номер провадження справи 9/34/25
24.06.2025 Справа № 908/645/25
м.Запоріжжя
За позовом: Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК»
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ІНВЕСТ К»
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «МАГІСТРАЛЬНИЙ ДИЗЕЛЬ»
про звернення стягнення на предмет іпотеки
Суддя Боєва О.С.
при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.
За участю представників:
від позивача: Пашкова Н.В. (в режимі відеоконференції);
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився
До Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ІНВЕСТ К» з наступними позовними вимогами: в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГІСТРАЛЬНИЙ ДИЗЕЛЬ» перед Акціонерним товариством «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» за Договором про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ГЛ-ZАР-1740-1/КЛ1 від 02.11.2021, укладеним в рамках Генерального договору про надання банківських послуг №МБ-ГЛ-ZАР-1740-1 від 02.11.2021, у розмірі 2604714,57 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: комплекс будівель та споруд, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Сагайдачного гетьмана, буд. 57/8, загальною площею 1168,1 кв.м, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ІНВЕСТ К», зареєстроване 06 березня 2020 року Виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради Запорізької області, Ковалевською Т.О. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про право власності: 35878985, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 266034823107, номер об'єкта в РПВН: 25330575, і є предметом іпотеки відповідно до Іпотечного договору № МБ-ІД-ZАР-1740-1/1/bpm від 02.11.2021, посвідченого 02.11.2021 Чудською О.О. - приватним нотаріусом Мелітопольського міськрайонного нотаріального округу Запорізької області та зареєстрованого за реєстровим номером № 3985, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах за початковою ціною продажу предмету іпотеки на підставі проведеної оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності в рамках виконавчого провадження, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 17.03.2025, здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/645/25 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.
Ухвалою суду від 24.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/645/25, присвоєний номер провадження 9/34/25; в порядку ст.50 ГПК України залучено до часті у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «МАГІСТРАЛЬНИЙ ДИЗЕЛЬ». Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 22.04.2025. Ухвалою суду від 22.04.2025 підготовче засідання відкладено на 15.05.2025. Ухвалою суду від 15.05.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі №908/645/25 на тридцять днів, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 10.06.2025. В судовому засіданні 10.06.2025 оголошено перерву до 24.06.2025, про що постановлено відповідну ухвалу.
У судовому засіданні 24.06.2025 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених у позові, зазначивши, зокрема, про наступне. Враховуючи тимчасову окупацію Мелітопольської територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області, де перебуває предмет іпотеки, настали несприятливі події, передбачені пп. 9.1.3 та 9.1.9 пункту 9 Правил надання банківських послуг за активними банківськими операціями корпоративних клієнтів малого бізнесу. 24.05.2022 року Банком було направлено через сервіс «Вчасно» на адресу ТОВ «МАГІСТРАЛЬНИЙ ДИЗЕЛЬ» повідомлення за № KHO-61.1.1/40 від 24.05.2022 року про дострокове повернення кредиту за Договором про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ГЛ-ZАР-1740-1/КЛ1 від 02.11.2021. Однак Позичальником не був виконаний обов'язок щодо повернення кредиту та сплати процентів. Починаючи з 31.05.2022 заборгованість Позичальника з повернення основної суми кредиту є простроченою у повному обсязі. Станом на 09.03.2025 заборгованість за сумою кредиту склала 1 764 706,00 грн. У зв'язку з достроковим відкликанням кредиту та виникненням простроченої заборгованості, проценти за користування кредитом, нараховані з 27.05.2022 року, Позичальник має сплачувати за Базовою процентною ставкою. Проценти, нараховані по 26.07.2022 включно, сплачені в повному обсязі; сума нарахованих та несплачених Клієнтом процентів за користування кредитом за період з 27.07.2022 по 09.03.2025 складає 840 008,57 грн. Загальна прострочена заборгованість ТОВ «МАГІСТРАЛЬНИЙ ДИЗЕЛЬ» складає 2 604 714,57 грн. На виконання вимог ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» та пункту 5.3 Іпотечного договору № МБ-ІД-ZАР-1740-1/1/bpm від 02.11.2021, у зв'язку з невиконанням Позичальником зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, Банком 20.01.2025 року було направлено на електронну пошту відповідача та третьої особи вимогу про усунення порушення основного зобов'язання, якою встановлений тридцятиденний строк для виконання порушеного зобов'язання. Встановлений ст. 35 Закону України тридцятиденний строк на виконання вимоги про усунення порушення основного зобов'язання закінчився 19.02.2025. Проте, ані в зазначений строк, ані в подальшому вимога Банку виконаною не була, що надає позивачу право розпочати звернення стягнення на Предмет іпотеки, який належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ІНВЕСТ К». Просив позовні вимоги задовольнити.
Відповідач та третя особа в судові засідання не з'являлись, про причини неявки суду не повідомляли. Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив на позов не подав. Третя особа своїм правом на подання пояснень також не скористалась, пояснення щодо позову не надала.
