вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
30.06.2025м. ДніпроСправа № 904/1959/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. розглянув спір
за позовом Приватного підприємства "Роздолля", м. Синельникове, Дніпропетровська обл.
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Ем Трейд", м. Дніпро
про стягнення попередньої оплати в сумі 109 375,26 грн.
Без участі представників сторін.
Приватне підприємство "Роздолля" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 109 375,26 грн., що складають суму попередньої оплати.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо поставки оплаченого товару - амонію нітрату (селітри аміачної) біг-бег.
У межах визначеного законом строку, сторонам була надана можливість скористатись своїми правами на подання заяв по суті справи з документальним обґрунтуванням.
Відповідач відзив на позов не надав.
Ухвалою від 28.04.2025 господарським судом відкрито провадження у справі № 904/1959/25, її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом слід зазначити таке.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі була надіслана на адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засобами поштового зв'язку 01.05.2025.
Конверт із вказаною вище ухвалою повернуто до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що неотримання відповідачем листа з ухвалою суду та повернення його до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання, тобто, є власною волею відповідача.
За приписами пунктів 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітка про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
З огляду на викладене та згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у справі матеріалами, а рішення підписано без його проголошення.
За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд, -
Предметом доказування у даній справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо поставки оплаченого товару - амонію нітрату (селітри аміачної) біг-бег.
Звертаючись із даним позовом до суду Приватне підприємство "Роздолля" (далі - позивач у даній справі) посилається на те, що між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Ем Трейд" (далі - відповідач у даній справі) укладено правочин щодо поставки амонію нітрату (селітри аміачної) біг-бег (далі - товар) у спрощений спосіб.
Так, на виконання вказаної домовленості, відповідачем 13.11.2024 виставлено позивачеві рахунки на оплату товару - амонію нітрату (селітри аміачної) біг-бег в загальній кількості 62,5 т на загальну суму 1 109 375,26 грн., а саме, рахунки № 36 на суму 443 750,10 грн., № 37 на суму 443 750,10 грн. та № 38 на суму 221 875,06 грн.
Позивачем, в свою чергу, здійснено оплату зазначених вище рахунків, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними інструкціями від 13.11.2024 № 1210 на суму 443 750,10 грн., № 1211 на суму 443 750,10 грн. та № 1212 на суму 221 875,06 грн.
У подальшому, як вбачається з банківської виписки за період з 01.11.2024 по 31.12.2024, відповідачем повернуто позивачеві грошові кошти в загальній сумі 1 000 000,00 грн. відповідно до платіжних документів № 103 від 22.11.2024 на суму 300 000,00 грн., № 136 від 29.11.2024 на суму 200 000,00 грн., № 159 від 03.12.2024 на суму 150 000,00 грн., № 162 від 04.12.2024 на суму 150 000,00 грн., № 175 від 06.12.2024 на суму 100 000,00 грн., № 235 від 19.12.2024 на суму 50 000,00 грн. та № 254 від 23.12.2024 на суму 50 000,00 грн.
Так, ПП "Роздолля" у позовній заяві вказує на те, що, оскільки сторонами не було узгоджено строків поставки товару, позивачем на адресу відповідача направлено вимогу від 20.03.2025 про постачання товару - амонію нітрату (селітри аміачної) на загальну суму 109 375,26 грн. протягом 7 днів з моменту її отримання (але не пізніше 10.04.2025), на підтвердження чого останнім долучено до матеріалів справи опис вкладення у цінний лист, накладну № 4908000043164 та фіскальний чек від 27.03.2025.
Вказана вимога вручена одержувачу 02.04.2025, що підтверджується залученою до матеріалів справи інформацією з офіційного сайту АТ "Укрпошта" за трекінг-номером 4908000043164, проте, залишилась без відповіді та належного реагування.
11.04.2025 позивачем направлено відповідачеві заяву від 10.04.2025, в якій ПП "Роздолля" зазначило про те, що його підприємство втратило інтерес до виконання ТОВ "Укр Ем Трейд" зобов'язання здійснити постачання амонію нітрату (селітри аміачної) біг-бег на загальну суму 109 375,26 грн., у зв'язку з чим відмовляється від прийняття виконання зобов'язання в натурі, та вимагало повернути грошові кошти в сумі 109 375,26 грн., на підтвердження чого останнім долучено до матеріалів справи опис вкладення у цінний лист, накладну № 4900100228390 та фіскальний чек від 11.04.2025.
Вказана вимога також залишилась відповідачем без відповіді та належного реагування, що і стало причиною виникнення спору у даній справі.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з частинами 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України унормовано, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно з частиною 4 статті 203 Цивільного кодексу України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до частин 1-2 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до частини 1 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з частинами 1, 3 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
У частині 1 статті 627 Цивільного кодексу України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до частини 2 статті 638 Цивільного кодексу України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частини 1, 2 статті 639 Цивільного кодексу України).
Як вбачається із матеріалів справи, правовідносини, що склалися між сторонами, мають ознаки договору поставки, який підпадає під правове регулювання норм глави 54 розділу III Цивільного кодексу України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
У статті 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Згідно з частинами першою, другою статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права випливає, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Як вже було зазначено вище, позивачем відповідно до платіжних інструкцій від 13.11.2024 №№ 1210, 1211, 1212 здійснено попередню оплату за товар (амонію нітрат (селітру аміачну) біг-бег) в загальній сумі 1 109 375,26 грн. на підставі рахунків на оплату № 36 на суму 443 750,10 грн., № 37 на суму 443 750,10 грн. та № 38 на суму 221 875,06 грн.
У подальшому, відповідачем повернуто позивачеві грошові кошти в загальній сумі 1 000 000,00 грн. відповідно до платіжних документів № 103 від 22.11.2024, № 136 від 29.11.2024, № 159 від 03.12.2024, № 162 від 04.12.2024, № 175 від 06.12.2024, № 235 від 19.12.2024 та № 254 від 23.12.2024.
Таким чином, загальна сума сплачених ПП "Роздолля" авансових платежів за товар на користь ТОВ "Укр Ем Трейд" склала 109 375,26 грн.
27.03.2025 позивачем на адресу відповідача направлено вимогу від 20.03.2025 про постачання товару - амонію нітрату (селітри аміачної) біг-бег на загальну суму 109 375,26 грн. протягом 7 днів з моменту її отримання (але не пізніше 10.04.2025), яка вручена одержувачу 02.04.2025, на підтвердження чого останнім долучено до матеріалів справи відповідні докази, проте, вказана вимога залишилась без відповіді та належного реагування.
Скористувавшись правом, наданим позивачу статтею 693 Цивільного кодексу України, ПП "Роздолля" повідомило відповідача про відмову від прийняття виконання зобов'язання щодо постачання амонію нітрату (селітри аміачної) біг-бег на загальну суму 109 375,26 грн. в натурі, та вимагало повернути грошові кошти в сумі 109 375,26 грн. (заява від 10.04.2025), на підтвердження чого останнім долучено до матеріалів справи відповідні докази.
Аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані.
При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19, постанова Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17).
Відповідно до частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Доказів виконання зобов'язання щодо здійснення поставки товару (амонію нітрату (селітри аміачної) біг-бег) на загальну суму 109 375,26 грн. відповідач на момент розгляду спору не надав.
Не надано останнім і доказів повернення позивачеві сплачених у якості передоплати за товар грошових коштів у розмірі 109 375,26 грн.
З огляду на викладене, вимоги позивача щодо стягнення зазначеної вище суми слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Розподіл судового збору здійснюється судом відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статями 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Ем Трейд" (49026, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул.Решетилівська, будинок 10А, код ЄДРПОУ 45444658) на користь Приватного підприємства "Роздолля" (52500, Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, місто Синельникове, вул.Якова Никоненка, будинок 87в, код ЄДРПОУ 31300996) 109 375,26 грн. - попередньої оплати та 2 422,40 грн. - судового збору.
Загальна сума, що підлягає до стягнення, складає - 111 797,66 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повне рішення складено 30.06.2025.
Суддя І.Ф. Мельниченко