вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про прийняття позовної заяви до розгляду
та відкриття провадження у справі
30.06.2025р. Справа № 904/3217/25
Суддя Васильєв О.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви
За позовом: Керівника Криворізької південної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг (позивач)
До: Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг (відповідач-1) та фізичної особи-підприємця Лисевич Любов Григорівни, м. Кривий Ріг (відповідач-2)
Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Комунальне підприємство «Парк культури і відпочинку імені Богдана Хмельницького» Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг
Про: визнання недійсним договору та зобов'язання повернути комунальне майно
Керівник Криворізької південної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Криворізької міської ради (позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою до Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (відповідач-1) та ФОП Лисевич Л. Г. (відповідач-2), в якій просить суд:
- визнати недійсним договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Криворізької міської ради №І-6 від 12.04.21р., укладений між Управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради та ФОП Лисевич Л.Г., в частині надання в оренду асфальтованого замощення загальною площею 564, 00кв.
- зобов'язати ФОП Лисевич Л.Г. повернути комунальне майно - частину замощення площею 564,00кв.м, розташоване біля нежитлової будівлі на території парку Богдана Хмельницького у Металургійному районі м. Кривого Рогу в господарське відання балансоутримувачу - КП «Парк культури і відпочинку імені Богдана Хмельницького» Криворізької міської ради.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду: 1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
У ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.
У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 277 ЦПК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З наведеного вбачається, що в порядку спрощеного позовного провадження можуть розглядатися не лише справи, визначені ч. 1 ст. 274 ЦПК України, але й будь-які інші справи, якщо з частини четвертої вказаної статті не випливає заборона щодо можливості їх розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Предметом позову у розглядуваній справі є вимога немайнового характеру - визнання недійсним договору та зобов'язання повернути комунальне майно.
Суд приходить до висновку, про те, що при вирішенні питання про визначення порядку розгляду справи суддею враховано предмет позову, який не належить до переліку справ, що підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження (ч. 4 ст. 274 ЦПК України), враховано немайновий характер справи та належність справи до категорії незначної складності, тому дану справу відніс до категорії малозначних справ, яку за правилами ст. ст. 19, 274, 279 ЦПК України доцільно розглянути у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику сторін, роз'яснивши учасникам судового розгляду їх процесуальні права, відповідно до ст. 274 ЦПК України.
Подібні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 10.02.20р. у справі № 705/1279/18, від 24.06.21р. у справі № 552/1030/20, від 15.02.23р. у справі № 466/10577/20.
Керуючись ст. ст. 12, 176, 234, 247, 250 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
2.Справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
3.Відповідачу -1,2 - надати відзив на позовну заяву, який має відповідати вимогам ст. 165 ГПК України протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
4.Прокурору - надати відповідь на відзив, яка має відповідати вимогам ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня одержання відзиву на позовну заяву.
5.Відповідачу - 1,2 - надати заперечення, які мають відповідати вимогам ст. 167 ГПК України протягом 10 днів з дня одержання відповіді на відзив.
6.Позивачу та третій особі - надати письмові пояснення стосовно позову.
7.Роз'яснити учасникам, що відповідні заяви по суті справи повинні відповідати вимогам ст. 161-168 ГПК України та мають бути подані у строк, визначений в ухвалі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Звернути увагу сторін на те, що відповідно до ст.135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.
Суддя Васильєв О.Ю.