Про дату та час та місце розгляду справи відповідач та третя особа повідомлені належним чином, виходячи з наступного.
Згідно з абз. 1 частини 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
За результатами запиту на отримання інформації про наявність зареєстрованих електронних кабінетів, судом встановлено, що у юридичних осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ІНВЕСТ К», код ЄДРПОУ 40691010 (відповідач) та Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГІСТРАЛЬНИЙ ДИЗЕЛЬ», код ЄДРПОУ 37637959 (третя особа), які відповідно до частини 6 ст. 6 ГПК України зобов'язані зареєструвати електронні кабінети, зареєстровані електронні кабінети відсутні.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (станом на час відкриття провадження у даній справі) (арк.с. 61, 62), зареєстрованою адресою місцезнаходження ТОВ «ІНТЕР-ІНВЕСТ К» є: 72314, Запорізька область, м. Мелітополь, Каховське шосе, буд. 1/Б; зареєстрованою адресою місцезнаходження ТОВ «МАГІСТРАЛЬНИЙ ДИЗЕЛЬ» є: 71707, Запорізька область, м. Токмак, вул. Карла Лібкнехта, буд. 164, кв. 3, що відносяться до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України.
Про зміну свого місцезнаходження відповідно до приписів ч. 7 ст. 120 ГПК України відповідачі не повідомляли.
Враховуючи відсутність зареєстрованих електронних кабінетів відповідно до вимог частини шостої статті 6 ГПК України, про обов'язок реєстрації яких зазначалось в ухвалі суду від 24.03.2025 про відкриття провадження у справі, відповідач та третя особа про розгляд даної справи (дати, час і місце судових засідань) на підставі положень статті 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» були повідомлені через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України, шляхом розміщення судом текстів відповідних ухвал. З опублікуванням таких оголошень відповідачі вважаються повідомленими про дату, час і місце розгляду справи.
Додатково ухвали суду також надсилались ТОВ «ІНТЕР-ІНВЕСТ К» та ТОВ «МАГІСТРАЛЬНИЙ ДИЗЕЛЬ» на електронні адреси, зазначені у позові.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 1, п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
З положень з ч. 9 ст. 165 ГПК України слідує: у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку про розгляд справи за відсутністю відповідача та третьої особи за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд
02.11.2021 між Акціонерним товариством «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (Банк, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАГІСТРАЛЬНИЙ ДИЗЕЛЬ» (Клієнт, третя особа у справі) був укладений Генеральний договір про надання банківських послуг № МБ-ГЛ-ZАР-1740-1 (далі - Генеральний договір).
В Розділі І «Умови кредитування» Генерального договору, зокрема, встановлено: Генеральний ліміт - 100 000 000 гривень; дата закінчення строку дії Генерального ліміту: 01 липня 2031 року (п. 1.1, п. 1.2 Генерального договору).
Згідно з п. 2.3 Генерального договору, з метою отримання Банківської послуги в межах Договору Клієнт укладає з Банком Договір про надання відповідної банківської послуги. Договір про надання відповідної банківської послуги є невід'ємною частиною цього Договору.
02.11.2021 року у рамках Генерального договору Банк та Клієнт - ТОВ «МАГІСТРАЛЬНИЙ ДИЗЕЛЬ» уклали Договір про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ГЛ-ZАР-1740-1/КЛ1 (далі - Договір/Договір кредитної лінії).
У Розділі І Договору визначено умови користування банківською послугою протягом періоду, у якому Клієнт має право на участь у Програмі, наведено визначення термінів, які вживаються у Договорі, зокрема:
- Програма - державна підтримка «Доступні кредити 5-7-9%», затверджена Радою Фонду. Програма реалізується Урядом України за ініціативи Президента України через Фонд;
- Державна підтримка - фінансова державна підтримка суб'єктів малого та середнього підприємництва, що надається Фондом розвитку підприємства через Банк на користь Клієнта на умовах, встановлених Банком, в рамках реалізації Програми, з метою фінансової підтримки господарської діяльності Клієнта. Підтримка надається у вигляді компенсації процентів;
- Участь у Програмі - право Клієнта на сплату процентної ставки за користування Кредитом за Базовою процентною ставкою, з отриманням Державної підтримки у вигляді компенсації та без неї;
- Базова процентна ставка - процентна ставка за Кредитом на строкову заборгованість, розмір, умови застосування, перегляду та порядок сплати Базової процентної ставки визначаються цим Договором;
- Компенсація - грошові кошти, які надаються Фондом Клієнту в рамках реалізації Програми в сумі, визначеної, відповідно до умов Програми, Договору з Фондом та цього Договору з метою часткової оплати нарахованих процентів за Кредитом;
- Компенсаційна процентна ставка - процентна ставка за користування кредитними коштами, яка сплачується Клієнтом відповідно до Програми.
