вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
30.06.2025м. ДніпроСправа № 904/2212/25
За позовом Акціонерного товариства "Таскомбанк", м. Київ
до Фізичної особи - підприємця Марієнка Кирила Дмитровича, м. Дніпро
про стягнення 366 895,47грн
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Без виклику (повідомлення) учасників
Акціонерне товариство "Таскомбанк" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця Марієнка Кирила Дмитровича заборгованості у розмірі 366 895,47грн, з яких:
- заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. простроченому) - 283 332,00грн;
- заборгованість по процентам (в т.ч. простроченим) - 0,22грн;
- заборгованість по не сплаченій комісії - 83 563,25грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов заяви - договору №ID23908911 від 25.12.2023 в частині повного та своєчасного повернення кредитних коштів.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2025 справу №904/2212/25 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою суду від 12.05.2025 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.
15 травня 2025 року від позивача на виконання вимог ухвали суду до господарського суду надійшла заява та долучено відповідні докази.
Ухвалою суду від 19.05.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.
Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали суду) за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_1 (а.с. 76-77).
Направлена судом на адресу відповідача ухвала про відкриття провадження повернута підприємством зв'язку з відміткою: "одержувач відсутній за вказаною адресою" (а.с. ******).
Відповідно до п. 5 частини шостої ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Суд звертає увагу, що адреса, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є офіційним місцезнаходженням відповідача. Отже, якщо відповідач за власним волевиявленням не скористався правом отримати кореспонденцію, а тому відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд справи.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 29.03.2021 у справі №910/1487/20 та врахована судом, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, яким в даному випадку є суд (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 17.11.2021 у справі №908/1724/19 та від 01.03.2023 у справі №910/18543/21).
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
День невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду (зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі №910/4430/21).
Отже, відповідач вважається таким, що повідомлений про відкриття провадження у справі належним чином.
Слід зазначити, що ухвала від 19.05.2025 розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, який є відкритим для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 ЗУ "Про доступ до судових рішень"), та відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з нею у цьому реєстрі.
Згідно з частиною дев'ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Окрім того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини другої статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини першої статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.
Враховуючи приписи частини четвертої статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.
Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
25 грудня 2023 року між Акціонерним товариством "Таскомбанк" (банк, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Марієнко Кирилом Дмитровичем (позичальник, відповідач) укладено заяву - договір №ID23908911 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієниів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу") (а.с. 10-12).
Відповідно до пункту 1.1 договору за умови наявності вільних коштів банк зобов'язується надати позичальникові кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього договору.
Кредит надається у безготівковій формі шляхом зарахування коштів у сумі кредиту на поточний рахунок позичальника IBAN НОМЕР_1 , відкритий у АТ "Таскомбанк" з цільовим використанням на поповнення обігових коштів; придбання основних засобів; рефінансування кредиту іншого банку (п. 1.2 договору).
У розділі 2 договору визначені умови надання кредиту.
Розмір кредиту: 300 000,00грн (триста тисяч гривень 00 копійок). Валюта кредиту: гривня (п. 2.1 договору).
Вартість кредиту:
розмір процентної ставки за користування кредитом (далі - проценти): 0,0001% річних (п. 2.3.1 договору);
розмір щомісячної комісійної винагороди (за управління кредитом) є фіксованою та складає 1,99% від суми виданого кредиту (щомісячно) (п. 2.3.2 договору);
розмір комісійної винагороди за видачу кредиту: 0,00% від суми виданого кредиту (одноразово) (п. 2.3.3 договору).
Строк та порядок погашення кредиту:
погашення основного боргу за кредитом та сплата процентів здійснюються щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем укладення договору, протягом 5 (п'яти) робочих днів, які передують календарному числу місяця, в яке було укладено договір, включно із цим числом (п. 2.4.1 договору);
сплата щомісячної комісійної винагороди за кредитом здійснюється щомісяця, починаючи з другого місяця, наступного за місяцем укладення договору, до календарного числа місяця, в яке було укладено договір, включно із цим числом (п. 2.4.2 договору);
сплата комісійної винагороди (за наявності) за видачу кредиту здійснюється одноразово та сплачується у день надання кредиту (п. 2.4.3 договору);
сторони узгодили, що графік погашення кредиту надається в додатку 1 до цього договору та також доступний клієнту у системі "ТАС24 Бізнес" (п. 2.4.4 договору).
Починаючи з наступного календарного місяця від дати укладення цього договору позичальник зобов'язаний забезпечити грошові надходження на рахунок позичальника від основної діяльності - реалізації продукції та товарів, виконання робіт, надання послуг за своїм поточним рахунком, відкритим у банку, в сумі не менше 14 400,00грн (чотирнадцять тисяч чотириста гривень 00 коп.) в місяць. Моніторинг стану відповідності оборотів по поточному рахунку позичальника проводиться банком щомісячно (п. 2.5 договору).
Строк, на який надається кредит складає: 36 місяців з дати укладення договору з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 24.12.2026, якщо інший строк та/або термін не буде встановлено згідно з умовами цього договору (п. 2.7 договору).
Відповідно до пункту 3.1 договору позичальник забезпечує наявність на своєму поточному рахунку грошових коштів у сумі, необхідній для сплати щомісячних платежів згідно графіку.
Остаточне погашення заборгованості за кредитом позичальник повинен здійснити з урахуванням (не пізніше) строку, на який надається кредит згідно п. 2.7. цього договору (п. 3.2 договору).
Погашення заборгованості за кредитом відбувається за наступною черговістю: прострочена комісія, далі - прострочені проценти, далі - прострочене тіло Кредиту, далі - пеня та штрафи, далі - комісія, далі - проценти, далі - тіло кредиту (п. 3.5 договору).
В пункті 4.1 договору визначено, що банк має право вимагати від позичальника повністю повернути суму кредиту в будь-який час із визначенням строку повернення кредиту, визначеного у вимозі банку.
Підписанням цього договору позичальник підтверджує, що умови договору є зрозумілими для клієнта та обов'язковими для виконання, заперечення щодо них відсутні та підтверджує достовірність усіх даних, вказаних в цьому договорі (п. 5.1 договору).
Підписанням договору сторони підтверджують, що банком надана клієнту інформація в порядку та обсязі відповідно до вимог Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (п. 5.4 договору).
За пунктом 5.10 договору цей договір, Правила обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" та Цінові параметри продукту є кредитним договором.
Цей договір є договором приєднання у визначенні статті 634 Цивільного кодексу України, в зв'язку із чим: умови цього договору визначаються банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті банку http://www.tascombank.com.ua та укладається лише шляхом приєднання до Договору в цілому (п. 5.11.1); особа, що виявила намір укласти договір, не може запропонувати банку внести зміни до запропонованих умов договору або запропонувати включення до договору своїх умов (п. 5.11.2); у випадку незгоди зі змістом та формою цього договору чи окремих його положень особа, яка виявляє намір укласти договір має право відмовитися від його укладення (п. 5.11.3); вимоги щодо зміни або розірвання цього договору, після набрання ним чинності, пред'являються і підлягають задоволенню відповідно до положень цього договору та законодавства України (п. 5.11.4).
При повному погашенні кредиту та виконанні позичальником усіх зобов'язань перед банком згідно договору, останній автоматично припиняє свою дію без звернення клієнта з подальшим припиненням договорів поруки (за наявності) (п. 5.12 договору).
Договір укладено у вигляді електронного документа шляхом надсилання електронного документу на електронну адресу клієнта: ІНФОРМАЦІЯ_1 або до ресурсу: https: //forms.tascombank.ua/, що обумовлений обома сторонами для укладення (підписання) заяви-договору, за технологією визначеною банком, з накладенням електронних підписів обома сторонами.
Застосування клієнтом КЕП є аналогом власноручного підпису, його накладення має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис.
Договір набуває чинності з моменту його підписання ЕП обома сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 5.13 договору).
Сторонами підписано додаток № 1 до заяви - договору №ID23908911 (а.с. 12 на звороті - 13), відповідно до якого кредит підлягає сплаті щомісячно до 25 числа відповідного місяця включно, починаючи з січня 2024 року та з терміном остаточного повернення не пізніше 24.12.2026.
Згідно п. 15.1.13 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в AT "Таскомбанк" (введені в дію з 15.08.2023) при укладанні договорів та угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до цих Правил (у формі авторизації кредитної угоди в Комплексі електронного банкінгу / комплексу "ТАС24|БІЗНЕС", або у формі обміну паперовою/електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
У якості підтвердження підписання кваліфікованим електронним підписом банком та відповідачем заяви-договору позивач надав до матеріалів справи Протокол створення та перевірки електронного підпису від 05.05.2025, що у відповідності до пункту 15.1.13 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" прирівнюється до укладання договору у письмовій формі. В протоколі зазначена інформація щодо результатів перевірки підписів (зазначено відомості про сертифікат ключа, зокрема: ким виданий, реєстраційний номер сертифіката) (а.с. 14).
Отже, 25.12.2023 Марієнко Кирило Дмитрович скористався своїм правом та на підставі Закону України "Про електронний цифровий підпис" вчинив правочин, підписавши заяву-договір про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу") № ID 23908911 електронним цифровим підписом.
При цьому згідно з частиною третьою статті 207 Цивільного кодексу України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом перевірки електронного цифрового підпису.
Стаття 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначає наступні поняття: електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис; кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа; перевірка - процес засвідчення справжності і підтвердження того, що електронний підпис чи печатка є дійсними.
Відповідно до п. 15.1.8 Правил проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредиту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання заяви-договору про приєднання клієнта до Правил (далі - заява). Підписання заяви здійснюється електронно-цифровим підписом в комплексі "ТАС24|БІЗНЕС" або через інший сервіс електронного документообігу, що запроваджений в банку. Підписана заява разом з цими Правилами та ціновими параметрами продукту (далі - цінові параметри), які зазначені на офіційному сайті банку, становить кредитний договір (далі - "Угода"). При порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених цими Правилами, банк на свій розсуд, має право змінити умови кредитування, встановивши інший термін повернення кредиту. При належному виконанні клієнтом зобов'язань, передбачених цими Правилами та якщо не менш, ніж за 7 (сім) робочих днів до закінчення строку дії кредиту, жодна із сторін через встановлені засоби електронного зв'язку 112 банку і клієнта (комплексу електронного банкінгу, комплексу "ТАС24|БІЗНЕС", мобільного застосунку "ТАС24|БІЗНЕС", SMS-повідомлень або інших) не повідомить іншу сторону про намір припинити дію кредиту, строк дії кредиту вважається пролонгованим на тих же умовах на наступні 365 (триста шістдесят п'ять) календарних днів. Зазначена процедура пролонгації повторюється будь-яку кількість разів та не вимагає укладення додаткових угод/договорів
В пункті 15.2.7 Правил зазначено, що договір, а саме - обслуговування кредиту клієнта, набирає чинності з моменту підписання клієнтом заяви про приєднання до Правил надання банківських послуг та обслуговування корпоративних клієнтів, та діє до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором.
На виконання умов кредитного договору, 25 грудня 2023 року позивач перерахував на поточний рахунок позичальника грошові кошти у розмірі 300 000,00грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою по особовим рахункам кредитного договору ID 23908911 за період з 25.12.2023 по 11.04.2025 (а.с. 84-90).
Отже, позивач свої зобов'язання щодо надання кредитних коштів у сумі 300 000,00 виконав повністю.
У серпні 2024 року АТ "Таскомбанк" було надіслано на адресу позичальника повідомлення - вимогу за вих. №184583/70.2 від 16.08.2024 (а.с. 61). У зв'язку з тривалим невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, банк вимагав достроково повністю повернути кредит. Станом на 14.08.2024 заборгованість становить: 241 662,00грн - основний борг; 0,02грн - строкова заборгованості за відсотками; 41 670,00грн - прострочений борг; 0,11грн - прострочена заборгованість за процентами; 29 833,25грн - прострочена комісія; 5 970,00грн - строкова комісія. Повернення кредиту та сплата нарахованих процентів повинні бути здійснені позичальником протягом 30 календарних днів з дати одержання повідомлення, але в будь-якому випадку не пізніше 45 календарних днів з дня направлення банком повідомлення позичальнику.
Станом на дату звернення позивача з позовом до суду вимога відповідачем не виконана, сума заборгованості не сплачена, що і стало підставою звернення позивача з позовом до суду для захисту свого порушеного права.
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням кредитного договору, строк дії договору, строк та порядок надання кредиту/повернення кредитних коштів, наявність/відсутність заборгованості за кредитним договором, нарахування відсотків за користування кредитними коштами, підстав для дострокового повернення грошових коштів.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина перша статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною першою статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно частини першої ст. 193 Господарського Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 Цивільного кодексу України).
Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком (ч. 1 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність").
Банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність").
Укладений між банком та відповідачем договір, який за своєю правовою природою відноситься до кредитного договору, є підставою для виникнення у сторін за цим договором кредитних правовідносин.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України).
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України).
Приписами частини першої ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини третьої ст. 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до положень статей 251-253 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Як свідчить наявна в матеріалах справи банківська виписка та наданий позивачем розрахунок заборгованості, позивач виконав взяті на себе зобов'язання та надав відповідачу кредит відповідно до умов кредитного договору.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Нормами частини першої ст. 202 Господарського кодексу України визначено, що господарське зобов'язання припиняється, окрім іншого виконанням, проведеним належним чином.
В пункті 15.2.2.2 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" визначено, що клієнт зобов'язується, зокрема: використовувати кредит на цілі, зазначені в п. 15.2.1.1 (п. 15.2.2.2.1); повернути кредит у строки і в сумах, як встановлено в п. 15.2.1.2, 15.2.2.3.2, а також зазначені в заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку (п. 15.2.2.2.3).
Банк, незалежно від настання строків виконання зобов'язань клієнтом за цим договором, має право вимагати дострокового повернення суми кредиту, сплати процентів та винагород, право банку на отримання яких передбачено цим договором, при настанні умов, передбачених п.п.15.2.2.2.5 цього договору, або порушення клієнтом вимог у частині цільового використання кредитних коштів (п. 15.2.2.3.8 Правил).
З огляду на викладене, а також беручи до уваги погоджені сторонами умови договору, де сторони чітко визначили всі його істотні умови, а також погодили умови погашення кредиту в розмірі та строки відповідно до графіку платежів, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів, що підтверджують належне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за спірним договором в частині повернення суми наданого кредиту, вимогу про стягнення 283332,00грн заборгованості по тілу кредиту (в т.ч. простроченому), суд визнає обґрунтованою, законною та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення 0,22грн заборгованості по процентам (в т.ч. простроченим) за період з 01.01.2024 по 10.04.2025 та 83 563,25грн заборгованості по не сплаченій комісії за період з 26.03.2024 по 11.04.2025, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною другою ст. 1056 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
За користування кредитом клієнт сплачує щомісячно проценти за користування коштами та щомісячну комісію за управління кредитом в розмірі, що зазначені в заяві та цінових параметрах до цього розділу Правил, які розміщені на офіційному сайті банку. Датами сплати процентів та щомісячної комісії за управління кредитом є дати сплати платежів, зазначені в заяві. При несплаті процентів чи комісії у зазначений строк вони вважаються простроченими (п. 15.2.1.3 Правил).
Для розрахунку процентів за користування кредитом встановлюється фіксована процентна ставка та комісія за користування кредитом (п. 15.2.1.34 Правил)
В пунктах 2.3.1, 2.3.2 кредитного договору визначено, що розмір процентної ставки за користування кредитом (далі - проценти): 0,0001% річних, розмір щомісячної комісійної винагороди (за управління кредитом) є фіксованою та складає 1,99% від суми виданого кредиту (щомісячно).
В пункті 15.2.2.2 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" визначено, що клієнт зобов'язується, оплатити щомісячні проценти та щомісячну комісію за управління кредитом згідно з Ціновими параметрами до цього розділу Правил, які розміщені на офіційному сайті Банку (п. 15.2.2.2.2); сплатити банку комісії 15.2.2.3.5, 15.2.2.2.6 (п. 15.2.2.2.4).
Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем 0,22грн заборгованості по процентам (в т.ч. простроченим) та 83 563,25грн заборгованості по не сплаченій комісії, враховуючи умови спірного договору, суд встановив, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства та умовам договору, у зв'язку з чим є обґрунтованими, доведеним матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши умови договору, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4 402,74грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2418 від 02.05.2025. Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою (а.с. 68, 72).
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача у сумі 4 402,74грн.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Таскомбанк" до Фізичної особи - підприємця Марієнка Кирила Дмитровича про стягнення 366 895,47грн - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Марієнка Кирила Дмитровича (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" (ідентифікаційний код 09806443; вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032) заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. простроченому) у розмірі 283 332,00грн (двісті вісімдесят три тисячі триста тридцять дві гривні 00коп.), заборгованість по процентам (в т.ч. простроченим) у розмірі 0,22грн (нуль гривень 22коп.), заборгованість по не сплаченій комісії у розмірі 83 563,25грн (вісімдесят три тисячі п'ятсот шістдесят три гривні 25коп.) та витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 4 402,74грн (чотири тисячі чотириста дві гривні 74коп.), видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення підписано - 30.06.2025
Суддя Н.М. Євстигнеєва