вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
25.06.2025м. ДніпроСправа № 904/2111/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Голігорової Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕПІТАЛ ЕНЕРДЖІ ГРУП", м. Київ
до Акціонерного товариства "Коростенський кар'єр", м. Дніпро
про стягнення заборгованості за договором постачання електричної енергії №13/10-7-КЕГ від 17.12.2021 у розмірі 2 823 945,03 грн.
Представники:
від позивача: Поліщук П.Я., адвокат (поза межами суду);
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "КЕПІТАЛ ЕНЕРДЖІ ГРУП" через систему "Електронний суд" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Акціонерного товариства "Коростенський кар'єр" заборгованість за договором постачання електричної енергії споживачу №13/10-7-КЕГ від 17.12.2021 у розмірі 2 823 945,03 грн., а також просить стягнути судові витрати, які складаються з 42 359,18 грн. судового збору та 36 000,00 грн. витрат на правову допомогу адвокату.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21.05.2025 о 11:30 год.
19.05.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2025 задоволено заяву представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕПІТАЛ ЕНЕРДЖІ ГРУП" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та підготовче судове засідання, яке призначене на 21.05.2025 о 11 год. 30 хв., вирішено проводити в режимі відеоконференції за участю представника позивача.
У призначене підготовче судове засідання 21.05.2025 представник відповідача не з'явився.
В підготовчому судовому засіданні 21.05.2025, яке відбулось за участю представника позивача, судом оголошено перерву, про що постановлено відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2025 повідомлено відповідача - Комунальне підприємство Акціонерне товариство "Коростенський кар'єр" про те, що в підготовчому засіданні 21.05.2025 оголошено перерву до 03.06.2025 о 12:30 год.
У призначене підготовче судове засідання 03.06.2025 представник відповідача не з'явився, про дату час та місце повідомлений належним чинним, клопотання про викладення розгляду справи від останнього до суду не надходило.
У підготовчому судовому засіданні 03.06.2025 представником позивача зазначено, що ним було надано всі можливі та допустимі докази по справі.
Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.06.2025 о 12:00 год., яке вирішено проводити в режимі відеоконференції за участю представника позивача.
У призначене судове засідання 25.06.2025 представник відповідача не з'явився, про час, дату та місце повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного кабінету відповідача (а.с. 67).
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 25.06.2025 оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за Відповідачем обліковувалась заборгованість в розмірі 2 823 945,03 грн. перед Позивачем, яка виникла внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором постачання електричної енергії споживачу №13/10-7-КЕГ від 17.12.2021 щодо повної та своєчасної оплати прийнятої від останнього електричної енергії.
Позиція відповідача
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.
Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.
Ухвали суду від 01.05.2025, від 21.05.202 та від 03.06.2025 в електронному вигляді доставлено до електронного кабінету відповідача, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с. 47, 61, 67).
Пунктом 2 частини шостої ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
У встановлений законом та ухвалою суду строк відповідач відзиву на позов не надав.
Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.
Згідно з частиною дев'ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
17.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю “КЕПІТАЛ ЕНЕРДЖІ ГРУП» (надалі - Постачальник, Позивач) та Акціонерним товариством “КОРОСТЕНСЬКИЙ КАР'ЄР» (надалі - Покупець, Відповідач) було укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № 13/10-7-КЕГ від 17.12.2021 (далі -Договір).
Вказаний договір є публічним та розміщений на сайті Позивача за веб адресою: https://www.capitalenergy.net.ua/documents.html.. Копія відповідноївеб сторінки Позивача та текст розміщеного публічного договору додається.
Договір було укладено шляхом підписання та подачі Відповідачем Заяви-приєднання до договору постачання електричної енергії споживачу та Комерційної пропозиції для АТ “КОРОСТЕНСЬКИЙ КАР'ЄР» для споживачів (крім побутових споживачів та прирівняних до них категорій) постачальника електричної енергії ТОВ “КЕПІТАЛ ЕНЕРДЖІ ГРУП». На підставі поданих Заяви-приєднання та комерційної пропозиції було присвоєно номер договору про постачання електричної енергії № 13/10-7-КЕГ від 17.12.2021.
Даний Договір встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції Споживачу Постачальником електричної енергії (п. 1.1. Договору).
Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами та діє до 31.12.2022 і автоматично продовжується на кожен наступний рік, якщо жодна зі Сторін за 21 календарний день до кінця строку дії Договору не заявить про свій намір його розірвати, що визначено в Додатку № 2 до Договору “Комерційна пропозиція». З урахуванням умов Додатку № 2 “Комерційна пропозиція» строк дії Договору є продовженим до 31.12.2025.
Відповідно до умов п. 2.1. вказаного Договору, Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
За змістом п. 5.1. Договору споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.
Відповідно до пункту 5.4. договору ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. Рахунки на оплату електричної енергії надаються Споживачеві у строк та спосіб, передбачені Комерційною пропозицією.
Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни (п.п. 5.5, 5.6 договору).
У відповідності до п. 5.12 Договору порядок звіряння фактичного обсягу спожитої електричної енергії на певну дату чи протягом відповідного періоду визначається відповідно до комерційної пропозиції, обраної Споживачем.
Пунктом 5.13 Договору визначено, що Комерційна пропозиція, яка є додатком 2 до цього Договору, має містити наступну інформацію:
1) ціну (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи);
2) спосіб оплати (необхідно обрати лише один з варіантів: попередня оплата, по факту, плановий платіж);
3) термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та строк його оплати;
4) визначення способу оплати послуг з розподілу;
5) розмір пені за порушення строку оплати або штраф;
6) розмір компенсації Споживачу за недодержання Постачальником якості надання комерційних послуг;
7) розмір штрафу за дострокове розірвання Договору у випадках, не передбачених умовами Договору;
8) термін дії Договору та умови пролонгації;
9) дата та підпис споживача;
10) можливість надання пільг, субсидій.
Заявою до договору постачання електричної енергії споживачу (Додаток № 1 до Договору) погоджено здійснення постачання електричної енергії до об'єкта споживача з ЕІС-кодом точки доступу 6223430691742079. Бажаний початок постачання 01 червня 2023 р.
На виконання умов Договору Позивачем в період з 01 жовтня 2024 р. по 31 грудня 2024 р. поставлено Відповідачу електричну енергію на загальну суму 2 823 945,03 грн., що підтверджується сторонами у Акті звіряння взаємних розрахунків.
У зв'язку з тим, що Відповідач ухилявся від підписання акту здачі-приймання виконаних робіт (товарної продукції) за листопад 2024, Позивач додатково отримав від Оператора систем розподілу АТ “ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО» Лист “Щодо надання інформації» від 30.01.2025 № 012/4112 стосовно обсягів споживання електричної енергії Відповідачем. Зі змісту Листа АТ “ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО» вбачається, що обсяги споживання електричної енергії АТ “КОРОСТЕНСЬКИЙ КАР'ЄР» склали у листопаді 2024 141 202 кВт/год.
Підтверджені оператором систем розподілу АТ “ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО» обсяги споживання електричної енергії повністю відповідають зазначеним у актах приймання-передачі за жовтень 2024 р. - грудень 2024 р.
У відповідності з Додатком № 2 до Договору “Комерційна пропозиція» передбачена оплата авансом електричної енергії, а саме: 60% (шістдесят відсотків) Прогнозної вартості повинні бути сплачені Споживачем протягом 5 днів з дня надання рахунку Споживачу; 40% (сорок відсотків) Прогнозної вартості повинні бути сплачені Споживачем протягом 5 днів з дня надання рахунку Споживачу; Якщо Остаточна вартість більше Прогнозної вартості, відповідна різниця повинна бути сплачена Споживачем протягом 5 днів з дня надання рахунку Споживачу.
Рахунок на оплату електричної енергії на суму 1 230 418,84 грн. за жовтень 2024 № 396 від 25.09.2024 надіслано АТ “КОРОСТЕНСЬКИЙ КАР'ЄР» електронною поштою на адресу відповідача. Таким чином 01.10.2024 стало першим днем прострочення зі сплати вказаної заборгованості. За фактом поставки електричної енергії у жовтні 2024 сторонами складено та підписано Акт здачі-приймання виконаних робіт (товарної продукції) № 438 від 31.10.2024.