У п.п. 1.1 Розділу І вищезазначеного Договору кредитної лінії зокрема визначено, що з моменту укладання цього Договору до дня, наступного за днем припинення права Клієнта на участь у Програмі (незалежно від підстав), або у разі припинення/призупинення більше 6 місяців поспіль здійснення Фондом виплат Державної підтримки (припинення фінансування Програми з боку держави, прийняття нормативно-правових актів, обов'язкових до виконання Фондом, що унеможливлюють здійснення Фондом виплат Державної підтримки), Клієнт користується Банківською послугою на наступних умовах:
Вид банківської послуги - Кредитна лінія;
Тип кредитної лінії - поновлювальна Кредитна лінія;
Тип цільового призначення - 2.3. Антикризовий кредит (обігові) (ціль ІІ);
Деталізація цільового призначення: поповнення обігових коштів;
Ліміт Банківської послуги - 2423564 гривень;
дата припинення чинності ліміту - 27 жовтня 2024 року включно.
Встановлено відповідний Графік зміни ліміту заборгованості Банківської послуги.
Також визначено, що Базова процентна ставка є змінюваною та визначається за формулою: Індекс UIRD3 + 6%, де
UIRD3 - визначається Банком на строк 3 місяці, в розмірі середньоарифметичного значення UIRD3 за період з 01 по 14 число останнього місяця попереднього (звітного) кварталу та переглядається Банком щоквартально шляхом встановлення значення Базової процентної ставки 01 січня, 01 квітня, 01 липня, 01 жовтня кожного року користування Банківською послугою, за умови, що Клієнт має право на Державну підтримку.
Порядок нарахування і сплати процентів: незважаючи на умови Правил, початком розрахункового періоду є дата першого надання Кредиту за Банківською послугою та/або перший банківський день після 26 числа місяця (з його урахуванням), датою закінчення розрахункового періоду є перший банківський день після 26 числа місяця (без його урахування) або день, що передує даті повернення всієї суми заборгованості за Банківською послугою. Нараховані проценти сплачуються Клієнтом щомісячно не пізніше одного банківського дня, наступного за 26 числом кожного місяця за відповідний період.
Згідно з п. 1.2 розділу І Договору, процентна ставка за користування Кредитом є змінюваною. Банк здійснює нарахування процентів за користування Кредитом в розмірі Базової процентної ставки, з одночасним розрахунком Компенсаційної процентної ставки як частини Базової процентної ставки, що згідно з умовами Договору з Фондом та Розділу І Договору сплачується Клієнтом за рахунок власних коштів (пп 1.2.1, пп. 1.2.2).
Відповідно до пп. 1.2.3 п. 1.2 Розділу І Договору, Клієнт сплачує проценти за користування Кредитом у розмірі:
- Компенсаційної процентної ставки - при дотриманні Клієнтом всіх умов Договору з Фондом та Розділу І Договору, які є необхідними для отримання ним Державної підтримки;
- Базової процентної ставки - при недотриманні Клієнтом умов договору з Фондом та/або Розділу І Договору, які є необхідними для отримання ним Державної підтримки.
Сума Компенсації, що підлягає сплаті Фондом за Кредитом, розраховується як різниця між сумою нарахованих Банком процентів за користування Кредитом за Базовою процентною ставкою та сумою нарахованих Банком процентів за користування Кредитом за Компенсаційною процентною ставкою (Компенсаційна частина процентів). Компенсація процентів за Кредитом надається за умови, якщо строк існування простроченої заборгованості зі сплати Кредиту та/або частини нарахованих процентів за Кредитом у Розрахунковому періоді не перевищував 15 календарних днів (пп. 1.2.4 п. 1.2 Розділу І Договору).
Умови користування банківською послугою протягом періоду, у якому Клієнт не має право на участь у програмі, визначені у Розділі ІІ Договору.
Матеріали справи свідчать, що на підставі Договору про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ГЛ-ZАР-1740-1/КЛ1 від 02.11.2021 Банком було перераховано на рахунок ТОВ «МАГІСТРАЛЬНИЙ ДИЗЕЛЬ» кредитні кошти в загальному розмірі 2944706,00 грн, що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку Позичальника за період з 02.11.2021 по 09.03.2025 та наступними платіжними інструкціями, копії яких містяться в матеріалах справи:
- №TR.53507263.1547324.25563 від 04.11.2021 на суму 1250000,00 грн;
- №TR.53507263.62045.18906 від 05.11.2021 на суму 1000000,00 грн;
- №TR.53507263.37276.25014 від 18.11.2021 на суму 141850,00 грн;
- №TR.53507263.89203.24354 від 30.11.2021 на суму 100000,00 грн;
- №TR.53507263.51345.8810 від 27.01.2022 на суму 150000,00 грн;
- №TR.53507263.205383.8810 від 01.02.2022 на суму 22166,00 грн;
- №TR.53507263.49382.8810 від 02.02.2022 на суму 25690,00 грн;
- №TR.53507263.57751.8810 від 15.02.2022 на суму 35000,00 грн;
- №TR.53507263.94414.8810 від 21.02.2022 на суму 220000,00 грн.
