вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
30.06.2025м. ДніпроСправа № 904/2776/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В., розглянувши справу
за позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради, Дніпропетровська область, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопром", м. Київ
про стягнення 77 442,79 грн
Без виклику представників сторін
Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопром" про стягнення 77 442,79 грн, з яких: 54 362,04 грн - основний борг, 994,49 грн - пеня, 4146,25 грн - 3% річних, 17 940,01 грн - інфляційні втрати.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуги з постачання теплової енергії №090528 від 04.04.2025.
У позовній заяві позивач просить суд розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 30.05.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Задовольнив клопотання позивача та постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Таким чином, відповідач був зобов'язаний зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, однак, всупереч вимог ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України не зареєстрував свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.
В ухвалі від 30.05.2025 суд зазначив про обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопром" зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
До господарського суду повернувся поштовий конверт з ухвалою суду від 30.05.2025 , який направлявся на адресу відповідача, з поштовою відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання". Як убачається з матеріалів справи, адреса відповідача відповідає адресі, що вказана у позовній заяві, та відповідає зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відзив відповідач до суду не подав.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд
Відповідно до договору купівлі - продажу від 25.02.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Технопром" є власником нежитлового приміщення № 70, за адресою: м. Дніпро, вул.. Телевізійна, буд. 4. Вказаний договір посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пірхою І.С. за реєстровим номером 453 (а.с. 29-31).
Таким чином, як зазначає позивач, з 25.02.2021 відповідач є власником нежитлового приміщення за адресою поставки теплової енергії, що відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України зобов'язує його утримувати зазначене майно з цієї дати. В свою чергу, як зазначає позивач, з 25.02.2021 він здійснює постачання теплової енергії до приміщення відповідача, тобто є теплопостачальною організацією.
Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції Закону № 2454-VIII від 07.06.2018 «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг», договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.
Згідно з ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Позивач зазначає, що відповідно до «Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» (далі - Правила 830), затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019, ним публіковано на своєму сайті Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є договором приєднання (далі - договір приєднання).
Таким чином, з моменту набрання чинності Типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - договір приєднання) відносини сторін стали регулюватись договором приєднання.
Згідно з п. 13 Постанови 830, послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України “Про житлово-комунальні послуги». Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
Оскільки протягом 30 днів з моменту опублікування договору і розміщення інформації про договори на інформаційних стендах у відповідача не виникло заперечень щодо його укладання, між позивачем та відповідачем діє Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.
Позивач посилається на те, що між ним та відповідачем діє Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - договір), який є договором приєднання, опублікований 01.10.2019, що набрав чинності 01.11.2019, із подальшими змінами та доповненнями, відповідно до чинного законодавства і діє станом на дату звернення до суду, в силу відсутності відомостей про відключення приміщення відповідача від систем теплопостачання у встановленому законодавством порядку. За приміщенням закріплено особовий рахунок 090528, тому позивач обліковує відносини із відповідачем як договір № 090528 від 04.04.2025.
Цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (п. 1. договору).
Виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором (п. 5. договору).
Обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (далі - Методика розподілу) (п. 11. договору).
Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно (п. 32. договору).
Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів (п. 33. договору).
Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34. договору).
У разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу (п. 45. договору).
Позивач зазначає, що на виконання умов договору у період з березня 2021 року по березень 2024 року поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 54 362,04 грн, на підтвердження чого надав підписані позивачем акти приймання-передачі:
- № 090528 від 31.03.2021 про постачання в березні 2021 року теплової енергії на суму 1026,08 грн з ПДВ (а.с. 45);
- № 090528 від 30.04.2021 про постачання в квітні 2021 року теплової енергії на суму 514,08 грн з ПДВ (а.с. 45);
- № 090528 від 30.11.2022 про постачання в листопаді 2021 року теплової енергії на суму 2871,59 грн з ПДВ (а.с. 46);
- № 090528 від 31.12.2021 про постачання в грудні 2021 року теплової енергії на суму 2429,68 грн з ПДВ (а.с. 46);
- № 090528 від 31.01.2022 про постачання в січні 2022 року теплової енергії на суму 8649,48 грн з ПДВ (а.с. 47);
- № 090528 від 28.02.2022 про постачання в лютому 2022 року теплової енергії на суму 4599,40 грн з ПДВ (а.с. 47);
- № 090528 від 31.03.2022 про постачання в березні 2022 року теплової енергії на суму 5257,09 грн з ПДВ (а.с. 48);
- № 090528 від 30.11.2022 про постачання в листопаді 2022 року теплової енергії на суму 3505,85 грн з ПДВ (а.с. 48);
- № 090528 від 31.12.2022 про постачання в грудні 2022 року теплової енергії на суму 4053,38 грн з ПДВ (а.с. 49);
- № 090528 від 31.01.2023 про постачання в січні 2023 року теплової енергії на суму 4490,88 грн з ПДВ (а.с. 49);
- № 090528 від 28.02.2023 про постачання в лютому 2023 року теплової енергії на суму 4818,35 грн з ПДВ (а.с. 50);
- № 090528 від 31.03.2023 про постачання в березні 2023 року теплової енергії на суму 2520,28 грн з ПДВ (а.с. 50);
- № 090528 від 30.11.2023 про постачання в листопаді 2023 року теплової енергії на суму 1442,72 грн з ПДВ (а.с. 51);
- № 090528 від 31.12.2023 про постачання в грудні 2023 року теплової енергії на суму 2368,92 грн з ПДВ (а.с. 51);
- № 090528 від 31.01.2024 про постачання в січні 2024 року теплової енергії на суму 2453,71 грн з ПДВ (а.с. 52);
- № 090528 від 29.02.2024 про постачання в лютому 2024 року теплової енергії на суму 1794,31 грн з ПДВ (а.с. 52);
- № 090528 від 31.03.2024 про постачання в березні 2024 року теплової енергії на суму 1566,24 грн з ПДВ (а.с. 53).
Позивач зазначає, що відповідачу направлялись акти прийому-передачі теплової енергії та рахунки на їх оплату, акт звіряння взаємних розрахунків та досудова вимога. Однак вони залишились без відповіді, а заборгованість не погашеною станом на дату подання цієї позовної заяви.
Також позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 994,49 грн за загальний період з 01.05.2021 по 31.10.2024, 3 % річних за загальний період з 01.05.2021 по 27.05.2025 у розмірі 4146,25 грн та інфляційні втрати за загальний період з травня 2021 року по квітень 2025 року у розмірі 17 940,01 грн.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України).
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України)
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України).
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Доказів оплати поставленої теплової енергії в сумі 54 362,04 грн відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 54 362,04 грн є правомірними та підлягають задоволенню.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 994,49 грн за загальний період з 01.05.2021 по 31.10.2024.
Відповідно до п. 34 договору, у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч.4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені позивача та встановлено, що він виконаний правильно.
Також позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних за загальний період з 01.05.2021 по 27.05.2025 у розмірі 4146,25 грн та інфляційні втрати за загальний період з травня 2021 року по квітень 2025 року у розмірі 17 940,01 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що він виконаний правильно.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов'язання є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 77 442,79 грн, з яких: 54 362,04 грн - основний борг, 994,49 грн - пеня, 4146,25 грн - 3% річних, 17 940,01 грн - інфляційні втрати.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопром" (04205, м. Київ, просп. Оболонський, буд. 23-А, ідентифікаційний код 32044934) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (49081, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 29, офіс 504, ідентифікаційний код 32688148) 79 865,19 грн, а саме: 77 442,79 грн, з яких: 54 362,04 грн - основний борг, 994,49 грн - пеня, 4146,25 грн - 3% річних, 17 940,01 грн - інфляційні втрати, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн, про що видати наказ.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 30.06.2025
Суддя І.В. Мілєва