Рахунок на оплату електричної енергії на суму 1 032 915,78 грн. за листопад 2024 № 396 від 25.10.2024 надіслано АТ “КОРОСТЕНСЬКИЙ КАР'ЄР» електронною поштою на адресу відповідача. Таким чином 31.10.2024 стало першим днем прострочення зі сплати вказаної заборгованості. За фактом поставки електричної енергії в листопаді 2024 позивачем складено та доставлено відповідачу Акт здачі-приймання виконаних робіт (товарної продукції) № 468 від 30.11.2024.
Рахунок на оплату електричної енергії на суму 661 086,56 грн. за жовтень 2024 № 396 від 25.09.2024 надіслано АТ “КОРОСТЕНСЬКИЙ КАР'ЄР» електронною поштою на адресу відповідача. Таким чином 01.12.2024 стало першим днем прострочення зі сплати вказаної заборгованості. За фактом поставки електричної енергії в листопаді 2024 позивачем складено та доставлено відповідачу Акт здачі-приймання виконаних робіт (товарної продукції) № 512 від 31.12.2024.
Пунктом 6.2. Договору встановлено, що споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.
Однак поставлена електрична енергія залишається неоплаченою Відповідачем в частині 2 823 945,03 грн., що визнається сторонами в акті звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2024 - 31.12.2024.
Як стверджує позивач, всупереч умовам договору АТ “КОРОСТЕНСЬКИЙ КАР'ЄР» порушено умови договору в частині оплати, внаслідок чого за відповідачем виникла заборгованість по оплаті за спожиту електричну енергію у розмірі 2 823 945,03 грн., що й стало причинною звернення з позовом до суду.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
З наведених обставин видно, що спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, заснованими на договорі, та стосуються прав та обов'язків щодо надання послуг з постачання електричної енергії. Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає свої вважає свої права порушеними з причин неоплати відповідачем вартості поставленої електроенергії.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору.
З доданих до позовної заяви Договору, Додатків та Актів приймання-передачі вбачається, що між сторонами виникли договірні господарсько-правові відносини з постачання електричної енергії споживачу.
Вказані правовідносини регулюються, зокрема ч.ч. 1 - 2 ст. 714 ЦК України, відповідно до якої за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Частиною 1 ст. 275 ГК України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Також ч. 9 ст. 276 ГК України передбачено, що особливості визначення кількості (обсягів), якості, строків, ціни та порядку розрахунків за договором постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Статтею 56 Закону України “Про ринок електричної енергії» передбачено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Умови постачання електричної енергії, права та обов'язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 57 Закону України “Про ринок електричної енергії» передбачено, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.
Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку (ч. 6 ст. 56 ЗУ “Про ринок електричної енергії»).
Відповідні Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі також Правила) затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року N 312 (далі також Постанова НКРЕКП № 312).
Ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання).
Пунктом 1.1.2 Правил передбачено, що договір про постачання електричної енергії споживачу - домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами.
Постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами (п. 3.1.1. Правил).
У відповідності до п. 3.1.8. Правил договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об'єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.
Споживач перед укладенням договору про постачання електричної енергії споживачу має ознайомитись з умовами постачання електричної енергії, правами та обов'язками, обрати відповідну комерційну пропозицію та зазначити її у заяві-приєднані до умов договору. Обрана споживачем комерційна пропозиція є додатком до укладеного відповідним електропостачальником та споживачем договору (п. 3.2.1 Правил).
За змістом п. 3.2.6 Правил укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.
Якщо сторони дійдуть згоди на інших умовах, які не передбачені публічними комерційними пропозиціями відповідного електропостачальника, вони мають укласти договір у паперовій формі, зазначивши умови комерційної пропозиції.
Пунктами 4.3 - 4.4. Правил встановлено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг. Датою здійснення оплати за виставленим платіжним документом є дата, на яку оплачена сума коштів зараховується на поточний рахунок із спеціальним режимом використання електропостачальника або поточний рахунок оператора системи розподілу, відкритий в уповноваженому банку.
У відповідності до п.п. 2, 4 пункту 5.5.5. Правил споживач електричної енергії зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору; здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.
Частиною першою статті 193 ГК України, встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу, порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Згідно частини сьомої статті 193 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Станом на день подання позову відповідач має підтверджену заборгованість перед позивачем у розмірі 2 823 945,03 грн.
Відповідач під час розгляду справи в суді будь-яких заперечень з приводу спожитої електричної енергії не висловив. Докази сплати вказаної заборгованості до суду не подав.
З урахуванням наведених норм права, обставин справи, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу за спожиту електричну енергію в розмірі 2 823 945,03 грн, оскільки такі вимоги підтверджені матеріалами справи
Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо судового збору
Згідно з частинами 1-3 статті 4 Закону України “Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить: з 1 січня 2025 року - 3028,00 грн.
З огляду на ціну позову, що визначена позивачем (2 823 945,03 грн), розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання до суду цього позову, складає 33 887,34 грн, з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8 (оскільки позов подано через підсистему ЄСІТС “Електронний суд»).
На підставі платіжної інструкції №788 від 22.04.2025 за подання позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 42 359,18 грн, тобто, у більшому розмірі, ніж встановлено законом (передплата складає 8 471,84 грн).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України “Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Згідно із статтею 129 Господарського процесуально кодексу України, у разі задоволення позову, судовий збір підлягає покладенню на відповідача.
Враховуючи вищевикладені обставини, на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у розмірі 33 887,34 грн покладається на відповідача, інша частина судового збору в розмірі 8 471,84 грн може бути повернута позивачу з державного бюджету за наявності відповідного клопотання в порядку пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір".
Суд також інформує позивача, що 07.01.2025 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.11.2024 № 606 "Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.12.2024 за № 1888/43233. Даним наказом внесено зміни до механізму повернення судового збору у випадках, визначених статтею 7 Закону України "Про судовий збір".
Щодо витрат на правничу допомогу.
Частиною 1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України передбачено що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Статтею 1 Закону України “Про судовий збір» визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України).
Частинами 1-2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 36 000 грн позивачем надано суду:
- договір №254/25 від 07.02.2025 про надання правової допомоги, який укладено міх позивачем та адвокатом Поліщуком Павлом Ярославовичем, згідно умов якого адвокат зобов'язався надавати клієнту правову допомогу щодо захисту прав та інтересів останнього у господарській справі щодо стягнення на корить клієнта заборгованості з Акціонерного товариства "Коростенський кар'єр" за договором постачання електричної енергії;
- платіжну інструкцію №284 від 10.05.2025 на суму 36 000 грн;
- витяг з єдиного реєстру адвокатів України;
- копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Відповідачем не було подано заяву про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Одночасно, суд вважає за доцільне звернути увагу на наступне.
За приписами ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).
Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов'язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.
До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом
Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні “справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі “Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).
У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі “Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
За приписами ст.1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Згідно ст.30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Згідно з частиною 4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Вказану правову позицію викладено у постанові від 17.09.2019р. Верховного Суду по справі №910/4515/18.
Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 по справі №910/20792/20 зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", рішення у справі "Баришевський проти України", рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України", рішення у справі "Двойних проти України", рішення у справі "Меріт проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Наразі, судом враховано, що у договорі №254/25 від 07.02.2025 про надання правової допомоги, а саме п.3.2 вказано види правової допомоги, виходячи з виконання яких розраховано суму гонорару адвоката, а саме вказано, що розмір гонорару становить 36 000 грн. Іншого деталізованого опису робіт, які було виконано адвокатом матеріали справи не містять. Судом прийнято до уваги, що позовна заява у справі подана та підписана саме адвокатом.
Частиною 4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням викладеного суд доходить висновку про наявність підстав для покладення на відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 36 000,00 грн.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 126, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Акціонерного товариства "Коростенський кар'єр" (49107, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Пушкіна генерала (Шевченківський, Соборний райони), буд. 1, код ЄДРПОУ 00292422) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "КЕПІТАЛ ЕНЕРДЖІ ГРУП" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4-А, офіс 139, код ЄДРПОУ 43396393) заборгованість за поставлену електричну енергію у розмірі 2 823 945,03 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 33 887,34 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 36 000,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано - 30.06.2025.
Суддя В.Г. Бєлік