Як слідує з банківської виписки по особовому рахунку позичальника, в період з 26.11.2021 по 18.02.2022 було здійснено часткове повернення кредитних коштів на загальну суму 1180000,00 грн; сума непогашеного кредиту складає 1764706,00 грн.
З метою забезпечення виконання ТОВ «МАГІСТРАЛЬНИЙ ДІЗЕЛЬ» зобов'язань за Генеральним договором, між АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (Іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ІНВЕСТ К» (Іпотекодавець, відповідач у справі) був укладений Іпотечний договір № МБ-ІД-ZAP-1740-1/1/bpm від 02.11.2021 року, посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського районного нотаріального округу Запорізької області Чудською О.О. та зареєстрований в реєстрі за номером 3985 (далі - Іпотечний договір).
Так, згідно з п. 1.1 статті 1 Іпотечного договору, іпотекою за цим Договором забезпечується виконання в повному обсязі наступних зобов'язань Боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГІСТРАЛЬНИЙ ДИЗЕЛЬ» за Основним зобов'язанням, до складу якого входить Генеральний договір про надання банківських послуг № МБ-ГЛ-ZАР-1740-1 від 02 листопада 2021 року, укладений між Іпотекодержателем та Боржником, з усіма діючими та такими, що можуть бути внесені у майбутньому змінами та доповненнями до нього.
Відповідно до п. 2.1 статті 2 Іпотечного договору, предметом іпотеки є наступне нерухоме майно: будівля нежитлова, що знаходиться за адресою: Запорізька область, місто Мелітополь, вулиця Сагайдачного гетьмана, будинок 57/8, загальною площею 1 168,1 кв.м, право власності зареєстроване « 06» березня 2020 року Виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради Запорізької області в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про право власності: 35878985, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 266034823107, номер об'єкта в РПВН: 25330575; вартість за домовленістю сторін складає 2 839 000 гривень.
В п 6.4 статті 6 Іпотечного договору зокрема визначено, що цей Договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання Основного зобов'язання.
Підписанням цього Договору Іпотекодавець засвідчує те, що йому добре відомі та зрозумілі всі положення договору, з якого випливає Основне зобов'язання (п.4.1.2 статті 4 Іпотечного договору).
Зі змісту п. 2.1, п. 2.2, п. 2.7 Генерального договору про надання банківських послуг № МБ-ГЛ-ZАР-1740-1 від 02.11.2021 слідує, що Банк надає Клієнту Банківські послуги, які Клієнт приймає та зобов'язується належним чином виконувати зобов'язання, що встановлені в цьому Договорі, Правилах про надання банківських послуг за активними банківськими операціями корпоративних клієнтів малого бізнесу, що розміщуються на інтернет-сайті Банку за адресою: http://www.pumb.ua/ (надалі за текстом - Правила) та Договорах про надання банківських послуг, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату Банківських послуг. Права та обов'язки сторін за Договором регламентуються цим Договором та Правилами.
В п.п. 3.1., 3.2. Генерального договору визначено, що підписанням цього Договору Клієнт підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну, остаточну безстрокову і безвідкличну згоду з усіма умовами Правил. З моменту укладення цього Договору Правила стають його невід'ємною частиною. Підписанням цього Договору Клієнт підтверджує отримання ним у день підписання цього Договору (за обраним ним способом) тексту Правил.
Текст Правил про надання банківських послуг за активними банківськими операціями корпоративних клієнтів малого бізнесу (діють з 08 жовтня 2021), які є невід'ємною частиною Генерального договору № МБ-ГЛ-ZАР-1740-1 від 02.11.2021, міститься в матеріалах справи (арк.с. 22-27).
У вказаних Правилах в розділі 9 «Несприятливі події та їх наслідки» наведений перелік подій, які повинні тлумачитись як «Несприятлива подія».
Так, за змістом пункту 9.1. розділу 9 Правил, несприятливими є, зокрема, наступні події:
9.1.3. Забезпечення зобов'язань за Генеральним договором втрачене та/або його стан чи умови погіршились;
9.1.9. Наявні або потенційні зміни на грошово-кредитному ринку України, зумовлені змінами у грошово-кредитній політиці України, змінами банківського законодавства України, змінами економічної ситуації в Україні в цілому (економічна криза), а також міжнародної економічної ситуації, в тому числі, але не виключно: зміни процентної політики, в тому числі на ринку України або на міжнародних ринках процентних ставок на залучені Банком кошти, в тому числі, внаслідок прийняття Національним банком України, іншими органами державної влади та управління рішень, які впливають на стан кредитного ринку України, несприятливі коливання вартості цінних паперів та товарів, курсів іноземних валют тощо.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого в подальшому продовжувався відповідними Указами Президента України й триває на теперішній час.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25 квітня 2022 року було затверджено Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), до якого, в тому числі, включено Мелітопольську міську територіальну громаду Мелітопольського району Запорізької області, на території якої знаходиться предмет іпотеки за Іпотечним договором № МБ-ІД-ZAP-1740-1/1/bpm від 02.11.2021.
В подальшому, відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Наказом № 309 від 22.12.2022, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, згідно з яким Мелітопольську міську територіальну громаду Мелітопольського району Запорізької області включено до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, дата початку тимчасової окупації - 25.02.2022.
Суд зазначає, що Перелік, затверджений Наказом № 309, втратив чинність 20.03.2025 на підставі Наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786. І згідно вказаного Переліку, затвердженого Наказом №376, вищезазначені дані щодо віднесення Мелітопольської міської територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області до переліку Тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України залишились незмінними.
Як зазначив позивач в позові, у зв'язку з введенням воєнного стану внаслідок повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну, проведенням активних бойових дій та тимчасовою окупацією території Мелітопольської міської територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області, де перебуває предмет іпотеки, Банк (Іпотекодержатель) втратив можливість його огляду, перевірки наявності та неушкодженості, контролю використання забезпечення; на предмет іпотеки не розповсюджують дію договори страхування (пошкодження/знищення майна в результаті військових дій не є страховим випадком та не покривається договорами страхування). Таким чином відбулось погіршення умов забезпечення виконання зобов'язань за Генеральним договором, а саме - настали несприятливі події, передбачені пп. 9.1.3, пп. 9.1.9 пункту 9.1 розділу 9 Правил.
З положень пп. 9.2.1 п. 9.2 розділу 9 Правил слідує, що у випадку виникнення будь-якої із зазначених Несприятливих подій Банк набуває право вимагати від Клієнта достроково повернути виданий Клієнту Кредит, а Клієнт зобов'язаний, незважаючи на положення цих Правил та положення відповідних Договорів про надання Банківських послуг, виконати таку вимогу Банку і повернути суму Кредиту в повному обсязі разом із платою за Кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті Клієнтом на користь Банку згідно Генерального договору, в строк не пізніше 3 банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги.
В пункті 14.5 розділу 14 Правил передбачено, що повідомлення будуть вважатись поданими належним чином, в т.ч., якщо вони надіслані в електронній формі - засобами системи дистанційного обслуговування клієнтів, запровадженої у Банку (зокрема, система «Клієнт/Банк/«Інтернет Банкінг» тощо), системи електронного документообігу «Вчасно».
Сторони погодили, що датою отримання таких Повідомлень вважається дата його відправлення (якщо таке відправлення було здійснене до спливу банківського дня) або наступний банківський день (якщо відправлення було здійснене після спливу банківського дня) або перший за днем відправлення банківський день (якщо відправлення було здійснене у вихідний, святковий або інший неробочий день).
Крім того, Банк має право направляти Повідомлення Клієнту, використовуючи сервіси миттєвих повідомлень-месенджерів…, електронними повідомленнями на e-mail уповноваженого представника Клієнта, що зазначені в Генеральному договорі про надання банківських послуг чи Договорі про надання банківської послуги.
У вказаному пункті Правил також визначено, що Клієнт погоджується з тим, що Повідомлення направлені йому Банком будь-яким із способів, зазначених у цьому розділі Правил, будуть вважатися поданими належним чином та способом, що дозволяє встановити дату їх відправлення. Сторони погодились, що вони вправі на свій розсуд обирати передбачені для них цими Правилами способи подання документів та/або Повідомлень, передбачені Генеральним договором, за винятком випадків, коли Генеральним договором або законом передбачені виключна форма та/або спосіб направлення документів та/або Повідомлень.
Аналогічні умови щодо порядку направлення повідомлень в електронній формі, які наведені у п. 14.5 розділу 14 Правил, також викладені у п. 6.1 ст. 6 Іпотечного договору №МБ-ІД-ZAP-1740-1/1/bpm від 02.11.2021, укладеного між Банком та ТОВ «ІНТЕР-ІНВЕСТ К». Зокрема, погоджено, що повідомлення (в електронній формі) вважаються поданими належним чином, якщо вони надіслані в т.ч. на e-mail уповноваженого представника Іпотекодавця, що зазначені в цьому Договорі.
З матеріалів справи слідує, що позивач, керуючись положеннями розділу 9 вищезазначених Правил направив ТОВ «МАГІСТРАЛЬНИЙ ДИЗЕЛЬ» повідомлення вих. №КНО-61.1.1/40 від 24.05.2022 про дострокове повернення кредиту (арк.с. 48). Банк вимагав протягом 3 банківських днів з моменту отримання цього повідомлення достроково повернути отримані від Банку кредитні кошти (кредит) згідно з Договором про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ГЛ-ZАР-1740-1/КЛ1 від 02.11.2021 року, у розмірі 1764706,00 грн. Вказано, що з моменту отримання цього повідомлення обов'язок Позичальника погасити заборгованість за Кредитним договором є таким, що настав; у випадку невиконання вимоги у вказаний строк, Банк залишає за собою право ініціювати звернення з позовом до суду; дане повідомлення є невід'ємною частиною Генерального договору.
Зазначене повідомлення про дострокове повернення кредиту відправлено Банком 24.05.2022 через сервіс «Вчасно» (арк.с. 49).
Таким чином, відповідно до п. 14.5 розділу 14 Правил, повідомлення за вих. №КНО-61.1.1/40 від 24.05.2022 про дострокове повернення кредиту, вважається отриманим Позичальником в день його направлення банком та, відповідно, з моменту отримання цього повідомлення обов'язок Позичальника погасити заборгованість за кредитним договором є таким, що настав.
Однак, як зазначено у позовній заяві, ані в зазначений у повідомленні строк, ані в подальшому Позичальник обов'язок щодо повернення кредиту не виконав; заборгованість з повернення основної суми кредиту є простроченою.
З матеріалів справи також вбачається, що позивачем 20.01.2025 на електронну адресу Іпотекодавця (ТОВ «ІНТЕР-ІНВЕСТ К»), а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1, зазначену в Іпотечному договорі № МБ-ІД-ZAP-1740-1/1/bpm від 02.11.2021, та на електронну адресу Позичальника (ТОВ «МАГІСТРАЛЬНИЙ ДИЗЕЛЬ»): ІНФОРМАЦІЯ_2, зазначену у Генеральному договорі та Договорі про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ГЛ-ZАР-1740-1/КЛ1 від 02.11.2021, була направлена вимога вих. № КНО-61.1.3.1/3 від 15.01.2025 про усунення порушення основного зобов'язання (у порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку») (арк.с.50-52). Товариству з обмеженою відповідальністю «МАГІСТРАЛЬНИЙ ДИЗЕЛЬ» вказана вимога також була надіслана через систему «Інтернет- Банкінг».
За змістом вказаної вимоги, Банк вимагав протягом 30 днів з моменту її отримання, погасити заборгованість за Договором про надання банківської послуги - кредитної лінії №МБ-ГЛ-ZАР-1740-1/КЛ1 від 02.11.2021, укладеним в рамках Генерального договору №МБ-ГЛ-ZАР-1740-1 від 02.11.2021, яка станом на 13.01.2025 становить 2568335,33 грн та складається із простроченої заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 1764706,00грн та простроченої заборгованості за процентами, нарахованими за користування кредитом. Вказано, що у разі не усунення порушення основного зобов'язання Банк розпочне процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки.
Проте, як зазначив позивач, зазначена вимога Банку виконана не була, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду, за яким відкрито провадження уданій справі № 908/645/25.
У позовній заяві вказано, що станом на 09.03.2025 заборгованість за сумою кредиту склала 1764706,00 грн. У зв'язку із достроковим відкликанням кредиту та виникненням простроченої заборгованості, починаючи з 27.05.2022 Позичальник повинен сплачувати проценти за користування кредитними коштами за Базовою процентною ставкою. Проценти, нараховані по 26.07.2022 включно, сплачено у повному обсязі. Сума нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом за період з 27.07.2022 по 09.03.2025 (включно) складає 840008,57 грн. Таким чином, загальна прострочена заборгованість ТОВ «МАГІСТРАЛЬНИЙ ДИЗЕЛЬ» перед АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» станом на 09.03.2025 (включно) становить 2604714,57 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту - 1 764 706,00 грн, заборгованість за процентами за користуванням 840 008,57 грн.
Позивачем заявлені позовні вимоги, згідно з якими Банк просить суд в рахунок погашення заборгованості ТОВ «МАГІСТРАЛЬНИЙ ДИЗЕЛЬ» перед Акціонерним товариством «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» за Договором про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ГЛ-ZAP-1740-1/КЛ1 від 02.11.2021 року, укладеного в рамках Генерального договору про надання банківських послуг № МБ-ГЛ-ZAP-1740-1 від 02.11.2021 року,у розмірі 2604714,57 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № МБ-ІД-ZAP-1740-1/1/bpm від 02.11.2021, що належить на праві власності відповідачу - ТОВ «ІНТЕР-ІНВЕСТ К», а саме на: комплекс будівель та споруд, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Сагайдачного гетьмана, буд. 57/8, загальною площею 1168,1 кв.м.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
З положень ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України слідує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення зобов'язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку), зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено: якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України).
З положень ст.ст. 610, 611 ЦК України слідує, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 345 ГК України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 1052 ЦК України встановлено, що у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.
В ч. 1 ст. 1050 ЦК України, зокрема, визначено: якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави (ч. 1 ст. 589 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом (ч. 1 ст. 591 ЦК України).
За змістом статті 575 ЦК України (в редакції на момент укладення Іпотечного договору), іпотека є окремим видом застави. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Згідно з ч. 1 ст. 583 ЦК України заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).
У статті 1 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном (неподільним об'єктом незавершеного будівництва, майбутнім об'єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Приписами ч.ч. 1, 4, 5, 6 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 7 цього Закону, за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.
Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням (ст. 11 Закону).
Відповідно до положень ч.ч 1, 4 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
В ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку (ч. 2 ст. 35 Закону).
Згідно з пп. 1.2.1 пункту 1.2 статті 1 Іпотечного договору № МБ-ІД-ZAP-1740-1/1/bpm від 02.11.2021, за рахунок Предмета іпотеки Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги та відшкодувати документально підтверджені витрати в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, а саме: вимоги за Основним зобов'язанням, включаючи сплату процентів, комісійних винагород, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, передбаченого Основним зобов'язанням, інших платежів на користь Іпотекодержателя.
Статтею 5 Іпотечного договору визначений порядок задоволення вимог Іпотекодержателя за рахунок Предмета іпотеки.
Так, згідно з пунктом 5.1 статті 5 Іпотечного договору, Іпотекодержатель вправі звернути стягнення на Предмет іпотеки та одержати задоволення своїх вимог за рахунок Предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами Іпотекодавця, зокрема, в таких випадках (за умов): пп. 5.1.1 у разі невиконання чи неналежного виконання основного зобов'язання; пп. 5.1.2 у разі невиконання вимоги Іпотекодержателя про дострокове виконання основного зобов'язання, зробленої на підставі закону, договору, з якого воно виникло, чи цього Договору.
В пункті 5.2 ст. 5 Іпотечного договору визначені способи звернення стягнення на Предмет іпотеки за вибором Іпотекодержателя, в т.ч. - за рішенням суду.
Відповідно до п. 5.3 ст. 5 Іпотечного договору, у разі порушення умов договору, з якого виникло Основне зобов'язання, та/або умов цього Договору Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю та Боржнику за договором, на підставі якого виникло Основне зобов'язання, якщо він є відмінним від Іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш, ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на Предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на Предмет іпотеки відповідно до цього Договору та/або чинного законодавства України.
Як зазначено та встановлено судом вище, Банком (Іпотекодержателем) додержано вищенаведені умови Іпотечного договору та вимоги статті 35 Закону України «Про іпотеку» щодо надсилання іпотекодавцю та боржнику, який є відмінним від іпотекодавця, відповідної вимоги про усунення порушення.
Проте Позичальник та Іпотекодавець вимоги Банку щодо усунення порушення та погашення заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 1764706,00 грн не виконали. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
На підставі викладеного, позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за Договором про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ГЛ-ZАР-1740-1/КЛ1 від 02.11.2021 у розмірі 1764706,00 грн основної суми кредиту є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При цьому, слід зазначити, що зі змісту ч. 1 статті 39 Закону України «Про іпотеку» слідує, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, в рішенні суду зазначаються, зокрема, загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; спосіб реалізації предмета іпотеки.
Наслідки виконання основного зобов'язання до моменту реалізації предмета іпотеки визначені у ст. 42 зазначеного Закону.
При вирішенні спору у даній справі, судом також враховані правові висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №361/7543/17, в якій зокрема, вказано про те, що наявність самого судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не є підставою для припинення грошового зобов'язання боржника і припинення іпотеки та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Суди повинні розглядати питання про можливість застосування звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, заявлений у позовній вимозі. При цьому здійснення особою права на захист не може ставитися в залежність від застосування нею інших способів правового захисту.
Стосовно нарахованих Банком та несплачених Позичальником процентів за користування кредитом, за період з 27.07.2022 по 09.03.2025 (включно) у розмірі 840008,57грн, суд зазначає наступне.
У постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) Велика Палата Верховного Суду вказала, що припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Велика Палата Верховного Суду відхилила аргументи позивача про те, що на підставі статті 599 та частини четвертої статті 631 ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом.
За період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні, проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Такий висновок сформульовано у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.
Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 докладно досліджувалось питання стосовно змісту поняття «користування кредитом», нарахування процентів на підставі статті 1048 ЦК України і на підставі статті 625 ЦК України, а також можливості нарахування процентів поза межами стоку кредитування.
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду, зокрема, акцентувала увагу на сталості підходу до вирішення питання щодо нарахування процентів за «користування кредитом», сформульованого у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 та підтвердженого у постанові від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 (пункт 146 постанови).
Наголошено, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними (п. 81, п. 85 Постанови).
Велика Палата Верховного Суду у вищезазначеній постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 в т.ч. уточнила висновок, викладений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17, про те, що нарахування процентів за користування кредитом припиняється у день фактичного повернення кредиту незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, таким висновком: «У разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором (п. 140, п. 141 постанови).
Поряд із тим, Великою Палатою Верховного Суду у вказаній постанові у справі №910/4518/16 також вказано, що приписи частини другої статті 625 та частини першої статті 1048 ЦК України регулюють різні за змістом відносини, які не є взаємовиключними, кредитор після прострочення повернення кредиту може вимагати як сплати процентів за прострочення виконання грошового зобов'язання (які нараховуються за статтею 625 ЦК України як наслідок неправомірної поведінки боржника), так і сплати кредиту та процентів за наданий кредит, нарахованих до настання строку повернення кредиту (які нараховуються за статтею 1048 ЦК України як наслідок правомірної поведінки сторін) (п. 143 постанови).
Сторони не можуть з посиланням на принцип свободи договору домовитись про те, що їхні відносини будуть регулюватися певною нормою закону за їхнім вибором, а не тією нормою, яка регулює їхні відносини виходячи з правової природи останніх. Зазначене не означає, що сторони не можуть домовитися про те, що в разі прострочення повернення кредиту позичальник сплачує кредитору проценти саме як міру відповідальності, зокрема в тому ж розмірі, в якому він сплачував проценти як плату за наданий кредит, або в іншому розмірі. Водночас така домовленість за правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставі статті 625 ЦК України … Проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень статті 625 ЦК України (пункти 114, 115, 116 постанови).
У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом») (пункт 128 постанови). Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов'язання, слід застосовувати як статтю 625 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання (пункт 123 постанови).
На підставі викладеного, враховуючи пред'явлення 24.05.2022 Банком до Позичальника вимоги про дострокове повернення кредиту (вих. № КНО-61.1.1/40 від 24.05.2022), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припинилось. Проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування, є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень статті 625 ЦК України.
Відповідно п.п. 10.2.14-10.2.15 п.10.2 розділу 10 Правил, на які посилається позивач, передбачено, що закінчення строку надання Банківської послуги не звільняє Клієнта від обов'язку сплачувати на користь Банку проценти за користування Банківською послугою за весь час прострочення Клієнтом погашення заборгованості за Банківською послугою. У випадку прострочення погашення заборгованості за Банківською послугою Клієнт сплачує проценти за неправомірне користування коштами у розмірі, що дорівнює розміру процентної ставки на прострочену заборгованість, визначеному Договором про надання Банківської послуги, які нараховуються за кожний календарний день прострочення на суму заборгованості, строк погашення якої настав, з дати виникнення заборгованості до дати її погашення. Порядок нарахування та сплати аналогічний порядку для процентів на строкову заборгованість.
Разом з тим, як було зазначено судом вище, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого в подальшому продовжувався відповідними Указами Президента України й триває на теперішній час.
Після запровадження воєнного стану законодавець змінив правове регулювання сфери кредитування, шляхом прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-IX. Цим Законом були внесені зміни зокрема й до Цивільного кодексу України.
Так, Законом України № 2120-IX від 15.03.2022, який набрав законної сили 17.03.2022, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного Кодексу України доповнено пунктом 18 наступного змісту:
«У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
Отже Позичальник - ТОВ «МАГІСТАЛЬНИЙ ДИЗЕЛЬ» звільняється від сплати процентів за неправомірне користування кредитом, нарахованих Банком з 27.07.2022 по 09.03.2025 включно на прострочену суму заборгованості, в силу вищенаведених присів пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного Кодексу України.
На підставі викладеного, позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 840008,57 грн є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Отже в цілому позов задовольняється судом частково.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
В рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГІСТРАЛЬНИЙ ДИЗЕЛЬ», код ЄДРПОУ 37637959 (71707, Запорізька область, м.Токмак, вул. Карла Лібкнехта, буд. 164, кв. 3) перед Акціонерним товариством «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», ЄДРПОУ 14282829 (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4) за Договором про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ГЛ-ZАР-1740-1/КЛ1 від 02.11.2021, укладеним в рамках Генерального договору про надання банківських послуг № МБ-ГЛ-ZАР-1740-1 від 02.11.2021, у розмірі 1764706 (один мільйон сімсот шістдесят чотири тисячі сімсот шість) грн 00 коп. основної суми кредиту, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме - комплекс будівель та споруд, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Сагайдачного гетьмана, буд. 57/8, загальною площею 1168,1 кв.м, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ІНВЕСТ К», код ЄДРПОУ 40691010 (72314, Запорізька область, м.Мелітополь, Каховське шосе, буд. 1/Б), зареєстроване 06 березня 2020 року Виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради Запорізької області Ковалевською Т.О. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про право власності: 35878985, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 266034823107, номер об'єкта в РПВН: 25330575, і є предметом іпотеки відповідно до Іпотечного договору № МБ-ІД-ZАР-1740-1/1/bpm від 02.11.2021, посвідченого приватним нотаріусом Мелітопольського міськрайонного нотаріального округу Запорізької області Чудською О.О. та зареєстрованого за реєстровим номером 3985, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах за початковою ціною продажу предмета іпотеки на підставі проведеної оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності в рамках виконавчого провадження, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Повний текст рішення складено та підписано 30.06.2025.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва