від 22.08.2024 та Специфікація № 0001/0002870-С відпущених скретч-карток на нафтопродукти до цієї видаткової накладеної, відповідно до яких відповідач передав позивачу скретч-картки на товар - 3730,00 літрів бензину А-95 та 18310,00 літрів дизпалива на загальну суму 1144385,00 грн.
Позивач здійснив оплату товару за видатковою накладною № 0001/0002870 від 22.08.2024, перерахувавши на рахунок ТОВ «ІНКАМ-ФІНАНС» суму 1144385,00 грн за платіжною інструкцією № 4736 від 23.08.2024.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно з якими торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (надалі - АЗС) (абзац 2 п. 3 Правил).
Відомості про роздрібні ціни, марки та види нафтопродуктів, що реалізуються на автозаправних станціях, автогазозаправних станціях, в автогазозаправних пунктах, повинні бути зазначені на інформаційному табло, яке встановлюється на в'їзді та біля оператора автозаправної станції, автогазозаправної станції, автогазозаправного пункту (п. 7 Правил).
Згідно з п. 9 Правил, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Спільним Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).
Відповідно до п. 3 Інструкції, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами передбачений у пп. 10.3.3 пункту 10.3 Інструкції.
Таким чином талон є документом, який засвідчує право його власника на отримання пального на АЗС.
Зі змісту пп. 6.3.1 п. 6.3, п. 7.2 Договору № 0774-СК-Д від 15.08.2024 слідує, що Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товарів. У разі невиконання зобов'язань при закупівлі товарів Постачальник в т.ч. повертає Покупцю кошти (попередню оплату).
В пп. 5.2.2 п. 5.1 Договору визначено, що скретч-карта є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними.
Отже відповідач повинен був виконати зобов'язання із забезпечення наявності та видачі позивачу оплаченої ним кількості товару (дизпалива та бензину А-95) по факту пред'явлення скретч-карток на відповідних АЗС.
Проте, як зазначено у позові та не спростовано відповідачем, останній не виконав свої зобов'язання згідно з умовами Договору, не відпустив позивачу оплачений ним товар на загальну суму 1144385,00 грн та не повернув позивачу грошові кошти (попередню оплату) у вказаному розмірі.
Відповідач доказів передачі (видачі) позивачу, в т.ч. часткової, оплаченого позивачем товару або повернення позивачу здійсненої ним оплати за непоставлений (невідпущений) товар суду не надав. Відповідні докази в матеріалах справи відсутні.
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача коштів в розмірі 1144385,00 грн за непоставлений товар є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми 204860,09 грн пені, яка згідно з доданим до позовної заяви розрахунком нарахована на суму вартості непоставленого товару за період прострочення з 22.08.2024 по 16.04.2025 включно, суми 22291,99 грн - 3% річних за період прострочення грошового зобов'язання з 22.08.2024 по 16.04.2025 та суми 120160,43 грн інфляційних втрат за період прострочення грошового зобов'язання з вересня 2024 по березень 2025.
За приписами ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Як зазначалось вище, відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України у разі, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Згідно з частиною 3 ст. 693 ЦК України, на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Отже, у зв'язку із фактичним закінченням строку поставки, у постачальника (продавця) виникло зобов'язання повернути покупцю суму попередньої оплати, тобто виникло грошове зобов'язання, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 ЦК України.
Разом з тим, суд дійшов до висновку про необґрунтованість визначеного позивачем початку періоду прострочення відповідачем зобов'язання з повернення суми 1144385,00 грн попередньої оплати, з огляду на наступне.
Так, з доданого до позовної розрахунку, зокрема, слідує, що нарахування 3% річних здійснено позивачем за період прострочення з 22.08.2024 по 16.04.2025, нарахування інфляційних втрат - за період з вересня 2024 по березень 2025.
Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 251, ст. 253 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 та п. 5.1 Договору, передача Покупцю товару за цим Договором здійснюється Постачальником на АЗС, шляхом заправки автомобілів Покупця при пред'явленні довіреними особами Покупця скретч-карт. Строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документа.
Отже обов'язок Постачальника з передачі товару Покупцю пов'язується з кожним окремим фактом (моментом) пред'явлення останнім скретч-карти (скретч-карток) на певну кількість відповідного товару, яке може бути реалізовано протягом терміну дії довірчого документа (скретч-картки).
За наявними матеріалами справи, в т.ч. доданими позивачем до позовної заяви документами, встановити термін дії довірчих документів неможливо.
Умовами Договору не встановлено кінцевий строк, в який має бути здійснена поставка (передача) товару на всю суму здійсненої попередньої оплати.
Доказів пред'явлення позивачем відповідачу скретч-карт на відпуск Товару відповідно до умов пп. 5.2.1 п. 5.2 та п. 5.1 Договору позивачем не надано.
Також в Договорі не визначено строк повернення Постачальником (відповідачем) Покупцю (позивачу), здійсненої останнім попередньої оплати, у разі невиконання відповідачем зобов'язань з поставки (передачі) товару.
Таким чином, в даному випадку, для визначення моменту прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання щодо повернення коштів (попередньої оплати), слід застосовувати вищенаведені приписи ч. 2 ст. 530 ЦК України.
Як зазначалось судом вище, в матеріалах справи міститься копія претензії від 24.01.2025 за вих. №315/25, в якій позивач вимагав забезпечити відпуск палива по скретч-карткам, скан-копія якої 27.01.2025 була направлена на електронну адресу ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС», зазначену у Договорі.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що листування шляхом надіслання електронних листів уже давно стало частиною ділових звичаїв в Україні, а здійснення електронної переписки як усталеного звичаю ділового обороту в Україні, що не вимагає договірного врегулювання, визнається цивільним звичаєм за ст. 7 ЦК (постанови Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №914/2505/17, від 13.10.2021 у справі №923/1379/20).
Оскільки відповідач не забезпечив (не здійснив) передачу позивачу товару у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги (претензії від 24.01.2025 за вих. №315/25), направленої на електронну адресу відповідача 27.01.2025, відповідач не мав правових підстав для утримання грошових коштів в розмірі здійсненої позивачем попередньої оплати на суму 1144385,00 грн, тому повинен був повернути її позивачу наступного дня після спливу семиденного строку від дня пред'явлення вказаної вимоги, а саме - 04.02.2025. У зв'язку з неповерненням відповідачем попередньої оплати, вказане грошове зобов'язання є простроченим з вказаної дати.
Вирішуючи спір, суд перевіряє обґрунтованість розрахунків заявлених до стягнення грошових сум та, якщо розрахунок здійснений позивачем неправильно, з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних нарахувань.
На підставі викладеного, здійснивши перерахунок сум 3% річних та інфляційних втрат, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем граничного періоду відповідних нарахувань, суд встановив, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума 6772,25 грн - 3% річних за період з 04.02.2025 по 16.04.2025 та сума 26458,18 грн інфляційних втрат за період: лютий - березень 2025. В іншій частині вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат судом відмовляється у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Щодо нарахованої та заявленої до стягнення пені, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 ст. 231 ГК України визначено: у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до п. 7.1 укладеного сторонами Договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором.
Згідно з п. 7.2 Договору, у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти Постачальник сплачує Покупцю штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі, визначеному відповідно до п.п. 7.3.1, 7.3.2 цього Договору, а у разі здійснення попередньої оплати Постачальник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає Покупцю кошти з урахуванням індексу інфляції.
В пп. 7.3.2 п. 7.3 Договору визначено, що у разі порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення.
З огляду на вищевикладені висновки суду, зважаючи, що за умовами Договору строк поставки товарів визначений до закінчення терміну дії довірчого документа. Разом з тим, за наявними матеріалами справи, в т.ч. доданими позивачем до позовної заяви документами, встановити термін дії довірчих документів неможливо. Умовами Договору не встановлено кінцевий строк, в який має бути здійснена поставка (передача) товару на всю суму попередньої оплати. Доказів пред'явлення позивачем відповідачу скретч-карт на відпуск Товару відповідно до умов пп. 5.2.1 п. 5.2 та п. 5.1 Договору позивачем не надано. Отже в даному випадку, для визначення моменту прострочення виконання відповідачем зобов'язання з поставки (відпуску) Товару також слід застосовувати приписи ч. 2 ст. 530 ЦК України.
Оскільки вимога (претензія) від 24.01.2025 за вих. №315/25, в якій позивач вимагав забезпечити відпуск палива по скретч-карткам була направлена на електронну адресу ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС» 27.01.2025, прострочення виникло з 04.02.2025.
На підставі викладеного, здійснивши перерахунок пені, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем граничного періоду відповідного нарахування, суд встановив, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума 68036,04 грн пені за період прострочення з 04.02.2025 по 16.04.2025. В іншій частині вимог про стягнення пені судом відмовляється у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Таким чином, враховуючи все вищевикладене, позов задовольняється судом частково.
Витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви згідно з положеннями ст.129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 40308189 (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11А, кабінет №8) на користь Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738 (49027, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 21А; 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 57, к. 301) суму 1144385 (один мільйон сто сорок чотири тисячі триста вісімдесят п'ять) грн 00 коп. заборгованості за непоставлений товар, суму 68036 (шістдесят вісім тисяч тридцять шість) грн 04 коп. пені, суму 6772 (шість тисяч сімсот сімдесят дві) грн 25 коп. - 3% річних та суму 26458 (двадцять шість тисяч чотириста п'ятдесят вісім) грн 18 коп. інфляційних втрат.
У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 40308189 (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11А, кабінет №8) на користь Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738 (49027, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 21А) суму 14947 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот сорок сім) грн 82 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення складено та підписано 30.06.2025.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва