вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"24" червня 2025 р. Справа№ 925/1218/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Владимиренко С.В.
суддів: Демидової А.М.
Ходаківської І.П.
за участю секретаря судового засідання Невмержицькій О.В.
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 24.06.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Приватного підприємства «Науково - виробниче підприємство «Ніта» - Шкварко Вікторії Вікторівни про ухвалення додаткового рішення
за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Науково - виробниче підприємство «Ніта»
на рішення Господарського суду Черкаської області від 14.11.2023 (повне рішення складене 24.11.2023)
у справі №925/1218/23 (суддя Гладун А.І.)
за позовом Міністерства юстиції України
до 1. Благодійної організації «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення», 2. Комуністичної партії України
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів 1, 2 - Приватне підприємство «Науково - виробниче підприємство «Ніта»
про визнання недійсним договору дарування нерухомого майна та скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно,
Господарський суд Черкаської області рішенням від 14.11.2023 у справі №925/1218/23 позов задовольнив повністю; визнав недійсним Договір дарування нерухомого майна 27/100 часток нежитлового приміщення будівлі Літери А-4, 3-го поверху, а саме: кімнати з №7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, загальною площею 120,9 кв.м.; офісні нежитлові приміщення 4-го поверху загальною площею 208,1 кв.м.; нежитлові приміщення 3-го поверху, а саме: кімнати з №14 по №18, загальною площею 99,2 кв.м. офісне приміщення кімнати №17 пл. - 15,1 кв.м.; нежитлові приміщення, а саме: приміщення першого поверху: з №1 до №16 загальною площею 242,5 кв.м., частина приміщень загального користування першого поверху, а саме - сходи № І, ІІ площею 27,84 кв.м., коридор №18 площею 8,28 кв.м.; приміщення п/підвалу: з №16 до №20 та коридор №3, загальною площею 139,6 кв.м. та частина приміщень загального користування п/підвалу - №1, 2 загальною площею 7,77 кв.м., сходи №І, ІІ площею 14,98 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Дашковича Остафія, буд. 20, м. Черкаси, Черкаська область, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 23877271101, укладений 17.06.2015 між відповідачами 1 та 2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. та зареєстрований за №НАН678129, НАН678130; скасувати державну реєстрацію прав відповідача 1 на нерухоме майно, розташоване за адресою: вул. Дашковича Остафія, буд. 20, м. Черкаси, Черкаська область, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 23877271101; стягнув з відповідачів 1 та 2 на користь позивача 5 368,00 грн витрат на сплату судового збору.
Не погодившись із прийнятим судом першої інстанції рішенням, Приватне підприємство «Науково - виробниче підприємство «Ніта» звернулося до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження; розглянути клопотання про долучення доказів, викладене в апеляційній скарзі, рішення Господарського суду Черкаської області від 14.11.2023 у справі №925/1218/23 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
В апеляційній скарзі Приватне підприємство «Науково - виробниче підприємство «Ніта» зазначило про попередній (орієнтовний) розмір витрат на професійну правничу допомогу - 20 000,00 грн за підготовку та подання апеляційної скарги, участь адвоката у судових засіданнях - 1 500,00 грн за одне судове засіданні та гонорару. Докази понесення судових витрат будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 16.06.2025 апеляційну скаргу Приватного підприємства «Науково - виробниче підприємство «Ніта» на рішення Господарського суду Черкаської області від 14.11.2023 у справі №925/1218/23 задовольнив частково. Рішення Господарського суду Черкаської області від 14.11.2023 у справі №925/1218/23 скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив частково. Скасував державну реєстрацію права власності Благодійної організації «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення» на нерухоме майно, розташоване за адресою: вул. Дашковича Остафія, буд. 20, м. Черкаси, Черкаська область, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 23877271101. В решті позовних вимог суд відмовив.
17.06.2025 Приватне підприємство «Науково - виробниче підприємство «Ніта» подало до Північного апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» заяву про ухвалення додаткового рішення суду про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу. Заявник просить ухвалити додаткове рішення у справі №925/1218/25, яким стягнути з Міністерства юстиції України судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24 500,00 грн.
На обґрунтування заяви про ухвалення додаткового рішення та підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу Приватне підприємство «Науково - виробниче підприємство «Ніта» подало до Північного апеляційного господарського суду наступні докази, а саме копії: договору про надання правової допомоги №03/01-01 від 03.10.2023, додаткової угоди №2 від 01.04.2025, рахунків за надані послуг №1 від 17.04.2025, №2 від 16.06.2025, платіжних інструкцій №2228 від 17.04.2025, №2256 від 17.06.2025, актів прийому-передачі послуг (виконаних робіт) №4 від 17.04.2025, №5 від 16.06.2025.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 18.06.2025 розгляд заяви представника Приватного підприємства «Науково - виробниче підприємство «Ніта» - Шкварко Вікторії Вікторівни про ухвалення додаткового рішення призначив на 24.06.2024 на 13 год. 00 хв.
Міністерство юстиції України подало до Північного апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» заперечення за заяву Приватного підприємства «Науково - виробниче підприємство «Ніта» про ухвалення додаткового рішення, за якими позивач просить суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні заяви Приватного підприємства «Науково - виробниче підприємство «Ніта» про ухвалення додаткового рішення, посилаючись на те, що за результатами апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції ухвалено рішення про часткове задоволення позовних вимог Мін'юсту. Тоді як вимоги третьої особи судом апеляційної інстанції задоволені не були.
18.06.2025 від представника Приватного підприємства «Науково - виробниче підприємство «Ніта» - Шкварко Вікторії Вікторівни на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про розгляд заяви про розподіл судових витрат без участі заявника.
Відповідачі 1 та 2 своїх представників у судове засідання, призначене на 24.06.2025, не направили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до частини 4 статті 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Розглянувши заяву третьої особи про ухвалення додаткового рішення, заперечення на неї позивача, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступне.
Конституцією України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу (стаття 59).
Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Згідно із статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
За приписами статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно положень ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову/апеляційної скарги, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Відповідно до частин 1, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно із статтею 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За приписами статті 129 ГПК України - розподіл судових витрат визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частини 4, 5 статті 129 ГПК України).
Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі по тексту - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частини 1, 2 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі по тексту - Закон №5076-VI).
03.10.2023 між Адвокатським об'єднанням «Юртерра» (Виконавець) та третьою особою (Клієнт) укладено Договір про надання правової допомоги №03/10-01 (далі за текстом - Договір), за умовами пункту 1.1 якого Виконавець надає усіма законними методами та способами правову допомогу в усіх справах, які пов'язані чи можуть бути пов'язані з захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів.
Згідно з пунктом 1.2 Договору факти надання послуг в цілому або окремо оформлюється актом про надання послуг, який підписується сторонами.
Повноваження виконавця сторони погодили у розділі 2 Договору.
Відповідно до пунктів 4.1, 4.2, 4.4 Договору винагорода Виконавця за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги Клієнту здійснюється у формі гонорару, який формується як з фіксованого розміру так і погодинної оплати. Фіксований розмір винагороди підлягає оплаті в залежності від досягнення мети Договору та не залежить від погодинної оплати. Погодинна оплата здійснюється виходячи з часу витраченого Виконавцем на виконання даного Договору та не залежить від фіксованого розміру.
Дія Договору припиняється його належним виконанням (пункт 5.1 Договору).
Додатковою угодою №2 від 01.04.2025 до Договору сторони погодили, що за підготовку апеляційної скарги Клієнт сплачує Виконавцю 20 000,00 грн, а за участь у судовому засіданні - 1 500,00 грн за кожне судове засідання.
На виконання пункту 1.2 Договору сторони склали Акти прийому-передачі послуг (виконання робіт) №4 від 17.0.2025, №5 від 16.06.2025 на підтвердження надання Виконавцем послуг (виконання робіт), а саме: підготовка та подання апеляційної скарги у справі №925/1218/23 та участь у судових засіданням (13.05.2025, 27.05.2025 та 16.06.2025).
Адвокат Шкварко Вікторія Вікторівна представляє інтереси Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «Ніта» у Північному апеляційному господарському суді на підставі Ордера на надання правничої допомоги серії СА №118664 від 10.04.2025.
У постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що: «Гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру, погодинної оплати. Ці форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу».
Разом з цим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Аналогічні правові висновки викладено у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц Великої Палати Верховного Суду та постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 об'єднаної палати Верховного Суду.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Водночас за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 ГПК України).
У розумінні положень частин 5 та 6 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Позивач у суді апеляційної інстанції заперечував проти задоволення заяви третьої особи про ухвалення додаткового рішення, посилаючись на не розумність та не співмірність витрат на правову допомогу з огляду на те, що рішення прийнято на користь позивача.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 Господарського процесуального кодексу України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (аналогічні правові висновки викладено у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18).
Суд апеляційної інстанції вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу третьої особи за підготовку та подання апеляційної скарги є завищеним та не співвмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Також судом апеляційної інстанції враховано, що рішення суду першої інстанції у даній справі скасовано з підстави незалучення третьої особи до участі у справі оскільки судовим рішенням у даній справі вирішено питання про майно, яке належить Приватному підприємству «Науково-виробниче підприємство «Ніта» на праві приватної власності.
Таким чином, за висновком суду апеляційної інстанції підлягає до стягнення на користь апелянта з Мін'юсту 5 000,00 грн витрат за підготовку та подання апеляційної скарги.
Крім того, судом апеляційної інстанції враховано, що представник Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «Ніта» Шкварко Вікторія Вікторівна приймала участь у справі в режимі відеоконференції. Тобто представник не витрачала значного часу для участі у судових засідання, у тому числі часу на дорогу до суду та на очікування судового засідання в приміщенні суду.
Лише 27.05.2025 представник Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «Ніта» Шкварко Вікторія Вікторівна безпосередньо приймала участь у судовому засіданні, так як явка була визнана судом обов'язковою.
Таким чином, за висновком суду апеляційної інстанції підлягає до стягнення на користь апелянта з Мін'юсту 1 500,00 грн витрат за участь у судовому засіданні у приміщенні суду.
За таких обставин, заява третьої особи про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню частково та стягнення з позивача на користь третьої особи 6 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи №925/1218/23 у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 ГПК України).
Згідно із статтею 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частини 1-3 статті 244 ГПК України).
Враховуючи наведене вище, за висновком суду апеляційної інстанції до стягнення з позивача на користь третьої особи підлягає 6 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи №925/1218/23 у суді апеляційної інстанції.
З урахуванням того, що за подання заяви про ухвалення додаткового рішення судовий збір не сплачується, то розподіл судового збору у такому випадку не здійснюється.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Заяву Приватного підприємства «Науково - виробниче підприємство «Ніта» - Шкварко Вікторії Вікторівни про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
2. Стягнути з Міністерства юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00015622) на користь Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «Ніта» (вул. О.Дашкевича, буд. 20, м. Черкаси, 18001, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14213509) 6 500,00 грн (шість тисяч п'ятсот гривень) витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
3. Видачу наказів на виконання даної додаткової постанови доручити Господарському суду Черкаської області.
4. Матеріали справи №925/1218/23 повернути до Господарського суду Черкаської області.
5. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені у статтях 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна додаткова постанова складена та підписана суддями 30.06.2025.
Головуючий суддя С.В. Владимиренко
Судді А.М. Демидова
І.П. Ходаківська